Рішення № 18384199, 16.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/26816.09.11 За позовомПриватне акціонерне товариство Страхова компанія "Мега-поліс"

ДоЗакрите акціонерне товариство "АСК "ІнтерТрансПоліс"

Провиконання умов договору №007/ФП/2007

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, пред. за дов. №42 від 20.10.2010 р.

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Мега-поліс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства "АСК "ІнтерТрансПоліс" про виконання умов договору №007/ФП/2007.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/268, розгляд справи призначено на 05.08.2011 р.

05.08.2011 р. у судове засідання представник позивача з'явився.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.09.2011 року.

02.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Дослідивши заяву від 02.09.2011 р. суд встановив, що подана позивачем заява є заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет позову або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В звязку з тим, що у судовому засіданні 05.08.2011 р. судом було оголошено про перехід до розгляду справи по суті, заява позивача від 02.09.2011 р. не приймається судом до розгляду.

Розпорядженням від 05.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/268 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року розгляд справи відкладено на 16.09.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/268 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2011 р.

У судове засідання 16.09.2011 р. представник позивача з'явився.

02.09.2011 року через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях позовні вимоги підтримав відповідно до заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Мега-Поліс»правонаступник якої є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Поліс»та Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»було укладено Договір № 007/ФП/2007 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) (надалі Договір).

Відповідно до пункту 1.2. Договору ретроцесії, на підставі цього Договору сторони укладають факультативні договори перестрахування адапі Ковер-ноти), які мають юридичну силу та тягнуть за собою відповідальність Сторін. Кожен Ковер-Нот є незалежним від умов будь-якого іншого Ковер-Ноту, укладеного Сторонами.

Вищезазначеним Договором ретроцесії передбачено, що кожна зі сторін має право як приймати від іншої Сторони, так і передавати їй у перестрахування Ризики, керуючись інтересами обох Сторін.

У рамках вищезазначеного Договору ретроцесії було укладено Ковер-Нот № КН 4766-10 від 15 червня 2009 р. (надалі Ковер-Нот), відповідно до якого Відповідачем було прийнято в перестрахування ризики за договором добровільного страхування наземного транспортну № 2520-10 від 12.06.2009 р. (Страхувальник ОСОБА_2; застрахований транспортний засіб Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер - НОМЕР_1).

19 квітня 2010 року Страхувальник звернувся до Відповідача із заявою-повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, а саме пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15 квітня 2010 року по проспекту Генерала Ватутіна, , про що було повідомлено Відповідача у порядку та строки, передбачені Договором ретроцесії (копія відповідного листа долучено до матеріалів справи).

Позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, складено страховий акт № 2428/2520-10 від 10 червня 2010 року, на підставі якого було виплачено страхове відшкодування у розмірі 6894,29 грн., що підтверджується Видатковим касовим ордером від 25.06.2010 р. (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно із підпунктом 9.5 пункту 9 Ковер-Ноту при настанні страхового випадку ГІерестраховик зобов'язується протягом 30-ти банківських днів після отримання від Перестрахувальника документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розрахунку суми збитків, перерахувати на поточний рахунок Перестрахувальника або за його дорученням Страхувальнику (Вигодонабувачу) відповідну долю страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності.

Відповідно до положень пункту 9.1.3. Договору, Перестраховик зобовязаний сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати Перестраховиком згідно з умовами відповідного Ковер-Ноту.

17 вересня 2010 року листом Позивач звернувся до Відповідача з письмовою заявою, яка містить розрахунок частки страхового відшкодування у розмірі 1721,21 грн., до якого були додані всі передбачені пунктом 9.1.11. Договору документи.

Згідно з пунктом 9.4.2. Договору, Перестраховик має право відмовити Перестрахувальнику у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити її, якщо Перестрахувальник навмисно надав Перестраховику неповні або свідомо неправдиві дані про Оригінальний Договір Страхування, та/або приховав обставини, що суттєво вплинули на оцінку ступеню страхового ризику, та/або перестрахував Власне утримання без письмового узгодження з Перестраховиком, та/або несвоєчасно сповістив Перестраховика про настання страхового випадку, та/або розрахував (сплатив) страхове відшкодування (його частку) з порушенням вимог чинного законодавства України, умов цього Договору (відповідного Ковер-Ноту та/або Оригінального договору страхування).

При відмові у виплаті страхового відшкодування (його частки), Перестраховик зобовязаний направити на адресу Перестрахувальника письмове повідомлення з обґрунтуванням причин відмови протягом 5 (пяти) робочих днів з дати одержання документів, які підтверджують факт настання страхового випадку, обґрунтований розмір страхового відшкодування та частки, яка належить до сплати Перестраховиком.

Позивач зазначає, що у порушення умов договору відповідачем частка страхового відшкодування по вищезазначеному випадку не виплачена, заперечення або будь-які інші відповіді за результатами розгляду листа Позивача від 17 вересня 2010 року не надані.

Крім того, 02.09.2011 року, через канцелярію Господарського суду міста Києва Позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до ст. 987 Цивільного кодексу за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Статтею 12 Закону України “Про страхування” передбачено, що перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Так, судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач, після сплати Перестрахувальником страхового відшкодування направив відповідачу лист 17.09.2010 року з пакетом документів з вимогою сплатити на його користь частку у перестраховому відшкодуванні, яка містить розрахунок частки страхового відшкодування у розмірі1721,21 грн., до якого були додані всі передбачені пунктом 9.1.11. Договору ретроцесії документи.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи в суді сума грошових коштів по сплаті частки в страховому відшкодуванні Перестраховиком до Перестрахувальника не надходила.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача частки страхового відшкодування у розмірі 1721,21 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 133,03 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.09 Договору у разі порушення узгоджених термінів сплати платежів за Договором (Ковер-Нотом), Сторона, яка не виконала зобовязання, сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми платежу, який прострочено, за кожен день затримки платежу.

Позивачем надано розрахунок пені у розмірі 133,03 грн., який суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, Подільський р-н., вул. Фрунзе, буд.13Є, ідентифікаційний код 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»(03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 23; код ЄДРПОУ 30860173) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення частку страхового відшкодування у розмірі 1721 грн. (одну тисячу сімсот двадцять одну) грн. 21 коп., пеню у розмірі 133 (сто тридцять три) грн. 03 коп., 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено:20.09.2011 р.