Ухвала суду № 18321344, 14.09.2011, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 1806/2-3417/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2011 року                               

Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Литовченко О.В., розглянувши матеріали позову заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки. - .

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_2, 3-тя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки..

Позовна заява була подана без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України та в порушення Декрету КМУ від 12.02.1993 року «Про державне мито», Постанови КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»від 21 грудня 2005 року № 1258 (із змінами внесеними Постановою КМУ від 05 серпня 2009 року № 825), ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, однак позивачем не сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір за кожну з вимог зазначених у позовній заяві.

Пунктом 31 Постанови ПВСУ від 06.11.2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», передбачено, що у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.

Пунктом 12 Постанови ПВСУ від 12.06.2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», передбачено, що визначаючи розмір судового збору, суди повинні мати на увазі, що заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру.

Оскільки заяву подано без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати відповідачу строк для усунення вказаних недоліків, запропонувавши позивачу:

Сплатити судовий збір за кожну з позовних вимог згідно декрету КМУ від 12.02.1993 року «Про державне мито»на р/р 31410537700002, код бюджетної класифікації 22090100, код одержувача 23636315, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, а саме:

- у разі визнання правочинів недійсним без застосування наслідків недійсності необхідно сплатити 17 грн. судового збору (дві вимоги) та 34 грн. судового збору за встановлення фактів, які мають юридичне значення (чотири вимоги);

- у разі визнання правочинів недійсним із застосуванням наслідків недійсності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову (дві вимоги, але не менше 51 грн. та не більше 1700 грн.) та 34 грн. судового збору за встановлення фактів, які мають юридичне значення (чотири вимоги);

З наданого до суду договору довічного утримання від 28 липня 2000 року зазначено, що ціна відчужуваного житлового будинку становила 16951 грн., тобто судовий збір не може бути менше ніж 1 % (169 грн. 51 коп.).

В договорі про дарування земельної ділянки від 28 липня 2000 року зазначено, що грошова оцінка земельної ділянки становить 15320 грн., тобто судовий збір не може бути менше ніж 1 % (153 грн. 20 коп.).

Крім того відсутня довідка БТІ про теперішню вартість майна.

Оскільки без дійсної довідки БТІ про вартість домоволодіння не можливо визначити ціну позову, та відповідно суму судового збору який необхідно сплатити про подачі позовної заяви до суду.

Суд за власною ініціативою позбавлений можливості отримати вищезазначену довідку, в зв’язку з тим, що відповідно п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. № 127 передбачено проведення технічної інвентаризації з метою установлення вартості об'єктів. Згідно п. 1.4 Інструкції технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства-бюро технічної інвентаризації.

Отже БТІ не має можливості виконати вимоги суду на підставі того, що замовником може виступати власник чи уповноважена особа для здійснення оплати послуг та надання доступу до приміщень для проведення технічної інвентаризації. Ненадання доступу до приміщень та відсутність оплати унеможливлює проведення оцінювальних робіт.

Також у позові відсутні засоби зв’язку відповідача, та третьої особи (якщо такі відомі).

Ухвалою судді від 04 серпня 2011 року позовну заяву було залишено без руху, та запропоновано позивачу усунути вказані недоліки протягом п’яти днів з дня отримання ухвали.

11 серпня 2011 року представник позивач отримав вищезазначену ухвалу, про що свідчить розписка про вручення.

Станом на 14 вересня 2011 року позивачами не були усунуті всі зазначені ухвалою недоліки.

Відповідно вимог ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконав вимоги суду, при залишені заяви без руху, то заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Згідно ст. 121 ч. 5 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки – вважати не поданою та повернути позивачам разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали..

Суддя                                                                                           О.В. Литовченко