Постанова № 18345500, 13.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

13.09.2011р.                                                                       справа № 2а- 11221/11/2070                               

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

до Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро"

простягнення коштів за податковим боргом за рахунок готівки, - встановив:

          Суб’єкт владних повноважень, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області, звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро", готівкові кошти в сумі 561,62 грн. у рахунок погашення податкового боргу.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що всупереч вимогам закону платник податків не виконав податкового обов’язку як за самостійно узгодженими податковими зобов’язаннями, так і за винесеними МДПІ податковими повідомленнями–рішеннями. Загальна заборгованість склала 561,62 грн. і підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач, ВАТ "Полтаваелектро", до суду свого уповноваженого представника не направив, письмових заперечень проти позову не надав.

          Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб’єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов’язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

          Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості до 31.12.2010р. був визначений положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і законом України "Про плату за землю", а після 01.01.2011р. - визначений Податковим кодексом України.

За матеріалами справи відповідач, ВАТ "Полтаваелектро", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію, набув статусу суб’єкта господарювання, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Дергачівській міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області.

З наявних у справі документів вбачається, що до складу спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті податкових повідомлень-рішень Дергачівської МДПІ №000011531 від 07.02.2011 р. на суму 44,44 грн., №0000981531 від 11.05.2011 р. на суму 79,40 грн., №0000991531 від 11.05.2011 р. на суму 44,44 грн.

          Оглянувши в судовому засіданні зазначені податкові повідомлення-рішення, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняття оглянуті рішення відповідають повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст.54, 58, 116 Податкового кодексу України, а за процедурою ухвалення відповідають порядку дій, який визначений Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом –Порядок №985).

          У матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували, що перелічені податкові повідомлення–рішення втратили юридичну дії внаслідок застосування платником податків процедури судового або позасудового оскарження рішень контролюючих органів, що за вказаними правовими актами індивідуальної дії відсутній податковий обов’язок внаслідок дефектів форми, змісту або підстав походження правових актів індивідуальної дії.

З долученої до матеріалів справи картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом – Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов’язку з боку відповідача вбачається наявність заборгованості в розмірі, заявленому до стягнення.

Перебіг визначених ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов’язку у спірних правовідносинах скінчився.

За таких обставин, вимога суб’єкта владних повноважень про стягнення заборгованості по оплаті перелічених податкових повідомлень–рішень в розмірі 168,28 грн. визнається судом обґрунтованою, адже підтверджена добутими судом доказами.

          Стосовно вимоги МДПІ про стягнення з відповідача суми самостійно задекларованого податкового зобов’язання з земельного податку судом встановлено наступне.

          Відповідачем був складений і поданий до податкового органу розрахунок земельного податку №862 від 26.01.2010р. за 2010 рік на загальну суму платежу 5.332,80грн., щомісячний платіж склав - 444,40грн. Унаслідок несвоєчасної сплати платником податків самостійно обрахованої суми податкового зобов’язання станом на 02.02.2011р. податковий борг відповідача перед бюджетом становив 393,34 грн.

          Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього закону для подання податкової декларації.

          Із зібраних судом по справі документів слідує, що визначені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України “Про плату за землю”, ст.287 Податкового кодексу України строки оплати податкового зобов’язання у спірних правовідносинах стосовно заявленої до стягнення суми коштів збігли.

          Доказів оплати відповідачем спірної суми заборгованості або виконання обов’язку по оплаті в інший спосіб матеріали справи не містять. Наявність заборгованості підтверджена долученою до справи роздруківкою картки особового рахунку.

          Існування передбачених ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" або ст.ст.37 і 38 Податкового кодексу України підстав, з якими закон пов'язує припинення обов'язку платника податків по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) з матеріалів справи не вбачається.

          За таких обставин, вимога суб’єкта владних повноважень про стягнення заборгованості визнається судом обґрунтованою.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

          Адміністративний позов Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до Відкритого акціонерного товариства «Полтаваелектро»про стягнення коштів за рахунок готівки –задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полтаваелектро»(місцезнаходження - 36000, м. Полтава, вул. Котляревського, буд.2-А; ідентифікаційний код - 00132535) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 561 (п’ятсот шістдесят одна) грн. 62 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                 Сліденко А.В.