Постанова № 18342326, 09.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2011 р. № 2а-11971/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Крутько О.В.,

при секретарі судового засідання Чернишенко Н.А.,

за участю представника позивача Кузана Р.І.,

представника відповідача Петровського Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Львові від 15.11.2010 р. № 0001362301/0/21949 та № 0001372301/0/21950.

В позовній заяві позивач зазначає, зокрема, що: первинні документи, які відображають господарські операції по поставці товару між ТзОВ «Комерційний центр «Зевс»та ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»складені відповідно до вимог чинного законодавства; контрагент позивача ТОВ «КЦ «Зевс»також належним чином відобразив вказані операції в податковому обліку, твердження про нікчемність угоди № 55 від 01.07.2005 р. є неправомірним; дані, які зазначені відповідачем в акті перевірки щодо вартості та загальної суми поставленого товару не співпадають з даними первинних документів, які надавались відповідачу під час перевірки; отримана позивачем від ТзОВ «Комерційний центр «Зевс»коркова продукція в подальшому була використана в межах норм і витрат допоміжних матеріалів в лікеро-горілчаному виробництві для виробництва горілки, яка в подальшому була реалізована і доходи від реалізації були включені позивачем до складу валових доходів, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. не встановлено його заниження чи завищення.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, у якому він посилається обставини та висновки, які зафіксовані у акті перевірки № 860/23-2/30822837 від 01.11.2010 р. «Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р.», просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, вказаних у письмовому запереченні.

Протокольною ухвалою від 22.02.2011 р. замінено відповідача ДПІ у м. Львові на СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові (копію наказу про реорганізацію долучено до справи (а.с. 233).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Львові проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт № 860/23-2/30822837 від 01.11.2010 р.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення № 0001372301/0/21950 від 15.11.2010 р., яким визначено позивачу податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 165780,31 грн., з яких 110520,21 грн. зобов»язання за основним платежем, 55260,1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0001362301/0/21949 від 15.11.2010 р., яким визначено ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 174078,14 грн., з яких 116052,09 грн. зобов»язання за основним платежем, 58026,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіркою встановлено порушення ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 334/94), завищення валових витрат на суму 442080,80 грн.

Висновок про зазначене порушення податкового законодавства ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний заво仴рунтується на даних перевірки контрагента позивача ТОВ «КЦ Зевс»№ 2441/23-2/20814012 від 29.09.2010 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «КЦ Зевс»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р.», а зазначений акт складено з врахуванням акту № 1020/23-0/33429317 від 10.06.2010 р. планової виїзної перевірки ПП «НВО Пластикпром»за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., а останній ґрунтується на порушеннях ПП «Стратос-Транзит», описаних у акті невиїзної документальної перевірки ПП «Стратос-Транзит»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.09.2008 р. по 31.03.2010 р. від 05.05.2010 р. № 190/2300/36073272 ДПІ у Артемівському районі м. Луганська.

В акті зазначається, що в результаті порушення ПП «Стратос-Транзит»своїх зобов»язань, принципів господарювання та цивільного законодавства (моральних засад) договір від 23.02.2009 р. № 23/02, укладений ПП «Стратос-Транзит»та ПП «НВО «Пластикпром»на поставку продукції та в свою чергу угоди, укладені ПП «НВО «Пластикпром»з ТОВ «КЦ Зевс»та відповідно угоди, укладені ТВ «КЦ Зевс»на подальшу реалізацію даної продукції ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»мають протиправний характер. Тому перевіряючі прийшли до висновку, що витрати по даній операції позивачем неправомірно включені до складу валових витрат.

Суд вважає, що зазначені висновки акту перевірки є помилковими та документально не обґрунтованими з врахуванням наступного:

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94).

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»(виробник) та ТзОВ «Комерційний центр «Зевс»(замовник) укладено договори на виробництво та поставку горілки (№ 55 від 01.07.2005 р. та № 3 від 01.02.2010 р.), за умовами яких замовник надає виробнику власні таро-пакувальні матеріали, доручає виготовити горілку та зобов»язується провести оплату на умовах, визначених цим договором, а виробник купує необхідну кількість таро-пакувальних матеріалів, бере на себе виготовлення та поставку горілки у відповідності до наданих замовлень.

Згідно п.2.2 договорів постачання таро-пакувальних матеріалів здійснюється силами замовника і за його рахунок не пізніше ніж за 5 кал.дн. до дати виконання замовлення, а у їх третьому розділі передбачені умови зберігання таро-пакувальних матеріалів.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем долучено засвідчені копії видаткових накладних, прибуткових накладних (а.с. 121-142). До справи долучено також копії податкових накладних (а.с. 143-158). Крім того, про отримання товару ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»від ТзОВ «Комерційний центр «Зевс»свідчать накладні на відповідальне зберігання (копії у справі а.с. 177-223).

На обґрунтування своєї правової позиції позивачем долучено до матеріалів справи висновок № 2599 економічного експертного дослідження по заяві директора ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»складений 14.07.2011 р. експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, де експерт вказав, що відповідно до поданих документів документально не підтверджується донарахування податку на прибуток в сумі 110520,20 грн. ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»за актом перевірки № 860/23-2/30822837 від 01.11.2010 р. (пит.2).

Судом також враховано, що Львівським окружним адміністративним судом винесено постанови: у справі № 2а-9862/10/1370 визнано протиправними дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП «НВО «Пластикпром» з контрагентами, зокрема ПП «Стратос-Транзит», ТзОВ «КЦ «Зевс», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі, прийняті на підставі акту перевірки №1020/23-0/33429317 від 10.06.2010 р., посилання на який здійснено податковим органом у акті перевірки позивача (копія постанови від 28.04.2011 р. долучена до справи); у справі № 2а-10617/11/1370 визнано протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо викладення у акті від 29.09.2010 р. № 2441/23-2/20814012 висновку про завищення ТзОВ «КЦ «Зевс»валових доходів на загальну суму 442080,80 грн. та завищення валових витрат на загальну суму 444694,50 грн., які підлягають коригуванню у частині відсутності об»єкта оподаткування по нікчемним правочинам, скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі вищевказаного акту перевірки ТзОВ «КЦ «Зевс» (постанова від 13.07.2011 р.). Незважаючи на те, що зазначені постанови на час прийняття даного рішення не набрали законної сили судом оцінені висновки суду у зазначених справах у сукупності з іншими доказами.

З огляду на вищеописані обставини та долучені докази суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат у спірний період на суму 442080,80 грн.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у м. Львові не виявлено жодних порушень у оформленні документів ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», а також податковий орган не посилається на недостатність доказів на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентом ТзОВ «КЦ «Зевс».

Тому, ДПІ у м. Львові безпідставно визначено ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 165780,31 грн., податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 р. № 0001372301/0/21950 грн. підлягає скасуванню.

Податковий орган у акті перевірки від 01.11.2010 р. № 860/23-2/30822837 робить висновок про неправомірне формування ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»податкового кредиту в сумі 116052,09 грн.

При цьому в акті чітко вказано, що зазначену суму податкового кредиту, на думку перевіряючих, сформовано неправомірно внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «КЦ «Зевс», який придбав дані ТМЦ у ПП «НВК «Пластикпром», який у свою чергу придбав їх у ПП «Стратос-Транзит»по яких неможливо проведення перевірки з питань правових взаємовідносин з контрагентами та підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера та зазначається, що податковий кредит сформовано по нікчемним правочинам.

Про описані у підрозділі 1 розділу 3.2.2 факти щодо операцій позивача з ТзОВ «Львівський лікеро-горілчаний торговий дім»не йдеться. Представник відповідача з зазначеного питання жодних пояснень не надав. Однак, як зазначається у акті перевірки і не заперечується сторонами, податковий кредит сформовано позивачем на підставі належним чином оформленої податкової накладної, за наявності підписаного ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»та ТзОВ «Львівський лікеро-горілчаний торговий дім»акту виконаних робіт. Неналежне відображення у бухгалтерському та податковому обліку проведення такої операції контрагентом позивача безпосередньо не зумовлює відповідальність для ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод».

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон № 168), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону).

З врахуванням вищеописаних у даній постанові обставин при оцінці підставності визначення позивачем валових витрат та вищевказаних доказів судом не встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у спірний період.

Придбання позивачем товару підтверджується відповідними первинними фінансово-господарськими документами.

Висновок про не підтвердження донарахування податку на додану вартість в сумі 116052,09 грн. за актом перевірки № 860/23-2/30822837 від 01.11.2010 р. (пит.1) також зроблено у вищезазначеному висновку експерта (висновок № 2599 від 14.07.2011 р.).

З огляду на викладене, суд вважає, що ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»були дотримані вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168, податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 174078,14 грн. визначено позивачу протиправно, податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 р. № 0001362301/0/21949 підлягає скасуванню.

Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Досліджуючи вищевказаний акт перевірки суд приймає до уваги посилання позивача на не дотримання при його оформленні податковим органом п.п. 2.3.2, п.п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України 10.08.2005 р. № 327 (підлягав застосуванню під час складення акту, на даний момент наказ втратив чинність).

Отже, Львівський окружний адміністративний суд вважає, що позов слід задоволити, скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 15.11.2010 р. № 0001372301/0/21950 та № 0001362301/0/21949.

Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України судові витрати у формі сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 15.11.2010 р. № 0001372301/0/21950.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 15.11.2010 р. № 0001362301/0/21949.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.