Постанова № 183257, 13.10.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" жовтня 2006 р.

Справа № 12/339

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Дряпак Я.В. розглянув справу № 12/339

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрія Кіровоградської області, м.Олександрія Кіровоградської області

до відповідача Закрите акціонерне товариство “Енерговугілля” м.Донецьк від імені якого діє Олександрійська філія ЗАТ “Енерговугілля” м.Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 3 885 855 грн. 46 коп.

час прийняття 16 год.50 хв.

Представники сторін:

від позивача - участі не брав ;

від відповідача - Пуговкіна А.В. , довіреність № 6 від 30.08.06 ;

від прокуратури - Федунець З.О., посвідчення № 347 ;

Управління пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області (надалі - ПФУ) звернулося до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача Закритого акціонерного товариства “Енерговугілля” м.Донецьк від імені якого діє Олександрійська філія ЗАТ “Енерговугілля” м.Олександрія Кіровоградської області заборгованості по страхових внесках в розмірі 3 885 855 грн. 46 коп.

В судовому засіданні 11.10.06 року оголошувалась перерва в розгляді справи до 16 год. 13.10.2006 р.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши усі обставини справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ :

Позовні вимоги обгрунтовано слідуючим:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями, управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади на місцях та утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.

Згідно п.1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду як платник внесків.

Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об’єкті оподаткування застрахованих осіб – найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.

Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Станом на 28.09.2005 року заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом становить 3 885 855 грн. 46 коп. Зазначена сума складається із суми несплачених своєчасно страхових внесків в розмірі 1785 546 грн. 25 коп., яка виникла через несплату страхових внесків за лютий, березень, квітень та серпень 2005 року , та суми боргу в розмірі 2100309 грн. 21 коп., яка рахувалася за структурними підрозділами колишньої Державної холдінгової компанії “Олександріявугілля”.

В судовому засіданні 11.10.2006 року позивач змінив свої позовні вимоги та заявив клопотання про стягнення з відповідача 1033752 грн.07 коп. як недоїмку по страхових внесках за лютий, березень та квітень 2005 року і суму заборгованості в розмірі 2264300 грн. 53 коп., яка рахувалася за структурними підрозділами колишньої Державної холдінгової компанії “Олександріявугілля”. Позивач просить врахувати, що в період розгляду справи судом відповідач частково провів оплату боргу за лютий-квітень 2005 року, а тому згідно до наданих позивачем реєстрів платіжних доручень заборгованість за вказаний період складає 1033752 грн. 07 коп. За уточненими даними борг відповідача станом на 10.10.2006 року дорівнює 3298052 грн. 60 коп. та складається із суми боргу по страхових внесках за лютий-квітень 2005 року в розмірі 1033752 грн. 07 коп. та суми боргу відповідача як правонаступника в розмірі 2264300 грн. 53 коп. На підставі викладеного позивач зменшив позовні вимоги з 3885855 грн. 46 коп. до 3298052 грн. 60 коп.

Вимоги позивача підтримані прокурором.

Відповідач позовні вимоги в розмірі 3 885 855 грн. 46 коп. заперечив, посилаючись на ту обставину, що сума 445940 грн. яку заявлено до стягнення в якості заборгованості по страхових внесках за лютий 2005 року вже заявлялась раніше до стягнення в судовому порядку і є рішення господарського суду Кіровоградської області по справі № 3/152 від 31.05.2005 року, яким задоволено позовні вимоги повністю. Крім того, представник відповідача не визнає суму заборгованості в розмірі 2100309 грн. 21 коп., яка за твердженням позивача виникла у підприємств, стосовно яких відповідач є правонаступником. Відповідачем не визнаються як достовірні складені акти звірки про наявність заборгованості в період переходу майна структурних підрозділів колишньої Державної холдінгової компанії “Олександріявугілля” до підпорядкування відповідачу за договором оренди. Заборгованість за березень, квітень 2005 року відповідачем не визнається, оскільки згідно до ст.97 КЗ пП оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Нарахування страхових внесків відповідачем здійснюється вчасно, але фактична виплата заробітної плати не проводилась в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку правовідносинам між сторонами спору, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Висновок про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення, господарський суд робить на підставі слідуючого.

ЗАТ „Енерговугілля” – юридична особа –суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний перераховувати збір на обов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у розмірах та у строки, встановлені законодавством України.

Олександрійська філія ЗАТ „Енерговугілля” зареєстроване у управлінні Пенсійного фонду м. Олександрії як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України; відповідно до Положення „Про Олександрійську філію ЗАТ „Енерговугілля”, обов’язок щодо сплати страхових внесків до цільових державних фондів покладається безпосередньо на підрозділ, тобто на Олександрійську філію ЗАТ „Енерговугілля”.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування відповідача за період з березня по квітень 2005 року включно становить 721010 грн. 93 коп. недоїмки.

На підставі п. 4 ст. 18 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон) від. 09.07.03, який набрав чинності 01.01.04, страхові внески не включається до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство.

До страхових внесків, на підставі ст. 1 Закону, відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону.

Згідно п.п. 4, 6, 12 ст. 20 Закону, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду; страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із закінчення цього періоду; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Статтею 106 Закону передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не перераховані та/ або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачується з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій; територіальній органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику, який має недоїмку, вимогу про її сплату; протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 7 п. 3 ст. 106 Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 № 121/2001 Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Згідно ч. 2 п. 14 ст. 106 Закону суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Таким чином, орган Пенсійного фонду має право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією.

