Рішення № 18297954, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/6119.09.11 За первісним позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»

доПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

простягнення 12476795,37 грн.

За зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»

простягнення 79124128,92 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від ПАТ «Запоріжгаз»: ОСОБА_1, дов. № 08/0007 від 04.01.2011 р.

ОСОБА_2, дов. № 08/0010 від 04.01.2011 р.

Від ПАТ «НАК«Нафтогаз України»: ОСОБА_3, дов. № 14-58 від 17.03.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 21617524, 30 грн. основного боргу, 1626290, 85 грн. інфляційних нарахувань, 536048, 72 грн. 3% річних, 648525, 73 грн. пені та 1664111, 46 грн. 7 % штрафу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 14/123/09 від 02.02.2009 р. про надання послуг із транспортування природного газу розподільними газопроводами.

Ухвалою суду від 04.02.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/61 та призначено її розгляд на 17.03.2010 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.03.2010 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яку судом було прийнято, у відповідності до якої він просив стягнути з відповідача 8619935,37 грн. основного боргу, 2129550,17 грн. інфляційних нарахувань, 582946,54 грн. 3% річних, 648525,73 грн. пені та 6012819,10 грн. 7 % штрафу, а всього 17993776, 91 грн.

У судовому засіданні 17.03.2010 р. за клопотанням відповідача, яке суд задовольнив, було оголошено перерву до 14.04.2010 р. о 9 год. 50 хв. та у судовому засіданні 14.04.2010 р. до 12.05.2010 р. о 12 год. 10 хв. для надання можливості сторонам провести звірку взаєморозрахунків.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2010 р. надав суду заяву, у якій повідомив, що після порушення у справі відповідач сплатив суму основного боргу, у звязку з чим позивач просить провадження в цій частині припинити та стягнути з відповідача 2129550, 17 грн. інфляційних нарахувань, 582946, 54 грн. 3% річних, 648525, 73 грн. пені та 6012819, 10 грн. 7 % штрафу, а всього 9373841, 54 грн.

Представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи те, що основний борг був відповідачем погашений, та з метою надання можливості сторонам врегулювати спір в частині стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та річних відсотків в позасудовому порядку, суд дане клопотання відповідача задовольнив та ухвалою суду від 12.05.2010 р. розгляд даної справи відклав до 16.06.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2010 р. надав суду заяву про збільшення позовних вимог, яку судом було прийнято, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 2233125, 74 грн. інфляційних нарахувань, 604201, 18 грн. 3% річних, 648525, 73 грн. пені та 6012819, 10 грн. 7 % штрафу, а всього 9498671, 75 грн.

За клопотанням відповідача, яке суд задовольнив, у судовому засіданні 16.06.2010 р. було оголошено перерву до 09.08.2010 р. для надання сторонам можливості вирішити спір мирним шляхом.

Представник позивача у призначене судове засідання 09.08.2010 р. не зявився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 09.08.2010 р. від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд відхилив.

09.08.2010 р. від Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява.

З метою вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви та приймаючи до уваги незявлення представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 09.08.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 13.09.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2010 р. № 37/61 зустрічну позовну заяву Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз».

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 13.09.2010 р. надав суду клопотання про заміну сторони у справі № 37/61, а саме Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», яке суд відхилив з підстав, викладених в ухвалі від 13.09.2010 р. у даній справі.

Представниками сторін було надано суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості вирішити спір мирним шляхом та клопотання про продовження строку вирішення спору.

За клопотанням сторін, яке суд задовольнив, ухвалою суду від 13.09.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 11.10.2010 р. та замінено назву позивача за первісним позовом з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз».

За клопотаннями сторін, з метою надання сторонам можливості вирішити спір мирним шляхом у судових засіданнях оголошувались перерви: з 11.10.2010 р. до 15.11.2010 р., з 15.11.2010 р. до 08.12.2010 р., з 08.12.2010 р. 31.01.2011 р. та з 31.01.2011 р. до 04.04.2011 р.

