Рішення № 18299880, 12.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.11

Справа № 5021/769/2011нр.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання С.Ю. Чижик, розглянув матеріали справи № 5021/769/2011

за позовом Приватного підприємства “Племінний завод “Олександрівка”, с. Курган, Лебединського району, Сумської області

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Угроїдський цукровий завод”, м. Суми

2. Лебединської районної державної адміністрації, м. Лебедин, Сумської області

про визнання частково недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору, установлення господарських відносин та визнання права

представники сторін :

позивач: не з’явився ;

відповідачів: 1. не з’явився;

2. не з’явився .

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві від 27.03.2011 року , з урахуванням заяви від 09.06.2011 року про зміну предмету позову, просить суд :

1. Визнати недійсним :

- пункт 4 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації “Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПАТ “ Райз – Максимко ” та ТОВ «Угроїдський цукровий завод на території Межиріцької, Курганської сільської рад» від 20.09.2010 року № 500, в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району» від 30.04.2010 року № 239 ;

- пункт 2 розпорядження Лебединської районної державної адміністрації “Про протест прокурора від 01.11.2010 року № 35 на розпорядження голови райдержадміністрації від 20.09.2010 року № 500 “Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Райз – Максимко» та ТОВ «Угроїдський цукровий завод на території Межиріцької, Курганської сільських рад» від 11.11.2010 року № 593, в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації «Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району « від 30.04.2010 року № 239.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 28.09.2010 року, укладений між Лебединською районною державною адміністрацією та ТОВ «Уроїдський цукровий завод», зареєстрований у Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 08.10.2010 року за № 041062101932.

3.Установити та визнати поновленим з 17 червня 2010 року договір оренди землі від 06.06.2005 року, укладений між Лебединською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Племінний завод «Олександрівка», зареєстрований у Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 17.06.2005 року за № 040562101604 на той самий строк і на тих самих умовах.

4.Визнати право приватного підприємства «Племінний завод «Олександрівка» на користування земельною ділянкою (не витребувані паї – 86 шт.), загальною площею 340,94 га, у тому числі: ріллі – 287,1 га, сінокосів – 36,33 га, пасовища – 17,43 га, яка знаходиться на території Курганської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на умовах договору оренди землі від 06.06.2005 року, укладеного між Лебединською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Племінний завод «Олександрівка», зареєстрований у Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 17.06.2005 року за № 040562101604 06.06.2005 року.

Перший відповідач у своєму відзиві на позов та у доповненнях до відзиву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову заперечує проти позовних вимог позивача, вважаючи, зокрема, що позивачем не доведено невідповідність оспорювани розпоряджень вимогам чинного законодавства .

Перший відповідач наполягає на тому, що укладений ним з другим відповідачем договір оренди землі є правомірним , а також на тому, що чинним законодавством не передбаченого поновлення договору оренди, а договір оренди на новий строк позивач з другим відповідача не уклав, а відтак позивач після закінчення терміну дії договору оренди землі від 06.06.2005 року не має права користування земельною ділянкою , а тому його право на користування земельною ділянкою не порушене.

Тому, перший відповідач просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Другий відповідач у своєму відзиві на позов не визнає позовних вимог позивача .

Другий відповідач визнає, що позивач своєчасно (у березні 2010 року) звернувся до нього з клопотанням про поновлення договору оренди землі, укладеного між позивачем та другим відповідачем 06.06.2005 року на 5 років, на той самий строку і на тих самих умовах . За результатом розгляду клопотання позивача головою райдержадміністрації було прийняте розпорядження від 30.04.2010 року № 239, пунктом 3 якого було вирішено надати в оренду невитребувані земельні ділянки позивачеві на 1 рік .

У серпні 2010 року позивачем надана до відділу Держкомзему в Лебединському районі технічна документація для укладення договору оренди та клопотання до голови райдержадміністрації щодо сприяння в укладенні договору. Другий відповідач листом від 01.10.2010 року № 01-11/1635 повідомив позивачеві , що договір на не витребувані земельні частик ( паї) буде укладений на ту площу полів , на яку будуть переукладені договори оренди з громадянами .

Далі у своєму відзиві на позов другий відповідач зазначає , що оскільки станом на 20.09.2010 року договір оренди з позивачем не був укладений , головою райдержадміністрації 20.09.2010 року було прийняте розпорядження № 500, яким не витребувані земельні ділянки надані в оренду першому відповідачу на 5 років. На виконання цього розпорядження другим відповідачем був укладений 28.09.2010 року договір оренди землі з першим відповідачем.

На підставі викладеного в його відзиві на позов, другий відповідач просить суд прийняти рішення про відмову в задоволенні позову .

