Рішення № 18297288, 14.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/514.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мед Лайф», м. Київ

ДоКонсорціуму «Укріндустрія», м. Київ

Провизнання договору недійсним в частині

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 - пред. по довір.

Від відповідачаОСОБА_2 пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним Договору № 4/03 від 14.03.2006р. в частині про заміну сторін в зобовязаннях.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2008р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.01.2009р.

В судовому засіданні 14.01.2009р. було оголошено перерву, відповідно до ст.77 ГПК України, до 21.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2009р. було зупинено провадження у справі.

20.07.2011р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, у звязку із вирішенням справи №6/116-32/15-31/425.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011р. поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 14.09.2011р.

В судовому засіданні представник позивача надав уточнення позовних вимог та письмові пояснення. Позовні вимоги представник позивача підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення та просив у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на відсутність порушення прав та інтересів позивача.

В судовому засіданні 14.09.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено договір № 1-ДУ від 15.05.2003 року. Предметом вказаного Договору є інвестування проекту з будівництва об'єкта нерухомого майна на будівельному майданчику за адресою: вул. Бальзака, 2-й мікрорайон житлового масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва шляхом становлення правовідносин з пайової участі у капітальному будівництві (п. 1.1). Об'єкт, до якого позивачем внесена інвестиція, складається із нежилих приміщень загальною площею 456,88 м2 на першому поверсі будинку за генеральним планом № 5 (надалі - Об'єкт (п. 1.2).

За умовами договору відповідач зобов'язався власними або залученими силами виконати роботи з капітального будівництва Об'єкта у відповідності з робочою документацією і передати позивачу належну останньому частку (п. 3.1).

Відповідач зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи (п. 3.3), строк закінчення яких орієнтовно визначався до IV кварталу 2004 р. (п. 3.4).

Загальна сума фінансування (у т.ч. ПДВ), яку позивач зобов'язався сплатити відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього (п. 3.2), складає 762 724, 60 грн. (п. 4.1); ця сума визначена виходячи із вартості 1 м2 - 1669, 42 грн. (в т.ч. ПДВ (п. 4.2), порядок її внесення наступний: 473 000 грн. - в строк до 23.05.2003р., 289 724,60 грн. - в строк до 01.06.2003р. (п.4.4).

Позивач зобовязання виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними документами: платіжним дорученням № 85 від 22.05.2003р. та платіжним дорученням № 127 від 05.06.2003р. Засвідчені копії вказаних документів долучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами , якими посвідчуються наведені факти .

Сторони за Договором визначили, що розподіл часток та оформлення права власності буде проводитися по закінченню будівництва і затвердження Державною приймальною комісією акта прийняття Об'єкта в експлуатацію.

14.03.2006р. між відповідачем, Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" було укладено Договір № 4/03 про заміну сторін в зобов'язаннях, яким Консорціум "Укріндустрія" поклав обов'язок виконати свої зобов'язання перед позивачем на Будівельну корпорацію "УкрАзіаБуд", з чим остання погодилася і прийняла на себе обов'язок виконання такого зобов'язання (п. 10).

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

В укладеному між сторонами Договорі від 15.05.2003 року, Консорціум "Укріндустрія" виступає в якості боржника в частині зобов'язання власними або залученими силами виконати роботи з капітального будівництва та передачі позивачу належної йому частки у цьому будівництві.

Проте, згоди позивача на заміну боржника - Консорціуму "Укріндустрія" на Будівельну корпорацію "УкрАзіаБуд" отримано не було.

12 липня 2011 року Вищим господарським судом України винесено постанову по справі № 6/116-32/15-31/425, якою касаційну скаргу Консорціуму «Укріндустрія»залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2011р залишено без змін. ( Копія Постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 р. залучена до матеріалів справи ).

В процесі розгляду справи № 6/116-32/15-31/425 та № 37/427-31/355 було встановлено, що між Консорціумом «Укріндустрія», Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд»було укладеного договір про заміну сторін в зобов'язаннях.

У судових рішеннях по вказаним справам № 6/116-32/15-31/425, № 37/427-31/355, зазначені наступні реквізити Договору 1, а саме № 205 від 10.03.2006 р.

В матеріалах справи № 6/116-32/15-31/425 існують різні копії договору про заміну сторін у зобов'язаннях, а саме: договір про заміну сторін у зобов'язаннях від 10.03.2006 р. (сторінки 12-13 том II справи № 6/116-32/15-31/425, додаток № 1, далі - Договір б/н); договір № 205 від 10.03.2006 р. (сторінки 165-166 том III справи № 6/116-32/15-31/425, далі - Договір № 205).

Зміст Договору № 4/03, Договору б/н та Договору № 205 є повністю тотожній. Тобто Договір № 4/03, Договір б/н та Договір № 205 є одним й тим самим договором та посвідчує про заміну сторін в зобов'язаннях.

На думку позивача, різниця у даті та нумерації Договору про заміну сторін викликана наступним: нумерація Договору про заміну сторін № 205 та № 4/03 є нумерацією, присвоєною різними сторонами такого договору (тобто реєстраційний номер); дати Договору про заміну сторін 10.03.2006 р. та 14.03.2006 р. є дата реєстрації (дата підписання) вказаного договору його сторонами (10.03.2006 р. - п'ятниця, 14.03.2006 р. - вівторок).

Доводи Позивача про те, що Договір № 4/03, Договір б/н та Договір № 205 є одним й тим самим Договором про заміну сторін, також підтверджуються листом ГУ ВВ МВС України № 3/23-1149 від 30.04.2010 р. та засвідченою ГУ ВВ МВС України копією Договору № 205. У вказаній копії Договору про заміну сторін взагалі наявні дві дати: 10.03.2006 р. та 17.03.2006 р.

Усе вказане означає, що існує лише один договір про заміну сторін у зобов'язаннях, укладений між Консорціумом «Укріндустрія», ГУ ВВ МВС України та БК «УкрАзіяБуд»; Договір про заміну сторін має різні датування та нумерацію в зв'язку з тим, що його було підписано (зареєстровано) ГУ ВВ МВС України, Консорціумом «Укріндустрія»та БК «УкрАзіаБуд»в період з 10 березня по 17 березня 2006 року.

На сторінці 4 Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2008р. у справі № 37/427-31/355 (додаток № 4) (за позовом ТОВ «Мед Лайф»до Консорціуму «Укріндустрія»про визнання права на частку в капітальному будівництву), яке набуло законної сили зазначено: «...Аналіз договору № 205 від 10.03.2006р. про заміну сторін в зобов'язаннях свідчить, що при його укладанні були порушені вимоги ст. 520 Цивільного кодексу України щодо отримання згоди кредитора (ТОВ «Мед Лайф»на заміну боржника (Консорціуму «Укріндустрія»)...».

Про аналогічне судове дослідження викладено також й на сторінці 3 Постанови Вищого господарського суду України від 06.07.2011р. по справі № 6/116-32/15-31/42. Крім того, на сторінці 3 вказаної Постанови ВГСУ від 06.07.2011 р. зазначено: «...оскільки позивач (ТОВ «Мед Лайф») не надав згоди на заміну відповідача (Консорціум «Укріндустрія») іншою особою у спірному договорів та згоди на внесення будь-яких змін до нього, відповідач не звільнений від виконання своїх обов'язків за договором № 1-ДУ від 15.05.2003р. р…».

Стаття 520 Цивільного кодексу України закріплює положення про можливість заміни боржника у зобов'язанні винятково за згодою кредитора.

В Договорі № 1-ДУ від 15.05.2003р. (за нумерацією відповідача 1А-ДУ від 15.05.2003р.), копія якого наявна в матеріалах справи № 31/5, укладеному між сторонами, Консорціум «Укріндустрія»виступає в якості боржника в частині зобов'язання власними або залученими силами виконати роботи з капітального будівництва та передачі позивачу належної йому частки у цьому будівництві.

Наслідком переведення боргу за правочином без згоди кредитора є недійсність такого правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною першою ст. 203 ЦК України, зокрема, визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За правилами ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

ёЗа таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 203, ст.ст. 215-217 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати Договір про заміну сторін в зобов'язаннях (який має нумерацію та датування № 4/03 14.03.2006р. та № 205 від 10.03.2006р.), укладений Консорціумом "Укріндустрія", Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" недійсним в частині переведення Консорціумом "Укріндустрія" на Будівельну корпорацію "УкрАзіаБуд" своїх обов'язків перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф" за Договором 1-ДУ від 15.05.2003р. з підстав, визначених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, в таких частинах: положення п. 8 в частині зобов'язань Консорціуму "Укріндустрія" та Будівельної корпорації "УкрАзіаБуд" протягом 30 календарних днів з моменту підписання провести переговори та підписати угоди про заміну боржника в зобов'язаннях (заміну Консорціуму "Укріндустрія" Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд", з переходом всіх прав і обов'язків від Консорціуму "Укріндустрія" до Будівельної корпорації "УкрАзіаБуд", що витікають із Договору № 1А-ДУ від 15 травня 2003 року, укладеного Консорціумом "Укріндустрія" з ТОВ "Мед Лайф"; положення п. 10 про покладення Консорціум "Укріндустрія" обов'язку виконати зобов'язання Консорціуму "Укріндустрія" перед кредитором - ТОВ "Мед Лайф" на Будівельну корпорацію "УкрАзіаБуд", та прийняття Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" на себе такого обов'язку.

3.Стягнути з Консорціуму «Укріндустрія»(03110, м. Київ, вул. І. Клименка, 25, поштова адреса: 04119, м. Київ, вул. Якіра, код ЄДРПОУ 31984066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙФ»(04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 20, код ЄДРПОУ 30114370), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят пять) грн. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 19 вересня 2011 року.