Рішення № 18298958, 07.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/21207.09.11

За позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України

До1) Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод"

2) Закритого акціонерного товариства "Фазотрон - Україна"

Провизнання недійсним договору та стягнення 1 728 666,33 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від прокуратуриХейлик Н. М. - прокурор (посвідчення № 62 від 09.04.2008 р.)

Від позивачаОСОБА_2 представник (дов. №20/1-6-136 від 23.03.2010 р.)

Від відповідача 1ОСОБА_3 представник (дов. №04/1492 від 05.09.2011 р.)

Від відповідача 2ОСОБА_4 представник (дов. № 3 від 10.08.2011 р.)

Суть спору:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України звернувся до суду з позовом до 1) ЗАТ "Фазотрон - Україна", 2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" про визнання недійсним договору та стягнення в сумі 1 278 666,33 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/212 та призначено розгляд справи на 17.08.2011 р.

12.08.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 1 заперечення на позовну заяву, клопотання про продовження строку розгляду спору по справі та про відкладення розгляду справи.

17.08.2011 р. до початку судового засідання відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 2 клопотання про продовження строку вирішення спору по справі та відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 17.08.2011 р. відкладено розгляд справи на 07.09.2011 р., продовжено строк розгляду спору по справі № 12/212.

07.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника Міністерства промислової політики України письмові пояснення, відповідно до яких представник позовні вимоги просить задовольнити.

У судовому засіданні 07.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" та Закритим акціонерним товариством "Фазотрон-Україна" укладено договір № 25/07.

Згідно із п. 1 указаного договору ЗАТ "Фазотрон-Україна" (виконавець) зобовязується виконати та здати ДП МОУ „ЛДАРЗ” (замовник) дослідно-конструкторські роботи за темою „Вікно-F”.

Пунктом 2 зазначеного договору передбачено, що робота виконується Виконавцем у повній відповідності із технічним завданням.

Додатком №1 до п. 1 даного договору визначено поетапне виконання передбачених договором робіт. Зокрема, 1-й варіант модернізації передбачав:

- розробку робочої конструкторської документації на блоки, які підлягають виготовленню та модернізації, а також програми і методики їх дослідження;

- виготовлення дослідних зразків, проведення їх попередніх випробувань та доробку.

Другий варіант модернізації передбачав триетапне проведення робіт:

- розробку технічного проекту по розширенню функціональних можливостей БРЛС Н019, у частині введення режиму „Повітря-поверхня”, а також відпрацювання модернізованої БРЛС з відповідною бортовою апаратурою;

- розробку робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка, програми і методики попередніх випробувань дослідного зразка;

- виготовлення дослідного зразка, проведення попередніх випробувань, у тому числі виготовлення складових частин та проведення попередніх випробувань, а також доробку дослідного зразка.

Додатковою угодою № 4 від 17.03.2008 р. до вказаного додатку внесено зміни до першого етапу Відомості про виконання робіт, а саме нею передбачались:

- розробка робочої конструкторської документації на блоки, які підлягають виготовленню, у тому числі Н019-09F, Н001-22 F, МОСВ;

- виготовлення дослідних зразків блоків, проведення їх попередніх випробувань, виготовлення дослідного зразка модернізованого виробу Н019, проведення попередніх випробувань дослідного зразка модернізованого виробу Н019.

Додатковою угодою № 7 до договору внесено зміни до 2-го етапу Відомості про виконання робіт, а саме:

- виготовлення дослідних зразків блоків, проведення їх попередніх випробувань. Виготовлення дослідного зразка модернізованого виробу Н019 та проведення його попередніх випробувань.

Згідно з актом здачі - приймання 1 етапу 1 варіанту модернізації договору № 25/07 від 01.10.2007 ЗАТ "Фазотрон-Україна" передало, а ДП МОУ України „ЛДАРЗ” прийняло роботу, виконану згідно із умовами договору, вартістю 719961, 57 грн.

Актом здачі - приймання 2 етапу 1 варіанту модернізації договору № 25/07 від 01.10.2007 ЗАТ "Фазотрон-Україна" передало, а ДП МО України "ЛДАРЗ" прийняло роботу, виконану згідно із умовами договору вартістю 1008704,76 грн.

За виконані роботи ДП МОУ "ЛДАРЗ" сплатило ЗАТ "Фазотрон-Україна" 1 728666,33 грн.