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

06.06.2005 року між другим відповідачем ( Лебединською районною державною адміністрацією) та позивачем ( Приватним підприємством «Племінний завод «Олександрівка» ) був укладений договорів оренди землі, зареєстрований в установленому порядку 17.06.2005 року за № 040562101604.

Згідно пунктів 1, 2, 8 договору , в строкове платне користування позивачеві передано другим відповідачем земельну ділянку площею 413,16 га, у тому числі кількість паїв 105,5 шт , яка знаходиться на території Курганської сільської ради, для товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У квітні 2010 року позивач звернувся до другого відповідача з клопотанням про поновлення згаданого вище договору оренди землі на тих самих умовах .

За результатами розгляду клопотання позивача головою райдержадміністрації було прийнято розпорядження № 239 від 30.04.2009 року , пунктом 3 якого вирішено надати в оренду на менший строк та в меншій кількості позивачеві невитребувані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 1 рік в кількості 86 штук загальною площею 340,94 грн. , в тому числі : ріллі - 287,15 грн , сіножатей – 36,33 га, пасовищ – 17,43 га до моменту витребування їх власниками чи спадкоємцями на території Курганської сільської ради Лебединського району. Пунктом 4 цього розпорядження доручено Відділу Держкомзему підготувати проект договору .

Позивач 18.08.2010 року звернувся до голови Лебединської районної державної адміністрації з клопотанням № 40 від 10.08.2010 року , щодо сприяння у пролонгації договору оренди землі на тих самих умовах, що були в договорі оренди землі від 06.06.2005 року.

Пунктом 2 Розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 20.09.2010 року № 500 ті ж самі невитребувані земельні ділянки, які чинним на той час пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 30.04.2010 року № 239 були надані в оренду на 1 рік позивачеві, були надані в оренду першому відповідачеві на 5 років, але з визначенням розміру орендної плати утричі більшого , ніж у договрі від 06.06.2005 року з позивачем . У пункті 4 розпорядження від 20.09.2010 року № 500 зазначено, що у зв’язку з прийняттям даного розпорядження , раніше прийняте розпорядження від 30.04.2010 року № 239 вважати таким , що втратило чинність.

28.09.2010 року між відповідачами був укладений договір оренди землі, а саме : невитребувані паї – 86 шт. загальною площею 340,94 га, у тому числі : ріллі - 287,15 грн., сінокосів – 36,33 га, посовищ – 17,43 га на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області .Договір зареєстрований в установленому порядку 08.10.2010 року за № 041062101932.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у діючій на той час редакції), у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Другий відповідач (орендодавець) в особі голови районної держаної адміністрації своїм розпорядженням від 30.04.2010 року № 239 вирішив надати позивачеві в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на змінених умовах, як щодо кількості земельних ділянок (паїв), так і щодо площі земельних ділянок та строку договору.

Позивач, не погодившись на запропоновані другим відповідачем в розпорядженні № 239 умови договору землі, наполягав і наполягає на поновленні договору від 06.06.2005 року на тих самих умовах, які були .

Згідно статті 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації діють на засадах, зокрема, відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенство права; законності.

У відповідності з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України та Законом України «Про місцеві державні адміністрації» не надано місцевим державним адміністраціям, головам місцевих державних адміністрацій права скасовувати, відміняти свої попередні рішення (розпорядження), визнавати їх такими, що втратили чинність, оскільки такі дії місцевих державних адміністрацій та їх посадових осіб суперечили б засадам (принципам) діяльності місцевих державних адміністрацій, передбаченим статтею 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Всупереч ст. 19 Конституції України головою Лебединської районної державної адміністрації прийняті рішення, а саме: рішення, викладене в пункті 4 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 20.09.2010 року № 500 «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогоспорадського виробництва ПрАТ «Райз - Максимко» та ТОВ «Угроїдський цукровий завод» на території Межиріцької, Курганської сільських рад» в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації (від 30.04.2009 року № 239) «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району» та викладене в пункті 2 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 11.11.2010 року № 593 «Про протест прокурора від 01.11.2010 року № 35 на розпорядження голови райдержадміністрації від 20.09.2010 року № 500 «Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «Угроїдський цукровий завод» на території Межиріцької, Курганської сільських рад» в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 30.04.2010 року № 239 «Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району», а тому перша позовна вимога позивача щодо визнання частково недійсними розпоряджень голови Лебединської райдержадміністрації від 20.09.2010 року № 500 (пункт 4) та від 11.11.2010 року № 593 (пункт 2) в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження від 30.04.2010 року № 239 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У своїй другій позовній вимозі позивач просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 28.09.2010 року, укладений між відповідачами, зареєстрований в установленому порядку 08.10.2010 року за № 041062101932.

