Рішення № 18298304, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/19319.09.11

За позовом Комунального підприємства «ЖЕО 103»Голосіївської районної в місті Києві ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус А»

Простягнення 49626,93 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № 8 від 13.01.2011

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «ЖЕО 103»Голосіївської районної в місті Києві ради (далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус А»(далі відповідач) про стягнення 49626,93 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 133 від 22.05.2007 року.

Ухвалою суду від 04.07.2011р. порушено провадження у справі № 1/193 та призначено розгляд на 18.07.2011 р.

18.07.2011р. представник позивача свої вимоги підтримав свої вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, окрім довідки ЄДРПОУ на відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 29.08.2011, у звязку з відсутністю представника відповідача.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив. Процесуальні документи скеровані на адресу відповідача повернулись до суду.

Суд відклав розгляд справи на 05.09.2011.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав довідку ЄДРПОУ на відповідача, згідно якої місце реєстрації останнього не змінювалось, згідно якої місце реєстрації відповідача змінилось.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 12.09.2011, у звязку зі зміною місця реєстрації відповідача.

12.09.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав докази відправки відповідачу 08.09.2011р.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 19.09.2011, у звязку з відсутністю представника відповідача.

19.09.2011 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, повідомив суд про зміну назви та реквізитів позивача.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 03.09.2011р., а саме: 01004, м.Київ, вул. Горького 23-Б.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 133 від 22.05.2007 р. про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі договір), згідно якого позивач зобовязався надавати відповідачу комунальні послуги з опалення, водопостачання та водовідведення, електропостачання, за адресою м. Київ, вул. Горького 23-Б (п.1.1, п.1.2 договору).

Згідно п.3.1 договору відповідач зобовязався вносити плату за до 25 числа поточного місяця.

Частиною 2 договору було визначено тарифи, для встановлення вартості послуг.

Відповідно до п.3.1 договору, у випадку прийняття органами влади, України рішень щодо зміни цін і тарифів, порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови договору без їх узгодження сторонами.

Термін дії договору встановлено з 22.05.2007 по 22.04.2008 року.

Відповідно до п.8.3 договору, відповідач не може відмовитися від укладання або продовження терміну дії договору, якщо він не має наміру відмовитися від користування послугами позивача.

Позивач, на виконання умов договору надавав відповідачу комунальні послуги починаючи з дати підписання договору і до моменту подачі позову до суду, але відповідач в порушення умов договору за отримані послуги припинив розрахуватись з серпня 2008 року, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворився борг у розмірі 42788,01 грн.

Пунктом 3.5 договору визначено, що за несвоєчасну сплату коштів за договором відповідач має сплатити відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, але не більше двох облікових ставок НБУ.

Пунктом 7.1 договору визначено, що сторони за порушення умов договору несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 49626,93 грн. боргу, а саме: 42788,01 грн. основної заборгованості, 3310,77 грн. пені, 2650,78 грн. інфляційних втрат, 910,16 грн. 3% річних та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової територій», субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендованими ними на підставі договору, сплачують комунальні послуги та тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 497,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус - К» (01004, м.Київ, вул. Горького 23-Б, код ЄДРПОУ 34933695) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 105 Голосіївського району»(01033, м.Київ, вул. Тарасівська 2, код ЄДРПОУ 26385486) 42788 (сорок дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 01 коп. основної заборгованості, 3310 (три тисячі триста десять) грн. 77 коп. пені, 2650 (дві тисячі шістсот пятдесят) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 910 (девятсот десять) грн. 16 коп. 3% річних, держмито в розмірі 497 (чотириста девяносто сім) грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 21.09.2011р. )