Рішення № 18390168, 13.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2011 р.Справа № 5013/1355/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Гордієнко А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1355/11

за позовом: Комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна", м. Кіровоград

про стягнення 981,74 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 9 від 10.01.2011р., юрисконсульт;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Комунальне підприємство "Теплоенергетик" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна" заборгованості в сумі 6 702,80 грн., з якої: 4 618,64 грн. сума основного боргу, 609,37 грн. інфляційних втрат, 189,16 грн.3 % річних та 1 285,63 грн. пені.

Клопотанням від 22.08.2011р. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1007,93 грн., з якої: 609,37 грн. інфляційні втрати, 189,16 грн. 3 % річних та пеня в сумі 209,40 грн. (а.с. 29-30).

Заявою, поданою в судовому засіданні 13.09.2011р., позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 981,74 грн., з якого: 209,40 грн. пені, 188,88 грн. 3 % річних та 583,46 грн. інфляційних (а.с. 71).

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог розуміється зміна (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову. В разі зменшення позовних вимог, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір (п. 17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. № 01-8/2351).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.09.2011р. здійснено заміну відповідача - закрите акціонерне товариство "АгроДар" його правонаступником - товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна".

В судовому засіданні 13.09.2011р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, підтримав.

Відповідач явки повноважного представника в судові засідання по даній справі не забезпечив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не подав.

Натомість, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку відрядженням повноважного представника відповідача (а.с. 70).

Господарський суд відхиляє заявлене клопотання з тих підстав, що клопотання жодним чином документально не підтверджено та, крім того, норми Господарського процесуального кодексу України не обмежують сторін у виборі осіб для представництва своїх інтересів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи лише в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, та коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З урахуванням викладеного, враховуючи граничний строк вирішення спору, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судових засідань по даній справі (а.с. 19, 42-43), господарський суд вважає можливим розглянути справу в судовому засіданні 13.09.2011р. за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна" є споживачем теплової енергії у відповідності до укладеного з комунальним підприємством "Теплоенергетик" договору № 327 від 20.10.2009 р. (далі - Договір, а.с. 10-11).

За умовами укладеного Договору комунальне підприємство "Теплоенергетик" (Теплопостачальна організація) бере на себе зобов'язання постачати товариству з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна" (Споживач) теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення в потрібних йому обсягах в період опалювального сезону з 15 жовтня по 15 квітня, або за окремим рішенням, затвердженим виконкомом Кіровоградської міської ради, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами незалежно від форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається в приміщення Споживача, яке знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Винниченка, 1, площею 73,9 кв.м (розділ 1 Договору).

Розрахунковим періодом оплати за поставлену теплову енергію є один календарний місяць (п. 3.1. Договору).

Споживач сплачує попередню оплату у розмірі до 50 % від вартості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період згідно діючих тарифів до 10 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться на протязі поточного місяця, але не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору розрахунки за отриману теплову енергію проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.

Цей договір набирає чинності з 20.10.2009р. і діє до 31.12.2014р. (п. 9.1. Договору).

Договір № 327 від 20.10.2009 р. підписаний представниками обох сторін та скріплений круглими печатками підприємств.

Як передбачає ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договір про постачання енергії та інших ресурсів є консенсуальним, двостороннім та оплатним. Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ст. 25 названого Закону теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Основними обов'язками споживача теплової енергії відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору і нормативно-правових актів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 327 від 20.10.2009 р. позивачем за період з листопада 2009р. по квітень 2010 р. та у жовтні 2010р. поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 618,64 грн.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором № 327 від 20.10.2009 р. не виконав та не розрахувався у встановлений строк за поставлену теплову енергію, тому позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Проте, в ході розгляду справи позивачем повідомлено про повну сплату 04.08.2011р. відповідачем теплової енергії поставленої у вказаний вище період, що підтверджується банківською випискою, внаслідок чого позивач зменшив розмір позовних вимог (а.с. 29-31).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач порушив свої зобов'язання за договором не оплативши вартість отриманої теплової енергії у встановлений строк, то відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України вказане є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

За ч. 5 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Сторонами в п. 6.3.8. Договору передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиту теплову енергію сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Вказані положення Договору відповідають, зокрема, вимогам ст. 230 Господарського кодексу України та ст. ст. 547, 549, 551 Цивільного кодексу України.