У судовому засіданні 31.01.2011 р. представники сторін надали суду клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спору у мирний спосіб та позасудовий час, для чого просили продовжити строк розгляду справи, яке суд задовольнив, у звязку з чим ухвалою суду від 31.01.2011 р. продовжив строк вирішення даного спору.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.03.2011 р. від позивача за первісним позовом надійшла заява, яка судом прийнята, у відповідності до якої Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 8619935, 37 грн. основного боргу, 648525, 73 грн. пені, 6012819, 10 грн. семи відсотків штрафу, 582946, 54 грн. трьох відсотків річних та 2129550, 17 грн. інфляційних нарахувань.

За клопотаннями сторін, з метою надання сторонам можливості вирішити спір мирним шляхом у судових засіданнях оголошувались перерви: з 04.04.2011. р. до 16.05.2011 р., з 16.05.2011 р. до 20.06.2011 р.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 20.06.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечив, а також надав суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення питання про порядок списання заборгованості у відповідності до прийнятого Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Розглянувши зазначене клопотання, суд його відхилив з наступних підстав.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Таким чином, підстави, наведені позивачем у клопотанні про зупинення провадження у даній справі, не зазначені в переліку випадків, за якими господарський суд має право зупинити провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд визнав клопотання позивача необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Також представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення питання про порядок списання заборгованості та про продовження строку вирішення даного спору, які суд відхилив.

Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення первісного позову заперечив, пояснив, що первісні позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, підтримав зустрічні позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Для дослідження доказів у справі у судовому засіданні 20.06.2011 р. було оголошено перерву до 04.07.2011 р. о 14 год. 40 хв.

У судове засідання 04.07.2011 р. представник позивача за первісним позовом не зявився.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 01.07.2011 р. та 04.07.2011 р. надійшли клопотання позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні через перебування його у відпустці.

Розглянувши дані клопотання, суд їх відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте позивач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Представник відповідача за первісним позовом надав суду письмове клопотання про продовження строку вирішення спору, яке суд з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду задовольнив.

У звязку з незявленням представника позивача за первісним позовом, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 04.07.2011 р. було відкладено до 20.07.2011 р.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. представники позивача за первісним позовом підтримали первісний позов, просили його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечили.

Представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Підтримав зустрічні позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Враховуючи наведене, з метою витребування у сторін документів у справі, суд відклав розгляд даної справи до 03.08.2011 р.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від НАК «Нафтогаз України»надійшли письмові документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 03.08.2011 р. представники позивача за первісним позовом надав письмові уточнення та збільшення позовних вимог, які судом були прийняті, у відповідності до якої просить суд стягнути з ПАТ «НАК «Нафтогаз України»1801485,224 грн. інфляційних нарахувань, 602784,23 грн. 3% річних, 4059706,82 грн. пені та 6012819, 10 грн. 7 % штрафу, а всього 12476795,37 грн., просили їх задовольнити.

За таких обставин, оскільки господарським судом було прийнято збільшення позовних вимог, про яке заявлено позивачем за первісним позовом, то за таких обставин має місце нова ціна позову 12476795,37 грн.

Представники позивача за первісним позовом повторно підтримали первісні позовні вимоги, просили їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечили.

Представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Підтримав зустрічні позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 03.08.2011 р. судом було оголошено перерву до 17.08.2011 р з метою витребування у відповідача за первісним позовом письмових пояснень, щодо застосування ціни у розмірі 2521,27 грн. за 1 тис.куб.м. при розрахунку вартості штрафу за понадлімітне транспортування газу з належними доказами.

У судових засіданнях 17.08.2011 р., 22.08.2011 р. та 07.09.2011 р. судом оголошувалась перерва з метою витребування у Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» письмових пояснень, щодо застосування ціни у розмірі 2521,27 грн. за 1 тис.куб.м. при розрахунку вартості штрафу за понадлімітне транспортування газу з належними доказами.

