Вирок № 18377095, 16.09.2011, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-43/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Павликівської Т.В.

прокурора Боднарука А.В.

потерпілогоОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підгіря Богородчанського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 з професійно-технічною освітою, непрацюючого, розлученого, на утриманні одна малолітня дитина, громадянина України, судимого:

- Маневицьким районним судом Волинської області 30.03.2000 р. за ч.2 ст.81 (у редакції 1960 р.) до одного року виправних робіт;

- Маневицьким районним судом Волинської області 20.02.2003 р. за ч.2 ст.187 до пяти років позбавленням волі із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком три роки;

- Луцьким міським судом Волинської області 16.01.2005 р. за ч.2 ст.186, 71 КК України до пяти років трьох місяців позбавлення волі, звільненого 20.01.2010 р. після відбуття покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого.

Злочини скоєно за наступних обставин.

10 серпня 2010 року приблизно о 04 год. підсудний, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_3, з яким познайомився напередодні, по АДРЕСА_3, дочекавшись, коли ОСОБА_3 заснув, взяв у одній з кімнат будинку ключі від автомобіля марки «ВАЗ 21015»реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився на подвірї господарства ОСОБА_3 та належить ОСОБА_4 За допомогою вказаних ключів підсудний відчинив автомобіль марки «ВАЗ 21015»реєстраційний номер НОМЕР_1, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4, а саме гроші в сумі 500 грн., 10 євро, що згідно курсу НБУ становило 104,56 грн., та дві пачки сигарет марки «Вінстон»по ціні 7 грн. на суму 14 грн., спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 618,56 грн.

29 вересня 2010 року близько 02 год. підсудний, знаходячись по вул. Мазепи в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, неподалік дитячого садка, з метою незаконного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1, застосував до останнього фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, що виразилось у нанесенні ударів, та відкрито заволодів майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном марки «Нокіа 2330»ІМЕІ НОМЕР_2 вартістю 518 грн. зі стартовим пакетом оператора «Діджус»вартістю 25 грн., грошима у сумі 150 грн. та банківською карткою «ПриватБанку», з якої у подальшому зняв гроші у сумі 1252,89 грн. У результаті відкритого викрадення майна потерпілого підсудний спричив ОСОБА_1. майнову шкоду на загальну суму 1945,89 грн.

Підсудний у судовому засіданні свою вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 10 серпня 2010 р. вночі, знаходячись по місцю проживання ОСОБА_3, з яким познайомився напередодні, викрав з автомобіля марки «ВАЗ 21015», що знаходився на подвірї господарства ОСОБА_3, майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 618,56 грн. Вечором 28 вересня 2010 р., коли він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 та незнайомою дівчиною на імя ОСОБА_6 сиділи на зупинці біля магазину «Сільпо», до них підійшов потерпілий ОСОБА_1, який був у стані алкогольного спяніння, якого він раніше не знав; потерпілий дав їм 100 грн. на придбання випивки і закуски; придбане спиртне вони всі четверо розпивали на подвірї дитячого садка по вул. Мазепи; коли потерпілий почав чіплятись до дівчини, вона відштовхнула потерпілого; він, підсудний, також відтягував потерпілого, схопивши ззаду за комір, той впав; при цьому в потерпілого з кишені випали мобільний телефон, картка і гроші (до 200 грн.); мобільний телефон, картку і гроші забрав собі; коли потерпілий відмовився повідомити пін-код, він наніс йому кілька ударів; після цього потерпілий назвав пін-код, який виявився невірним; повернувшись з банкомату, він знову вдарив потерпілого, після чого той назвав вірний пін-код; потім він зняв у банкоматі по викраденій картці десь 1200 грн., які витратив на власні потреби, картку зразу викинув. У скоєному щиро розкаявся.

Дослідження фактичних обставин справи по епізоду крадіжки суд обмежив допитом підсудного. Крім визнання вини підсудним по даному епізоду обвинувачення, його вина доведена зібраними по справі під час провадження досудового слідства доказами, які підсудний не оспорював і вважав їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

Вина підсудного у вчиненні грабежу, крім визнання ним своєї вини, доводиться сукупністю таких доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 28 вересня 2010 р. вечором, коли він повертався з дня народження, де вживав алкогольні напої, на зупинці біля магазину «Сільпо»побачив трьох незнайомих молодих людей, серед яких був підсудний, хлопець на імя ОСОБА_5 та дівчина на імя ОСОБА_6, підійшов до них, дав їм 100 грн. на придбання випивки і закуски; придбане спиртне всі четверо розпивали на подвірї дитячого садка по вул. Мазепи; він захотів поближче познайомитись з Христиною, дав їй 100 грн. з тих 200 грн., які перед тим зняв у банкоматі, залишивши 100 грн. у задній кишені; дівчина сказала, що цього замало; після цього відчув удар ногою і впав обличчям до землі; підсудний почав обшукувати його кишені, забрав у нього 100 грн. із задньої кишені штанів, мобільний телефон з передньої правої кишені штанів, дрібними грошима близько 50 грн. і картку «ПриватБанку»та вимагав, щоб він повідомив пін-код; коли він відмовився повідомити пін-код, підсудний почав копати його ногами; він спочатку сказав невірний пін-код, підсудний пішов до банкомату і зразу повернувся, знову почав його бити, вимагаючи назвати пін-код; після цього він назвав правильний пін-код, підсудний пішов до банкомату, потім повернувся, і вони всі троє пішли, залишивши його. Потім виявилось, що підсудний зняв з його карткового рахунку 1252,89 грн.;

