Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2011 р. № 2а-8122/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравчука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Приватного товариства «Фірма «Орест - Українець»про припинення юридичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова звернулась до суду з позовом в якому просить припинити юридичну особу приватне підприємство «Фірма «Орест - Українець».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підприємство не подає податкову звітність по податку на прибуток з моменту реєстрації, чим порушує вимоги п.п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.
В судовому засідання представник позивача позов підтримав.
В судове засідання представник відповідача не зявився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, заперечень по суті спору не надав, про причини неявки не повідомлено суд.
Судом залучено керівника приватного підприємства «Фірма «Орест - Українець»ОСОБА_2 як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Приватне підприємство «Фіра «Орест - Українець»зареєстроване як юридична особа., що підтверджується свідоцтвом про державну перереєстрацію господарського формування.
Як платник податків приватне підприємство «Фірма «Орест - Українець»перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львові з 26.04.1994 р. за № 00701772.
Станом на 22.04.2011 р. відповідач заборгованості по податках та платежах перед бюджетом немає і немає відкритих розрахункових рахунків згідно довідки ДПІ. Факт відсутності заборгованості відповідача перед бюджетом на час розгляду справи представник позивача визнав в судовому засіданні.
Неподання відповідачем декларацій з податку на прибуток з моменту реєстрації по даний час підтверджується актом від 27.04.2011р. про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності. Таким чином, неподання декларацій відповідачем триває понад один рік.
Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Дослідженими у справі доказами встановлено факт невиконання відповідачем цього обовязку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. (з наступними змінами і доповненнями) завданнями органів державної податкової служби, серед інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
На реалізацію цієї функції органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону).
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003р. (з наступними змінами і доповненнями) юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
З урахуванням порядку застосування, підстав, змісту та правових наслідків скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, суд вважає, що зазначена дія в правовому сенсі є тотожною припиненню юридичної особи. Відтак, позовні вимоги заявлені субєктом владних повноважень на виконання визначених законом завдань цього субєкта, з підстав та в порядку, передбаченому, законом.
Порядок реалізації цих повноважень передбачено Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 19.02.1998 р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.1998 р. № 552 з наступними змінами і доповненнями на час розгляду справи), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612, відповідно до п. 8.6. якого якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, … то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про … постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.
Надані Суду і досліджені в судовому засіданні докази засвідчують наявність між сторонами правовідносин та фактичних обставин, передбачених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Аналогічну за змістом норму наведено у ч. 5 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».
Представник ДПІ в судовому засіданні запропонував призначити ліквідаційну комісію юридичної особи приватне підприємство у складі ОСОБА_2.
Визначаючи склад комісії з припинення юридичної особи, суд виходить з наступного. Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 105 ЦК України, за якою виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦК України рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі ГК України) ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Зазначені правові норми є підставою для покладення функцій комісії з припинення (ліквідації комісії) як на орган управління юридичної особи, так і на її учасників (засновників).
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»зазначені відомості вважаються публічно достовірними, тому додаткового доказування не потребують.
Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Зазначені органи повинні були забезпечити й виконання юридичною особою обовязків, передбачених ст. 49 Податкового кодексу України, однак не зробили цього. Таким чином, дії осіб, які входять до складу вищого та виконавчого органу, призвели до порушення відповідачем законодавства та виникнення підстав для припинення юридичної особи за судовим рішенням. Тому саме на них і слід покласти обовязки щодо проведення ліквідації відповідача.
Відтак, Суд вважає, що функції комісії з припинення юридичної особи (відповідача) слід покласти на ОСОБА_2.
Позивач не надав пропозицій щодо строку та порядку ліквідації відповідача. Відповідно до ст. 111 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, оскільки суду не надано письмових доказів наявності зазначених судових витрат, вони розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити.
2. Припинити юридичну особу Приватне підприємство «Фірма «Орест - Українець», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Шевченка, буд. 396, кв. 49; ідентифікаційний код 19166890.
3. Призначити ліквідаційну комісію (комісію з припинення) Приватного підприємства «Фірма «Орест - Українець»у складі:
- голова комісії ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2).
4. Зобовязати ліквідаційну комісію провести ліквідацію у порядку, визначеному ст. ст. 105, 110-112 Цивільного кодексу України у строк не більше дванадцяти місяців з моменту набрання постановою суду законної сили.
5. Копію постанови суду, після набрання нею законної сили, негайно направити державному реєстратору Виконкому Львівської міської ради.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 22 вересня 2011 року.
Суддя В.М.Кравчук
Судове рішення № 18342197, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 20.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8122/11/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: