Рішення № 18296865, 09.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/62

09.09.11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА УКРАЇНА"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРГАЗСЕРВІС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Закрите акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії"

про

стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Файчак В.І. –представник

від відповідача

Басистий О.В. –директор

від третьої особи

Корецький І.Г. –представник

Рішення прийняте 09.09.2011, оскільки 02.09.2011 у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА УКРАЇНА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРГАЗСЕРВІС" заборгованості у розмірі 6 040 346,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 29.10.2010, будучи поручителем за відповідача по договору поруки від 11.08.2008, виконав обов’язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРГАЗСЕРВІС" перед Закритим акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та сплатив останньому заборгованість відповідача за кредитним договором № 117-В/08 від 11.08.2008. Позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу за кредитним договором, однак останній відмовився погашати заборгованість.

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що відповідач і третя особа без погодження з позивачем 10.11.2008 змінили зобов'язання відповідача за кредитними договором в сторону збільшення, внаслідок чого позивач з 10.11.2008 перестав бути поручителем, а договір поруки з 10.11.2008 фактично був припинений. Відповідач вважає, що позивач порушив право відповідача погасити заборгованість самостійно, у меншому розмірі та на інших умовах.

Третя особа у письмових поясненнях підтверджує сплату позивачем заборгованості за договором поруки та позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні 02.09.2011 було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 54/66, оскільки розгляд справи № 54/66 не перешкоджає розгляду справи № 11/62.

Крім того, в судовому засіданні 09.09.2011, відхилено клопотання позивача про забезпечення позову з огляду на його необґрунтованість, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

11.08.2008 між Закритим акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (банк) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРГАЗСЕРВІС" (позичальник) укладено кредитний договір № 117-В/08 (далі –Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору банк надаєв позичальнику кошти у сумі 620 000,00 доларів США, а позичальник зобов’язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути банку кредит. Проценти за користування кредитом становлять 17 відсотків річних.

10.11.2008 відповідачем та третьою особою укладено договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору (далі –Договір про внесення змін).

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін позичальник зобов'язався повернути кредит банку до –24.11.2008.

На виконання Кредитного договору третьою особою було перераховано на рахунок відповідача кошти у розмірі 620 000,00 доларів США, що еквівалентно 3 003 900,00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам від 11.08.2008.

Отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.

Відповідно до пп. в) п. 2.1 Кредитного договору належне виконання позичальником зобов’язань по цьому договору, серед іншого, забезпечується фінансовою порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА УКРАЇНА" на повний розмір зобов’язань позичальника за цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 11.08.2008 між третьою особою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА УКРАЇНА" (поручитель) укладено Договір поруки.

Відповідно до ст. 2 Договору поруки забезпечуються порукою зобов’язання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРГАЗСЕРВІС", які випливають з Кредитного договору № 117-В/08 від 11.08.2008 та можуть виникнути в майбутньому за Кредитним договором.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами, позичальник в строки, обумовлені кредитним договором, кредитні кошти та відсотки за користування кредитом банку не повернув.

Банк звернувся до позичальника та поручителя із повідомленнями-вимогами №4756/5/06-01 та № 4755/5/06-01 від 02.12.2008 про повернення банку заборгованості за Кредитним договором.

Однак позичальник заборгованість за Кредитним договором перед Банком не погасив.

Згідно з п. 4.2 Договору поруки відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання зобов’язань. В такому випадку кредитор звертається з письмовим повідомленням до поручителя про невиконання боржником зобов’язань, що зазначені в ст. 2 цього Договору, та їх обсяг.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Третя особа (банк) звернулась до позивача, як поручителя, з повідомленням-вимогою від 28.10.2010 про сплату заборгованості за кредитним договором, розмір якої станом на 28.10.2010 становить 763 479,82 доларів США, у тому числі –основний борг 600 220,00 доларів США, прострочена заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом 163 259,82 долари США.

Відповідно до п. 4.3 Договору поруки поручитель протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення зобов’язаний погасити заборгованість боржника за реквізитами, зазначеними кредитором у повідомленні.

29.10.2010 платіжним дорученням № 951 позивач перерахував на рахунок третьої особи кошти в сумі 6 040 346,94 грн., що еквівалентно 763 479,82 доларів США станом на день сплати. Дані кошти були сплачені позивачем замість відповідача за зобов'язаннями по Кредитному договору № 117-В/08 від 11.08.2008, що були забезпечені Договором поруки від 11.08.2008, який був укладений між третьою особою та позивачем.

Згідно письмових пояснень третьої особи станом на 11.03.2011 заборгованість за Кредитним договором № 117-В/08 від 11.08.2008 не обліковується.

Таким чином, позивачем повністю виконано зобов'язання замість позивача за Кредитним договором № 117-В/08 від 11.08.2008.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем (майновим поручителем).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № І/11-09 від 20.01.2011 про сплату заборгованості за кредитним договором, яка станом на 29.10.2010, склала 6 040 346,94 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами, відповідач вказану вимогу залишив без виконання, суму заборгованості позивачу не перерахував.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 555 Цивільного кодексу України якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Посилання відповідача на фактичне припинення договору поруки судом не приймається, оскільки Договором про внесення змін № 1 від 10.11.2008 було змінено строк повернення кредиту, а не строк чинності договору. Таким чином твердження відповідача про пролонгацію кредитного договору не відповідає дійсності та є помилковим.

Також судом не приймається твердження відповідача, що позивач порушив право відповідача погасити заборгованість самостійно, у меншому розмірі та на інших умовах, з огляду на наступне.

Крім того, питання про правомірність та чинність договору поруки є предметом розгляду у справі № 54/66, у якій рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРГАЗСЕРВІС" відмовлено.

Згідно умов Кредитного договору відповідач зобов’язаний був повернути банку кредит 24.11.2008.

Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі (п. 6.5 Кредитного договору, ст.ст. 1048, 1054 Цивільного кодексу України).

Однак, за період з 24.11.2008 по 29.10.2010 (дата сплати заборгованості поручителем) відповідач заборгованість по Кредитному договору не погасив, у зв’язку з чим за вказаний період третьою особою також нараховувались відсотки за користування кредитом.

Контррозрахунку суми заборгованості відповідач не подав.

Перевіривши наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідача зі сплати відсотків за Кредитним договором, суд встановив, що він відповідає законодавству України, матеріалам справи та умовам Кредитного договору.

Позивачем сплачено заборгованість відповідача за кредитним договором у гривневому еквіваленті згідно офіційно встановленого Національним банком України курсу долара США станом на 29.10.2010 (дату перерахування коштів).

Таким чином, твердження відповідача, що позивачем сплачено заборгованість за Кредитним договором в більшому розмірі, ніж міг би сплатити відповідач самостійно, судом відхиляється.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 6 040 346,94 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі склала 6 040 346,94 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "УКРГАЗСЕРВІС" (04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, ідентифікаційний код 33887051, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА УКРАЇНА" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 2, ідентифікаційний код 32668118) заборгованість у розмірі 6 040 346 (шість мільйонів сорок тисяч триста сорок шість) грн. 94 коп., державне мито у розмірі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 19.09.2011