Рішення № 18389991, 02.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2011 р.Справа № 5013/1217/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" м. Київ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Кіровоград

про стягнення 30414 грн. 79 коп.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 довіреність № 2227/1 від 14.03.11р.

від відповідача - ОСОБА_1 приватний підприємець

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 29070 грн. боргу, 1017 грн. 45 коп. інфляційних збитків, 327 грн. 34 коп. 3 % річних. В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, відповідач позовні вимоги заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір оренди приміщення № 1 від 16.10.08р. За умовами договору орендодавець (відповідач) зобов'язується передати орендарю (позивачу) в строкове платне користування приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 150 кв. м. Приміщення, що орендується та майно передається в оренду з метою його використання як офісного та одержання орендної плати. Орендна плата становить 14535 грн. за один місяць. Договір підписаний представником позивача і відповідачем та посвідчений печатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 193, ст. ст. 283, 284 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ст. ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

На виконання пункту 5.5 умов договору позивач добровільно і свідомо перерахував відповідачу 20.10.08р. – 24400 грн., 27.10.08р. – 4670 грн., всього 29070 грн., тобто орендну плату за два місяці наперед (14535 грн. х 2 = 29070 грн.).

Після цього, користуючись своїм правом визначеним в пункті 11.1 договору, в листі від 06.11.08р. відмовився від оренди приміщення. Даний лист особисто отриманий відповідачем, що ним визнається і підтверджується його підписом на самому листі.

Таким чином, сторони в добровільному порядку розірвали раніше укладений між ними договір оренди приміщення № 1 від 16.10.08р.

8 лютого 2011 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення сплачених коштів в сумі 29070 грн. Відповідач отримав таку вимогу, що підтверджується ксерокопією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на: ст. 1212 ЦК України і вважає, що перераховані відповідачу кошти отримані безпідставно; договір оренди є неукладеним; договір оренди є недійсним.

На думку суду такі посилання є невірними з огляду на наступне.

Грошові кошти в сумі 29070 грн. перераховані позивачем на користь відповідача як попередня оплата за оренду приміщення по договору оренди № 1 від 16.10.08р., про що прямо вказано позивачем в графі призначення платежу. Сплата коштів саме в цьому розмірі є виконанням позивачем умов пункту 5.5 договору оренди: орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору, перерахувати орендну плату за два місяці наперед. В даному випадку визначальним сторони обрали момент підписання договору, а не акту прийому-передачі приміщення, або іншого документу чи дії.

Вручення відповідачу листа від 06.11.08р. і добровільна відмова від оренди приміщення є внутрішньою справою позивача і його правом визначеним в договорі (пункт 11), яким він скористався на власний розсуд. Доказів вчинення такої дії під примусом, погрозою, тиском, обманом і таке інше зі сторони відповідача, суду не надано. Тому, ст. 1212 ЦК України не може бути застосована.

За ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором оренди № 1 від 16.10.08р. інше не встановлено.

Істотні умови договору оренди вказані в ст. ст. 759, 760 ЦК України, ст. ст. 283, 284 ГК України в договорі оренди № 1 від 16.10.08р. сторонами визначені. Існування додаткових (спірних) умов, які залишились не врегульованими сторонами в порядку ст. 180 ГК України позивачем не доведено.

Рішення суду стосовно недійсності договору оренди № 1 від 16.10.08р. сторонами не надано, а тому суд розглядає позовні вимоги в заявлених межах і при зібраних по справі доказах.

Позовні вимоги про стягнення 1017 грн. 45 коп. інфляційних збитків та 327 грн. 34 коп. 3 % річних задоволенню не підлягають, так як відсутні правові підстави для стягнення основного боргу в сумі 29070 грн.

Позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 180, 193, 283, 284 ГК України, ст. ст. 526, 625, 653, 759, 762, 782, 1212 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 – 85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя К.М. Мохонько

повне рішення

складено 07.09.11р.