Постанова № 18344690, 17.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 серпня 2011 р. № 2-а- 2737/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участю: представника позивача - Залуцької Л.Г.,

представника відповідача - Воловельської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпекс-С" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, з урахуванням уточнень, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001211520 від 12.03.2011 року. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпекс-С», поданої за січень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.03.2011 року № 870/15-215/34754334.

Перевіркою встановлено, що відповідно до наданого додатку 2 „Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" вказаний залишок від'ємного значення у розмірі 239301 грн. Зазначений залишок від'ємного значення виник: у грудні 2007 року у сумі 49649 грн.; у січні 2008 року у сумі 18337 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова 12.03.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001211520 на суму 67986,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки позивач порушив п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Згідно з наведеним, вказана норма встановлює наступні умови застосування строків давності: наявність заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування; отримання права на відшкодування.

Як зазначено в акті перевірки позивачем була надана: декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року, з якої вбачається, що позивачем не заявлялись суми до бюджетного відшкодування, що підтверджується додатком 3 до податкової декларації.

При цьому, посадовим особам податкової інспекції не було встановлено порушень при заповненні додатку 3 до податкової декларації.

Таким чином, судом не виявлено доказів заповнення додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість з порушенням закону.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації від 25.01.2011 р. № 41 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість і п. 201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, встановлено особливий порядок відображення в податковій декларації з податку на додану вартість розрахунків з бюджетом, а саме: до рядка 23.2 податкової декларації за січень поточного року включається значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість попереднього податкового періоду; зазначена сума враховується при визначенні суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за січень 2011 р., а її залишок переноситься до рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість та додається до залишку значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість в частині сум податку; в податковому періоді, в якому платник податку набуває права на отримання бюджетного відшкодування, накопичена в рядку 26 за попередні звітні періоди сума податку, фактично сплачена отримувачем постачальникам товарів (послуг) у таких попередніх звітних періодах, переноситься до рядка 23.2 декларації з податку на додану вартість і включається до розрахунку бюджетного відшкодування; сума бюджетного відшкодування відображається в рядку 25.1 чи рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість.

Податковим кодексом України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Розв'язуючи спір, суд відзначає, що від'ємне значення - це сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, в розумінні норм Податкового кодексу бюджетне відшкодування податку на додану вартість і від'ємне значення з податку на додану вартість є різними поняттями, зміст яких не співпадає і за від'ємним значенням закон не передбачає отримання платником податків грошових сум.

З аналізу додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вбачається, що позивач в розділі "Показники" не заповнив рядки 2,3: рядок 2 - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг); рядок 3 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідно, рядки 25, 25.1, 25.2 "Розрахунки з бюджетом за звітний період" також не заповнені, що кореспондується з додатком 3 до податкової декларації.

З огляду на викладене, вбачається, що позивачем не були заявлені грошові суми до відшкодування, а отже, позивач взагалі не скористався правом на бюджетне відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заповнення податкової декларації в представленому вигляді, а саме - рядки 23 і 26 "Розрахунки з бюджетом за звітний період" не тягнуть за собою податкових зобов'язань і, відповідно, недоплати до бюджету будь-яких сум.

Так, в акті перевірки, що було підставою для винесення оскаржуваного рішення, невірно застосована норма матеріального права - п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України та помилково зроблений висновок про застосування строку давності 1095 днів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що рішення винесено безпідставно, оскільки немає підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій передбачених ст. 123 Податкового кодексу України, відповідно якої у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого субєктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України зобовязаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.03.2011 року № 0001211520 та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позовних вимог і вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення - рішення, оскільки нечинним може бути визнано нормативно-правовий акт, яким не є податкове повідомлення - рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпекс-С" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 12.03.2011 року № 0001211520.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпекс-С" судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19.08.2011 року.

СуддяМ.Д. Кухар