Генеральною прокуратурою України проведено перевірку, в ході якої встановлено, що порушено вимоги чинного законодавства при здійсненні ЗАТ "Фазотрон-Україна" дослідно-конструкторської роботи з модернізації літака МІГ-29 та поставки двох комплектів блоків бортової радіолокаційної станції, а саме: ЗАТ "Фазотрон Україна", здійснював дослідницько-конструкторську роботу для військової зброї, за відсутності відповідної ліцензії, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу, уклало спірну угоду, чим порушило правовий режим обмежених в обігу обєктів цивільного права і тим самим посягнуло на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

За таких обставин представник Генеральної прокуратури України просить відновити строк позовної давності, визнати недійсним як такий, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, договір № 25/07 від 01.10.2007 р. на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" та Закритим акціонерним товариством "Фазотрон Україна", стягнути із закритого акціонерного товариства "Фазотрон Україна" на користь Державного бюджету України 1728666, 33 грн.

Представники ДП Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" та ЗАТ "Фазотрон Україна" проти позову заперечили, просили в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки п. 2 ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 р. № 682 (надалі - Ліцензійні умови) визначає військову зброю, як "технічні пристрої та засоби, якими оснащуються Збройні Сили, інші військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи для забезпечення їх бойової та повсякденної діяльності і які призначені для безпосереднього або із застосуванням боєприпасів ураження живої сили противника, знищення його військової техніки та руйнування укріплень і споруд". Блоки Н019-09Р, Н001-22Р, МОСВ, розробку та випробування яких виконувало ЗАТ "Фазотрон-Україна" не належить до військової зброї, а є комплектувальними виробами до військової техніки - літака МІГ-29.

За таких обставин відповідачі вважають, що комплектувальні вироби та складові частини технічних засобів не включаються в термін "військова техніка", отримання ліцензії ЗАТ "Фазотрон-Україна" на розробку вказаних комплектувальних виробів не вимагається. Тому, твердження, що ЗАТ "Фазотрон-Україна" "будучи обізнаним, що за умовами оспорюваного договору воно повинно здійснювати дослідницько-конструкторську роботу для військової зброї, за відсутності відповідної ліцензії, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу, уклало спірну угоду" - не відповідає дійсності.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі обставини, необхідні для правильного вирішення справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ліцензійними умовами встановлюються організаційні, кваліфікаційні, технологічні, режимні та інші вимоги до провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї (крім холодної зброї) і боєприпасів до неї, терміни "ліцензіат", "ліцензія", "ліцензування", "ліцензійні умови", "орган ліцензування" і "виготовлення" вживаються у цих ліцензійних умовах у значенні, наведеному у Законі України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Інші терміни вживаються у такому значенні:

боєприпаси - технічні пристрої одноразового застосування (включаючи їх складові частини та елементи), що є видом озброєння, призначені для ураження живої сили противника, знищення його військової техніки, руйнування укріплень та споруд, виконання інших завдань (освітлення або задимлення місцевості, розкидання агітаційної літератури тощо);

військова зброя - технічні пристрої та засоби, якими оснащуються Збройні Сили, інші військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи для забезпечення їх бойової та повсякденної діяльності і які призначені для безпосереднього або із застосуванням боєприпасів ураження живої сили противника, знищення його військової техніки та руйнування укріплень і споруд;

військова техніка - технічні засоби (системи, комплекси, зразки виробів), виключаючи їх складові частини і комплектувальні вироби, призначені для бойового (оперативного), технічного і тилового забезпечення бойових дій та навчання військових підрозділів, а також для контролю та випробувань таких засобів, військової зброї і боєприпасів, їх експлуатації, обслуговування та знешкодження;

озброєння - сукупність військової зброї, боєприпасів до неї та військової техніки, що забезпечує їх застосування. (Постанова КМ, КМ України, від 17.05.2006, № 682 "Деякі питання ліцензування певних видів господарської діяльності")

Пунктом 72-1 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" установлено, що розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї належать до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Згідно з абз. 4 п. 2 ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 № 682, військова зброя це технічні пристрої та засоби, якими оснащуються Збройні Сили, інші військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи для забезпечення їх бойової та повсякденної діяльності і які призначені для безпосереднього або із застосуванням боєприпасів ураження живої сили противника, знищення його військової техніки та руйнування укріплень і споруд.