13.09.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»на виконання вимог ухвали суду надійшов завірений банком реєстр платіжних документів, що підтверджують оплату послуг по договору 14/123/09 від 02.02.2009 р.

У судовому засіданні 19.09.2011 р. представник позивача за первісним позовом повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Підтримав зустрічні позовні вимоги та просив їх задовольнити. Письмових пояснень, щодо застосування ціни у розмірі 2521,27 грн. за 1 тис.куб.м. при розрахунку вартості штрафу за понадлімітне транспортування газу, не надав.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»(виконавець) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(замовник), назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», був укладений договір про надання послуг із транспортування природного газу розподільчими трубопроводами № 14/123/09 від 02.02.2009 р.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, за завданням замовника виконавець зобовязується відповідно до умов даного договору прийняти газ з ресурсів замовника на пунктах приймання-передачі газу (газорозподільних станцій на магістральних газопроводах та/або пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) і протранспортувати його системою газопроводів, що знаходиться в зоні обслуговування та/або користування виконавця, до пунктів призначення вхідної запірної/відключаючої арматури газопроводів та/або ГРП споживача (субєкт господарювання промислове підприємство, підприємство комунальної теплоенергетики, ТЕЦ, ТЕМ, ТЕС, ТЦ, комунально-побутове підприємство, крім населення) в обсягах, затверджених замовником, відповідно до планового розподілу поставок природного газу (надалі - газ), доведених до виконавця обєднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз», а замовник зобовязується оплатити надані виконавцем послуги.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до пункту 2.1. зазначеного договору, виконавець взяв на себе зобовязання надати послуги замовнику з транспортування природного газу в 2009 році, в обсязі до 1994000 тис.куб.метрів.

Згідно з п. 3.1. та 3.2. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р., газ для транспортування передається виконавцю у пунктах приймання-передачі у загальному потоці; для належного здійснення технічної передачі газу та організації його обліку, виконавець зобовязується укласти з ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»або/та газодобувними підприємствами, а також з усіма споживачами постачальника технічні угоди щодо порядку організації обліку газу на пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, на підставі яких вести облік газу. Перелік пунктів приймання-передачі газу або пунктів призначення уточнюється у зазначених технічних угодах.

У відповідності до п. 3.3. зазначеного договору, після передачі газу в пунктах приймання-передачі газу, виконавець несе усі ризики, повязані із втратою належного постачальнику газу, переданого виконавцю для транспортування.

Згідно з п. п. 3.4. та 3.5. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р., обсяги газу, отримані виконавцем від постачальника протягом місяця для транспортування в пунктах приймання-передачі газу, повинні відповідати обсягам газу, які передані виконавцем споживачам в пунктах призначення; виконавець забезпечує дисципліну газопостачання, веде облік газу та здійснює контроль за споживанням газу усіма споживачами.

Пунктом 3.6.4. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р. визначено, що виконавець зобовязується щомісячно, до 8-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі показів вузлів обліку газу складати та підписувати із споживачами та постачальниками 3-сторонні акти про обсяги газу, використані споживачами за звітний місяць, і на підставі цих актів до 10 числа місяця, наступного з звітним, складати реєстри реалізації газу постачальниками в розрізі споживачів. Зазначені реєстри, підписані виконавцем та постачальниками, до 12 числа місяця, наступного за звітним, надавати замовнику, а також до 15-го числа місяця, наступного за звітним, надавати замовнику зведені реєстри реалізації газу в розрізі постачальників, сформовані на підставі реєстрів реалізації газу в розрізі споживачів.

Порядок оформлення здачі-приймання послуг з транспортування газу між сторонами врегульовано пунктами 4.1. 4.5. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р.

У відповідності до пункту 4.1. зазначеного договору, факт надання послуг з транспортування газу споживачам оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу, надалі акт.

