Постанова № 1836851, 22.05.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2004/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           22травня 2008 року                           14 год. 54 хв.                                      м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Василевич І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник Захарчук П.М. (довіреність в матеріалах справи);

відповідач: представник Бурма О.В. (копія довіреності в матеріалах справи);

розглянувши справу за позовом Кооперативного підприємства “Володимирецький комбінат громадського харчування”до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про визнання дій відповідача протиправними, визнання рішень № 93 від 03.09.2007 року та № 121 нечинними, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Кооперативне підприємство “Володимирецький комбінат громадського харчування”звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про визнання дій відповідача протиправними, визнання рішень № 93 від 03.09.2007 року та № 121 від 26.11.2007 року нечинними.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, яка викладена в позовній заяві, а зокрема вказав, що з розрахунків застосованої до Кооперативного підприємства «Володимирецький комбінат громадського харчування» фінансової санкції та пені, який здійснений на підставі даних картки особового рахунку РН-1702021-0123 КОД-01764610, яку веде Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі, вбачається що штрафні санкції застосовано за період з 06.09.2004 р. по 15.12.2004 р. та з 22.11.2004 р. по 02.02.2005 р. А тому, Управлінню Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі на кінець кожного звітного періоду було відомо ще з 06.09.2004 р. по 02.02.2005 р. про наявність боргу Кооперативного підприємства «Володимирецький комбінат громадського харчування», проте з даного приводу на протязі двох років до підприємства не застосовувались штрафні санкції. Отже застосування вже 03.09.2007 р. та 26.11.2007 року штрафних санкцій в цій частині суперечить вимогам статті 250 Господарського кодексу України, а саме, санкції застосовані після встановленого даною статтею строку для їх застосування. Жодних повідомлень відповідно до пп. 10.11 згідно з додатком 22 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємство на протязі 2004-2007 років не отримувало. А отже, відповідно з чинним законодавством, Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі на протязі 2004-2007 років не здійснювало перерозподіл сплачених сум в рахунок сплати пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Штрафні санкції в сумі в сумі 2974,21 грн. згідно рішення № 93 від 03 вересня 2007 року та в сумі 3772,25 грн. згідно рішення № 121 від 26 листопада 2007 року, застосовані не за заборгованість із сплати страхових внесків, а накладені на суми фінансових санкцій та нарахованої пені, однак відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663, штрафні санкції на штрафні санкції, а також пеня на пеню не нараховується. Представник позивача просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача поти заявленого позову заперечив, вказавши, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених п. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Адміністративно – господарські санкції та строки їх застосування, зазначені в Господарському кодексі України, суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування не можуть використовуватися. Просив відмовити у задоволенні позову. 

      Судом досліджені письмові докази,  які подані позивачем одночасно із позовною заявою.

       Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що  позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

03.09.2007 року відповідачем винесено рішення № 93 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого, до позивача за період з 06.09.2004 року по 15.12.2004 року накладено штраф у розмірі 1696,27 грн. та нараховано пеню в сумі 1277,94 грн. (а.с.4, 5).

26.11.2007 року Рішенням № 121 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого, до позивача за період з 22.11.2004 року по 02.02.2005 року накладено штраф у розмірі 3000 грн. та нараховано пеню в сумі 772,25 грн. (а.с.6, 7).

Однак, відповідно до п.п.1 п.8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.                                                         

Відповідно до пп. «в» п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного періодуборги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) тапені.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи).

Як видно з розрахунків застосованої до Кооперативного підприємства «Володимирецький комбінат громадського харчування» фінансової санкції та пені, який здійснений на підставі даних картки особового рахунку РН-1702021-0123  КОД-01764610, яку веде Управління Пенсійного  фонду України у Володимирецькому районі,  штрафні санкції застосовано за період з 06.09,2004 р. по 15.12.2004 р, та з 22.11.2004 р. по 02.02.2005 р. (а.с.5-7).

А тому, Управлінню Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі на кінець кожного звітного періоду було відомо, ще з 06.09.2004 р. по 02.02.2005 р. про наявність боргу Кооперативного підприємства «Володимирецький комбінат громадського харчування», проте з даного приводу на протязі двох років до підприємства не застосовувались штрафні санкції.

Отже, застосування 03.09.2007 р. та 26.11.2007 року штрафних санкцій в цій частині суперечить вимогам статті 250 Господарського кодексу України, а саме, санкції застосовані після встановленого даною статтею строку для їх застосування.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання  адміністративно-господарські санкції, в тому числі і стягнення господарсько-адміністративного штрафу. Пенсійний фонд України, відповідно до затвердженого про нього Указом Президента України від 01 березня 2001 року №121/2001 Положення, є центральним органом виконавчої влади, наділеним правом застосовувати фінансові санкції, передбачені законом. Статтею 241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу. Статтею 250 цього ж кодексу встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Порушення, за які оспорюваними рішеннями до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 1696,72 грн. та 3000  грн. (згідно розрахунку фінансових санкцій 5, 7), були відомі відповідачу з картки особового рахунку позивача під час їх вчинення, тобто у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2004 року, січні та лютому 2005 року. Однак відповідач не застосовував у ці періоди фінансових санкцій, не приймав відповідних рішень в порушення вимог підпункту 9.3.2. пункту 9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19 грудня 2003 року №21-1, внаслідок чого пропустив встановлений ст. 250 Господарського кодексу України річний строк для застосування таких санкцій. Для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в даному випадку інші строки, передбачені іншими законами, не встановлені.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлені строки лише для стягнення недоїмки, пені та штрафів, а не для їх застосування. За наведених обставин оспорювані рішення в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1696,72 грн. та 3000 грн., нарахування пені в сумі 1277,94 грн. та 772,25 грн.  прийняті всупереч вимогам статті 250 Господарського кодексу України, а тому судом визнаються нечинним. 

Відповідно до пп. 10.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19,12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663, у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Представник відповідача не надав суду доказів надсилання позивачу повідомлення про суми розподілу сплачених коштів.

         Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, з судові витрати присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кооперативного підприємства “Володимирецький комбінат громадського харчування”задоволити повністю. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області в особі його посадових осіб по складанню рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 93 від 03 вересня 2007 року про застосування штрафу в розмірі 1696,27 грн. та пені в розмірі 1277,94 грн. та  № 121 від 26 листопада 2007 року про застосування штрафу в розмірі 3000,00 грн. та пені в розмірі 772,25 грн. протиправними. Визнати нечинними рішення Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 93 від 03 вересня 2007 року про застосування штрафу в розмірі 1696,27 грн. та пені в розмірі 1277,94 грн. та № 121 від 26 листопада 2007 року про застосування штрафу в розмірі 3000,00 грн. та пені в розмірі 772,25 грн. повністю з моменту їх прийняття. Присудити з Державного бюджету на користь позивача Кооперативного підприємства “Володимирецький комбінат громадського харчування”судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

                  Суддя                                                                                                     С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено 23.05.2008року

Постанова законної сили не набрала.

            Суддя                                                                                                      С.М.Шевчук