Станом на день вирішення спору заборгованість ЗАТ „Енерговугілля” по страхових внесках становить 721010 грн. 93 коп. Вказаний розмір заборгованості фактично узгоджений керівником підприємства-відповідача при проведенні розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що підлягали сплаті за березень (а.с. 11-12) та квітень 2005 року (а.с. 13-14).

Аналізуючи докази щодо обґрунтованості підстав для стягнення заборгованості по страхових внесках, які мали місце станом на 01.10.2004 року, тобто на час укладення договору оренди цілісних майнових комплексів з ЗАТ “Енерговугілля” по структурних підрозділах ДХК “Олександріявугілля”: розріз “Костянтинівський, брикетна фабрика “Димитрівська”, ОТЕЦ-3, ОРРЗ та УМДР, які були внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України як Олександрійська філія Закритого акціонерного товариства “Енерговугілля” за єдиним ідентифікаційним кодом господарський суд звертає увагу на те, що листом від 20.10.2004 року №01-100 голова правління ЗАТ “Енерговугілля” визнав чинність проведених взаємозвірок між вказаними підрозділами та Пенсійним фондом та запропонував особові рахунки, які рахувались в Пенсійному фонді за структурними підрозділами перенести на особовий рахунок ОФ ЗАТ “Енерговугілля” (а.с. 12).

Наявність та розмір заборгованості по структурних підрозділах ДХК “Олександріявугілля”: розріз “Костянтинівський”, брикетна фабрика “Димитрівська”, Олександрійської теплоелектроцентралі №3

(ОТЕЦ-3), Олександрійського рудоремонтного заводу (ОРРЗ) та Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничо-шахтного обладнання (УМДР) підтверджується картками особового рахунку страхувальника та розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ( т.2 а.с. 6-18, 20-22, 24-28), рішеннями №36 від 04.08.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків стосовно ТЕЦ-3 (т.2 а.с. 23) та №41 від 09.08.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків стосовно розрізу “Костянтинівський”( т.2 а.с.19).

Згідно до реєстру актів звірки між структурними підрозділами Олександрійської філії ЗАТ “Енерговугілля” та Пенсійним фондом м.Олександрії по заборгованості до Пенсійного фонду станом на 01.10.2004 року складає 2264300 грн. 53 коп., з яких недоїмка 1532755 грн. 48 коп., фінансові санкції 403859 грн. 40 коп., пеня 327685 грн. 65 коп. та відшкодування затрат по виплаті і доставці пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 158330 грн. 92 коп. Реєстр підписано відповідальними посадовими особами відповідача в.о. директора ОФ ЗАТ “Енерговугілля” та головним бухгалтером цього підприємства без будь-яких зауважень. Причому розбіжностей розміру заборгованості за даними відповідача і позивача не встановлено.

У відповідності до п.4 наказу Міністерства палива та енергетики України №421 від 28.07.2004 року ЗАТ “Енерговугілля” визначено правонаступником прав та обов'язків структурних підрозділів ДХК “Олександріявугілля”: розрізу “Костянтинівський”, брикетної фабрики “Димитрівська”, Олександрійської теплоелектроцентралі №3, Олександрійського рудоремонтного заводу та Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничо-шахтного обладнання.

За приписом ч.3 ст.59 Господарського кодексу України в разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання .

Судом приймається до уваги та визнається за обгруновану позиція відповідача щодо виключення з позовних вимог 445940 грн.03 коп. нарахованих в якості страхових внесків за лютий 2005 року. Як вбачається з рішення рішення господарського суду Кіровоградської області по справі № 3/152 від 31.05.2005 року заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування стягувалась з відповідача за період з листопада 2004 року по лютий 2005 року. Оглядом аркуша справи №10 том 1 в строчці 9 значиться саме така сума страхових внесків. Враховуючи викладене, з метою недопущення подвійного стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2005 року, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в стягненні 445940 грн.03 коп.

Поряд з цим, господарський суд не погоджується з висновком відповідача про те, що акти звірки взаєморозрахунків не можуть служити доказами про наявність заборгованості, оскільки відповідач визнає ці акти як складені бухгалтерськими працівниками для підтвердження наявності чи відсутності бухгалтерської операції. Вказані твердження відповідача спростовуються результатами огляду вказаних актів, оскільки вони були складені дійсно бухгалтерами, але погоджені та підписані керівниками структурних підрозділів з послідуючим повним визнанням результатів взаємозвірки керівником ЗАТ “Енерговугілля” (лист №02-119 від 06.10.2006 року та відповідний реєстр). Не відповідає фактичним вимогам законодавства і посилання відповідача як на підставу звільнення його від сплати страхових внесків щодо приорітетності виплати заборгованості по заробітній платі перед зобов'язаннями по платежам зі страхових внесків, оскільки у відповідності до ч.6 ст.20 Закону 1058 передбачено, що у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному Правлінням Пенсійного фонду. Таким чином, на відповідача, як на страхувальника, покладено обов'язок сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Енерговугілля”, від імені якого діє Олександрійська філія закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” (адреса: 28000, м. Олександрія, проспект Леніна, 191; і. код 26505890 р/р 26007000600001 АКБ «Надра» МФО 323602) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії (адреса: 28000, м. Олександрія, пл. Леніна, 8; код 20650177) 2985311 грн. 46 коп. заборгованості по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

В решті позовних вимог відмовити.

Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі 13 жовтня 2006 року.

Суддя

Ю. І. Хилько