Згідно з пунктами 4.2. 4.3. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р., сторони зобовязані до пятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, підписати акт за місяць, у якому виконавець надавав замовникові послуги з транспортування природного газу. Акт складається на підставі реєстру обсягів реєстрації газу на відповідний місяць з врахуванням планових обсягів транспортування газу для споживачів, які ОДУ ДК «Укртрансгаз»доводило до відома виконавця. Реєстр складається виконавцем і погоджується постачальником.

Позивачем за первісним позовом надані та судом залучені до матеріалів справи реєстри реалізації з червня до грудня 2009 року природного газу ДК «Газ України»через розподільчі мережі ВАТ «Запоріжгаз».

У відповідності до пункту 4.4. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р. акти складаються у двох примірниках по одному для кожної із сторін і є підставою для здійснення розрахунків за даним договором.

З наданих суду здачі-прийомки послуг з транспортування природного газу вбачається, що позивач за первісним позовом на виконання договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р. протранспортував природний газ, зокрема:

- згідно з актом № 1 від 31.01.2009 р. за січень 2009 року протранспортовано 167324,747 тис.куб.м. вартістю газу 12950 935,41 грн.;

- згідно з актом № 2 від 28.02.2009 р. за лютий 2009 року протранспортовано 139820,225 тис.куб.м. вартістю газу 10822085,41 грн.;

- згідно з актом № 3 від 31.03.2009 р. за березень 2009 року протранспортовано 121454,423 тис.куб.м. вартістю газу 9400572,35 грн.;

- згідно з актом від 30.04.2009 р. за квітень 2009 року протранспортовано 1363, 154 тис.куб.м. вартістю газу 168812, 99 грн.;

- згідно з актом № 4 від 30.04.2009 р. за квітень 2009 року протранспортовано 62881,074 тис.куб.м. вартістю газу 4866995,13 грн.;

- згідно з актом № 5 від 31.05.2009 р. за травень 2009 року протранспортовано 52341,535 тис.куб.м. вартістю газу 4051234,57 грн.;

- згідно з актом № 6 від 30.06.2009 р. за червень 2009 року протранспортовано 56476,143 тис.куб.м. вартістю газу 4371253,47 грн.;

- згідно з актом № 7 від 31.07.2009 р. за липень 2009 року протранспортовано 63081,582 тис.куб.м. вартістю газу 4882514,44 грн.;

- згідно з актом № 8 від 31.08.2009 р. за серпень 2009 року протранспортовано 64579,321 тис.куб.м. вартістю газу 4998439,45 грн.;

- згідно з актом № 9 від 30.09.2009 р. за вересень 2009 року протранспортовано 67714,080 тис.куб.м. вартістю газу 5241069,79 грн.;

- згідно з актом № 10 від 31.10.2009 р. за жовтень 2009 року протранспортовано 82365,246 тис.куб.м. вартістю газу 6375070,04 грн.;

- згідно з актом № 11 від 30.11.2009 р. за листопад 2009 року протранспортовано 126699,841 тис.куб.м. вартістю газу 9806567,69 грн.;

- згідно з актом № 12 від 31.08.2009 р. за грудень 2009 року протранспортовано 162442,467 тис.куб.м. вартістю газу 12573046,94 грн.;

Порядок та умови проведення розрахунків за послуги визначено у пунктах 6.1. 6.5. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р.

Зокрема, пунктом 6.1. договору встановлено, що вартість наданих виконавцем замовнику послуг з транспортування газу у звітному місяці визначається в акті, зазначеному в пункті 4.1. даного договору, та тарифів, зазначених у пункті 5.1. з урахуванням планових обсягів газу, які були доведені до виконавця для транспортування. Разом з актом виконавець оформлює рахунок-фактуру на оплату послуг та направляє її замовнику.

Позивачем за первісним позовом надано суду копії рахунків-фактур, які були оформлені ним відповідно до актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу та надані відповідачу за первісним позовом. Факт отримання зазначених рахунків-фактур Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»не заперечується.

Сторони погодили (пункт 6.2. договору), що оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури в розмірі вартості послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці транспортування газу, протягом 20 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі.

