Постанова № 18343170, 04.08.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

04.08.2011 р. справа № 2а-1095/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В.,

представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.02.2011 р. № 01.2-13/76);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 р. № 1/9/10-007);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Миколаївхліб",

вул. Гмирьова, 2-а, м. Миколаїв, 54028 доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.08.2010 р. № 0001482301/0,

від 15.10.2010 р. № 0001482301/1

і від 24.11.2010 р. № 0001482301/2, керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 05.08.2010 р. № 0001482301/0, від 15.10.2010 р. № 0001482301/1 і від 24.11.2010 р. № 0001482301/2.

3. Відшкодувати Приватному акціонерному товариству "Миколаївхліб" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04.08.2011 р. справа № 2а-1095/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В.,

представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.02.2011 р. № 01.2-13/76);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 р. № 1/9/10-007);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Миколаївхліб",

вул. Гмирьова, 2-а, м. Миколаїв, 54028 доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.08.2010 р. № 0001482301/0,

від 15.10.2010 р. № 0001482301/1

і від 24.11.2010 р. № 0001482301/2, В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Миколаївхліб" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.08.2010 р. № 0001482301/0, від 15.10.2010 р. № 0001482301/1 і від 24.11.2010 р. № 0001482301/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254318 грн. (у т.ч. основний платіж - 181656 грн., штрафні санкції - 72662 грн.).

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ним не порушено вимоги підпункту 7.4.1, пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР), оскільки податковий кредит сформовано позивачем у квітні 2010 року правомірно - із сум податку, нарахованого у звязку з придбанням товару з метою їх подальшого використання у своїй діяльності, на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах, оформлених належних чином відповідно до норм податкового законодавства.

Під час розгляду цієї справи змінено найменування позивача - Відкрите акціонерне товариство "Миколаївхліб" перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Миколаївхліб" (далі - ПАТ "Миколаївхліб") і яке є його правонаступником (про що свідчить наявна в матеріалах справи засвідчена копія довідки з ЄДРПОУ АА № 484414).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що укладені між позивачем та Закритим акціонерним товариством "Скадовське хлібоприймальне підприємство" (далі - ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство") договорів поставки сої є нікчемними, оскільки останнє використовує у своїй господарській діяльності підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аля" (далі - ТОВ "Аля") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс-ЛТД" (далі - ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД"), які основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення цих господарських операцій не мають і використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними податковими ямами. Ці обставини, на думку ДПІ у Ленінському, свідчать про те, що вказані угоди укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, без настання реальних наслідків, а саме - ухилення від сплати податків та штучного формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представник ПАТ "Миколаївхліб" позов підтримав та просив суд його задовольнити повністю.

Представник ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва позов не визнав, у його задоволенні просив суд відмовити.

У судовому засіданні 04.08.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Миколаївхліб" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва як платник податків.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Миколаївхліб" з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаєморозрахункам із ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" за період з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р., за наслідками якої складено акт від 26.07.2010 р. № 6176/23-100/24793778, у якому встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 181655,52 грн., у зв'язку з чим ним порушено вимоги підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Як вбачається з акту перевірки та заперечень відповідача, висновки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про порушення позивачем вимог зазначених норм Закону № 168/97-ВР ґрунтуються на наступному.

Проведений аналіз схеми руху товарно-матеріальних потоків свідчить про те, що постачальниками товарно-матеріальних цінностей ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" у квітні 2010 року відповідно до поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість є ТОВ "Аля" і ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД".

В акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 19.07.2010 р. № 1133/07-100/31497935 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Аля" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р.", встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) зазначеному підприємству від його постачальників за вказаний період. ТОВ "Аля" не доведено факт транспортування сільськогосподарської продукції, а саме: не надано до перевірки товарно-транспортні накладні від замовників автотранспорту постачальників сільськогосподарської продукції з відмітками про місце навантаження та розвантаження сільськогосподарської продукції, передачу та отримання сільськогосподарської продукції у контрагентів-постачальників та інші документи, що свідчать про транспортування сільськогосподарської продукції.

Згідно з наданою ТОВ "Аля" до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звітністю за формою 1 -ДФ за І-ий квартал 2010 року, на підприємстві працює 3 особи, що свідчить про відсутність трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності (в частині виробництва, придбання, відвантаження та транспортування товарів).

Одним із постачальників ТОВ "Аля" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Моно Консалтінг" (далі - ТОВ "Моно Консалтінг"), основним видом діяльності якого є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин і яке відповідно до інформації, наявної в системі Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за місцезнаходженням відсутнє.

