Постанова № 18337817, 21.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14953/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15-45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кочанової П.В.

при секретаріДікусяк Н.О.

., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення коштів у звязку з втратою годувальника ОСОБА_1 за період квітень червень 2011 року у розмірі 2292, 00 грн.,-

за участю представників:

позивачаОСОБА_2 за довіреністю вих.№13978/08 від 10.08.2011р.

відповідачаОСОБА_3 за довіреністю вих.№05/03-1708 від 20.09.2011р.

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення коштів у звязку з втратою годувальника ОСОБА_1 за період квітень червень 2011 року у розмірі 2 292,00 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на положення норми спільної постанови правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

За період з квітня по червень 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька гр. ОСОБА_1 було виплачено пенсію у зв`язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на загальну суму 2292,00 грн.

На виконання Порядку від 04.03.2003 року за № 5-4/4 позивачем на адресу відповідача в період з квітня по червень 2011 року щомісячно направлялись акти звірки, які відповідачем були підписані в неповному обсязі.

Так, відповідно до розрахунку позивача витрати по особовій справі гр. ОСОБА_1, якому виплачено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня по червень 2011 року складають: 275,67 грн. основний розмір пенсії, 2016,33 грн. розмір щомісячної державної адресної допомоги.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, просив стягнути суми пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі гр. ОСОБА_1 за період з квітня по червень 2011 року на загальну суму 2292,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 на момент смерті його батька ОСОБА_4 не був інвалідом з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК №269914 від 06.09.1999 р. про первинне встановлення діагнозу, а тому на думку відповідача права на страхові виплати у разі смерті потерпілого ОСОБА_1 не має. У зв`язку з чим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, проведення перевірок правильності сплати страхових внесків, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи наглядової ради та правління Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька були складені та підписані Акти щомісячної звірки по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державна адресна допомога, за період з квітня по червень 2011 року, у тому числі і по вказаній особі, які він надав відповідачеві до заліку.

Відповідачем був складений список осіб, по яким суми виплачених пенсій не прийняті до заліку за вказаний період. Згідно зазначених списків відповідачем не прийняті до заліку суми пенсій по ОСОБА_1 із посиланням на положення ст.ст. 21, 33, 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на відшкодування виплачених пенсії.

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення, відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати теж здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З набранням чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі - Закон № 1105) обовязок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у звязку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до пункту 3 розділу XI “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності": відшкодування шкоди, медична професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій). Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року N 2694-ХН, які були ліквідовані.

Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

На виконання Закону № 1105 правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до частини 6 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”. Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Закон України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом” від 15 листопада 2005 року № 606, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2005 року № 1455/11735 трудове каліцтво (нещасний випадок на виробництві) - ушкодження здоров'я працівника внаслідок нещасного випадку, що стався під час виконання трудових обов'язків, що підтверджується Актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форма якого встановлена додатком 3 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження від 02.07.2010р. №172517 ОСОБА_1 призначено пенсію у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 91,88 грн., а також доплату у вигляді державної адресної допомоги у розмірі 672,11 грн.

Судом встановлено, що актом про нещасний випадок на виробництві від 8 жовтня 1974 року зафіксований нещасний випадок на ОВГСО 2-й Рутченковський взвод, за адресою: м. Донецьк-11, вул. Савратова, 11, внаслідок якого постраждав ОСОБА_6. Згідно із свідоцтвом про смерть від 11.10.1997р. причиною смерті ОСОБА_6 стало отруєння угарним газом.

Крім того, згідно із свідоцтвом про зміну прізвища, імені, по батькові ОСОБА_7 01 липня 2003 року змінене прізвище з “ОСОБА_7”на “ОСОБА_7”. Довідкою МСЕК серії 10 ААА № 368000 безстроково встановлена третя група інвалідності, внаслідок трудового каліцтва.

Разом з цим, свідоцтвом форми 1-НО № НОМЕР_1 зареєстровано в книзі записів актів громадянського стану народження ОСОБА_1, батьки якого ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Статтями 21 та 28 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст. 37 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підлягають відшкодуванню Фондом, що підтверджується ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, відповідно до якої Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м.Донецька в частині стягнення сплаченої пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_1 за період з квітня 2011 року по червень 2011 року на суму 275,67 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги за період з квітня 2011 року по червень 2011 року суми виплаченої адресної допомоги по ОСОБА_1 не прийняті Фондом до заліку за вказаний період, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (далі Постанова № 265) запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

Пунктом 2 Постанови № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що державна адресна допомога та витрати на її виплату не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статті 21 Закону № 1105 та пункту 4 Порядку № 5-4/4, здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

В пункті 4 Постанови № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу не встановлений законом.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги у розмірі 2016,33 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення коштів у звязку з втратою годувальника ОСОБА_1 за період квітень червень 2011 року у розмірі 2292, 00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька (83001, м. Донецьк, вул. Постишева,70) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька (адреса: 83015, м. Донецьк, пр.-т Миру,10, ід.код 20377072, р/р 256033012000 у ДОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 335106) витрати за основним розміром пенсій за особовою справою ОСОБА_1 за період квітень червень 2011 року у розмірі 275 (двісті сімдесят п`ять) грн. 67 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 21 вересня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлений 26 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кочанова П.В.