Постанова № 18345875, 19.09.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р.

10 год.35 хв.Справа № 2-а-3806/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представника позивача - Сторчеуса Р.О.,

представника відповідача - Тосік Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонський електромеханічний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні <3-я особа >

про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "Херсонський електромеханічний завод" (далі ТДВ, позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ, відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.06.2011р. № 0001850700, № 0001870700 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 201965,00 грн., у тому числі за лютий 2011р.-194033,00 грн., за березень 2011 р.- 7932,00 грн. та зменшення розміру відємного значення суми ПДВ.

Представник позивача позовні вимоги уточнив: доповнив їх вимогою про визнання незаконними дій відповідача щодо складання акту перевірки. Під час розгляду справи - відкликав зазначену вимогу та просив розглядати справу, виходячи із початкових вимог.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 10.06.2011р. Як вбачається з акта, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість є визнання нікчемними правочинів позивача із його контрагентами - ТОВ «ТБ «Молдавкабель», ТОВ "Інкомбуд плюс", ПП "РТС - сталь". На думку податкового органу, товар не поставлявся, не перевозився, не зберігався, операції фактично не виконувались, а лише документувались, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по таким операціям. Відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК) головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про встановлення наявності розбіжностей у податковій звітності контрагентів (їх декларації із ПДВ визнані податковою інспекцією недійсними) не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обовязок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг).

Представник відповідача проти позову заперечила, суду пояснила, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальникам позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У червні 2011 р. ДПІ у м. Херсоні було проведено документальну позапланову виїзну перевірку обгрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету ТДВ „Херсонський електромеханічний завод" на розрахунковий рахунок за період: березень 2011 року та у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за квітень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 10.06.11 №0982/07-0/00901631 та прийняті податкові повідомлення - рішення: від 17.06.11 0001850700, відповідно до якого зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування на 201965,00грн. та застосована штрафна санкція 1грн. та від 17.06.11 № 0001870700, відповідно до якого зменшено від'ємне значення ПДВ на 201965,33грн та застосована штрафна санкція 1грн.

Перевіркою встановлені такі порушення:

-на порушення ст. 198 ПК України завищено суму податкового кредиту у лютому 2011р. на 194033,33 грн.;

-на порушення п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту в лютому 2011р. на 194033,33 грн. та в березні 2011р. на 7932,00 грн.;

-на порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України завищено суму що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ у березні 2011 року на 194033,33 грн. та у квітні 2011р. на 7932,00 грн.

Так, згідно з поданою ТДВ «Херсонський електромеханічний завод» до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за березень 2011року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 469629,0 гривень.

До складу податкових зобов'язань у лютому 2011 року віднесено операції з продажу та послуги по ремонту електронасосів та запчастин до них на митній території України на загальну суму - 1271233,0грн., в т.ч. ПДВ -254247,00грн.

Перевіркою правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, встановлено порушення ст.198, п.п. 200.1, 200.3., 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

ТДВ «Херсонський електромеханічний завод», у лютому 2011 року завищено суму податкового кредиту на 194033,33грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 194033,33 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у березні 2011 року на 194033,33 грн.

Згідно акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» з питань правомірності нарахування сум податку на додану вартість за лютий 2011 року від 22.04.11 № 768/23-2/ 24118918, отриманого відповідачем від ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області для здійснення заходів, зазначено про нікчемний правочин між ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» та ТДВ «Херсонський електромеханічний завод».

Під час перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

За результатами опрацювання податкових періодів позивача, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, ДПІ у м. Херсоні встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту заниження податкових зобов'язань контрагентом) в березні 2011 року, а саме:

-ТОВ "Інкомбуд плюс" має стан «23» - місцезнаходження не встановлено, сума ПДВ - 7115,50грн., не відображає свої податкові зобов'язання по даній операції, причина виникнення розбіжностей - декларація контрагента визнана недійсною;

-ПП "РТС - сталь" має стан «0», сума ПДВ - 816,67грн., не відображає свої податкові зобов'язання по даній операції, причина виникнення і розбіжностей - декларація контрагента визнана недійсною, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ 10.03.2011 року.

Перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено порушення п. 201.6. ПК України ТДВ «Херсонський електромеханічний завод», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит березня 2011 року на суму 7932,17грн.

Основним аргументом відповідача, щодо завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивача у лютому та березні 2011 р. є твердження, про те, що угода, укладена позивачем із ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» є нікчемною, неспрямованою на реальне настання правових наслідків, а контрагенти ТОВ "Інкомбуд плюс" та ПП "РТС - сталь" не задекларували зобовязання по операціям із позивачем.