У звязку з тим, що замовником було не у повному обсязі оплачено послуги з транспортування природного газу за договором № 14/123/09 від 02.02.2009 р., Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України»21617524, 30 грн. основного боргу, 1626290, 85 грн. інфляційних нарахувань, 536048, 72 грн. 3% річних, 648525, 73 грн. пені та 1664111, 46 грн. 7 % штрафу.

У звязку з тим, що в ході судового розгляду справи ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»сплатило Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»суму основного боргу повністю, то останнє подало до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 1801485,224 грн. інфляційних нарахувань, 602784,23 грн. 3% річних, 4059706,82 грн. пені та 6012819, 10 грн. 7 % штрафу, а всього 12476795,37 грн.

Зустрічні позовні вимоги ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»у даній справі ґрунтуються на тому, що пунктами 3.6.2. та 3.6.3. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р. передбачено, що виконавець зобовязаний виконувати диспетчерські функції щодо контролю та регулювання обсягів подачі газу споживачам в обсягах не більше виділених для них ресурсів постачальника відповідно до планового розподілу поставок природного газу споживачам. Відповідно до пункту 7.4. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 року, у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем вимог розділу 3 цього договору, внаслідок чого споживачі отримали газ в обсягах, більших ніж які доведені до виконавця через ОДУ ДК «Укртрансгаз», виконавець сплачує замовнику вартість понадлімітно протранспортованого газу, яка дорівнює добутку цих обсягів та найбільшої ціни природного газу, який надійшов до газотранспортної системи України у Пунктах приймання-передачі на кордоні Російська Федерація Україна. Ціна природного газу, зазначена в попередньому абзаці, визначається на підставі документів постачальників природного газу іноземного походження, що підтверджують митну вартість такого газу, з метою його митного оформлення відповідними органами виконавчої влади України, і затверджується наказом замовника, який є обовязковим для виконання виконавцем.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що за даними підписаних сторонами реєстрів протягом 2009 р. різниця між плановим та фактичними обємами транспортування газу становить 31382,648 тис.куб.м.

Враховуючи вищенаведене, НАК «Нафтогаз України»просить Господарський суд міста Києва стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»79124128,92 грн. вартості понадлімітно про транспортованого газу за договором № 14/123/09 від 02.02.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»про стягнення 1801485,224 грн. інфляційних нарахувань, 602784,23 грн. 3% річних, 4059706,82 грн. пені та 6012819, 10 грн. 7 % штрафу, а також зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»про стягнення 79124128,92 грн. вартості понадлімітно протранспортованого газу за договором № 14/123/09 від 02.02.2009 р. підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг з транспортування від відповідача не надходило. Публічне акціонерне товариства «НАК «Нафтогаз України»після порушення провадження у справі та на момент прийняття рішення у даній справі за надані послуги з транспортування розрахунок провів у повному обсязі, але з порушенням встановлених строків, про що свідчать надані суду платіжні доручення та банківські виписки.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Запоріжгаз»щодо стягнення 21617524,30 грн. основного боргу підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Розглянувши позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»про стягнення 602784,23 грн. нарахувань за індексом інфляції та 1801485,22 грн. 3% річних, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дослідивши наданий позивачем за первісним позовом уточнений розрахунок позовних вимог, суд відзначає, що він є вірним та відповідає дійсним обставинам справи, у звязку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про стягнення 1801485,22 грн. нарахувань за індексом інфляції, 602784,23 грн. 3% річних є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач за первісним позовом, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 4059706,82 грн. пені.

У відповідності до пункту 7.5. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р., у випадку не проведення розрахунків у встановлені договором строки, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 3% від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Враховуючи наведене, дослідивши наданий позивачем за первісним позовом уточнений розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»необґрунтовано просить стягнути з НАК «Нафтогаз України»4059706,82 грн. пені по актам здачі-прийомки послуг з транспортування газу за січень-грудень 2009 року відповідно до договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р., виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7.5 договору № 14/123/09 від 02.02.2009 р. передбачене стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, але не більше 3% від суми простроченого платежу.

