Вирок № 18345247, 31.08.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-166/11 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року Івано-Франківський міський суд

в складі: головуючого-суддіКишакевича Л.Ю.,

з участю: секретарівКантурак Н.П., Бури У.М.,

прокурорівЛюкляна О.В., Баландіної Ю.Ю.,

захисникаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України вважається несудимим,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю; а також вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Злочини вчинено за наступних обставин.

Так, 09.01.2010 року приблизно о 16.30 год. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля торгового центру “Гранд”, що по вул. В. Стуса, 17 в м. Івано-Франківську, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно з хуліганських спонукань виражаючись нецензурною лайкою, наніс потерпілому ОСОБА_3 удари руками та ногами по тілу. Тоді до ОСОБА_2 підійшов перехожий ОСОБА_4, який утримував ОСОБА_2 за верхній одяг, обмежуючи його рухи, не даючи змоги продовжувати побиття потерпілого ОСОБА_3 У цей час до ОСОБА_2 підійшли працівники міліції Івано-Франківського МВ УМВС, які припинили його хуліганські дії, і від яких ОСОБА_2 намагався втекти, проте, у подальшому ОСОБА_2 був затриманий цими ж працівниками міліції та доставлений у відділ міліції. Внаслідок таких злочинних дій ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді закритого трьохкісточкового перелому правого гомілково-ступеневого суглобу, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я; та у вигляді забою м'яких тканин з травматичним набряком в ділянці обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні хуліганства та спричиненні потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень визнав повністю, не визнавши своєї вини у інкримінованому йому опорі представникам влади під час вчинення хуліганства. Так, підсудний суду показав, що що 09.01.2010 року приблизно о 16.30 год. в стані алкогольного сп'яніння перебував на вул. Стуса в м. Івано-Франківську, де зустрів потерпілого ОСОБА_3 Під час розмови з потерпілим ОСОБА_3, той обізвав його. Після цього виник конфлікт, у ході якого наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар в область обличчя. Від нанесеного удару потерпілий впав на землю. Коли потерпілий ОСОБА_3 лежав на землі, то наніс йому ще декілька ударів ногами по тілу. Коли до них підійшли двоє осіб в цивільному одязі, як потім з'ясувалося це були працівники міліції, тоді почав тікати від них. Проте, вказані працівники міліції наздогнали його та затримали. Не чинив жодного опору ні працівникам міліції, ні іншим громадянам. Завдані потерпілому збитки відшкодував повністю. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Вина підсудного у скоєнні злочинів підтверджується показаннями потерпілого та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 09.01.2010 року приблизно о 16.30 год на вул. Стуса в м. Івано-Франківську зустрів підсудного ОСОБА_2, під час розмови з яким, у нього виник конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_2 наніс йому один удар в область обличчя. Від даного удару впав на землю, а ОСОБА_2 продовжував наносити йому удари ногами по тілу. Тоді намагався встати, але відчув різку біль у правій нозі. Тоді до них підійшов разом з дочкою ОСОБА_4, який намагався відтягнути від нього ОСОБА_2 У цей час до до них підійшли двоє осіб у цивільному одязі, які представилися працівниками міліції. Тоді підсудний ОСОБА_2 почав тікати. Будь-якого опору ні працівникам міліції, ні ОСОБА_4, ОСОБА_2 не чинив. У подальшому ОСОБА_2 було затримано, а його автомобілем швидкої медичної допомоги було доставлено у лікарню. Підсудний повністю йому відшкодував завдані злочином збитки. Просив суд суворо підсудного не карати, оскільки з ним примирився.

З показань свідка ОСОБА_4 (а.с. 44-45), оголошених у судовому засіданні, слідує, що 09.01.2010 року приблизно о 16.30 год разом зі своєю дочкою перебував на вул. Стуса в м. Івано-Франківську, де побачив ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3, між якими виник словесний конфлікт. Також бачив, як підсудний ОСОБА_2 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, від якого той впав на землю. Коли ОСОБА_3 лежав на землі, то підсудний ОСОБА_2 продовжував наносити удари ногами по тілу потерпілого. Тоді підбіг до них та намагався відтягнути ОСОБА_2 від ОСОБА_3 У цей час до них підійшли двоє осіб в цивільному одязі, які представились працівниками міліції. Тоді ОСОБА_2 почав тікати. У подальшому підсудний ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, а потерпілого ОСОБА_3 швидка медична допомога госпіталізувала у лікарню.

