Рішення № 18384809, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/11519.09.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант"

до відповідача Комунального підприємства "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління"

про стягнення 152199,22 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 62 від 05.07.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № 441 від 17.08.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгарант»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління"(відповідач) про стягнення 152199,22 грн. заборгованості за договором субпідряду від 10.03.2006 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 142402,70 грн. та суму пені в розмірі 9796,52 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору субпідряду від 10.03.2006 р. було виконано комплекс обумовлених договором робіт, які відповідачем не оплачені в повному обсязі. Позивач просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. порушено провадження у справі № 39/115 та призначено справу до розгляду на 08.08.2011 р. о 10:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 08.08.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 08.08.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи. Клопотання відповідача судом відхилено.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 08.08.2011 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 08.08.2011 р., надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити позивачу в позові.

В судовому засіданні, призначеному на 08.08.2011 р., оголошено перерву до 19.09.2011 р. о 10:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2011 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2011 р., надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити позивачу в позові.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.09.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.03.2006 р. між Комунальним підприємством «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління»(генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгарант»(субпідрядник, позивач) було укладено договір субпідряду, відповідно до п.1.1. якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобовязується виконати роботи по влаштуванню підземного пішохідного переходу № 17 через проспект Науки та монтаж з.б. конструкцій колектора тепломережі на ділянці від УТ-423 до УТ-424 на обєкті «Реконструкція транспортної розвязки на Московській площі»в м. Києві.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт визначається договірною ціною розрахованою, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації.

Договірна ціна на весь комплекс робіт визначається на підставі скоригованої проектно-кошторисної документації відповідно з «Правилами визначення вартості будівництва»ДБН Д 1-1-200 (із змінами і доповненнями). Остаточна вартість уточнюється при складанні актів виконаних робіт форма-2В з врахуванням фактично виконаних обємів робіт, діючих цін і тарифів (п.2.2.).

Генпідрядник щомісячно сплачує субпідряднику за виконанні обсяги робіт згідно підписаної обома сторонами довідки про виконані роботи КБ-3 та КБ-2В не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця (п.2.5.).

Пунктом 3.1. договору визначено термін виконання робіт: початок травень 2006 р., закінчення грудень 2008 р.

22.10.2007 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору субпідряду від 10.03.2006 р., відповідно до п.1 якої генпідрядник доручає, а субпідрядник зобовязується виконати роботи по влаштуванню підземного пішохідного переходу № 17 через проспект Науки, підпірної стінки ПС-10, змонтувати з.б. конструкції колектора тепломережі на ділянці від УТ-423 до УТ-424, прокласти дренажну каналізацію від камери УТ-423, виконати будівельно-монтажні роботи по прокладанню трубопроводу та переключенню мереж звязку на шляхопроводі на обєкті «Реконструкція транспортної розвязки на Московській площі»в м. Києві.

20.02.2009 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до договору субпідряду від 10.03.2006 р., в п.1 якої визначено, що через відсутність планового фінансування термін закінчення робіт на обєкті «Реконструкція транспортної розвязки на Московській площі»в м. Києві подовжено до 30.12.2009 р.

Позивачем на виконання умов договору субпідряду від 10.03.2006 р. та додаткової угоди № 1 від 22.10.2007 р. до договору субпідряду від 10.03.2006 р. було виконано комплекс робіт по влаштуванню підземного пішохідного переходу № 17 через проспект Науки, підпірної стінки ПС-10, змонтовано з.б. конструкції колектора тепломережі на ділянці від УТ-423 до УТ-424, прокладено дренажну каналізацію від камери УТ-423, виконано будівельно-монтажні роботи по прокладанню трубопроводу та переключенню мереж звязку на шляхопроводі на обєкті «Реконструкція транспортної розвязки на Московській площі»в м. Києві, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), які підписані уповноваженими представника позивача та відповідача, претензій щодо неналежного виконання позивачем таких робіт у відповідача не було.

Проте відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за спірним договором щодо оплати за виконані роботи не виконав, оскільки за виконані позивачем роботи розрахувався лише частково, внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем, який станом день подання позову до суду складає 142402,70 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір будівельного підряду, а тому саме він та відповідні положення статей глави 61, зокрема параграфу 3 цієї глави ЦК України та глави 33 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обовязки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Відповідно до ст. 317 ГК України підрядними відносинами у капітальному будівництві є, зокрема, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 1 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобовязується збудувати і здати у встановлений строк обєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовязок не покладається на підрядника, прийняти обєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 2 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно повязаних з місцезнаходженням обєкта.

Частиною 3 статті 875 ЦК України також передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються загальні положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 142402,70 грн. основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 9796,52 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

За весь час несанкціонованого користування чужими коштами штрафні санкції можуть бути встановлені у відсотках, розмір яких обчислюється обліковою ставкою Національного банку України. Облікова ставка НБУ - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк визначає для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів на певний період, тобто є, відповідно до Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-ХІV, орієнтиром ціни на гроші.

Частина. 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (надалі Закон України) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 1 вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення зобовязання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.5. договору визначено, що у випадку прострочення оплати відповідно до цього договору, генпідрядник виплачує субпідряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не перерахованого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягають частковому задоволенню в сумі 9191,80 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

142402,7011.12.2010 - 11.05.20111527.75 %9191,80

В іншій частині позовних вимог стосовно стягнення 604,72 грн. пені (9796,52 грн. 9191,80 грн. = 604,72 грн.) позивачу належить відмовити.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, повязані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 1515,94 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,06 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління»(03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, 3, ідентифікаційний код 03333937; р/р № 26004301230543 в Жовтневому ПІБ м. Києва, МФО 322067), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант»(04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36, код ЄДРПОУ 32596431; р/р № 26001006806001 в ПАТ «Креді Агріколь Банк»м. Києва, МФО 300614) 142402,70 грн. (сто сорок дві тисячі чотириста дві гривні 70 коп.) основного боргу, 9191,80 грн. (девять тисяч сто девяносто одну гривню 80 коп.) пені, 1515,94 грн. (одну тисячу пятсот п'ятнадцять гривень 94 коп.) державного мита та 235,06 грн. (двісті тридцять пять гривень 06 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання повного рішення 23.09.2011 р.