Листом Головного відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі - ГВПМ СДПІ ВВП у м. Миколаєві) від 01.07.2010 р. № 18395/7/26-512 повідомлено, що ТОВ "Аля" у квітні 2010 року в своїй податковій звітності з податку на додану вартість відображає факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгах постачання від ТОВ "Моно Консалтінг" на суму податку на додану вартість - 1084855,12 грн., яке в податковій звітності не підтверджує зазначені суми проведених операцій. Також, у результаті проведених заходів установлено, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) в адресу ТОВ "Аля" мають ознаки "безтоварних", оскільки ТОВ "Моно Консалтінг" згідно отриманої оперативної інформації також не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом.

В свою чергу, постачальником ТОВ "Моно Консалтінг" є Приватне підприємство "Восток-Енерго", яке перебуває на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, яке відсутнє за місцезнаходженням, стосовно якого порушено провадження у справі про банкрутство, основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, найманих працівників для здійснення відповідної діяльності не має та використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами", податкових зобов'язань перед бюджетом не виконує.

Листом ГВПМ СДПІ ВПП у м. Миколаєві від 01.07.2010 р. № 18395/7/26-512 повідомлено, що ТОВ "Аля", основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані та найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, не має.

В акті ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 23.07.2010 р. № 2611/231-00/34772112 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Євротранссервис-ЛТД" з питання правильності визначення розміру податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2010 року", у розрізі контрагентів, встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ "Євротранссервис-ЛТД" від його постачальників за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р..

Листом ГВПМ СДПІ ВПП у м. Миколаєві від 13.07.10 р. № 18915/7/26-512 повідомлено про проведення аналізу податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД" за лютий 2010 року, з використанням системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України і яким установлено, що ТОВ "Євротранссервіе-ЛТД" за лютий 2010 року в своїй податковій звітності з податку на додану вартість відображає факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгам постачання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфінгрупа", яке в свою чергу в своїй податковій звітності з податку на додану вартість відображає факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгам постачання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Навіка-Логістик", одним з основних постачальників якого в лютому 2010 року було Товариство з обмеженою відповідальністю "Ам-Рест".

В результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) в адресу ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД", ТОВ "Промфінгрупа" та ТОВ "Навіка-Логістяк" мають ознаки "безтоварних", оскільки згідно з інформацією, викладеною у листі ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 07.062010 р. № 2213/7/15-327, ТОВ "Ам-Рест" за юридичною адресою відсутнє, порушено провадження у справі про банкрутство, існує ймовірність фіктивного банкрутства, в ході досудового слідства прокуратурою Голосіївського району м. Києва встановлено, що невстановлені особи, з метою мінімізації податкових зобов'язань, ухилення від сплати податків, штучного формування податкового кредиту, переведення коштів в готівку та розкрадання державних коштів у особливо великих розмірах, використовуючи підроблені документи, зареєстрували зазначене підприємство.

Також за наявною інформацією ТОВ "Промфінгрупа" і ТОВ "Навіка-Логістик" основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані та найманих працівників для здійснення відповідної діяльності не мають, а також використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами»та не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом.

За даними податкового розрахунку комунального податку з І-ий квартал 2010 року, наданого ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД" 07.05.2010 р. № 19745, кількісний склад працівників підприємства налічує лише 2 особи.

За наявною інформацією, ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД" основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання, власні або орендовані земельні ділянки, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані та достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності, не має, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом.

Зазначені обставини, на думку, ДПІ у Ленінському районі свідчать про те, що укладені між позивачем та ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" договори поставки сої є нікчемними, оскільки останнє використовує у своїй господарській діяльності підприємства - ТОВ "Аля" і ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД", які основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення цих господарських операцій, не мають і використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними податковими ямами, а тому вказані угоди укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, без настання реальних наслідків, а саме - ухилення від сплати податків та штучного формування податкового кредиту.

На підставі цього акту перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.08.2010 р. № 0001482301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254318 грн. (у т.ч. основний платіж - 181656 грн., штрафні санкції - 72662 грн.).

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його а адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області та Державної податкової адміністрації України, за наслідками розгляду яких, вони залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення - рішення від 15.10.2010 р. № 0001482301/1 і від 24.11.2010 р. № 0001482301/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254318 грн. (у т.ч. основний платіж - 181656 грн., штрафні санкції - 72662 грн.).

