Вирок № 18336091, 15.09.2011, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-11/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 року м. Перечин Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В.О.

при секретарі Багара Н.М.,

з участю прокурорів Орсага Р.В., Маханця В.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою,розлученого, тимчасово непрацюючого, раніше судимого:

-23 січня 2002 року вироком Перечинського районного суду за ст.286 ч.1 КК України до одного року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки;

-18 вересня 2002 року вироком Ужгородського міськрайонного суду за ст.ст. 189 ч. 2, 69 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання та остаточно призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

-23 січня 2007 року вироком Ужгородського міськрайонного суду за ст.122 ч.1 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2010 року біля 19.30 год. ОСОБА_2, знаходячись вдома за адресою АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс потерпілому ОСОБА_3., який зайшов на подвіря його дворогосподарства, удар головою в голову ОСОБА_3, від чого останній втратив свідомість, після чого наніс ще декілька ударів руками та ногами по тілу останнього. Того ж дня, продовжуючи неправомірні дії, підсудний ОСОБА_2 пішов до потерпілого ОСОБА_3 додому та в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наніс останньому два удари рукою та ногою в область голови, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_3. тілесні ушкодження, що призвели до травматичного двостороннього суборбітального перелому верхньої щелепи зі зміщенням, ЗЧМТ, струс головного мозку, та які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 27 вересня 2010 року біля 20.00 год. він знаходився на подвірї свого будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, коли до нього зайшов потерпілий ОСОБА_3., який був у нетверезому стані. Він нагадав потерпілому ОСОБА_3. про гроші, які той був йому винен, але останній почав йому грубіянити і тоді він, не втримавшись, наніс йому удар своєю головою об його голову, від чого той упав на землю і він ще наніс йому один удар рукою в голову. Що було далі він не памятає, оскільки був дуже знервований.

Підсудний ОСОБА_2 у судовому засіданні цивільний позов, заявлений прокурором Перечинського району в інтересах держави в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради та цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди визнав.

При визначені обсягу доказів, що підлягають дослідженню, суд, з врахуванням позицій учасників судового розгляду, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, обмежується визнавальними показами підсудного, дослідження решти доказів вважає недоцільним.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Вина підсудного у вказаному злочині доведена повністю, чого він сам не заперечує.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України вчинений підсудним ОСОБА_2. злочин відноситься до злочину середньої тяжкості.

Як особа ОСОБА_2 по місцю проживання характеризуються позитивно (а.с. 63).

Обставинами, що помякшують покарання суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному суд не знаходить.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винному ОСОБА_2 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 122 ч. 1 КК України. В той же час, з врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливі без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, тобто звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що цивільний позов, заявлений прокурором Перечинського району до підсудного в інтересах держави в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради в розмірі 1278,05 гривень, витрачених на лікування потерпілого слід задовольнити в повному обсязі.

Також, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, заявлений потерпілим ОСОБА_3 слід задовольнити повністю, оскільки суд вважає доведеним в повному обсязі належними та допустимими доказами розмір заявленої шкоди. Розмір відшкодування матеріальної та моральної шкоди з урахуванням тяжкості наслідків злочину та обставин справи суд визначає в сумі 1506,90 гривень.

Речових доказів та судових витрат по справі не має.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д , -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області грошові кошти в сумі 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) гривень 05 копійок, витрачених на лікування ОСОБА_3 у стаціонарному відділенні Ужгородської центральної міської клінічної лікарні (р/р 2555630011167, одержувач «Укрсоцбанк» в м.Ужгороді, МФО 312011, ідентифікаційний код 01992819).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_3 грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок в якості відшкодування моральної шкоди, та 506 (пятсот шість) гривень 90 копійок в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 взяття під варту, замінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили, звільнивши такого негайно з-під варти в залі суду.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: В. О. Чепурнов