Рішення № 18385008, 13.09.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 р.Справа № 18/2429/11

За позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", 37600, м. Миргород, пров. Луговий, 11

до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", 36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6

про стягнення 2516,50 грн.

Суддя Білоусов С.М.

Представники:

від позивача: Новицька Т.А

від відповідача: Кулик К.М.

В судовому засіданні 13.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 2516,50 грн. заборгованості, у тому числі: 2177,34 грн. - основний борг за договором № 253 від 11.10.2004 року, 168,61 грн. - пеня, 125,39 грн. - інфляційні втрати та 45,16 грн. - 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач відзив на позов не надав, листом № 25 юр від 12.09.2011 року (вх. № 14355д від 13.09.2011 року) повідомив про сплату суми основного боргу та надав власний розрахунок інфляційних втрат.

В судовому засіданні представник відповідача усно просив суд зменшити розмір неустойки, у звязку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

11 жовтня 2004 року між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Миргородтеплоенерго" (позивач) та Колективним підприємством "Полтавський м'ясокомбінат" (відповідач) було укладено договір № 253 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - договір), у відповідності до якого позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних обсягах до точки розподілу, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у терміни, передбачені договором та додатками, що є невідємною частиною договору.

Згідно п. 6.7.1. договору плата за місяць складає 162,32 грн.

Рішенням Полтавської обласної ради від 27.03.2009 року було змінено тарифи на послуги теплопостачання, які були введені в дію з 01.05.2009 року. У зв'язку із вищевказаним, керуючись п. 6.6., п. 4.2.3. договору та ч. 5 ст. 32 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" було укладено додаткову угоду від 06.04.2009 року до договору про зміну тарифу.

В редакції додаткової угоди від 06.04.2009 року до договору плата за опалення за місяць складає 767,03 грн.

Відповідно до п. 6 договору відповідач зобов'язався проводити оплату рахунків не пізніше

10 числа звітного місяця (тобто наступного за розрахунковим).

Як зазначає позивач, відповідач порушив умови договору і додаткової угоди до нього і не розрахувався за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2010 року по 01.01.2011 року.

У звязку з вищевикладеним, за вказаний період на момент подачі позову, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість на суму 2177,34 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в ході розгляду даної справи було погашено основний борг у сумі 2177,34 грн, що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення № 260064431 від 05.09.2011 року.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2177,34 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні витрати з жовтня 2010 року по липень 2011 року в сумі 125,39 грн. та 3% річних за період з 11.11.2010 року по 22.08.2011 року в сумі 45,16 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем суми 3% річних за період з 11.11.2010 року по 22.08.2011 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Оскільки заборгованість утворилася з 11.11.2010 року, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок індексу інфляції, який склав 113,37 грн. за період з листопада 2010 року по липень 2011 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 11.11.2010 року по 11.07.2011 року, що, згідно його розрахунку, складає 168,61 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник

повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. Договору за несвоєчасну оплату використаної теплової енергії споживач крім суми заборгованості сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Посилаючись на пункт 7.2 договору, враховуючи періоди виникнення прострочення платежів, позивач правомірно нарахував відповідачу 168,61 грн. пені (розрахунок наведений в позовній заяві).

В судовому засіданні представник відповідача усно просив суд зменшити розмір неустойки, у звязку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

Господарський суд відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки.

Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ст. 233 ГК України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, суд зменшує розмір пені на 50%, у звязку з чим з відповідача стягується пеня у сумі 84,31 грн.

У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, п. 1.1. ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6, р/р 26009171354001 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00424214) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" (37600, м. Миргород, пров. Луговий, 11, р/р 26004054503048 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 25682207) - 84,31 грн. пені, 113,37 грн. інфляційних втрат, 45,16 грн. 3% річних, 101,51 грн. державного мита та 234,87 грн. вартості послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 2177,34 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Білоусов С.М.

Повне рішення складено: 19.09.2011 року