- оголошеними в порядку ст.306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_5. про те, що вечором 28 вересня 2010 р., коли він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 та незнайомою дівчиною на імя ОСОБА_6 сиділи на зупинці біля магазину «Сільпо», до них підійшов незнайомий чоловік, який був у стані алкогольного спяніння, назвався ОСОБА_1; цей чоловік дав їм 100 грн. на придбання випивки і закуски; придбане спиртне вони всі четверо розпивали на подвірї дитячого садка по вул. Мазепи; між підсудним і потерпілим виник словесний конфлікт, підсудний вдарив потерпілого рукою, від чого той впав на землю; після цього підсудний почав обшукувати кишені потерпілого, знайшов банківську картку «ПриватБанку», забрав її, при цьому запитав у потерпілого пін-код; коли той назвав якісь чотири цифри, підсудний з карткою пішов до банкомату; він разом з Христиною допомогли потерпілому піднятись і посадили його на лавку; коли підсудний повернувся, він знову вдарив потерпілого, той впав і сказав, що назвав невірний пін-код, знову назвав якісь цифри, підсудний пішов до банкомату (т.2, а.с.27-28);

- даними протоколу усної заяви про злочин від 15.11.2010 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_1 заявив про відкрите заволодіння його майном невідомою особою зі спричиненням йому тілесних ушкоджень, що мало місце 29.09.2010 р. близько 02 год. неподалік дитячого садка по вул. Мазепи в м. Івано-Франківську (т.2, а.с.16);

- даними протоколу про явку з повинною від 09.11.2010 р., згідно якого ОСОБА_2 зізнався у вчиненні відкритого викрадення майна невідомої особи із завданням тілесних ушкоджень, що мало місце 29.09.2010 р. близько 02 год. неподалік дитячого садка по вул. Мазепи в м. Івано-Франківську (т.2, а.с.13);

- даними протоколу предявлення особи для впізнання від 08.12.2010 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_1 серед предявлених для впізнання трьох чоловіків впізнав чоловіка під № 3, яким являється ОСОБА_2, який 29.09.2010 р. відкрито заволодів майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном, грошима в сумі 150 грн., банківською карткою «ПриватБанку», з якої зняв гроші у сумі 1252,89 грн. (т.2, а.с.42);

- даними протоколу очної ставки від 08.12.2010 р. між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1, згідно якого потерпілий підтвердив, що ОСОБА_2 відкрито заволодів його майном із застовуванням насильства, яке не було небезпечним для його життя чи здоровя, що виразилось у нанесенні йому ударів (т.2, а.с.43-45);

- даними протоколу очної ставки від 08.12.2010 р. між обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_5, згідно якого свідок підтвердив, що ОСОБА_2 відкрито заволодів майном потерпілого із застовуванням насильства, яке не було небезпечним для його життя чи здоровя, що виразилось у нанесенні потерпілому ударів (т.2, а.с.46-47);

- даними висновку товарознавчого дослідження від 07.12.2010 р., згідно якого оціночна вартість мобільного телефону «Nokia 2330»на момент викрадення складає 518 грн. з ПДВ (т.2, а.с.22-25).

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудного у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати:

-за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна;

-за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, повторно.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а саме те, що він раніше судимий, характеризується позитивно, має на утриманні малолітнього сина, а також обставини, що помякшують покарання, до яких суд відносить щире каяття підсудного, та обставину, що обтяжує покарання, якою суд визнає вчинення злочину особою у стані алкогольного спяніння. Суд також враховує думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні підсудного.

Суд вважає, що підсудному слід обрати покарання у виді позбавлення волі, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає до задоволення у частині відшкодування матеріальної шкоди та до часткового задоволення щодо відшкодування моральної шкоди. З підсудного слід стягнути у користь потерпілого 1945,89 грн. на відшкодування спричинених грабежем збитків та 400 грн. судових витрат. Злочинними діями підсудного потерпілому завдано моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у звязку з протиправною поведінкою підсудного щодо нього. Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог розумності і справедливості та враховує характер вчиненого злочину, глибину душевних страждань потерпілого, поведінку самого потерпілого. Суд дійшов висновку, що з підсудного слід стягнути у користь потерпілого 2000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Речові докази по справі, а саме: тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом на імя ОСОБА_2, талон до посвідчення водія на імя ОСОБА_2, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, а також належні ОСОБА_2 речі, які були вилучені під час огляду місця події 10.08.2010 р., а саме: футболку зеленого кольору, балонові спортивні штани сірого кольору, станок для гоління марки «Gillette», дезодорант-антиперспірант марки «Gillette», барсетку з документами, які зберігаються в камері збервігання речових доказів Тисменицького РВ УМВС, слід повернути підсудному.

З підсудного слід стягнути судові витрати за проведення експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

-за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів чотири роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 16 жовтня 2010 року, зарахувавши попереднє увязнення у строк відбуття покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 1945 (одну тисячу девятсот сорок пять) грн. 89 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 (дві тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди, 400 (чотириста) грн. судових витрат, а всього 4345 (чотири тисячі триста сорок пять) грн. 89 коп.

Речові докази по справі, а саме: тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом на імя ОСОБА_2, талон до посвідчення водія на імя ОСОБА_2, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, а також належні ОСОБА_2 речі, які були вилучені під час огляду місця події 10.08.2010 р., а саме: футболку зеленого кольору, балонові спортивні штани сірого кольору, станок для гоління марки «Gillette», дезодорант-антиперспірант марки «Gillette», барсетку з документами, які зберігаються в камері збервігання речових доказів Тисменицького РВ УМВС, повернути засудженому ОСОБА_2

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 у користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області, 534 (пятсот тридцять чотири) грн. 96 коп. судових витрат.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом пятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.

Головуюча М.М.Хоминець