Рішення № 18299148, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/20019.09.11 За позовом Аціонерного комерційного банку «Європейський»в особі Ліквідатора Стульковського Юрія Михайловича

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Копікас»

Простягнення 161610099,04 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № 50/Л від 14.02.2011

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Аціонерний комерційний банк «Європейський» (далі позивач) подав на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Копікас»(далі відповідач) про стягнення 161610099,04 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № К/66/2601 від 30.11.2007 та додаткові угоди до нього.

Ухвалою суду від 18.07.2011р. порушено провадження у справі № 1/200 та призначено розгляд на 02.09.2011 р.

02.09.2011 позивач подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

02.09.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі, надав свої пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 19.09.2011, у звязку з відсутністю представників відповідача.

19.09.2011 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 23.08.2011р., а саме: 01030, м.Київ, вул. Чапаєва 10.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Правління НБУ України від 19.08.2009р. № 489 з 21.08.2009 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації АКБ «Європейський».

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 14.01.2011 №5 з 17.01.2011 Ліквідатором АКБ «Європейський»призначено службовця НБУ Стульківського Юрія Михайловича.

Відповідно до п.91 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»при виконанні своїх обовязків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника НБУ.

Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № К/66/2601 від 30.11.2007р. (далі кредитний договір) та додаткові договори до нього №№ 1, 2, 3, 4 від 29.02.2008р., 28.11.2008р., 06.04.2009р., 06.04.2009 (далі разом зі змінами до договору кредитний договір), відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 65000000,00 грн., з строком користування з 30.11.2007 по 25.03.2010 включно, а відповідач в свою чергу зобовязався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, а також виконати всі зобовязання у повному обсязі та у строки, визначені кредитним договором.

Позивач свої зобовязання по наданню кредитних коштів у розмірі 65000000,00 грн. виконав у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 143422 від 30.11.2007р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 4.1 кредитного договору, щодо здійснення погашення заборгованості за кредитом. Відповідно до нової редакції п.4.1 договору, викладеного в додатковому договорі №4 від 06.04.2009р.

Згідно п.3.3 кредитного договору, щодо зобовязання сплачувати щомісяця проценти за користування кредитом до 5 числа поточного місяця за попередній місяць.

Відповідач, в порушення умов кредитного договору не виконав, кредитні кошти позивачу не повернув.

Згідно п.6.1 кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та/або процентів за ним, та/або сум комісій, та/або інших платежів, належних до сплати позичальником відповідно до умов кредитного договору, позичальник незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобовязань за кредитним договором, сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє протягом періоду прострочення відповідного платежу від суми відповідного платежу за кожен день існування прострочення. При цьому згідно п.6.4 додаткової угоди, сторони подовжили термін гарахування штрафних санкцій та штрафу, а саме позивач має право здійснювати їх нарахування до повного виконання відповідачем своїх договірних зобов”язань за кредитним договором.

Пунктом 10.11 кредитного договору сторони, керуючись положеннями чинного законодавства України, в тому числі ст. 259 ЦК України, було встановлено строк позовної давності тривалістю 10 років.

Станом на день подачі позову до суду боргу відповідача перед позивачем, за розрахунком останнього складає 161610099,04 грн., а саме: 65000000,00 грн. заборгованість за кредитом, 12146986,29 грн. заборгованість по сплаті відсотків, 17154915,92 грн. пені, 2873465,70 грн. 3% річних, 64434731, 13 грн. інфляційних втрат, які він просив суд стягнути з відповідача з урахуванням судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за його користування; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Враховуючи вищенаведене, та той факт що відповідачем було прострочено сплату кредиту у розмірі 65000000,00 грн. та процентів за ним у сумі 12146986,29 грн., суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 12146986,29 грн. заборгованість по сплаті відсотків, 17154915,92 грн. пені, 2873465,70 грн. 3% річних, 64434731, 13 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Копікас»(01030, м.Київ, вул. Чапаєва 10, код ЄДРПОУ 34820155) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Акціонерного комерційного банку «Європейський»в особі ліквідатора Стульківського Юрія Михайловича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 65000 000 (шістдесят пять мільйонів) грн. заборгованості за кредитом, 12146986 (дванадцять мільйонів сто сорок шість тисяч девятсот вісімдесят шість) грн. 29 коп. заборгованість по сплаті відсотків, 17154915 (сімнадцять мільйонів сто пятдесят чотири тисячі девятсот пятнадцять) грн. 92 коп. пені, 2873465 (два мільйони вісімсот сімдесят три тисячі чотириста шістдесят пять) грн. 70 коп. 3% річних, 64434731 (шістдесят чотири мільйони чотириста тридцять чотири тисячі сімсот тридцять одну) грн. 13 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Копікас»(01030, м.Київ, вул. Чапаєва 10, код ЄДРПОУ 34820155) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державного бюджету України 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 22.09.2011р. )