При цьому, ПАТ «Запоріжгаз»не було враховано, що періоди зміни розміру боргу у звязку з його погашенням та облікова ставки НБУ не є помісячними. Зазначена помилка в частині нарахувань пені за місяцями призвела до безпідставного нарахування пені у більшому розмірі.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги вірні періоди нарахувань пені, сума якої має бути не більше 3 % річних, за кожним з таких періодів, то за розрахунком суду сума пені складає 2899743,74 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача за первісним позовом НАК «Нафтогаз України»пеню в розмірі 2899743,74 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6012819,10 грн. В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що НАК «Нафтогаз України»належить до державного сектору економіки, у звязку з чим за порушення відповідачем взятого на себе зобовязання останній має відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України сплатити позивачу пеню та штраф у розмірі 7 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України вбачається, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

З даної норми вбачається, що передбачені нею розмір пені та штрафу застосовується, якщо інше не передбачено договором, а відтак до вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій застосуванню підлягають положення п. 7.5 договору, в якому сторони закріпили, що за порушення строку платежу покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення

Крім того судом зазначається, що відсутні правові підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій щодо стягнення 6012819,10 грн., оскільки НАК «Нафтогаз України»допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, а штраф у вигляді стягнення 7 % застосовується за прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Дана правова позиція підтверджується у постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 р. у справі № 3-41 гс 10, відповідно до якої зазначено, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Ураховуючи викладене, висновок Вищого господарського суду України про наявність правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України, оскільки останнім допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

За таких обставин у Господарського суду міста Києва відсутні підстави до застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 231 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги про стягнення 6012819,10 грн. штрафу не підлягають задоволенню, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Що стосується зустрічних позовних вимог Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації про стягнення 79 124128,92 грн. штрафних санкцій за понадлімітне транспортування газу в обємі 32655,427 тис.куб.м. в період з червня до грудня 2009 р., то слід відзначити наступне.

Пунктами 3.6.2. та 3.6.3. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 року передбачено, що виконавець зобовязаний виконувати диспетчерські функції щодо контролю та регулювання обсягів подачі газу споживачам в обсягах не більше виділених для них ресурсів постачальника відповідно до планового розподілу поставок природного газу споживачам.

Відповідно до п. 1.1. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 року, за завданням замовника виконавець зобовязується відповідно до умов даного договору прийняти газ з ресурсів замовника на пунктах приймання-передачі газу (газорозподільних станцій на магістральних газопроводах та/або пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) і протранспортувати його системою газпроводів, що знаходиться в зоні обслуговування та/або користування виконавця, до пунктів призначення вхідної запірної/відключаючої арматури газопроводів та/або ГРП споживача (субєкт господарювання промислове підприємство, підприємство комунальної теплоенергетики, ТЕЦ, ТЕМ, ТЕС, ТЦ, комунально-побутове підприємство, крім населення) в обсягах, затверджених замовником, відповідно до планового розподілу поставок природного газу (надалі - газ), доведених до виконавця обєднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз», а замовник зобовязується оплатити надані виконавцем послуги.

Відповідно до пункту 7.4. договору № 14/123/09 від 02.02.2009 року, у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем вимог розділу 3 цього договору, внаслідок чого споживачі отримали газ в обсягах більших, ніж які доведені до виконавця через ОДУ ДК «Укртрансгаз», виконавець сплачує замовнику вартість понадлімітно про транспортованого газу, яка дорівнює добутку цих обсягів та найбільшої ціни природного газу, який надійшов до газотранспортної системи України у Пунктах приймання-передачі на кордоні Російська Федерація Україна. Ціна природного газу, зазначена в попередньому абзаці, визначається на підставі документів постачальників природного газу іноземного походження, що підтверджують митну вартість такого газу, з метою його митного оформлення відповідними органами виконавчої влади України, і затверджується наказом замовника, який є обовязковим для виконання виконавцем.

