Постанова № 18345138, 07.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 вересня 2011 р. № 2-а- 5522/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В.

за участю:

представників позивача Полянської В.О., Кузьменка Д.М.

представника відповідача - Півоварова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "Залізничавтоматика"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

проскасування податкових-повідомлень рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання Залізничавтоматика» (надалі позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі відповідач) від 27.04.2011р. № 0000792330 та № 0000802330.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що викладені в акті від 28.03.2011р. №436/23-304/34017368 висновки податкового органу є помилковими. Господарські взаємовідносини з «БМ Технологія», ПП «Спейсез Ту Рент», ТОВ «Спецмонтажбуд», ТОВ «ТК Укрспецтсаль», ТОВ «БК Реконструкція», ТОВ «Реноме», ТОВ «Плаза констракшн» мали реальний характер, отримані від вказаних підприємств товари, послуги та роботи були використані при надані послуг та робіт іншим підприємствам, складені у цих взаємовідносинах первинні документи відповідають закону. Відповідачем не надано доказів, що договори, укладені між ТОВ «НВО Залізничавтоматика» та його контрагентами, визнані судом недійсними.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач ДПІ у Ленінському районі м. Харкова позовні вимоги ТОВ «НВО Залізничавтоматика» не визнав.

У письмових запереченнях на позов вказав, що при проведенні перевірки було встановлено, що по одному з постачальників робіт та послуг позивача, а саме: ТОВ «БМ Технологія» (код 36553852) станом на 31.12.2010р. рахувалась кредиторська заборгованість на суму 258.938, 00 грн. Згідно даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. встановлено, що ТОВ «БМ Технологія» має стан платника 14 (визнано банкрутом), відомості про зняття з обліку № Б38/315-10 від 07.12.2010р., основні фонди на підприємстві відсутні, згідно додатку К1/1 до декларації основні засоби відсутні, значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні. Крім того, перевіркою встановлено, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту за червень 2009 р. суму ПДВ згідно податкової накладної, виписаної ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (код ЄДРПОУ 34981754) № 2926 від 29.12.08р. на загальну суму 140.000 грн.. в т.ч. ПДВ 23.333, 33 грн. (декл. № 43572 від 20.07.09р.). Відповідно до протоколу допиту свідка від 18.08.2010р. проведеним старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА України з виконання вимог ст. ст. 68-70 , 85, 167, 170 КПК України, опитаний засновник та директор ТОВ «С.Дж.Р.Груп» ОСОБА_5, який повідомив, що ніякого відношення до підприємства немає, господарською діяльністю від імені підприємства не займався.

Отже, за судженням податкового органу, внаслідок порушення ТОВ «НВО Залізничавтоматика» пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», перевіркою встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» на суму 23.333 грн., у т.ч. за червень 2009р. 23.333 грн., а також в порушення вимог п. 1.25 ст.1, п.п 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем занижено валові доходи на суму 258.938, 00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010р. -258.938, 00 грн.

У судовому засіданні представники відповідача, підтримали доводи та обставини, викладені у письмових запереченнях на позов, просила суд ухвалити рішення про відмову у задоволені позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання Залізничавтоматика», пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 34017368, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції Ленінського району м. Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 28.02.2011р. по 21.03.2011 р. ДПІ у Леніському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання Залізничавтоматика», код за ЄДРПОУ 34017368, з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. Термін проведення перевірки продовжувався з 15.03.2011р. по 21.03.2011р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 28.03.2011р. №436/23-304/34017368.

27.04.2011 р. з посиланням на зазначений акт перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000792330, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на 80918, 75 грн., з яких 64.735 грн. основний платіж, 16.183, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення рішення № 0000802330, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 29.166, 25 грн., з яких 23.333, 00 грн. основний платіж, 5.833, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень слугували відображені в акті від 28.03.2011р. №436/23-304/34017368 висновки субєкта владних повноважень про порушення ТОВ «НВО Залізничавтоматика» вимог:

-ч.1 ст.203 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обоумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НВО Залізничавтоматика» у перевіряємому періоді;

-п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого донараховано ПДВ на суму 23.333 грн.;

- п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 64.735 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

