Рішення № 18298852, 12.09.2011, Березанський районний суд Миколаївської області

12.09.2011

                    Справа № 2-414

          2011 рік

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2011 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді - Дорошенко А.В.,

при секретарі - Якубець С.В.,

за участю відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом ПАТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ КБ “ПриватБанк” 02.08.2011 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 13.11.2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконує, в зв’язку з чим станом на 31.05.2011р. має заборгованість в сумі 20072,61 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9987,20 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 6656,44 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1996,94 грн., а також штрафи відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 грн. та штраф (процентна складова) в сумі 932,03 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 20072,61 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 200,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

16.08.2011 року відповідач надав до суду письмові запереченням проти позову, де посилаючись на невідповідність позовної заяви вимогам закону, недоведеність обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та закінчення строку позовної давності, просив залишити позов без розгляду, зупинити провадження по справі та визнати позов таким, що не відповідає дійсності.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, але надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що кредитну заборгованість давно погасив, але документів, які б підтверджували даний факт він не має.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 13.11.2006 р. між позивачем та відповідачем відповідно до вимог ст.ст.1054,1055 ЦК України укладено кредитний договір, згідно якого банком надано відповідачу універсальну кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 10000 грн. з базовою відсотковою ставкою 3% в місяць із розрахунку 360 днів на рік. Термін дії кредитного договору співпадає зі строком дії платіжної карти. Погашення заборгованості по кредитному ліміту здійснюється шляхом внесення коштів на карту клієнтом або списанням банком коштів з кредитної картки.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625, 549-552 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання.

Правові наслідки порушення зобов’язання у виді сплати неустойки передбачено і п.3 ст.611 ЦК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч.1 ст.549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст.549 ЦК).

Згідно ст.66 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції Закону від 20.09.2001 р.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.

Відповідно до Положення Національного банку України “Про кредитування” № 246 від 28.09.1995 р., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).

П.16 Положення “Про кредитування” передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.

Враховуючи, що відповідачем прострочено повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тому вимоги позивача, щодо повернення суми кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, підлягають задоволенню.

Згідно п.8.6 кредитного договору, в якому передбачена відповідальність сторін, при порушенні позичальником строків розрахунку за будь-яким з грошових обов’язків, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, позичальник повинен виплачувати банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Сплата комісії за користування кредитом передбачена п. 9.6 договору

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором сплаті підлягає заборгованість за кредитом в сумі 9987,20 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 6656,44 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1996,94 грн., а також штрафи: штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 грн. та штраф (процентна складова) в сумі 932,03 грн., всього – 1432,03 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Так провадження у справі судом відкрито на підставі заяви ПАТ КБ «ПриватБанк», поданої і оформленої в порядку, встановленому ст.ст. 119-120 ЦПК України. Посилання відповідача на закінчення строків позовної давності є необґрунтованими. Пунктом 3.13 договору передбачено, що у випадку, якщо по закінченню строку вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк, зазначений в п.1 угоди. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. При цьому обчислення нового строку вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу.

Згідно з п.3.14 договору при продовженні строку вкладу розрахунок відсотків на кожен новий строк вкладу здійснюється по процентній ставці що діє в банку для відповідних депозитних вкладів, що продовжуються на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладення додаткових угод до даного договору. Відсотки за наступний строк вкладу начисляються на суму коштів на рахунку, включаючи проценти, нараховані за попередній строк вкладу. Наступне продовження вкладу здійснюється в такому ж порядку.

Враховуючи, що строк дії договору, відповідно до зазначених умов договору продовжувався, застосування позовної давності до даного спору є безпідставним.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів на обґрунтування своїх тверджень щодо погашення кредиту.

На підставі п. 9.2 Договору кредиту у випадку оспорювання держателем операцій, здійснених з використанням карт або інформації, нанесеної на карти, держатель надає протягом тридцяти п’яти днів з моменту утримання грошових коштів письмову заяву банку із зазначенням операцій, що оспорюються і причин оспорювання. Банк надає держателю відповідь протягом тридцяти днів з моменту звернення.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач до банку щодо наявності документів, підтверджуючих сплату коштів та з оспорюванням нарахування заборгованості він не звертався, тому у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог заявлених позивачем.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати, понесені позивачем на сплату держмита при подачі позовної заяви та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212, 214 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ПАТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 20072 (двадцять тисяч сімдесят дві) грн. 61 коп., в т.ч. заборгованість за кредитом в сумі 9987,20 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 6656,44 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1996,94 грн., штрафи в сумі 1432,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” на р/р 64993919400001 судові витрати в сумі 320,73 грн., в т.ч. по сплаті державного мита в сумі 200,73 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: