Постанова № 1836849, 13.05.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а- 1908/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2008 року15 год. 30 хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарновецький Я.М.

відповідача 1:представники Оніщук В.П., Шевчук В.С.

відповідача 2:представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного підприємства «Роланд-Україна» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Рівне, Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області про відшкодування податку на додану вартість в сумі 81997 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 1 - Державної податкової інспекції у м. Рівне та відповідача 2 - Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області про відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 81997 грн. В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що позивач 20 серпня 2007 року на виконання п.7.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» подав до Відповідача 1 податкову декларацію з податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) за липень 2007 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заяву на повернення суми бюджетного відшкодування шляхом її перерахування на поточний рахунок платника податку. Відповідно до вище згаданих документів Позивач заявив про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 87820,00 грн. В період з 20.09.2007 року по 26.09.2007 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне була проведена позапланова документальна перевірка СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 року. За наслідками проведеної перевірки відповідачем 1 не встановлено порушень правильності визначення позивачем податкових зобовязань з ПДВ та податкового кредиту за червень та липень 2007 року. Крім того, було підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 927,20 грн. і за даними перевірки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 81997 грн. Однак, на момент подання позовної заяви Позивачу так і не було перераховано бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 927,20 грн. Крім того, Відповідачем 1 було зазначено (розділ 4 Акта), що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2007 року на суму 81069,80 грн., що повязано з тим, що на момент підписання акту перевірки відсутня відповідь від основного постачальника для проведення зустрічної перевірки та підтвердження взаєморозрахунків. Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування від надання чи ненадання певних документів третіми особами або від податкового обліку (стану) інших осіб. А тому, на думку позивача, висновок відповідача 1 про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року в сумі 81069,80 грн. не відповідає вимогам п.7.4 та п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції від 31.05.2007 року чинній на момент заявлення про бюджетне відшкодування з ПДВ за липень 2007 року). На думку позивача, не проведення відшкодування податку на додану вартість в сумі 81997 грн. за липень 2007 року,є безпідставним.У звязку з цим, просить відшкодувати бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 81997 грн.

Відповідач 1 Державна податкова інспекція в м. Рівне, надав суду письмові заперечення проти позову, де зазначив, що позовні вимоги СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ вважає надуманими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. В судовому засіданні представники відповідача 1 в обґрунтування своїх заперечень пояснили, що в ході перевірки встановлено, що основними постачальником позивача у червні 2007 року є ТОВ «Ребелс» (м.Рівне), яким згідно договору підряду №15/03 від 01.03.2007р. виконані ремонтно-будівельні роботи по ремонту виробничих приміщень (улаштування фундаментів під стіни, демонтаж металевих дверей, демонтаж колон та ін..), що є власністю СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ. Виконання робіт підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт б/н за червень 2007 року на загальну суму 486418,80грн. в т.ч. ПДВ 81069,80 грн. Оплата проведена в повному обсязі згідно банківських виписок № 236 від 05.06.2007р. на суму 200000,00 грн. та № 237 від 06.06.2007 року на суму 286418,80 грн. До податкового кредиту червня 2007р. позивачем включено ПДВ в сумі 81069,80 грн. згідно податкової накладної №4 від 27.06.07р. на загальну суму 486418,80 грн. в т.ч.ПДВ-81069,80 грн.

Відповідачем 1 на ТОВ «Ребелс» надіслано письмовий запит від 19.09.2007р. за №42260/23-329 про надання документів для проведення зустрічної перевірки з питань взаєморозрахунків з СП «Роланд Україна» у формі ТОВ. Згідно наданого ТОВ «Ребелс» листа №5 від 26.09.2007р. та підтверджуючих копій документів сума податкових зобовязань відображена в реєстрі виданих податкових накладних за червень 2007 року становить 225680,80 грн. а в податкову декларацію по ПДВ за червень 2007 року включено ПДВ в сумі 178619,00грн.

Таким чином, на думку відповідача 1, ТзОВ «Ребелс» не включило до податкових зобовязань за червень 2007 р. суму в розмірі 47061,80 грн. (225680,8 178619).