Цю позовну вимогу позивач обґрунтовує у своїй позовній заяві тим, що внаслідок непоновлення з ним другим відповідачем дії договору оренди землі від 06.06.2005 року на той самий строк і на тих самих умовах та внаслідок прийняття другим відповідачем протиправних розпоряджень № 500 від 20.09.2010 р. та № 593 від 11.11.2010 р. (відповідно, пунктів 4 та 2, визнано втратившим чинність пункт 3 розпорядження № 239 від 30.04.2010 р.) порушено його (позивача) право користування земельною ділянкою, строкове користування якою є предметом договору оренди землі від 06.06.2005 року. Протиправність як вказаних пунктів розпоряджень, так і оспорюваного договору від 28.09.2010 року позивач вбачає саме у порушенні його права користування земельною ділянкою, строкове платне користування якою є предметом договору оренди землі від 06.06.2005 року між позивачем та другим відповідачем (том 1 а.с. 28).

При цьому позивач зазначає в позовній заяві, що договір оренди землі від 28.09.2010 року, укладений між відповідачами, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки правочин не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам суспільства, що згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.

Суд не може погодитися з тим обґрунтуванням позивача, в відтак не вбачає підстав для задоволення другої позовної вимоги позивача, обґрунтованої ним таким чином.

Стосовно порушення прав позивача внаслідок непоновлення з ним другим відповідачем дії договору оренди землі від 06.06.2005 року на той самий строк і на тих самих умовах слід зазначити наступне :

У відповідності з частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у діючій на той час редакції), орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

При цьому слід підкреслити, що таке переважне право орендар, має лише за інших рівних умов, а реалізація цього права можлива лише за наявності відповідного рішення уповноваженого органу державної влади або місцевого самоврядування та потребує додержання порядку, передбаченого законодавством для укладення договорів оренди землі, тобто, сторони повинні укласти договір оренди на новий строк, який визначається відповідним рішенням уповноваженого органу, та узгодити умови договору.

Сторони договору оренди землі від 06.06.2005 року не дійшли згоди щодо поновлення (укладення) договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки другим відповідачем в особі його голови було прийнято розпорядження від 30.04.2010 року № 239, яким він висловив свою згоду на надання в оренду позивачеві земельних ділянок іншої (меншої) площі та на інший (менший) строк .

Як свідчить письмове клопотання позивача від 10.08.2010 року № 49 ( том 1, а.с. 45), в квітні 2010 року він подавав другому відповідачеві клопотання про пролонгацію дії договору оренди землі від 06.06.20005 року на тих же умовах .У клопотанні від 10.08.2010 року № 49 позивач продовжує наполягати на поновленні договору від 06.06.2005 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором від 06.06.2005 року , в тому числі і на тому самому розмірі орендної плати, яка є однією з істотних умов договору оренди землі.

У зв’язку з тим , що позивач та другий відповідач не дійшли згоди щодо зміни умов договору оренди землі на новий строк, другим відповідачем було прийнято розпорядження від 20.09.2010 року № 500 ( пункт 2) про надання тих земельних ділянок, які пролонгувались позивачеві в розпорядженні від 30.04.2010 року № 239, але зі значно вищою орендною платою – 4,5 % вартості земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 ( у позивача орендна плата була з січня 2009 року в розмірі 1,5 % вартості земельних ділянок) .

Оскільки позивач , який належним чином виконував обов’язки відповідно до умов договору від 06.06.2005 року, мав переважне право на поновлення договору лише за інших рівних умов , а укладення договору другим відповідачем з першим відповідачем відбулось не на рівних умовах, а на кращих для орендодавця умовах, то у зв’язку з недосягненням згоди сторін договору від 06.06.2005 року щодо зміни умов договору на новий строк та досягненням другим відповідачем з першим відповідачем згоди на укладення договору оренди землі від 20.08.2010 року на інших – кращих для орендодавця умовах , переважне право на поновлення договору від 06.06.22005 року позивач втратив .

Про заперечення другого відповідача проти поновлення (укладення) договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах , що і в договорі від 06.06.2005 року, позивач був повідомлений розпорядженням голови Лебединської райдержадміністрації від 30.04.2010 року № 239 року № 239 ще до закінчення строку договору від 06.06.2005 року, а відтак суд вважає, що другим відповідачем дотримано вимог частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в діючій на той час редакції) щодо письмового повідомлення позивача про заперечення проти поновлення (укладення) договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, а позивач не скористався своїм правом на поновлення (укладення) договору оренди землі на новий, але інший строк на інших умовах за згодою сторін .

Згідно ст. 31 згаданого Закону, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено .

Таким чином , договір оренди землі від 06.06.2005 року, зареєстрований 17.06.2005 року, укладений між позивачем та другим відповідачем, припинив свою дію 17.06.2010 року .

