Рішення № 18297552, 29.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/6829.04.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

ДоПриватного акціонерного товариства"Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс"

Простягнення 25500,00 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1 (дов. б/н від 30.12.2010 р.) Від відповідачане з'явився У судовому засіданні 29 квітня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс" (далі відповідач) збитків в сумі 25500,00 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.03.2011р, порушено провадження у справі №24/68 та призначено справу до розгляду.

Перед початком розгляду справи 29.04.2011р. представник відповідача надав через канцелярію суду заперечення на позов.

У судове засідання 29.04.2011р. зявився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не направив, про причини незявлення суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №14203390 від 01.04.2011р.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

05.06.2009р. приватним акціонерним товариством "Просто - страхування" та гр. ОСОБА_2 (далі - страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) АТК №189910, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Renault Kangoo”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - застрахований автомобіль).

22.01.2010р. в м. Львові на перехресті вул. Литовська та вул. Мирного, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “Volvo S70”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 16.02.2010р. гр. ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 44934, 00грн., що встановлено автотоварознавчим дослідженням №23 від 08.02.2010р. вартість матеріальних збитків, завданого власнику автомобіля “Renault Kangoo”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 54 696, 81 грн., а згідно розрахунку №2.2.10 вартість відновлювального ремонту автомобіля “Renault Kangoo”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 44934, 00 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі розрахунку №541 від 18.03.2010р. та страхового акту від 18.03.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 44934,00 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок гр. ОСОБА_2 що підтверджується платіжним дорученням №2619 від 23.03.2011р. (копія в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 25500,00 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.

Відповідач у запереченні на позовну заяву заперечував проти заявленого позову, вказуючи, зокрема на те, що полісом ВС/5417192 передбачена франшиза у розмірі 510 ,00 грн., а тобто сума регресної вимоги повинна була бути зменшена на 510,00 грн., у звязку з чим, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 25500,00 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток. Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_3 встановлена постановою Золочівського районного суду Львівської області від 16.02.2010 р.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_3 на момент настання страхової події була застрахована в приватному акціонерному товариству "Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5417192.

Поліс № ВС/5417192 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Renault Kangoo”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3.

Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Відповідно до полісу ВС/5417192 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. ОСОБА_3, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “Renault Kangoo”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_3 автомобіля “Renault Kangoo”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування у сумі 25500, 00 грн.

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України “Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Полісом № ВС/5417192 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшизу в розмірі 510,00 грн., на яку зменшується страхове відшкодування у розмірі 25500,00 грн., і після перерахунку судом складає: 25350,00 грн. (25500,00510,00= 25350, 00 грн.).

Доказів оплати суми 25350,00 грн., в тому числі в установлені строки, суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 255,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, ч. 5 ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 25 350 (двадцять пять тисяч триста пятдесят) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 255 (двісті пятдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 20.09.2011 р.