НАК «Нафтогаз України»в обґрунтування своїх зустрічних вимог посилається на реєстри реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»через ДК «Газ України»газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз».

В ході дослідження зазначених реєстрів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»через ДК «Газ України»газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», а також зведених реєстрів протранспортованого ВАТ «Запоріжгаз»природного газу промисловим підприємствам Запорізької області згідно укладених договорів на поставку газу ДК «Газ України», суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати про понадлімітне транспортування природного газу за договором № 14/123/09 від 02.02.2009 р. у обсягах, визначених ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

При цьому господарським судом враховується та обставина, що при розрахунку та визначенні обсягів понадлімітно протранспортованого газу Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»помилково включено до цих обсягів і газ, котрий реалізовувався по прямим договорам між ДК «Газ України»та споживачами, і обсяги споживання газу згідно договору № 06/09-27 поставки природного газу від 30.01.2009 р. В реєстрах обсяги газу отримані ВАТ «Запоріжгаз»згідно договору № 06/09-27 поставки природного газу від 30.01.2009 р., виділені окремим файлом та не вважаються як про транспортовані обсяги і відповідно не відображаються в планових обсягах доведених для транспортування через ОДУ ДК «Укртрансгаз».

Зокрема, за червень 2009 року плановим обсягом транспортування газу промисловим підприємствам відповідно до зазначених реєстрів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»через ДК «Газ України»газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», а також зведених реєстрів протранспортованого ВАТ «Запоріжгаз»природного газу, промисловим підприємствам Запорізької області є 48068,00 тис. куб.м., а фактично транспортовано 50635,182 тис.куб.м. Проте, за твердженням ПАТ «Запоріжгаз», не спростованим НАК «Нафтогаз України», у червні 2009 р. постачальником для промислових підприємств за власними догодами та споживачам госпрозрахункового компобуту було протранспортовано 3444,29 тис.куб.м., а отже не можуть враховуватися при розрахунку зустрічних позовних вимог. За реєстром реалізації природного газу, складеним ДК «Газ України», понадлімітне транспортування природного газу у червні 2009 року не встановлено.

За липень 2009 року плановим обсягом транспортування газу промисловим підприємствам відповідно до зазначених реєстрів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»через ДК «Газ України» газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», а також зведених реєстрів протранспортованого ВАТ «Запоріжгаз»природного газу, промисловим підприємствам Запорізької області є 55397,00 тис. куб.м., а фактично транспортовано 57958,460 тис.куб.м. Проте, за твердженням ПАТ «Запоріжгаз», не спростованим НАК «Нафтогаз України», у червні 2009 р. постачальником для промислових підприємств за власними догодами та споживачам госпрозрахункового компобуту було про транспортовано 3646,644 тис.куб.м., а отже не можуть враховуватися при розрахунку зустрічних позовних вимог. За реєстром реалізації природного газу, складеним ДК «Газ України», понадлімітне транспортування природного газу у липні 2009 року не встановлено.

За серпень 2009 року плановим обсягом транспортування газу промисловим підприємствам відповідно до зазначених реєстрів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»через ДК «Газ України»газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», а також зведених реєстрів протранспортованого ВАТ «Запоріжгаз»природного газу, промисловим підприємствам Запорізької області є 57941,00 тис. куб.м., а фактично транспортовано 59249,099 тис.куб.м. Проте, за твердженням ПАТ «Запоріжгаз», не спростованим НАК «Нафтогаз України», у серпні 2009 р. постачальником для промислових підприємств за власними догодами та споживачам госпрозрахункового компобуту було про транспортовано 3295,968 тис.куб.м., а отже не можуть враховуватися при розрахунку зустрічних позовних вимог. За реєстром реалізації природного газу, складеним ДК «Газ України», понадлімітне транспортування природного газу у серпні 2009 року не встановлено.

