Постанова № 1836924, 03.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    Постанова

    Іменем України

3 червня 2008 року                                                                 справа № 22-а-4548/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахової Т.П.

                                   Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання        Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача: Фінк О.Е.- за дов. від 25.10.2007року

 від  відповідача:

за участю прокурора:

 Щукіна А.А.- за дов. від 16.01.2007року

 Мотузенко С.І. – за посвідченням №1032розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

  Відкритого акціонерного товариства «Точмаш» м. Донецькна постанову Донецького окружного адміністративного  суду від 26 лютого 2008 року  (складена у повному обсязі 2 березня 2008 року)по адміністративній справі№ 2-а-1225/08 (суддя М.С.Могильницький)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Точмаш» м. Донецьк

до

1)Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київському районі м. Донецька

2)Прокурора м. Донецька   

про

встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень та визнання дій протиправними

ВСТАНОВИЛА:

       Постановою від 26 лютого 2008 року Донецький окружний адміністративний суд (арк. справи 102-104) відмовив позивачу у задоволені позову (арк. справи 2-6) про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київському районі м. Донецька здійснювати донарахування внесків з підстав несвоєчасного інформування Фонду про зміну виду діяльності підприємства та визнання дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київському районі м. Донецька щодо донарахування внесків в сумі 107089 грн. 07 коп. та пені 4664 грн.60 коп., з мотивів безпідставності заявлених вимог.

В апеляційній скарзі (арк. справи 111-115) позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з посиланням на порушення сумом першої інстанції норм матеріального права.        

          Представник відповідача та прокурор під час судового засідання доводи, викладені в апеляційній скарзі відхиляють і просять постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.   

          Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 14300579 (арк. справи 25–28, 55-56), є підприємством заснованим на колективній формі власності, з 7 травня 2001 року як страхувальник  перебуває на обліку відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі міста Донецька, що підтверджується страховим свідоцтвом (арк. справи 20).

Згідно повідомлення  відділення виконавчої дирекції  Фонду № 0790 (арк. справи 21) позивач як платник страхових внесків віднесений до 15 класу професійного ризику виробництва.

Повідомленням №10038 від 17 червня 2005 року підприємство (позивач у справі) віднесене до 58-го класу професійного ризику виробництва (арк. справи 24).

Повідомленням №4743 від 12 липня 2005 року (арк. справи 22-23). З урахуванням відомостей викладених у листі від 12 липня 2005 року, з 1 квітня 2005 року підприємство віднесено до 53-го класу професійного ризику виробництва.

Актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 травня 2005 року №103 (арк. справи 7-19), (надалі акт перевірки), відповідачем донараховані позивачу внески за період з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року у загальній сумі 111753 грн. 07 коп., у тому числі страхові внески у сумі 107089 грн. 07 коп., пеня у сумі 4664 грн. 60 коп., виходячи із страхового тарифу встановленого до 53-го класу професійного ризику.

Відповідно до статті 2 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування які затверджені Законом України від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі Основи) законодавство України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.

            Визначення розміру внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік у відсотках одночасно із затвердженням Державного бюджету України, якщо інше не передбачено законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, таке правило зазначене статтею 21 Основ.

            Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-14 (надалі Закон України №1105), розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, картки обліку надходжень внесків платників по ФССНВВ, переліку ідентифікованих платежів страхувальників за період з 1 квітня 2001 року по 29 травня 2008 року, позивач як страхувальник здійснював сплату страхових внесків залежно від класу професійного ризику визначених у повідомленнях виконавчої дирекції, як робочого органу Фонду. Зазначені повідомлення є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.

            Приписи Закону України №1105 не надають право страхувальнику самостійно змінювати клас професійного ризику, та розмір страхового тарифу.

            Відповідно до норм зазначеної статті органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзної перевірки фінансово – господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.       

      Колегія суддів зазначає, що при наявності підстав змінити клас професійного ризику позивачу як страхувальнику з 1 січня 2004 року, відповідач змінив його з 1 квітня 2005 року, внаслідок чого донарахування суми внесків за період з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року є неправомірним. Зазначена неправомірність обумовлена не встановленням відповідачем  певного класу професійного ризику виробництва з певного часу.

      Відповідно до статті 52 Закону України 1105 пеня стягується за прострочення сплати страхового внеску, тобто об’єктом обчислення пені є несвоєчасно сплачена сума внесків. У межах спірних відносин відповідач безпідставно в супереч зазначеній нормі обчислив пеню на донараховану актом перевірки суму внесків.

      Колегія суддів зазначає, що страхувальник за несвоєчасне інформування Фонду про зміну виду діяльності підприємства відповідно до частини 3 вищезазначеної статті притягується до відповідальності згідно із законодавством. Відповідач на власний розсуд у межах спірних відносин визначив донарахування внесків, та нарахування пені, як форму відповідальності позивача за несвоєчасне інформування Фонду про зміну виду діяльності підприємства.

      Колегія суддів зазначає, що єдиним способом зазначеного донарахування є повідомлення з визначенням класу професійного ризику з певної дати.

      З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що  позовні вимоги про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київському районі м. Донецька здійснювати донарахування внесків з підстав несвоєчасного інформування Фонду про зміну виду діяльності підприємства  такими, що не підлягають задоволенню.

      Позовні вимоги щодо визнання дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київському районі м. Донецька щодо донарахування внесків в сумі 107089 грн. 07 коп. та пені 4664 грн.60 коп., є обґрунтованими.

      Заперечення відповідача в частині позовних вимог що підлягають задоволенню колегія суддів не приймає з огляду на їх невідповідність приписам Закону України № 1105. Колегія суддів не приймає посилання відповідача на рішення господарського суду Донецької області у справі 3/398, з огляду на їх скасування вищими судовими інстанціями, та припинення провадження у справі ухвалою господарського суду Донецької області від 21 листопада 2007 року.

        Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає порушеними відповідачем, при донарахуванні внесків та нарахуванні пені, як суб’єктом владних повноважень принципу законності закріпленого статтею 19 Конституції України та статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до якого зокрема органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

      Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку який не відповідає фактичним обставинам справи в частині донарахування внесків, та нарахування пені, а також порушив норми матеріального права, що призвело до скасування рішення. 

      Відповідно до частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалить нове судове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.         

        Керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

        Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Точмаш» м. Донецьк на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2008 року  у справі № 2-а-1225/08 - задовольнити частково.  

       Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2008 року  у справі № 2-а-1225/08- скасувати. 

        Позов Відкритого акціонерного товариства «Точмаш» м. Донецьк - задовольнити частково.

         Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київському районі   м. Донецька щодо донарахування внесків в сумі 107 089 грн. 07 коп. та пені 4 664 грн.60 коп. - протиправними.

      У іншій частині позовних вимог -  відмовити.

       Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Точмаш» м. Донецьк судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.

       Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 3 червня 2008 року. Постанова  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 3 червня 2008 року.

        Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                      Р.Ф. Ханова

 Судді:                                                                                        Т.П.Бадахова                                            М.І.Старосуд                                                                                                  

                                                                                                                                                                                                                             З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                                                     Р.Ф. Ханова