Постанова № 18383470, 21.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2011 р. Справа № 5002-5/4679-2010 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Волкова Р.В.

суддів Новікової Р.Г.

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: ОСОБА_1 дов. від 06.09.2011 року; ОСОБА_2 дов. від 19.09.2011 року.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 року

у справі 5002-5/4679-2010

за позовом підприємства "Богатир" ЛТД

до відповідача-1 Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації"

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг"

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року підприємство "Богатир" ЛТД звернулося до господарського суду Автономной Республіки Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", просило визнати за ним право власності на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 437кв.м., що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська, 122 та зобов'язати Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на зазначений обєкт нерухомості.

Позовні вимог мотивовані тим, що відповідач ухиляється від реєстрації права власності на спірне майно, у звязку з чим порушуються права позивача як власника вказаного майна.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 4 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано право власності на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 437кв.м., що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська 122, за підприємством "Богатир" ЛТД.

Зобов'язано Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати за підприємством "Богатир" ЛТД право власності на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 437кв.м., за вищезгаданою адресою (а.с. 55-57, том 1).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с. 70-72, том 1).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" залучено до участі у справі в якості другого відповідача (а.с. 156-158, том 1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 року (головуючий Дмитрієв В.Є., судді Балюкова К.Г., Волков К.В.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" задоволено частково. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2010 року у справі № 5002-5/4679-2010 скасоване. Прийнято нове рішення у справі, яким позов задоволено. Визнано за підприємством "Богатир" ЛТД право власності на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 437кв.м., що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська, 122. Зобов'язано Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати за підприємством "Богатир" ЛТД право власності на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 437кв.м., що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська 122 (а.с. 8-20, том 2).

Постанова суду мотивована тим, що місцевим господарським судом були порушені норми процесуального права, оскільки до участі у справі не було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг", права та обовязки якого зачіпає прийняте рішення, тому рішення господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового.

Крім того, судова колегія зазначила, що, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир- Юг" обґрунтовувало свої вимоги тим, що до нього, як правонаступника підприємства "Богатир" ЛТД, перейшло право постійного користування спірного нерухомого майна магазину, однак, правоздатність останнього не припинено, а сам відповідач не є його правонаступником, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов із викладених у ньому підстав підлягає задоволенню.

Не погодившись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати судовий акт, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що судом не було взято до уваги той факт, що позивач не надав акт прийому-передачі майна організації орендарів орендного підприємства "Богатир" саме підприємству "Богатир" ЛТД.

Заявник касаційної скарги вважає, що судом попередньої інстанції не було досліджено, хто є власником спірного майна, не надано належної оцінки доказам у справі та законодавчо не підтверджено свої висновки.

У судове засідання 21.09.2011 року представники підприємства "Богатир" ЛТД та Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 30.05.1997 між Фондом майна Автономної Республіки Крим та організацією орендаторів орендного підприємства магазину "Богатир" укладено договір №103 купівлі-продажу державного майна магазину "Богатир" за конкурсом (а.с.10-16 том 1).

Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Першої Сімферопольської нотаріальної контори Дрезноль Т.А. за реєстровим №8-С-577 (а.с. 17, том 1).

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підставі зазначеного договору до організації орендаторів орендного підприємства магазину "Богатир" перейшло у власність нерухоме майно, а саме, вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 437 кв.м., що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська, 122.

Відповідно до пункту 4.4 вказаного договору, з моменту підписання покупець стає правонаступником прав та обовязків орендного підприємства магазину "Богатир".

2 червня 1997 року майно було передано організації орендаторів орендного підприємства "Богатир", що підтверджується актом прийому-передачі №103 від 02.06.1997 (а.с.18).

Суди дослідили, що підприємство "Богатир" ЛТД є правонаступником організації орендаторів орендного підприємства магазину "Богатир", яке створено на базі викупленого майна згідно договору купівлі-продажу №103 від 30.05.1997 року, що підтверджується статутними документами підприємства (а.с. 36-46, том 1). Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у підприємства "Богатир" ЛТД той самий код у ЄДРПОУ, що й у орендного підприємства магазин "Богатир", а саме: 16326301.

Розпорядженням Сімферопольського виконкому №542-р від 05.08.1997 року було зареєстровано підприємство "Богатир" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (а.с.47).

З довідки головного управління статистики в Автономній Республіці Крим вбачається, що з ідентифікаційним кодом №16326301 значиться юридична особа - підприємство "Богатир" ЛТД, при цьому до 08.08.1997 року вказаний суб'єкт значився з назвою орендне підприємство магазин "Богатир" (а.с.135, том 1).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Однак, як стверджує товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг", саме воно є правонаступником приватної фірми "Тонер" та підприємства "Богатир" ЛТД, у звязку з чим вважає, що підприємство "Богатир" ЛТД взагалі не може існувати як юридична особа.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про господарські товариства", припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.

Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у разі реорганізації підприємства "Богатир" ЛТД у товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг", підприємство "Богатир" ЛТД повинно було бути ліквідовано (виключено з ЄДРПОУ).

Крім того, суди встановили, що матеріали справи містять витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що підприємство "Богатир" ЛТД має ідентифікаційний код 16326301 та зареєстровано за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська, 122 за реєстровим номером юридичної особи: 10068032973 (а.с.105, том 1).

З довідки Сімферопольського міського бюро реєстрації технічної інвентаризації від 19.08.2010 року 3 8451/5 вбачається, що згідно даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, право власності зареєстровано за організацією орендаторів орендного підприємства магазину "Богатир" (а.с. 7, том 1).

Як підтверджується інвентарною карткою №2 (а.с.8) будівля магазину "Богатир" з 30 травня 1997 року обліковується на балансі підприємства "Богатир" ЛТД.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Як зазначено вище, згідно пункту 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень" право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно пункту 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 та статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" судове рішення про визнання права власності є підставою для державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом України від 07.02.2002 № 7/5 Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" ( 1878-17 ) та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає вимоги позивача про зобов'язання Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати за ним право власності на нерухоме майно обґрунтованими.

Згідно частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" не обґрунтувало своєї позиції щодо правонаступництва підприємства "Богатир" ЛТД, тому суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив заявлені позовні вимоги.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, приймаючи до уваги межі повноважень касаційної інстанції, порушень норм процесуального чи матеріального права не встановлено, з огляду на що підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Судова колегія зазначає, що Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" відповідно до вищезазначеного положення здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а відтак не може бути відповідачем у справі за позовом підприємства "Богатир" ЛТД про визнання права власності , у звязку з чим судова колегія апеляційної інстанції обґрунтовано залучила до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" в якості другого відповідача.

З врахуванням вищенаведеного доводи заявника касаційної скарги щодо порушенням судом апеляційної інстанції вимог підвідомчості є неспроможними, оскільки, залучивши товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" до участі у справі в якості другого відповідача, суд розглянув справу по суті, та розглядав позовні вимоги про визнання права власності стосовно господарського товариства, а не Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації".

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир-Юг" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 року у справі 5002-5/4679-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Судді: Р.Г.Новікова

Г.К.Прокопанич