Постанова № 18371265, 15.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2011 р. м. КиївК-51404/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Черпіцької Л.Т.

Васильченко Н.В.

Калашнікової О.В.

Леонтович К.Г.

Конюшка К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року у справі №2-а-11447/08 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Приватного підприємця ОСОБА_6 про стягнення недоїмки, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось з позовом до ОСОБА_6 про стягнення недоїмки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач подав до УПФУ звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік, відповідно до якого сплаті підлягає: за січень-березень - по 83, 84 грн. на місяць, за інші місяці 2005 року - по 3 грн. на місяць.

Відмовляючи в задоволені позову суди попередніх інстанцій вмотивували свої рішення тим, що оскільки відповідач працював на єдиній системі оподаткування протягом 2005 року, сплачував суму єдиного податку, та не використовував працю найманих працівників, то фінансові санкції до позивача не застосовуються.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками враховуючи наступне.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV регулює відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування (стаття 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-ІV установлено, що загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в обєднаннях громадян, у фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 цього Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 належать до платників страхових внесків і зобовязані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 цього нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Разом із цим, у статті 18 Закону № 1058- ІV закріплено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», де, як і в Законі № 1058- ІV, не визначено такої пільги як звільнення від сплати цього збору для субєктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обовязок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у субєктів підприємницької діяльності платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Отже, на думку колегії суддів, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування матеріального закону, а тому прийняті ними судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Постановила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

Позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (код 24615321) недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 239,82 грн.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: