Постанова № 18300400, 07.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011                                                                                           № 23/476-14/101

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:           Федорчука Р.В.

          Ткаченка Б.О.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 07.09.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року

у справі           № 23/476-14/101 (суддя Мельник С.М.)

за позовом           публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі

структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»

про          стягнення заборгованості у розмірі 371418,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.11.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 282322,21 грн. основного боргу, 13528,58 грн. трьох процентів річних, 38670,77 грн. інфляційних витрат, іншій частині позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 року залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду від 16.03.2011 року касаційну скаргу ТОВ «Експлуатаційна компанія» задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року по справі № 23/476-14/101 у позові ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (в минулому АЕК «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго») до ТОВ «Експлуатаційна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 371418,44 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 10.06.2011 року позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначене рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим а апеляційну скаргу надуманою та безпідставною. Просив апеляційний господарський суд залишити без змін рішення господарського суду міста Києва, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні 31.08.2011 року та 07.09.2011 року надали суду свої пояснення в яких підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили суд першої інстанції скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.08.2011 року також надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав поданий відзив на апеляційну скаргу з доводами викладеними в ньому та заперечив проти задоволення апеляційної скарги вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 10.06.2011 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, в судовому засіданні 07.09.2011 року представник позивача заявив клопотання про зміну свого найменування. Так, представник повідомив апеляційний господарський суд про те, що на виконання вимог ЗУ «Про акціонерні товариства» акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» було перейменовано у публічне акціонерне товариство «Київенерго». В зв’язку з цим просив суд апеляційної інстанції здійснити заміну найменування позивача на публічне акціонерне товариство «Київенерго». На підтвердження зазначених фактів представником позивача до поданого клопотання також доданий витяг із статуту ПАТ «Київенерго», копії довідки з ЄДРПОУ серія АБ №150424, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №769840.

Ухвалою колегії суддів апеляційного господарського суду у судовому засіданні 07.09.2011 року задоволене клопотання позивача про заміну його найменування та здійснено заміну сторони по справі № 23/476-14/101 – позивача акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Представник ТОВ «Експлуатаційна компанія» у судове засідання 07.09.2011 року не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що в матеріалах міститься розписка.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представників позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представник ТОВ «Експлуатаційна компанія» про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Участь представника відповідача у судовому засіданні 07.09.2011 року, судом обов’язковою не визнавалась, клопотань про витребування додаткових доказів по справі та про відкладення розгляду справи не надходило. До того ж, представник ТОВ «Експлуатаційна компанія» був присутнім у попередньому судовому засіданні 31.08.2011 року в якому, надав суду свої пояснення по справі, які судовою колегією прийняті до уваги. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін що з’явились у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2006 року між ПАТ«Київенерго» (в минулому АЕК «Київенерго») (постачальник) та ТОВ «Експлуатаційна компанія» (споживач) укладено договір № 240830 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування теплової енергією (далі – Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Підпунктом 2.2.1 договору передбачено, що постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення – в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання – протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Відповідно до п. 2.3.1 договору споживач зобов’язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Додатком № 2 до договору сторони погодили тарифи та порядок розрахунків, зокрема, пунктом 10 визначено, що споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок КІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов’язання щодо постачання теплової енергії у гарячій воді. Однак, відповідачем частково та несвоєчасно було сплачено грошові кошти за отриману теплову енергію по договору.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до TOB «Експлуатаційна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 371418,44 грн. Як зазначалося раніше, рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року відмовлено ПАТ «Київенерго» у задоволенні заявленого позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Київенерго» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року у справі № 23/476-14/101 скасуванню з прийняттям нового рішення.

За приписами ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про теплопостачання», до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб’єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб’єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно з пунктом 7 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Враховуючи ту обставину, що Розпорядження КМДА від 30.10.2008 року №1489, від 27.11.2008 року № 1662, від 25.12.2008 року № 1780/1, від 05.02.2009 року №№ 127, 128 були скасовані, Указами Президента України від 24.12.2008 року №1199/2008, від 03.02.2009 року № 65/2009, від 09.02.2009 року № 76/2009, судова колегія вважає за необхідне застосувати розпорядження Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київської міської ради) № 86 від 31.01.2007 року, № 643 від 30.05.2007 року, № 1575 від 30.10.2006 року, №№ 519, 520 від 29.04.2009 року, № 758 від 30.06.2009 року, № 1192 від 15.10.2009, № 1333 від 30.11.2009 року, № 392 від 31.05.2010 року, які є дійсними та не скасованими.

Перевіривши правильність розрахунку вартості відпущеної відповідачу теплової енергії, обсяг якої визначено обліковими картками, відповідачу судова колегія встановила, що за період з грудня 2008 року по липень 2010 року ТОВ «Експлуатаційна компанія» спожило теплової енергії на загальну суму 868309,79 грн.

В порушення умов договору, відповідач розрахувався з позивачем не в повному обсязі та з порушенням строків оплати, зокрема, сплатив 555542,64 грн. Таким чином, несплаченою відповідачем залишилась сума боргу в розмірі 312767,15 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового оборогу та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов’язковим до виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення позову в частині суми основного боргу, зокрема, з відповідача слід стягнути 312767,15 грн. основного боргу.

Твердження місцевого господарського суду про недоведеність наявності у відповідача заборгованості за спірний період спростовуються наявними у справі обліковими картками (т. 1 а.с. 68-79) та платіжними дорученнями про часткову оплату відповідачем за теплопостачання по договору № 240830 від 03.08.2006 року за спірний період (т.2 а.с.21-39).

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних та 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила що з відповідача слід стягнути 44076, 40 грн. інфляційних та 13497,98 грн. – 3% річних.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року, прийняте після не повного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011 року слід задовольнити частково. Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011року у справі № 23/476-14/101 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (в минулому АЕК «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго») до ТОВ «Експлуатаційна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 371418,44 грн. задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Експлуатаційна компанія» на користь ПАТ «Київенерго» 312767,15 грн. основного боргу, 44076,40грн. інфляційних втрат, 13497,98 грн. трьох відсотків річних. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПКУкраїни, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011року у справі № 23/476-14/101 – задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2011року у справі № 23/476-14/101 скасувати.

Прийняти нове рішення суду, яким позов ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ТОВ «Експлуатаційна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 371418,44 грн. задовольнити частково.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б, код 32380022) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код 00131305) 312767,15 грн. основного боргу, 44076,40 грн. інфляційних втрат, 13497,98 грн. трьох відсотків річних.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б, код 32380022) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код 00131305) 3703,42 грн. державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції, 1851,71 грн. державного мита за розгляд у суді апеляційної інстанції та 235,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

6.          Видачу відповідних наказів доручити господарському міста Києва.

7.          Матеріали справи № 23/476-14/101 повернути до господарського міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Лобань О.І.

Судді                                                                                          Федорчук Р.В.

                                                                                          Ткаченко Б.О.