На момент укладення відповідачем договору оренди землі від 28.09.2010 року на підставі чинного ( не скасованого, не зміненого, не визнаного недійсним) пункту 2 розпорядження голови Лебединської районної державного адміністрації від 20.09.2010 року № 500 позивач не мав права користування земельною ділянкою , а відтак цим договором не могло бути порушене право користування позивача земельною ділянкою, строкове платне користування якою було предметом договору оренди землі від 06.06.2005 року , оскільки цей договір припинив свою дію 17.06.2010 року і не був поновлений в установленому законом порядку шляхом укладення нового договору оренди землі .

Договір оренди землі від 28.09.2010 року, укладений між відповідачами на підставі рішення уповноваженого державного органу (вищезгаданого розпорядження) , за своїм змістом не суперечить Цивільному кодексу України , іншим актам цивільного законодавства , інтересам держави і суспільства, а тому друга позовна вимога позивача щодо визнання недійсним цього договору не підлягає задоволенню у зв’язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

У своїй третій позовній вимозі позивач просить суд установити та визнати поновленим з 17.06.2010 року договір оренди землі від 06.06.2005 року, укладений ним з другим відповідачем, на той самий строк і на тих самих умовах.

Ця вимога є безпідставною та необґрунтованою і не підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі , а реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності рішення відповідного органу та потребує додержання порядку, передбаченого законодавством для укладення договорів оренди землі.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року № 12, суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо.

Поновлення договору має здійснюватися за волевиявлення сторін. За відсутності рішення відповідного органу законні підстави для задоволення вимог позивача про установлення та визнання поновленими з певної дати (в даному випадку з 17.06.2010 року) договору оренди землі (в даному випадку від 06.06.2005 року) на той самий строк і на тих самих умовах відсутні.

У даному випадку відсутнє рішення відповідного органу про поновлення (укладення) договору оренди землі з позивачем на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором від 06.06.2005 року, укладеним між позивачем та другим відповідачем, а тому відсутні законні підстави для поновлення (укладення) договору орендиземлі між другим відповідачем та позивачем на тих умовах та на той строк, що були в договорі від 06.06.2005 року.

Крім того, слід зазначити , що при обранні способів захисту прав на земельні ділянки позивач має керуватися не загальними нормами, які визначають способи захисту цивільних прав та господарських прав ( ст. 16 ЦК України , ст. 20 ГК України ) , а статтею 152 Земельного кодексу України , якою визначені саме способи захисту прав на земельні ділянки .

Такого способу захисту прав на земельні ділянки як «установити та визнати поновленим договір оренди землі» ні статтею 152 Земельного кодексу України , ні іншими Законами України не передбачено.

Безпідставною, необґрунтованою та неправомірною є четверта позовна вимога позивача щодо визнання за ним права на користування певною земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 06.06.2005 року, укладеного між ним та другим відповідачем.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі від 06.06.2005 року є припиненим з 17.06.2010 року у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Нового договору позивачем з другим відповідачем не укладено, а відтак у позивача відсутнє право користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельних ділянок.

У відповідності з ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Зважаючи на вищевикладене, в задоволенні четвертої позовної вимоги позивачеві має бути відмовлено у зв`язку з її безпідставністю, необґрунтованістю та неправомірністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на позивача та частково на другого відповідача, а саме в сумі 42 грн. 50 коп. витрат по держмиту та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Тому, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 203,204,215 ЦК України, ст.ст. 17,124,125,126,152 Земельного кодексу України, ст.ст. 15,31,33 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 3,13,43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково .

2.Визнати недійсним :

- пункт 4 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації “Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПАТ “ Райз – Максимко ” та ТОВ «Угроїдський цукровий завод на території Межиріцької, Курганської сільської рад» від 20.09.2010 року № 500, в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району» від 30.04.2010 року № 239 ;

- пункт 2 розпорядження Лебединської районної державної адміністрації “Про протест прокурора від 01.11.2010 року № 35 на розпорядження голови райдержадміністрації від 20.09.2010 року № 500 “Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Райз – Максимко» та ТОВ «Угроїдський цукровий завод на території Межиріцької, Курганської сільських рад» від 11.11.2010 року № 593, в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району « від 30.04.2010 року № 239.

3.Стягнути з Лебединської районної державної адміністрації ( місцезнаходження : 42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Сумська,12 ; код ЄДРПОУ 04058172) на користь Приватного підприємства «Племінний завод «Олександрівка» (місцезнаходження : 42217, Сумська область, Лебединський район, с. Курган; код ЄДРПОУ 323362724) витрати по сплаті державного мита в сумі 52,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 56,00 грн.

4.В іншій частині позову відмовити.