Рішення № 18389979, 06.09.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2011 р.Справа № 5013/1461/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/1461/11

за позовом: заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Київ, вул. Мечникова, 16 А

до відповідача: приватного підприємства "Агротехніка", Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка, вул. Леніна, 135 А

про стягнення 3619953,27 грн.,

Представники сторін:

від позивача - юрисконсульт Кіровоградської філії ОСОБА_1 довіреність №14/20-31-11 від 11.01.2011 р.;

від відповідача - участі не брав;

у судовому засіданні брав участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Кіровоградської області Сігіда Л.М. (посвідчення № 884).

Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Агротехніка" заборгованості в сумі 3619953,27 грн. з яких: 2525260,32 грн. основного боргу, 225726,92 грн. пені, 693583,90 грн. індексу інфляції та 175382,13 грн. 3% річних.

Позивач в письмових поясненнях 06.09.2011р. заявлені прокурором позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач відзив на позов не надав, позовних вимог не заперечив.

Поштовий конверт з ухвалою про порушення провадження у справі від 17.08.2011р. направлений відповідачу за адресою, вказаною прокурором в позовній заяві, яка підтверджена наданою на вимогу суду Головним управлінням статистики у Кіровоградській області довідкою №14-9653 від 23.08.2011р. (а.с. 35) повернута органом поштового зв'язку з відміткою: "за зазначеною адресою не проживає". (а.с. 33).

Відповідно до п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

За викладених обставин, господарський суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду даної справи, оскільки згідно правил ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження покладено на юридичну особу.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2005р. між ВАТ Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (надалі - лізингодавець) та приватним підприємством "Агротехніка" (надалі - лізингоодержувач) укладено договір №11-05-456 фл (надалі - договір №11-05-456 фл від 20.04.2005р.) за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Кількість, ціна, вартість предмета лізингу", за умовами сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюється графіком сплати лізингових платежів.

Згідно п. 2.2. договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р. строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником, що укладається у 5 автентичних примірниках і є підставою для передачі предмета лізингу.

За умовами підпункту 3.5.3. пункту 3 договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р. лізингоодержувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого з лізингодавцем графіку сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Розмір лізингових платежів, їх склад та строки оплати встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів". - п. 4.2. договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р.

Згідно п. 4.3. договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р. лізингоодержувач після укладення договору за предмет лізингу, що передається, перераховує на рахунки лізингодавця попередні лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 % його вартості, включаючи пдв та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи пдв. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

Договір №11-05-456 фл від 20.04.2005р. набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє протягом строку лізингу, але не довше 10 років.- п. 8.1. договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р.

Договір №11-05-456 фл від 20.04.2005р. підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Додатком №1 до договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р. сторони погодили кількість, ціну і вартість предмета лізингу. (а.с. 15).

Додатком №2 до договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р. погоджено графік сплати лізингових платежів. (а.с.16).

Крім того, господарський суд враховує, що сторони згідно п.9.4. вищезгаданого договору встановили строк позовної давності 10 років, що відповідає положенням ст. 259 Цивільного кодексу України.

Згідно акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 25.04.2005р. (а.с. 17) на виконання умов п. 2.2. договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р., постачальник - агротехнічна корпорація "Украгроком" на умовах договору поставки №04-127/о від 12.07.2004., укладеного з НАК "Украгролізинг" передає, а ПП "Агротехніка" приймає згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки предмет лізингу - комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісним обладнанням, зав. №00836142 та зав. №00836149 у кількості 2-х одиниць, загальною вартістю 2382000,00 грн.

В зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором №11-05-456 фл від 20.04.2005р. щодо сплати лізингових платежів, за останнім, за висновком прокурора, утворилась заборгованість в розмірі 3619953,27 грн., з яких: 2525260,32 грн. основного боргу, 225726,92 грн. пені, 693583,90 грн. індексу інфляції та 175382,13 грн. 3% річних, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до господарського суду.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між позивачем та ПП "Агротехніка" договір за своєю правовою природою є договором лізингу, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання вимог п. 4.3. договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р. сплачено лише суму попереднього лізингового платежу в частині винагороди за передачу в лізинг техніки в розмірі 141729,00 грн. (а.с. 38).

Доказів на підтвердження сплати відповідачем лізингових платежів згідно погодженого графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р.) за період з 24.10.2005р. по 25.04.2011р. (з 1 по 12 періоди платежів) в загальній сумі 2525260,32 грн. учасниками судового процесу господарському суду не надано.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, 2525260,32 грн. основного боргу підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Право позивача на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обгрунтованого розрахунку позивача сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 31.05.2008р. по 31.05.2011р. складає 175382,13 грн., а індекс інфляції за період з червня 2008р. по квітень 2011р. - 693583,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора про стягнення з ПП "Агротехніка" 693583,90 грн. індексу інфляції та 175382,13 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання, яка згідно обгрунтованого розрахунку позивача за період з 25.10.2005р. по 30.05.2011р. становить 225726,92 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як то встановлено ст. 610 Цивільного кодексу України. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, визначені статтею 611 названого Кодексу, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Господарський суд враховує, що сторонами в п. 7.1 договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р. передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи умови договору №11-05-456 фл від 20.04.2005р., положення статтей 216, 230 Господарського кодексу України, 546, 549 Цивільного кодексу України, відсутність доказів сплати відповідачем, починаючи з жовтня 2005 року по даний час, лізингових платежів, а також обгрунтованість розрахунку пені, проведеного позивачем з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 225726,92 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню господарським судом.

Таким чином, позов про стягнення з приватного підприємства "Агротехніка" - 2525260,32 грн. основного боргу, 225726,92 грн. пені, 693583,90 грн. індексу інфляції та 175382,13 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Агротехніка" (Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка, вул. Леніна, 135 А, ідентифікаційний код 31115988) на користь відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечникова, 16 А, ідентифікаційний код 30401456) - 3619953,27 грн. заборгованості, з них: 2525260,32 грн. основного боргу, 225726,92 грн. пені, 693583,90 грн. індексу інфляції та 175382,13 грн. 3% річних.

Стягнути з приватного підприємства "Агротехніка" (Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка, вул. Леніна, 135 А, ідентифікаційний код 31115988) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р № 31115095700002, МФО 823016, код 24145329) - державне мито в сумі 25500,00 грн.

Стягнути з приватного підприємства "Агротехніка" (Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка, вул. Леніна, 135 А, ідентифікаційний код 31115988) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р №31214264700002, МФО 823016, код 24145329) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 09.09.2011 року.