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996/ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто, аналіз цієї статті свідчить, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними, тобто на податковий кредит платник податку не вправі розраховувати за умови відсутності податкової накладної.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень статті 9 Закону № 168/97-ВР, свідоцтво про реєстрацію у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Згідно зі статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

У пункті 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього ж Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

ПАТ "Миколаївхліб" отримавши у встановленому порядку від ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" податкову накладну, яка містили всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правомірно включило суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до пункту 7.5 статті 7 цього Закону. Зазначена податкова накладна виписана зареєстрованим платником податку на додану вартість - ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" і в акті перевірки від 26.07.2010 р. № 6176/23-100/24793778, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва жодних зауважень або посилань на порушення порядку їх заповнення чи оформлення, не містили.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на нікчемність договорів поставки, укладених між ПАТ "Миколаївхліб" та ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" слід зазначити наступне.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що 26 квітня 2010 року між ПАТ "Миколаївхліб" (покупець) та ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" (постачальник) укладено договір поставки № 2, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник продав окремими партіями сільськогосподарську продукцію (сою), а продавець прийняв та оплатив окремими партіями цей товар. Вказаний товар зберігався на складі ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" (пункт 4.1 цього договору). Виконання сторонами зазначеного договору підтверджено додатками від 26.04.2010 р. № 1, № 2, від 01.06.2010 р. № 3, № 4, видатковою накладною від 20.04.2010 р. № 4 та податковою накладною від 30.04.2010 р. № 1, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 11.04.2011 р. про наявність у власності постачальника складів.

У квітні цього ж року, вказаний товар (соя) був реалізований позивачем нерезиденту - Фірма "WESTOIL LTD" (США), про що свідчить наявна у матеріалах справи засвідчені копії контракту від 21.04.2010 р. № 352/114-10 , вантажно-митної декларації з відповідними відмітками Херсонської митниці, договору від 29.10.2008 р. № 291008-ТЕО/ЕК про надання транспортно-експедиційних послуг, укладений між ПАТ "Миколаївхліб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська морська транспортна інвестиційна компанія" (далі - ТОВ "Українська морська транспортна інвестиційна компанія"), актом здачі-прийому робіт (надання послуг) за цим договором від 25.05.2010 р. № ОУ-0000002, договору від 12.01.2010 р. про надання брокерських послуг з митного декларування № 2011/6, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриз" та ТОВ "Українська морська транспортна інвестиційна компанія", актами здачі-прийому робіт за вказаним договором.

Таким чином, установлені судом обставини свідчать про те, що дії платника податку є добросовісними, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту і підтверджуються достатніми і наявними у матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, суд враховує і те, що на час укладення та виконання господарських операцій, зазначені контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Тобто установлені судом обставини, свідчать про те, що дії ПАТ як платника податку є добросовісними, вчинені ним господарські операції сумніву в їх реальності не викликають та відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються достатніми і наявними у матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки від 26.07.2010 р. № 6176/23-100/24793778 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва використовує дані та посилається на інформацію, викладені в листах та актах перевірки органів державної податкової служби, в яких вказується про те, що постачальниками його безпосереднього контрагента - ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" по другому і третьому ланцюгу операцій є ТОВ "Аля" та ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД", які основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення цих господарських операцій, не мають і використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами", тощо.

Тобто, відповідач взяв до уваги лише обставини господарських взаємовідносин ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" з його безпосередніми контрагентами по другому і третьому ланцюгу операцій і висновки, викладені ним акті перевірки, фактично ґрунтуються лише на інформації та даних, викладених в листах та актах перевірки органів державної податкової служби, які безпосереднього відношення до позивача, його діяльності та формування ним податкового кредиту не мають.

При цьому, суд бере до уваги наявні в матеріалах справи засвідчені копії товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та накладних, що підтверджують наявність і здійснення господарських операцій (купівля - продаж сої) між ЗАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Аля", ТОВ "Євротранссервіс-ЛТД".

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобовязаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобовязаннями, не передбачена.

Суд вважає, що у випадку не виконання постачальниками по другому і третьому ланцюгу операцій, своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету і які навіть не є контрагентами ПАТ "Миколаївхліб" та його безпосередніх контрагентів, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права формування податкового кредиту і наступне відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, завдання адміністративного судочинства ґрунтуються на положеннях статті 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС).

Суд вважає, що всупереч зазначеним вимогам цього Кодексу, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, як субєкт владних повноважень не надала доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення і не довела правомірності прийнятих нею податкових повідомлень - рішень від 15.10.2010 р. № 0001482301/1 і від 24.11.2010 р. № 0001482301/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254318 грн. (у т.ч. основний платіж - 181656 грн., штрафні санкції - 72662 грн.).

Ураховуючи викладені норми матеріального і процесуального законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 05.08.2010 р. № 0001482301/0, від 15.10.2010 р. № 0001482301/1 і від 24.11.2010 р. № 0001482301/2.

3. Відшкодувати Приватному акціонерному товариству "Миколаївхліб" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 9 серпня 2011 року.