Постанова № 18357900, 24.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2011 р. м. КиївК-18857/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. головуючий, судді Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі Лубенська ОДПІ)

на постанову господарського суду Полтавської області від 27.07.2006

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009

у справі № 17/144-3/53 (22-а-3530/08)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічної фірми «Каскелен»(далі Товариство)

до Лубенської ОДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У травні 2005 року Товариство звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Лубенської ОДПІ від 25.01.2005 №0000162301/0 та №0000172301/0.

Справа розглядалася судами неодноразово.

За наслідками останнього розгляду постановою господарського суду Полтавської області від 27.07.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009, позов задоволено повністю

У прийнятті названих рішень попередні судові інстанції послалися на відсутність доказів надсилання податковим органом рішення щодо розгляду первинної скарги платника, поданої у процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим вказану скаргу слід вважати задоволеною відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Лубенська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що за результатами розгляду первинної скарги Товариства (яку було отримано Лубенською ОДПІ за наслідками переадресування листом державної податкової адміністрації у Полтавській області від 07.02.2005 №205/10/25-017) відповідачем було прийнято рішення від 14.02.2005 №885/10/23 про залишення первинної скарги (заяви) без розгляду, яке в установленому порядку було направлено позивачеві, що виключає правильність висновків попередніх інстанцій про ненадсилання Товариству вмотивованого рішення на первинну скаргу.

З огляду на незявлення у судове засідання представників сторін, яких було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Лубенської ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями під час розгляду справи зясовано, що за наслідками проведення Лубенською ОДПІ планової документальної перевірки на предмет дотримання Товариством вимог податкового законодавства за період з 01.07.2004 по 30.09.2004, оформленої актом від 19.01.2005 №12/23-23815791, позивачеві було донараховано податкове зобовязання з ПДВ у сумі 6323,40 грн. (у тому числі 4098 грн. за основним платежем та 2225,40грн. за штрафними санкціями) та податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 5692,50 грн. (у тому числі 4350 грн. за основним платежем та 1342,50 грн. за штрафними санкціями).

Судами також було досліджено, що Товариство оскаржило зазначені рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до державної податкової адміністрації у Полтавській області від 01.02.2005 №3. Вказану скаргу було переадресовано листом названого податкового органу від 07.02.2005 №205/10/25-017 до Лубенської ОДПІ, позаяк розгляд первинної скарги в данному разі не належить до компетенції державної податкової адміністрації у Полтавській області. 14.02.2005 Лубенською ОДПІ було прийнято рішення №885/10/23 (а.с.14, т.1) про залишення первинної скарги (заяви) без розгляду з мотивів несвоєчасного подання Товариством цієї скарги.

В основу прийняття рішення про задоволення цього позову судами було покладено висновок про ненадання позивачеві у визначений законом строк вмотивованого рішення, прийнятого за наслідками розгляду податковим органом первинної скарги Товариства.

Втім така правова оцінка обставин справи не відповідає вимогам чинного законодавства та нормам матеріального права.

Так, за змістом підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Таким чином, на підставі наведеного припису Закону скарга платника вважається задоволеною у разі не надсилання рішення на цю скаргу у визначений строк.

Однак в даному разі рішення Лубенської ОДПІ про залишення первинної скарги (заяви) без розгляду від 14.02.2005 №885/10/23 було своєчасно надіслано позивачеві (тобто у межах двадцятиденного строку з моменту отримання відповідачем скарги платника), про що свідчить, зокрема, зміст скарги Товариства від 17.02.2005 на вказане рішення.

Рішення про залишення скарги платника без розгляду є рішенням податкового органу у розумінні наведеної норми, законність прийняття якого підлягає перевірці під час його подальшого оскарження платником в адміністративній процедурі до вищестоящих органів.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано будь-яких заперечень відносно фактів вчинення ним порушень податкового законодавства (які слугували підставою для донарахування Товариству оспорюваних сум податкових зобовязань) Вищийадміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та повністю відмовити в задоволенні позову.

Керуючись статтями 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області задовольнити.

2. Постанову господарського суду Полтавської області від 27.07.2006 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 у справі № 17/144-3/53 (22-а-3530/08) скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді: Л.В. Ланченко Н.Є. Маринчак О.І. Степашко Є.А. Усенко