Такий висновок щодо угоди із ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» зроблений на підставі акту перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області, яким встановлено неможливість фактичного здійснення господарський операцій по причині відсутності майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу товарів, надання послуг та виконання робіт. А також у звязку із визнанням недійсними декларацій із ПДВ ТОВ "Інкомбуд плюс" та ПП "РТС - сталь".

Зазначена позиція податкового органу спростовується дослідженими у судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами.

У судовому засіданні встановлено, що ТДВ "Херсонський електромеханічний завод" 21.02.2011р. уклало із ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» угоду про придбання електротехнічної продукції. Пункт 3.1. даної угоди передбачав здійснення поставки транспортом покупця. Вид товару (електродріт) визначений відповідно до специфікації № 1 від 21.02.2011р., доданої до договору поставки.

Оплата проведена у безготівковому порядку, на підставі платіжного доручення від 21.02.2011р. № 462 про перерахування через Херсонську ФАТ «Брокбізнесбанк» м. Херсон 1164200,00 грн. Податковий орган не піддає сумніву факт оплати зазначеного товару.

Продавець виписав покупцю податкову накладну від 21.02.2011р. № 41 про придбання дроту на загальну суму 1164200,00 грн., в тому числі ПДВ 194033,33 грн.

Поставка здійснена на підставі видаткових накладних від 30.03.2011р. № ТД-0000100 та від 24.04.2011р. № ТД-0000132.

Перевезення вантажу проводилось за рахунок покупця.

За наданими документами перевезення вантажу здійснене наступним транспортом:

відповідно до товарно-транспортної накладної ААБ № 0009009 від 30.03.2011р., водієм ОСОБА_3, автомобілем МАЗ держ. номер НОМЕР_3. Вантажовідправник - ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель», автопідприємство, замовник, вантажоодержувач, - ТДВ "Херсонський електромеханічний завод";

відповідно до товарно-транспортної накладної ААБ № 00090013 від 28.04.2011р., водієм ОСОБА_4, автомобілем ЗИЛ держ. номер НОМЕР_2. Вантажовідправник - ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель», автопідприємство, замовник, вантажоодержувач, - ТДВ "Херсонський електромеханічний завод".

Товарно-транспортні накладні оформлені належним чином, до них додані подорожні листи.

Також ТДВ "Херсонський електромеханічний завод" 27.12.2010р. уклало із ТОВ «Інкомбуд Плюс» угоду про придбання матеріалів (труби). Пункт 4.1. даної угоди передбачав здійснення поставки на складі постачальника.

Оплата проведена у безготівковому порядку, на підставі платіжного доручення від 25.03.2011р. № 795 про перерахування через Херсонську ФАТ «Брокбізнесбанк» м. Херсон 42693,00 грн. Податковий орган не піддає сумніву факт оплати зазначеного товару.

Продавець виписав покупцю податкову накладну від 25.03.2011р. № 34 про придбання труб на загальну суму 42693,00 грн., в тому числі ПДВ 7115,50 грн.

Поставка здійснена на підставі видаткової накладної від 28.03.2011р. № РН1/2803.

Перевезення вантажу проводилось за рахунок покупця.

За наданими документами перевезення вантажу здійснене ТОВ «Транспортна компанія «САТ» на підставі договору перевезення вантажів, укладеного із позивачем 11.01.2011р. та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011р.

Журнал видачі довіреностей містить запис про видачу довіреності 28.03.2011р. ОСОБА_5 на отримання товару (труби) у ТОВ «Інкомбуд Плюс» та відмітку про доставку товару.

Також ТДВ "Херсонський електромеханічний завод" 20.01.2011р. уклало із ПП «РТС-Сталь» угоду про придбання металопрокату в асортименті. Пункт 6.1. даної угоди передбачав, що транспортні витрати по доставці вантажу несе покупець.

Оплата проведена у безготівковому порядку, на підставі платіжного доручення від 29.03.2011р. № 827 про перерахування через Херсонську ФАТ «Брокбізнесбанк» м. Херсон 4900,00 грн. Податковий орган не піддає сумніву факт оплати зазначеного товару.

Продавець виписав покупцю податкову накладну від 09.03.2011р. № 364 про придбання швелеру на загальну суму 4900,00 грн., в тому числі ПДВ 816,67 грн.

Поставка здійснена на підставі видаткової накладної від 09.03.2011р. № РН0001007.

Перевезення вантажу проводилось за рахунок покупця.

Представник позивача повідомив, що товар був перевезений по м. Херсону від ПП «РТС-Сталь» автомобілем МАЗ держ. номер НОМЕР_3, що належить позивачу та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, водію автомобіля виписаний шляховий лист, копія якого міститься у матеріалах справи.