Враховуючи прострочення відповідачем грошового зобов'язання та оскільки пеня розрахована позивачем у відповідності до зазначених вище правових норм і умов Договору, позовні вимоги в частині стягнення пені є правомірними і підлягають задоволенню на суму 209,40 грн. згідно розрахунку позивача за наступні періоди (а.с. 30):

з 11.12.2009р. по 07.06.2010р. на суму боргу 554,40 грн. в розмірі 43,50 грн.;

з 11.01.2010р. по 07.06.2010р. на суму боргу 809,20 грн. в розмірі 52,50 грн.;

з 11.02.2010р. по 07.06.2010р. на суму боргу 857,50 грн. в розмірі 44,36 грн.;

з 11.03.2010р. по 07.06.2010р. на суму боргу 1 112,71 грн. в розмірі 43,41;

з 11.04.2010р. по 07.06.2010р. на суму боргу 854,44 грн. в розмірі 21,72 грн.;

з 11.05.2010р. по 07.06.2010р. на суму боргу 318,95 грн. в розмірі 3,91 грн.

Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказане право кредитора є самостійним способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність підстав для стягнення зазначених платежів не потребує обов'язкового їх зазначення в умовах договору.

Так, є обґрунтованими та підлягають задоволенню 3% річних в сумі 188,88 грн. за періоди:

з 11.12.2009р. по 10.01.2010р. на суму боргу 555,40 грн. в розмірі 1,42 грн.;

з 11.01.2010р. по 10.02.2010р. на суму боргу 1 364,60 грн. в розмірі 3,48 грн.;

з 11.02.2010р. по 10.03.2010р. на суму боргу 2 221,10 грн. в розмірі 5,11 грн.;

з 11.03.2010р. по 10.04.2010р. на суму боргу 3 334,81 грн. в розмірі 8,50 грн.;

з 11.04.2010р. по 10.05.2010р. на суму боргу 4 189,25 грн. в розмірі 10,33 грн.;

з 11.05.2010р. по 10.11.2010р. на суму боргу 4 508,20 грн. в розмірі 68,17 грн.;

з 11.11.2010р. по 10.07.2011р. на суму боргу 4 618,64 грн. в розмірі 91,87грн.

Підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення інфляційних в загальному розмірі 583,46 грн., які нараховані за наступні періоди: за грудень 2009р. на суму боргу 555,40 грн. в розмірі 5,00 грн.; за січень 2010р. на суму боргу 1 364,60 грн. в розмірі 24,56 грн.; за лютий 2010р. на суму боргу 2 221,10 грн. в розмірі 42,20 грн.; за березень 2010р. на суму боргу 3 334,81 грн. в розмірі 30,01 грн.; за травень - жовтень 2010р. на суму боргу 4 508,20 грн. в розмірі 153,47 грн.; з листопада 2010р. по червень 2011р. на суму боргу 4 618,64 грн. в розмірі 328,22 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню в сумі 981,74 з якої: 209,40 грн. пені, 188,88 грн. 3% річних та 583,46 грн. інфляційних.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар - Україна" (25006, м. Кіровоград, просп. Винниченка, 1, ідентифікаційний код 06686234) на користь комунального підприємства "Теплоенергетик" (25002, м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, ідентифікаційний код 24153576, р/р 26006980040080 в ЦРВ ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) заборгованість в сумі 981,74 грн., з якої: 209,40 грн. пені, 188,88 грн. 3% річних та 583,46 грн. інфляційних, а також державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 19.09.2011р.