В обґрунтування своїх заперечень, посилаючись на п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на 31.05.2007 року), представник відповідача 1 зазначив, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є факт надмірної сплати податку. А тому, підстав стверджувати, що податок на додану вартість в сумі 81069,80 грн. перераховано до бюджету в повному обсязі, немає. Крім того, представник відповідача 1 зазначив, що у відповідності до ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, однак позивач не вказав які рішення дії чи бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Рівне ним оскаржують ся і не зазначив які норми права, встановлюють обовязок відповідача 1 здійснювати відшкодування податку на додану вартість. В звязку з наведеним, просить в позові СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ відмовити.

Представник відповідача 2 Головного управління державного казначейства України в Рівненській області, пояснив, що згідно чинного законодавства орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Висновків податкового органу про відшкодування позивачу податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 81997 грн. Головне управління державного казначейства України в Рівненській області не отримувало. Представник відповідача 2 проти позову заперечив, повністю погодившись з позицією представників відповідача 1 -ДПІ в м. Рівне. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Спільне підприємство «Роланд-Україна» у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 27 грудня 2000 року. З 04 січня 2001 року позивач перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції в м. Рівне і є платником податку на додану вартість.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.08.2007 року СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ було подано до Державної податкової інспекції в м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою на повернення суми бюджетного відшкодування, в якій заявлено до відшкодування з бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку податок на додану вартість в розмірі 87 820 грн.

З 20.09.2007 р. по 26.09.2007 р. Державною податковою інспекцією в м. Рівне була проведена виїзна позапланова документальна перевірка СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 року, про що складено Акт № /23-300/31258997.

Проведеною перевіркою зокрема встановлено, що позивач у червні 2007 року отримав від основного постачальника - ТОВ «Ребелс» ремонтно-будівельні роботи по ремонту виробничих приміщень улаштування фундаментів під стіни, демонтаж металевих дверей, демонтаж колон та ін.), які є власністю СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ. Виконання робіт підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт б/н за червень 2007 року на загальну суму 486418,80 грн., в т.ч. ПДВ 81069,80 грн. Оплата проведена в повному обсязі згідно банківських виписок № 236 від 05.06.2007 року на суму 200000 грн. та № 237 від 06.06.2007 року на суму 286418,80 грн., що підтверджено актом перевірки та не заперечується в судовому засіданні представником відповідача 2 Державної податкової інспекції в м. Рівне.

До податкового кредиту червня 2007 року СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ включено податок на додану вартість в сумі 81069,80 грн. згідно податкової накладної № 4 від 27.06.2007 року на загальну суму 486418,80 грн., в т.ч. ПДВ 81069,80 грн.

19.09.2007 року податковим органом на ТОВ «Ребелс» надіслано письмовий запит № 42260/23-329 про надання документів для проведення зустрічної перевірки з питань взаєморозрахунків з позивачем, відповідь на який на момент підписання Акта перевірки не надійшла.

В звязку з цим, відповідачем 2 у висновку Акта перевірки зазначено про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року на суму 81069,80 грн., що повязано з тим, що на момент підписання акту перевірки відсутня відповідь від основного постачальника (ТОВ «Ребелс») для проведення зустрічної перевірки та підтвердження взаєморозрахунків.

Як зазначено у висновку акта перевірки, перевіркою, зокрема, підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 927,20 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення пп. 7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2007 р. на суму 5823 грн.

Отже, на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку, за результатами перевірки бюджетному відшкодуванню підлягає сума 81997 грн.

26.09.2007 року на запит Державної податкової інспекції в м. Рівне ТОВ «Ребелс» надало лист вих. № 5 та долучило копії документів, що витребовувались податковим органом, зокрема: реєстр виданих податкових накладних за червень 2007 року, декларацію ТОВ «Ребелс» по податку на додану вартість за червень 2007 року.

Згідно реєстру виданих податкових накладних за червень 2007 року, в якому зазначено, що 27.06.2007 року ТОВ «Ребелс» видало СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ податкову накладну на загальну суму 486418,80 грн., в тому числі ПДВ 81069,80 грн., сума податкових зобовязань становить 225680,80 грн. До податкової декларації по податку на додану вартість за червень 2007 року ТОВ «Ребелс» включило податок на додану вартість в сумі 178619 грн.