З показань свідка ОСОБА_5 (а.с. 53-54), оголошених у судовому засіданні, слідує, що 09.01.2010 року вона знаходилася на своєму робочому місці у кіоску “Галичина Табак”, що по вул. Стуса, 17, в м. Івано-Франківську. Того дня приблизно о 16.00 год. на вул. Стуса побачила словесний конфлікт між підсудним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 У ході даного конфлікту ОСОБА_2 наніс удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_3 Від вказаного удару ОСОБА_3 впав на землю. Після чого намагався підвестися на ноги, але ОСОБА_2 продовжував наносити удари ногами по тілу потерпілого. Після цього до них підійшли двоє осіб в цивільному одязі, які представились працівниками міліції. Тоді бачила, як ОСОБА_2 намагався втекти, але був затриманий працівниками міліції.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 09.01.2010 року перебував на денному чергуванні в Івано-Франківській ОКЛ. Приблизно о 17.00 год. разом із лікарем ОСОБА_7 здійснили виїзд по вул. Стуса, в м. Івано-Франківську, де знаходився потерпілий ОСОБА_3, який скаржився на біль у правій нозі. Також біля потерпілого перебували працівники міліції. Тоді лікар оглянув потерпілого та поставив попередній діагноз перелом гомілки правої ноги. Після цього потерпілого ОСОБА_3 було госпіталізовано у Івано-Франківську ОКЛ, де потерпілому було поставлено діагноз перелом двох кісток правої гомілки та забій обличчя.

З показань свідка ОСОБА_8 (а.с. 42-43), оголошених у судовому засіданні, слідує, що 09.01.2010 року він, будучи працівником міліції, разом із іншим працівником міліції ОСОБА_9 несли службу по охороні громадського порядку, а саме патрулювали територію з метою попередження квартирних крадіжок по вул.Стуса та по вул. Миколайчука в м. Івано-Франківську. Того ж дня, приблизно о 16.30 год. в ході патрулювання по вул. Стуса, в м. Івано-Франківську побачили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 між якими тривав словесний конфлікт. У процесі вказаного конфлікту бачив, як підсудний ОСОБА_2 наніс удар потерпілому ОСОБА_3 від якого потерпілий впав на землю. В той час ОСОБА_2 продовжував наносити удари ногами по тілу лежачого потерпілого. Тоді підійшли до ОСОБА_2 та представились працівниками міліції, при цьому пред'явили службові посвідчення та попросили припинити хуліганські дії. Після цього, підсудний ОСОБА_2 намагався втекти з місця вчинення злочину, але був затриманий та доставлений у відділ міліції.

Свідок ОСОБА_9 дав суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_8

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується також наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Так, з протокол-заяви потерпілого ОСОБА_3 від 09.01.2010 року (а.с. 8) слідує, що потерпілий звернувся в органи внутрішніх справ з повідомленням про те, що 09.01.2010 року приблизно о 16.30 год. біля торгового центру “Гранд”, що по вул. Стуса в м. Івано-Франківську, невідома особа спричинила йому тілесні ушкодження, зокрема у вигляді перелому правої ноги.

Протоколом огляду місця події від 09.01.2010 року (а.с 9) та план схемою до нього (а.с 10-12), встановлено, оглянуто та описано місце нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 - територія поблизу “Гранд-базару”, що по вул. Стуса, 17, в м. Івано-Франківську.

Відповідно до протоколу предявлення фотознімків для впізнання від 11.02.2010 року (а.с. 28), потерпілий ОСОБА_3 вказав на фотознімок ОСОБА_2, як особи, яка 09.01.2010 року приблизно о 16.30 год. на вул. В. Стуса, 17 в м. Івано-Франківську, нанесла йому декілька ударів руками та ногами по тілу, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження.

З протоколу відтворення обстановки та обставин подій за участю потерпілого ОСОБА_3 від 08.04.2010 року (а.с. 33-34) та фототаблицею до цього протоколу (а.с. 35-37), слідує, що потерпілий ОСОБА_3 підтвердив свої свідчення та детально відтворив обстановку та обставини вчинення ОСОБА_2 09.01.2010 року відносно нього хуліганських дій та умисного нанесення йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_2 від 08.04.2010 року (а.с. 73-74) та фототаблицею до цього протоколу (а.с. 75), ОСОБА_2 відтворив обставини вчинення ним 09.01.2010 року хуліганства та нанесення ним потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 09.01.2010 року (а.с. 20) працівниками міліції у потерпілого ОСОБА_3 було вилучено одяг із слідами крові.