З пояснень позивача та його представника судом встановлено, що господарські взаємовідносини між ТОВ «НВО Залізничавтоматика» та його контрагентами відбувалися за наступними правочинами: Договір від 01.12.2009р. №01/12-09, за яким підприємство позивача (Замовник), ТОВ «БМ Технологія» (Виконавець) - зобов'язується власними та /або залученими силами виконати роботи по розробленню прикладного програмного забезпечення для автоматизованих робочих місць. Замовник зобов'язаний прийняти та сплатити виконані виконавцем роботи, вартість яких складає 396000грн., в т.ч. ПДВ 66000грн. На виконання умов договору складено акт від 21.12.2009р.; Договір від 05.02.2010р., за умовами якого підприємство позивача (замовник), ТОВ «БМ Технологія» (постачальник). Постачальник постачає замовнику, а замовник приймає та оплачує електротехнічне обладнання. Вартість договору 358938 гривень, в т.ч. ПДВ - 59 823грн. На виконання умов договору на адресу підприємства виписано видаткову накладну №236 від 08.02.2010р. Оплата за відвантажений товар отримано постачальником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок.; Договір постачання від 11.08.2010р. №11/08-10, за яким постачальник ПП «Спейсез Ту Рент» приймає на себе обов'язки передати покупцю (поставити) обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Вартість договору 2 443020 грн, у т.ч. ПДВ 407 170 грн. На виконання умов договору нашому підприємству виписано видаткову накладну №19 від 13.09.2010р.; Договір від 04.11.2010р. №04/11-10, за умовами якого постачальник ПП «Спейсез Ту Рент» приймає на себе обов'язки передати (поставити) покупцю підприємству позивача обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар. Вартість договору 255 400грн., в т.ч. ПДВ 42566,82грн. На виконання договору виписано видаткові накладні №378 від 04.11.2010р. та №379 від 08.11.2010р. Оплату за відвантажений товар постачальником одержано у безготівковій формі на розрахунковий рахунок.; Договір постачання від 16.10.2009р. №16/10-09 про наступне. підприємство позивача (замовник), ТОВ «Спецмонтажбуд» (Виконавець), який зобов'язується власними й/або притягнутими силами виконати роботи по збиранню шаф мікропроцесорного маршрутного набору автоматизованих робочих місць з розробкою прикладного програмного забезпечення, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Для збирання шаф мікропроцесорного маршрутного набору і автоматизованих робочих місць замовник передає виконавцю комплектуючі матеріали. Сума договору 605.074,45 грн., у т.ч. ПДВ -100.845,74 грн. На виконання умов договору було виконано роботи та складено акт прийняття- передачі виконаних робіт від 25.12.2009р.; Договір субпідряду від 27.05.2010р. №27/05-10 про наступне : підприємство позивача замовник, ТОВ «Спецмонтажбуд» підрядник, який зобов'язується власними й/або притягнутими силами виконати монтажні роботи мікропроцесорного устаткування пристроїв МПЦ-М на станції «Голосіївка» пусковій дільниці Куренівсько-Червоноармійській лінії метрополітену м. Київа від ст. «Либідська» до ст. «Виставковий центр», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані підрядником роботи. Вартість робіт складає 427 958,40грн, у т.ч. ПДВ-71 326,40грн. На виконання умов договору виконано роботи та складено акт №873 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010р. на суму 427 )58,40грн у т.ч. ПДВ -71 326,40грн. Договір від 10.09.2010р. №10/09»10 про наступне: підприємство позивача замовник, ТОВ «Спецмонтажбуд» виконавець. Замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектно-вишукувальних робіт (ПВР) : проектні роботи на спорудження дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції «Виставковий центр» до Одеської площі у Голосіївському р-ні та коригування затвердженого проекту будівництва дільниці цієї лінії від станції «Либідська» до станції «Виставковий центр» Пристрої мікропроцесорної централізації (МПЦ) стрілок та сигналів. Стадія «Проект». Вартість робіт складає 295 802,22грн., у т.ч. ПДВ - 49 300,37 грн. На виконання умов договору було виконано роботи та складено Акт №130 здачі-прийому виконаних робіт від 27.09.10р. на суму, що відповідає зазначеній вартості робіт. Накладна на передачу НТП від 27.09.2010р., Договір від 10.08.2010р. №10/08-10 про наступне: підприємство позивача замовник, ТОВ «Спецмонтажбуд» виконавець, який зобов'язується власними й/або притягнутими силами відповідно до умов договору виконати роботи по розробці прикладного програмного забезпечення для автоматизованих робочих місць, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані виконавцем роботи. Вартість робіт складає 159 243,60 грн, у т.