За вересень 2009 року плановим обсягом транспортування газу промисловим підприємствам відповідно до зазначених реєстрів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» через ДК «Газ України»газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», а також зведених реєстрів протранспортованого ВАТ «Запоріжгаз»природного газу, промисловим підприємствам Запорізької області є 58084,00 тис. куб.м., а фактично транспортовано 57771,860 тис.куб.м. Проте, за твердженням ПАТ «Запоріжгаз», не спростованим НАК «Нафтогаз України», у вересні 2009 р. постачальником для промислових підприємств за власними догодами та споживачам госпрозрахункового компобуту було про транспортовано 3559,172 тис.куб.м., а отже не можуть враховуватися при розрахунку зустрічних позовних вимог. За реєстром реалізації природного газу, складеним ДК «Газ України», понадлімітне транспортування природного газу у вересні 2009 року не встановлено.

За жовтень 2009 року плановим обсягом транспортування газу промисловим підприємствам відповідно до зазначених реєстрів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»через ДК «Газ України»газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», а також зведених реєстрів протранспортованого ВАТ «Запоріжгаз»природного газу, промисловим підприємствам Запорізької області є 66309,00 тис. куб.м., а фактично транспортовано 66501,026 тис.куб.м. За таких обставин перевищення лімітів споживання газу становить 192,026 тис.куб.м.

За листопад 2009 року плановим обсягом транспортування газу промисловим підприємствам відповідно до зазначених реєстрів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» через ДК «Газ України»газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», а також зведених реєстрів протранспортованого ВАТ «Запоріжгаз»природного газу, промисловим підприємствам Запорізької області є 67225,00 тис. куб.м., а фактично транспортовано 67916,107 тис.куб.м. За таких обставин перевищення лімітів споживання газу становить 691,107 тис.куб.м.

За грудень 2009 року плановим обсягом транспортування газу промисловим підприємствам відповідно до зазначених реєстрів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»через ДК «Газ України»газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», а також зведених реєстрів протранспортованого ВАТ «Запоріжгаз»природного газу, промисловим підприємствам Запорізької області є 73928,00 тис. куб.м., а фактично транспортовано 76034,128 тис.куб.м. За таких обставин перевищення лімітів споживання газу становить 2106,128 тис.куб.м.

Враховуючи наведене, своє підтвердження знайшли факти перевищення лімітів транспортування природного газу обсягом 2989,261 тис. куб.м.

Посилання ПАТ «НАК «Нафтогаз України»на те, що вартість понадлімітно протранспортованого природного газу складає 2521,27 грн., свого підтвердження не знайшло, оскільки наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»від 29.01.2009 р. № 43 встановлено ціну природного газу для промислових споживачів у розмірі 2020,25 грн. (без ПДВ) за 1000 куб.м.

Таким чином, ПАТ «Запоріжгаз»зобовязане сплатити замовнику вартість понадлімітного природного газу в сумі 7246865,45 грн., в т.ч. ПДВ 1207810,90 грн., у звязку з чим зустрічний позов НАК «Нафтогаз України»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»(вул. Заводська, 7, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 03345716) 1801485 (один мільйон вісімсот одну тисячу чотириста вісімдесят пять) грн. 22 коп. нарахувань за індексом інфляції, 602784 (шістсот дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 23 коп. 3% річних, 2899743 (два мільйони вісімсот девяносто девять сімсот сорок три) грн. 74 коп. пені, 10 840 (десять тисяч вісімсот сорок) грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 100 (сто) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 21617524,30 грн. основного боргу припинити.

4. В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

5. Зустрічний позов задовольнити частково.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»(вул. Заводська, 7, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 03345716) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 7246865 (сім мільйонів двісті сорок шість тисяч вісімсот шістдесят пять) грн. 45 коп. вартості понадлімітно протранспортованого природного газу, 2335 (дві тисячі триста тридцять пять) грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита та 21 (двадцять одну) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.

8. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

9. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

20.09.2011 р.