Посилання відповідачів на те, що даний вид діяльності не підлягає ліцензуванню є безпідставним, оскільки, у листі Міністерства промислової політики України № 01/3-1-635 від 27.05.2011 зазначено, що господарська діяльність ЗАТ "Фазотрон-Україна" з розроблення, виготовлення, поставки та участі у встановленні на літак МІГ-29 технічних виробів підлягає ліцензуванню, оскільки даний літак відповідно до його документації та визначення термінів, наведених у постанові Кабінету Міністрів України № 682 від 17.05.2006 "Про деякі питання ліцензування певних видів господарської діяльності", відноситься до військової зброї.

З урахуванням указаних вимог чинного законодавства здійснення за умовами спірного договору дослідноконструкторської роботи за темою "Вікно-F" для літака МІГ-29, який відноситься до військової зброї, потребувало від ЗАТ "Фазотрон-Україна" ліцензії.

Проте, в звязку з тим, що відповідач не надав необхідних документів, йому було відмовлено у видачі ліцензії.

Ліцензію на проведення зазначених робіт ЗАТ "Фазотрон-Україна" не отримувало, що підтверджується листом Міністерства промислової політики України № 01/3-1-760 від 29.06.2011.

Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути визнано судом недійсним.

Ураховуючи, що відповідно до п. 72-1 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї належать до видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вказані обєкти згідно із абз. 2 ч.2 ст. 178 ЦК України є обмежено оборотоздатними.

Отже, ЗАТ "Фазотрон-Україна", будучи обізнаним, що за умовами оспорюваного договору воно повинно здійснювати дослідницько-конструкторську роботу для військової зброї, за відсутності відповідної ліцензії, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу, уклало спірну угоду, чим порушило правовий режим обмежених в обігу обєктів цивільного права і тим самим посягнуло на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Зазначене є підставою для визнання цих господарських зобовязань недійсними відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України.

Частина 1 ст. 208 ГК України передбачає, що якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Вищезазначений договір на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи № 25/07 від 01.10.2007 р. укладений із порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України має бути визнаний недійсним.

Згідно з указаною нормою права отримані ЗАТ "Фазотрон-Україна" за виконані роботи відповідно до спірного договору кошти у розмірі 1728666,33 грн. підлягають поверненню ДП МОУ "ЛДАРЗ".

У свою чергу, ДП МОУ "ЛДАРЗ" отримало від ЗАТ "Фазотрон-Україна" майно і послуги загальною вартістю 1 728666,33 грн.

Ст. 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Тобто, вказана сума коштів, підлягає стягненню в доход держави.

З огляду на те, що ЗАТ "Фазотрон Україна" повинно повернути ДП МОУ "ЛДАРЗ" кошти, отримані за виконання умов договору, у розмірі 1 728666,33 грн. і ця ж сума коштів державним підприємством перераховується на користь держави, доречним є стягнення зазначеної суми грошових коштів до Державного бюджету України із ЗАТ "ФазотронУкраїна" без зобовязання останнього перерахувати їх на користь ДП МОУ "ЛДАРЗ".

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимоги про визнання недійсним правочину, що вчинений без відповідного дозволу (ліцензії), можуть заявлятися, зокрема, органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 та від 17.05.2006 р. № 682 контроль за провадженням господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї здійснює орган ліцензування Міністерство промислової політики України. Згідно з п.п. 1,4 Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1538, Мінпромполітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної промислової політики та реалізує державну політику у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу з метою забезпечення національних інтересів України.

Стосовно строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що у разі, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою прокурора господарський суд може визнати причину пропуску встановленого строку поважною і відновити її.

Про оспорювану угоду Генеральній прокуратурі України стало відомо під час проведення у травні 2011 року перевірки вимог законодавства України у сфері ліцензування субєктів господарської діяльності, які займаються розробленням, виготовленням, реалізацією, ремонтом, модернізацією та утилізацією озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів.

За таких обставин, суд задовольняє клопотання про відновлення строку позовної давності.

Стосовно стягнення судових витрат, то слід зазначити таке. Статтею 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Тобто, судові витрати слід стягнути з відповідача 2.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Відновити строк позовної давності.

2.Позовні вимоги задовольнити.

3.Визнати недійсним як такий, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, договір № 25/07 від 01.10.2007 на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" та Закритим акціонерним товариством "Фазотрон Україна".

4.Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Фазотрон Україна" (вул. Ежена Потьє, 8-а, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 25641303) в доход Державного бюджету України 1728666 (один мільйон сімсот двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 33 коп., 17 286 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 66 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В. Прокопенко