ч. ПДВ 26 540,60 грн. На виконання умов договору виконано роботи та складено Акт №1327 здачі-приймання виконаних робіт від 17.09.10р. на вищезазначену суму виконаних робіт. Накладна на передачу НТП №1327 від 17.09.2010р., Договір субпідряду від 09.06.2010р. №09/06-10 про наступне: підприємство позивача замовник, ТОВ «Спецмонтажбуд» підрядник, який зобов'язується власними й/або притягнутими силами виконати пусконалагоджувальні роботи польового та постового устаткування на станції Холодна гора при реконструкції пристроїв АТДП дільниці Холодногірсько-Заводської лінії Харківського метрополітену від ст. Холодна гора до ст. Південний вокзал, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконані підрядником роботи Вартість робіт складає 428.344,80грн., в т.ч. ПДВ -71 390,80грн. На виконання умов договору було виконано роботи та складено Акт №1516 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010р. на суму вартості робіт по договору. Оплату за відвантажений товар отримано у безготівковій формі на розрахунковий рахунок., Договір постачання від 01.11.2010р. №01/11-10 про наступне, підприємство позивача покупець, ТОВ «ТК Укрспецтсаль» постачальник, який приймає на себе зобов'язання передати покупцю (поставити) обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар. Загальна вартість договору складає 1 531 091,48грн., у т.ч. ПДВ - 255 181,91 грн. На виконання умов договору на адрес виписано видаткові накладні № РФ-0318 від 13.12.2010р. та РФ -0320 від20.12.2010р.; Договір підряду від 12.05.2009р. №12/05-09П про наступне : підприємство позивача замовник, ТОВ «Б.К. Реконструкція» підрядник. Предметом договору є виконання підрядником пусконалагоджувальних робіт з технічного оснащення станції метро «Холодна Гора» у м. Харкові мікропроцесорними системами керування технологічним обладнанням та рухом поїздів. Вартість робіт 168 219,60 грн., в т.ч. ПДВ 28 036,60грн. На виконання договору було виконано роботи та складено акт виконаних робіт №1 за серпень 2009р. на суму вартості робіт по договору., Дговір підряду від 11.12.2009р. №11/12-09 про наступне підприємство позивача Замовник ТОВ «Б.К. Реконструкція» підрядник. Предметом договору є виконання підрядником пусконалагоджувальних робіт мікропроцесорного устаткування гіркової автоматичної централізації Північної гірки ст. Червоний Лиман ДП «Донецька залізниця». Вартість робіт 295 387,60грн., в т.ч. ПДВ 49 231,27грн. На виконання умов договору виконано роботи та складено акт б/н за грудень 31.12.2009р. на суму вартості робіт. Оплату за відвантажений товар отримано у безготівковій формі.; Договір підряду від 06.10.2010р. №06/10-10, за яким підрядник ТОВ «Реноме» зобов'язується на власний ризик, своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок виконати монтажні роботи технічного оснащення станції метрополітену «Холодна гора». Вартість робіт 88 508,83 грн, у т.ч. ПДВ 14751,47грн. На виконання умов договору виконано роботи та складено акт виконаних робіт №1 за грудень 2010р. на суму вартості робіт., Договір підряду від 22.10.2010р. №22/10-10, за яким ТОВ «Реноме» зобов'язується власними й/або притягнутими силами і засобами, за завданням замовника - підприємства позивача і за його рахунок виконати роботи по монтажу засобів МПЦ-М на станції «Олексіївська» в м. Харкові. Вартість робіт 144 979,35грн, у т.ч. ПДВ 24 163,22грн. На виконання умов договору виконано роботи та складено акти прийняття виконаних робіт на суму вартості робіт., Договір підряду від 23.10.2010р. №23/10-10 за яким підрядник ТОВ «Реноме» зобов'язується за завданням замовника - підприємства позивача і за його рахунок виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції електричної централізації залізничної станції «Комсомольська». Вартість робіт 66 649,20грн., у т. ,ч. ПДВ 11108,20грн. На виконання умов договору було виконано роботи та складено акт приймання виконаних робіт на суму вартості робіт., Договір підряду від 07.10.2010р. №07/10-10, за яким підрядник ТОВ Реноме» зобов'язується на власний ризик, своїми силами і засобами, за завданням замовника - нашого підприємства і за його рахунок, виконати пусконалагоджувальні роботи технічного оснащення станції метрополітену «Холодна гора». Вартість робіт 100960,80грн., в т.ч.ПДВ 16 826,80грн. На виконання умов договору виконано роботи та складено акт прийняття виконаних будівельних робіт на суму виконаних робіт.В ході перевірки встановлено що документи (договір,накладні, акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності, платіжні документи) по взаємовідносинам з підприємством позивача вилучені Генеральною прокуратурою згідно листа №25.01.10 №06/3-16257-05. Оплату за відвантажений товар отримано у безготівковій формі на розрахунковий рахунок.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має. Обставини понесення позивачем витрат за переліченими договорами податковим органом не спростовуються.

