Ухвала суду № 18382428, 20.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"20" вересня 2011 р. Справа № 5019/8/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. головуючого,

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

розглянув касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 р.

у справі№ 5019/8/11 господарського суду Рівненської області

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до

третя особаТОВ "Ливарно-механічний завод "Ісполін"

ПП "Тіра"

простягнення в сумі 20 195 грн. 67 коп.

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини четвертої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до частини першої ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявник просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, яким вирішено залишити без змін рішення господарського суду Рівненської області від 21.03.2011р., яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 20 195 грн. 67 коп.

Таким чином, предметом спору є вимоги майнового характеру на зазначену суму, які повинні оплачуватися державним митом за ставкою, встановленою для позовів майнового характеру, виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93 ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно з пунктом п'ятим РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93 із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції.

Як вбачається з касаційної скарги до неї додано квитанцію № 15960 від 26.07.2011р., як доказ про сплату 94 грн. 78 коп. державного мита, що не відповідає наведеним вимогам законодавства.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини третьої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення зазначеної обставини скаржник має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 86, 107-109, 111, п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 р. у справі № 5019/8/11 господарського суду Рівненської області не приймати до розгляду і повернути скаржнику.

Справу №5019/8/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий, суддя В. Овечкін

суддіЄ. Чернов

В. Цвігун