Постанова № 18382011, 13.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"13" вересня 2011 р. Справа № 26/143 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.,

суддіПолянський А.Г.,

Яценко О.В., розглянувши матеріали

касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2011 року

у справі № 26/143 Господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

доТОВ "С.С.С. Р."

простягнення 35630,94 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – Трубар А. М. дов. від 30.06.2011 р., відповідача –не з'явились.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.09.2011 р. у зв'язку з виходом судді Яценко О.В. з відпустки, для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий –Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 року (суддя –Пінчук В. І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011 року (судді –Гольцова Л.А., Ропій Л.М., Рябуха В.І. ) у позові відмовлено.

Не погоджуючиcь з постановою та рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "АК "Київводоканал" (замовник) та ТОВ "С.С.С.Р." (виконавець) 01.07.2009 року укладений договір №336/10/14-09 про надання рекламно-інформаційних послуг, за умовами якого виконавець зобов’язався за завданням замовника в порядку, передбаченому даним договором надати останньому послуги по розміщенню статей в газетах "Сегодня", "По-Киевськи", "Деловая Столица", "Газета нашего района", "Факти", а замовник зобов’язався оплатити вартість послуг в строки і на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, послуги вважаються наданими з моменту виконання робіт по виконанню замовлення. При наданні послуг по розміщенню реклами в ЗМІ, датою виконання робіт є дата публікації рекламно-інформаційного матеріалу і підписання сторонами акту виконання робіт.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що замовник оплачує послуги виконавця по кожному замовленню окремо шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 (п’яти) банківських днів після публікації рекламно-інформаційного матеріалу замовника в ЗМІ та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Судами встановлено, що сторони зобов’язання за договором №336/10/14-09 виконали.

СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП 25.05.2010 року складено акт №3/23/03327664 "Про результати планової виїзної перевірки ПАТ "АК "Київводоканал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року".

В ході перевірки виявлено, що 30.11.2009 року анульовано свідоцтво платника податку відповідача за неподання звітності. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року встановлено його завищення ПАТ "АК "Київводоканал" на суму 34807,26 грн., у т.ч. за звітні період липень, серпень, листопад 2009 року. В деклараціях з ПДВ та додатку 5 до декларацій за липень, серпень, листопад 2009 року ТОВ "С.С.С.Р." не задекларовано ПДВ (операції з продажу товарів (робіт, послуг) ПАТ "АК "Київводоканал" у складі податкових зобов’язань в сумі 23753,95 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що суми ПДВ по податковим накладним за договором від 01.07.2009 року №336/10/14-09, отриманих ПАТ "АК "Київводоканал" від ТОВ "С.С.С.Р.", включені позивачем до реєстрів отриманих податкових накладних та відповідно відображені у рядку 10.1 Податкової декларації з ПДВ у липні, серпні, листопаді 2009 року. Таким чином, шляхом відображення операцій з ТОВ "С.С.С.Р." в податковій звітності ПАТ "АК "Київводоканал" сформовано податковий кредит з ПДВ за липень, серпень, листопад 2009 року на суму 23753,95 грн.

ПАТ "АК "Київводоканал" по вказаних вище господарських операціях встановлено заниження ПДВ на загальну суму 34807,26 грн.

СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 року №0000874220/0, яким повідомлено ПАТ "АК "Київводоканал" про встановлення сум податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), що становить 52210,50 грн. (34807,00 грн. –основний платіж, 17403,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції) за невідповідність суми податкових зобов’язань з поставки послуг, які задекларовані ТОВ "С.С.С.Р." із загальною сумою ПДВ по податковим накладним отриманих ПАТ "АК "Київводоканал" від ТОВ "С.С.С.Р.", які включені до складу податкового кредиту з ПДВ за липень, серпень, листопад 2009 року.

Позивач звернувся до суду стверджуючи, що понесені ним витрати, направлені на виконання податкового повідомлення-рішення від 02.06.2010 року №0000874220/0 є збитками, понесеними внаслідок неналежного здійснення відповідачем його господарської діяльності та підлягають відшкодуванню на підставі ст.ст. 224, 225 ГК України.

Проте, згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника.

Відповідачем, як виконавцем робіт за договором 01.08.2009 року, 31.08.2009 року, 30.11.2009 року складено та видано позивачу, як замовнику за договором податкові накладні № 2, № 4, № 5 та № 6 відповідно, всяких зазначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "С.С.С.Р." –100104388, яке 30.11.2009 року анульовано за неподання звітності.

Судами встановлено, що вказані вище накладні складені у відповідності з вимогами до їх складення, визначених положеннями Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, із зазначенням відомостей свідоцтва продавця - ТОВ "С.С.С.Р." і на момент їх складення свідоцтво було чинним.

Також суди встановили, що матеріали справи не містять відомостей про оскарження ПАТ "АК "Київводоканал" податкового повідомлення-рішення від 02.06.2010 року №0000874220/0.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в позові через відсутність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та збитками, понесеними позивачем.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:          

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011 року у справі № 26/143 залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

                                                                                Яценко О.В.