Акт перевірки містить дані про наявність оплати товарів (робіт, послуг) за вищевказаними договорами, що зазначено в описанні цих угод (п.3.2.1 акту), та податкових накладних по цих операціях (п.п.1 п.3.2.2 акту).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумцію правомірності правочину, а саме, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Вивчивши зміст акту перевірки, суд дійшов висновку, що ДПІ не спростовано презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів. Так, відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 ст.228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідач не надав до суду жодних доказів прийняття компетентною особою за актом перевірки діяльності ТОВ «НВО Залізничавтоматика» рішення про порушення кримінальної справи, наявність якого згідно зі ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України є обовязковою в разі вчинення посадовими особами позивача кримінально-караного діяння у сфері оподаткування.

Перевіряючи обгрунтованість судження ДПІ про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, суд вважає за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”(далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9). В силу положень п.18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

З огляду на викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень висновок відповідача про нікчемність перелічених правочинів з мотивів безпідставного виписування податкових накладних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу позивача слід визнати необґрунтованим, так як показники документів обов'язкової податкової звітності не містять фактичних даних, які б показували на наявність у позивача наміру незаконно заволодіти майном держави.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними в акті фактами діяльності підприємства позивача за ознаками складу злочину, передбаченого ст.191 КК України або ст.212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів.

Окрім того, суд бере до уваги, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”позивач та його контрагенти є окремими субєктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України “Про податок на додану вартість”позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення субєкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей досліджених під час перевірки первинних документів підприємства позивача.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на особистих припущеннях фахівців податкового органу без урахування всіх обставин та документів, наданих для перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Закону України "Про ПДВ", судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарськоїдіяльноситів платника податку протягом звітного полдаткового періоду, атакож від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 даного Закону України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Приписами пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: 4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). 4.1.6. Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Як вбачається з акту перевірки та податкового-повідомлення рішення, порушення закону «Про ПДВ» та збільшення грошового зобов'язання підприємства позивача за платежем на цей податок пов'язано з тим, що підприємством включена сума ПДВ до складу податкового кредиту по податковій накладній, отриманій від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за підписом директора ОСОБА_5, у сумі 23.333грн., за червень 2009р., яка виписана за висновками податкового органу, з порушенням законодавства, суперечить вимогам п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, і тому не є звітним податковим і розрахунковим документом. В акті це обґрунтовується тим що згідно матеріалів документальної невиїзної перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп» фактична адреса не встановлена, за юридичною адресою директор відсутній, в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, транспорт, устаткування, трудові ресурси ті інші матеріали для здійснення основної діяльності. Згідно пояснення директора ОСОБА_5, останій вказав, що ніякого відношення до підприємства немає, господарською діяльністю від імені підприємства не займався.

В п. 1 вищезазначеного Порядку заповнення податкової накладної зазначено, що усі примірники накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (робіт,послуг) та скріплюється печаткою продавця. Інших вимог до податкової накладної в даній нормі не міститься. Накладна була підписана директором підприємства і скріплена його печаткою, отже-відповідає вимогам цієї норми закону. В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують що ТОВ «НВО Залізничавтоматика» було відомо про порушення закону з боку ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

В матеріалах справах міститься копія постанови старшого слідчого ОВС СУ ПМ ДПА України від 27.04.2011 року про закриття провадження кримінальної справи, порушену відносно ОСОБА_5 та не встановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України за відсутністю складу злочину.

Суд відзначає, що достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ «НВО Залізничавтоматика» п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, та п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р.) в акті перевірки не навів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості судження про нікчемність спірних правочинів, а оскільки цей мотив був єдиною підставою для висновку про порушення платником податків вищевказаних норм закону, та винесення спірних податкових повідомлень-рішень, слід дійти висновку про недоведеність матеріалами справи факту порушення ТОВ «НВО Залізничавтоматика» положень наведених норми закону.

За таких обставин, позов слід задовольнити.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "Залізничавтоматика" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових-повідомлень рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 27.04.211 № 0000792330 та податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 27.04.2011р.№ 0000802330.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 9 вересня 2011 року.

Суддя О.В. Панченко