Постанова № 18343082, 13.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2011 р.                                                                                 № 2а-8054/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді –Потабенко В.А.

за участю секретаря – Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача –ОСОБА_1, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області до приватної агрофірми «Смерічка»про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області звернулася до суду з позовом до ПАФ «Смерічка»про стягнення боргу в розмірі 3740,00 грн., що виник у зв'язку з неподанням податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча в силу приписів ст. 33-35 КАС України, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відтак, суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, ПАФ "Смерічка" було зареєстроване 21.07.1997 року за № 389 Перемишлянською райдержадміністрацією і перебуває на обліку в ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області.

Згідно акта № 00074/1521/00448835 від 24.06.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області 24.06.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001711521/0 за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 2040,00 грн.

Крім того, згідно акта № 00102/1521/00448835 від 26.08.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області 26.08.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002181521/0 за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн.

Крім того, згідно акта № 00135/1521/00448835 від 30.11.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області 30.11.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002961521/0 за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн.

Крім того, згідно акта № 00016/1521/00448835 від 03.03.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області 03.03.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000181521/0 за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн.

Крім того, згідно акта № 00034/1521/00448835 від 25.05.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області 25.05.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000901521/0 за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020,00 грн.

Зі слів представника позивача вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися.

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року), платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (надалі –Закон № 2181-ІІІ), податковий борг –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Також платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов’язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, контролюючий орган –державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов’язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

У будь-яких інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов’язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов’язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Крім того, відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року (надалі –ПК України), платник податків зобов’язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.2 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства, платник податків ПАФ "Смерічка" не вжив жодних заходів для погашення податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно довідки позивача, станом на дату подання позову податкова заборгованість відповідача з податку на прибуток складає 3570,00 грн.

На даний час вказана сума податкового зобов'язання в розмірі 3570,00 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у термін), а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Тому, в цій частині позов слід задовольнити.

Щодо податкового повідомлення-рішення ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області № 0001721521/0 від 08.05.2011 року на суму 170,00 грн. за платежем податок на додану вартість, то суд вважає за необхідне зазначити, що представником позивача не було надано суду жодних доказів та пояснень на підтвердження факту винесення такого податкового повідомлення-рішення, рівно як і підтвердження суми заборгованості по ньому.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості відповідача з податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн., оскільки така заборгованість не підтверджена жодними доказами у справі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33, 35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з приватної агрофірми "Смерічка", код ЄДРПОУ 00448835, до бюджету податковий борг в сумі 3570 (три тисячі п’ятсот сімдесят) гривень рівно.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                             Потабенко В.А.

З оригіналом згідно

Суддя                                                             Потабенко В.А.