Журнал видачі довіреностей містить запис про видачу довіреності 09.03.2011р. ОСОБА_3 на отримання товару (швелер) у ПП «РТС-Сталь» та відмітку про доставку товару.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); І

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 220.1).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4.).

Пунктом 201.6 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вимог п.200.1 ст. 200 ПК України, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення відємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.198.4, 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог 200.4 ст. 200 ПК України щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини відємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу щодо необхідності зменшення заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав непідтвердження зустрічними перевірками факту сплати ПДВ постачальниками товару позивачу не ґрунтуються на нормах ПК України з огляду на наступні обставини.

Податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст.ст. 198 203 ПК України, яких платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

У судовому засіданні досліджені первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачу його контрагентами був поставлений товар та надані послуги, поставка підтверджується договорами, видатковими та товарно-транспортними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавці виписали позивачу податкові накладні, що за своїм змістом та формою повністю відповідають вимогам законодавства. Товар використано позивачем у його господарській діяльності використано для виготовлення електродвигунів, що підтверджується копіями наступних документів: приходні ордери, картки складського обліку, подетально специфіковані норми витрачання матеріалів та довідка про витрачання матеріалів, вимоги про видачу матеріалу.

Суд вважає, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки ПК України не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання його постачальниками своїх податкових зобовязань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Зокрема, суд не погоджується із позицією податкової інспекції про те, що відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Інкомбуд плюс" та ПП "РТС - сталь" після складання ними податкових накладних можуть бути причинами для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування.

Із досліджених у судовому засіданні довідок із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд плюс" зареєстроване юридичною особою 20.10.2008р., підприємство діюче, останній запис до ЄДР внесений 03.01.2011р. про взяття на облік. Платником ПДВ зареєстрований із 02.08.2010р.

Приватне підприємство "РТС - сталь" зареєстроване юридичною особою 29.07.2010р., підприємство діюче, 10.03.2011р. до ЄДР внесений запис про відсутність за адресою, 14.03.2011р. підтверджені відомості про юридичну особу. Реєстрацію податником ПДВ анульовано 10.03.2011р., зареєстровано платником ПДВ 03.06.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Тобто на момент виписування податкових накладних постачальники були платниками ПДВ та ЄДР містив запис про їх реєстрацію субєктами господарювання.

Також суд бере до уваги, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2011р., яка набрала законної сили, було визнано незаконними дії державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області по складанню акта документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» від 09.06.2011р. № 1166/23-2/24118918 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» з питань правомірності нарахування сум податку на додану вартість за період лютий 2011р.». Даний акт перевірки став підставою для визнання нікчемною угоди позивача із ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» про поставку останнім електродроту у лютому 2011р.

Із дослідженої у судовому засіданні податкової декларації із ПДВ ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» за лютий 2011р. вбачається, що додаток 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у розділі І «Податкові зобовязання» містить запис «Платник податку покупець ІПН НОМЕР_4, обсяг поставки - 970166,67 грн., сума ПДВ 194033,33 грн.». Тобто ТОВ «Торгівельний будинок Молдавкабель» повністю відобразив у зобовязаннях із ПДВ господарську операцію із позивачем.

Щодо податкових декларацій із ПДВ решти контрагентів - ТОВ "Інкомбуд плюс" та ПП "РТС - сталь", представник відповідача пояснила, що зазначені податкові декларації були подані, але визнані недійсними, тому податковий орган не може повідомити із якими показниками дані декларації були подані чи містили вони відображення у зобовязаннях операцій із позивачем, чи ні.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобовязань з ПДВ постачальниками товару позивачу і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ спірних сум.

Пунктами 16.1.4. ст. 16 та 47.1. ст. 47 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Таким чином законом передбачено саме індивідуальну а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобовязань, податкового кредиту, чистої суми зобовязань, відємного значення з ПДВ, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому конкретний платник ПДВ може нести відповідальність у тому числі і фінансову лише за достовірність податкової звітності та податкових документів складених або отриманих ним особисто.

Відповідно до ст.ст. 41, 62 ПК України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється органами державної податкової служби, в межах повноважень, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення ТДВ "Херсонський електромеханічний завод" права на бюджетне відшкодування через можливе порушення податкового законодавства постачальниками товару (послуг). Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення заявленої ТДВ "Херсонський електромеханічний завод" суми бюджетного відшкодування з ПДВ відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги ТДВ "Херсонський електромеханічний завод" є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонський електромеханічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень - рішень.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 17.06.2011р. № 0001850700, № 0001870700.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонський електромеханічний завод" понесені судові витрати по сплату судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 вересня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1