Рішення № 18333380, 23.06.2011, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1114/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Бабка Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до договору №2007-ПМ-31 від 16.03.2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1, остання отримала кредит в розмірі 20700 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 16.03.2012 року. В порушення умов договору відповідачка свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконує. В звязку з чим, станом на 15.09.20010року має заборгованість в сумі 22951,62 долари США. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором з відповідачкою 16.03.2007 року було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого остання надала в заставу належний їй автомобіль MERCEDES-BENZ (модель: 312 DПЕ, рік випуску 1998, тип ТЗ автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_2 НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4), що належить ОСОБА_1 на праві власності. З урахуванням викладеного, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, позивач просив звернути стягнення на належний відповідачці автомобіль, шляхом продажу останнього банком з укладанням від імені відповідачки ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В судове засідання представник позивача не зявився. В наданій заяви просив провести розгляд справи у його відсутності, зазначивши про підтримання позовних вимог та не заперечуючи проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідачка в судове засідання не зявилась, про причини неявки не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки бо якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та поданої представником позивача заяви, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідачки у заочному порядку.

Суд, перевіривши підстави позову, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.03.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(далі ПАТ КБ «ПриватБанк») та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2007-ПМ-31, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 20700 США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 16.03.2012 року (а.с.6-9).

Також 16.03.2007 року між сторонами було укладено договір застави автотранспорту №2007-ПМ-31, відповідно до якого в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №2007-ПМ-31 від 16.03.2007 року відповідачкою було передано в заставу позивачу належний їй на праві власності транспортний засіб: MERCEDES-BENZ (модель: 312 DПЕ, рік випуску 1998, тип ТЗ автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_2 НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4) (а.с.10-12).

Відповідно до п.15.8.3 договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань за кредитним договором у випадку порушення позичальником якого-небудь із зобовязань, передбачених умовами кредитного договору.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 15.09.2010 року складає 22951,62 долари США, з яких: 15861,55 долари США заборгованість за кредитом, 5163,43 долари США заборгованість по процентах за користування кредитом, 1926,64 долари США пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором (а.с.3-4).

Згідно службового розпорядження НБУ №417/368 від 24.09.2010 року офіційний курс гривні по відношенню до долара США на день подачі позовної заяви становить 7,9094 грн. за один долар (а.с.5).

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт порушено відповідачкою умов кредитного договору щодо своєчасного повернення платежів за користування кредитом. При цьому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком щодо розміру заборгованості за кредитним договором та вважає, що останній зроблений у відповідності до умов договору та діючого законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦПК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу»застава- це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст.3 вказаного вище Закону Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобовязання.

Відповідно до ст.19 Закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором,неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.20 Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше пятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст.5 Закону предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст.ст.22,23 Закону обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ст.24 Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ст.26 Закону передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС №НОМЕР_5, виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ м.Дніпропетровська 13.03.2007 року, заставлений автомобіль MERCEDES-BENZ (модель: 312 DПЕ, рік випуску 1998, тип ТЗ автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_2 НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4) належить відповідачці ОСОБА_1

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, умов кредитного договору та договору застави, враховуючи, що відповідачкою було порушено зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 22951,62 долари США, що еквівалентно 181547 грн. 31 коп., суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягають задоволенню та в рахунок погашення зазначеної заборгованості слід звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MERCEDES-BENZ (модель: 312 DПЕ, рік випуску 1998, тип ТЗ автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_2 НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4), що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобілю ПАТ КБ «ПриватБанк», з укладанням від імені відповідачки ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також слід стягнути судові витрати, сплачені останнім при подачі позовної заяви, а саме: судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1820 грн. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,527,572,589,590,591,611,1054 ЦК України, ст.ст.1,3,19,20 Закону України «Про заставу», ст.ст.2,3,5,22,23,24,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.10,11,58-61,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2007-ПМ-31 від 16 березня 2007 року в сумі 22951,62 долари США, що еквівалентно 181547 грн. 31 коп., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MERCEDES-BENZ (модель: 312 DПЕ, рік випуску 1998, тип ТЗ автобус-D, № кузова/шасі: НОМЕР_2 НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4), що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобілю Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені відповідачки ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1820 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.Ю.Казак