Протоколом огляду від 09.04.2010 року (а.с. 121) оглянуто та описано речові докази по справі вилучений у потерпілого ОСОБА_3 одяг, в який той був одягнений під час вчинення відносно нього злочинів, на якому виявлено сліди крові.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 338 від 09.04.2010 року (а.с. 80-81) та згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 461/338-Д від 20.04.2010 року (а.с. 87-88), у потерпілого ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді закритого трьохкісточкового перелому правого гомілково-ступеневого суглобу, який відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення; а також у вигляді забою м'яких тканин з травматичним набряком в ділянці обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказаний перелом має ознаки комбінованого перелому, який утворюється при підвертанні стопи дозовні та її розгинанні, що могло утворитися, як при нанесенні не менше одного удару тупим твердим предметом у зовнішню чи передньо-зовнішню поверхню гомілково-ступеневого суглобу (за умови фіксованої стопи), так і при мимовільному підвертанні стопи дозовні. Забій м'яких тканин з травматичним набряком в ділянці обличчя утворився від дії тупого твердого предмета, яким міг бути кулак, так і при нанесенні удару таким у ділянку обличчя.

Досудовим слідством ОСОБА_2 було предявлено обвинувачення у вчиненні хуліганства за кваліфікуючою ознакою «що супроводжувалося винятковим цинізмом». Відповідно до закону, винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, а судом встановлено, що хуліганські дії ОСОБА_2 не супроводжувалися наведеним і винятковим цинізмом не відзначалися. Тому суд вважає, що вказану кваліфікуючу ознаку хуліганства - що супроводжувалося винятковим цинізмом, слід виключити з обвинувачення ОСОБА_2, оскільки така кваліфікуюча ознака не знайшла своє підтвердження дослідженими у суді доказами.

Досудовим слідством ОСОБА_2 також було предявлено обвинувачення у вчиненні хуліганства за кваліфікуючою ознакою «раніше судимою за хуліганство». Судом встановлено, що на момент вчинення даного злочину його попередня судимість за хуліганство за ч. 3 ст. 296 КК України за вироком Івано-Франківського міського суду від 08.12.2004 року та за ч. 2 ст. 206 КК України 1960 року від 13.08.1999 року, відповідно до ст. 89 КК України, були погашені і ОСОБА_2 вважався таким, що не має судимості. Тому суд вважає, що наведену кваліфікуючу ознаку хуліганства вчинене особою, раніше судимою за хуліганство, слід виключити з обвинувачення ОСОБА_2 по даній кримінальній справі за ст. 296 КК України.

Досудовим слідством ОСОБА_2 було предявлено обвинувачення у вчиненні хуліганства за кваліфікуючою ознакою «пов'язані з опором представникам влади, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, та іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії». Відповідно до вимог закону, під опором представникові влади та іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку. Висновок досудового слідства про те, що ОСОБА_2 під час вчинення своїх хуліганських дій чинив опір працівникам міліції та свідку ОСОБА_4 - не знайшов свого об'єктивного підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами і не відповідає дійсним обставинам справи встановленими у суді. Так, підсудний ОСОБА_2 як під час досудового слідства, так і в суді показав, що під час вчинення хуліганських дій жодного опору ні працівникам міліції, ні свідку ОСОБА_4 - не чинив, а коли підійшли працівники міліції, то він припинив свої хуліганські дії і тільки намагався втекти з місця вчинення злочину. Такі свідчення підсудного щодо того, що під час хуліганства він не чинив активної протидії ні працівникам міліції, ні свідку ОСОБА_4, підтвердили у своїх свідченнях і потерпілий ОСОБА_3, а також свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Доказів протилежного - судом не встановлено. Таким чином, хуліганські дії ОСОБА_2 не пов'язані з опором представникам влади та іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії. Тому суд вважає, що наведену кваліфікуючу ознаку хуліганства - дії пов'язані з опором представникам влади, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, та іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, слід виключити з обвинувачення ОСОБА_2, оскільки така кваліфікуюча ознака не знайшла своє підтвердження дослідженими у суді доказами, і відповідно перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України.

Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази та оцінивши їх в своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю; а також за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який вважається несудимим, позитивно характеризується по місцю проживання, одружений, примирився з потерпілим, думку потерпілого щодо несуворого покарання, та обставини, які обтяжують і помякшують його покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння. Обставинами, які помякшують його покарання, є щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданих збитків.

За таких обставин, суд вважає, що покарання ОСОБА_2 слід обрати в межах санкції ч. 1 ст. 296 - у виді арешту, та у межах санкції ч.1 ст. 122 КК України - у виді позбавлення волі. За наведених обставин суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, тому застосувавши ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 296 КК України - 6 (шість) місяців арешту;

- за ч. 1 ст. 122 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

Керуючись ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк - 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області, код 25574765, МФО 836014, р/р 31255272210165, банк одержувача УДК Івано-Франківської області (а.с. 95, 103, 109, 117) - 5255 гривень 04 копійки судових витрат по справі за проведення експертиз.

Речові докази по справі: штани, куртку, светр (а.с. 122) - повернути за належністю його законному законному володільцю ОСОБА_3; ватні тампони, зразки крові (а.с. 122) - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Л.Ю. Кишакевич