Відповідач не довів суду, що сума 47061,80 грн. (225680,8-178619), яка не включена ТОВ «Ребелс» до податкових зобовязань за червень 2007 року, є саме частиною з суми податку на додану вартість 81069,80 грн., сплаченої СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ згідно податкової накладної № 4 від 27.06.2007 року на загальну суму 486418,80 грн., в т.ч. ПДВ 81069,80 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року (а.с.5-6), копією розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року (а.с.7), копією заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року (а.с.8), копією акта документальної перевірки СП «Роланд-Україна» у формі ТОВ і питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень 2007 року № /23-300/31258997 від 09.2007 р. (а.с.9-26), копією довідки про включення СП «Роланд-Україна у формі ТОВ до ЄДРПОУ (а.с.27), копією запиту Державної податкової інспекції в м. рівне № 42260/23-329 від 19.09.2007 р. (а.с.31), копією листа ТОВ «Ребелс» № 5 від 26.09.2007 р. (а.с.32), копією реєстру виданих ТОВ «Ребелс» податкових накладних у червні 2007 р. (а.с.33), копією податкової декларації ТОВ «Ребелс» з податку на додану вартість за червень 2006 року (а.с.34-35).

Згідно п.1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції від 31.05.2007 р. - чинній на момент заявленого бюджетного відшкодування) бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття “бюджетне відшкодування” та є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у пункті 7.7 ст.7 цього Закону України.

Відповідно з п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції від 31.05.2007 р. - чинній на момент заявленого бюджетного відшкодування) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Здійснивши системний аналіз положень цієї норми та підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції від 31.05.2007 р. - чинній на момент заявленого бюджетного відшкодування) суд дійшов висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції від 31.05.2007 р. - чинній на момент заявленого бюджетного відшкодування.) не повязує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставинами підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Навіть, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягневідповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обовязок щодо доказування відсутності права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість покладається на субєкта владних повноважень. Державна податкова інспекція в м. Рівне та Головне управління державного казначейства України в Рівненській області не довели суду відсутність права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 81069,80 грн.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.7.5 пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції від 31.05.2007 р. - чинній на момент заявленого бюджетного відшкодування) встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначеннядостовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, станом на момент розгляду даної справи в суді Державна податкова інспекція в м. Рівне такий висновок стосовно відшкодування позивачу податку на додану вартість за липень 2007 року Головному управлінню Державного казначейства України в Рівненській області не надала.

Згідно з ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого належить і Закон України “Про податок на додану вартість”.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків (ст. 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

А тому, висновок Державної податкової інспекції викладений у акті перевірки № /23-300/31258997 про не підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року на суму 81069.80 грн., з тієї причини, що момент підписання Акта перевірки відсутня відповідь від основного постачальника для проведення зустрічної перевірки та підтвердження взаєморозрахунків, не ґрунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції від 31.05.2007 р. - чинній на момент заявленого бюджетного відшкодування).

Підпунктом 7.7.6 п.7.7 ст.7 цього Закону встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу..

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.1997 № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680 (далі Порядок № 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобовязань та проведенні платежів.

Пунктом 4 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1232 встановлено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 81997 грн. базується на нормах чинного законодавства, підтверджене належними та допустимими доказами. Обовязок відповідачів провести відшкодування податку на додану вартість з бюджету встановлено абз.2 пп.7.7.5, пп.7.7.6 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції від 31.05.2007 р. - чинній на момент заявленого бюджетного відшкодування), пунктом 4 Порядку № 209.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Із змісту ч.ч. 3, 4 ст. 105 КАС України вбачається, що способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість може бути стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Надати Спільному підприємству «Роланд-Україна» у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 81997 (вісімдесят одну тисячу девятсот девяносто сім) грн. шляхом перерахування коштів протягом пяти банківських днів з дня набрання постановою суду законної сили з бюджетного рахунку на рахунок №260061384 в РОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 333227.

3. Присудити Спільному підприємству «Роланд-Україна» у формі товариства з обмеженою відповідальністю з державного бюджету 819,97 грн. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 19 травня 2008 року.

Головуючий: В.М.Шарапа