Ухвала суду № 18296783, 12.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

Справа № 46/436-б12.09.11

За заявоюДержавного агентства резерву України

До Державної акціонерної компанії “Укрресурси” (ідентифікаційний код 000360044)

Пробанкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявникаОСОБА_1представник за довіреністю

Від боржника не зявився

Від прокуратури не зявився

Арбітражний керуючий Гузь О.П. розпорядник майна

Учасники провадження Вовк А.М. представник Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного управляння з питань банкрутства

Від осіб, які звернулися з грошовими вимогами до боржника

1.Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

2.Київський міський центр зайнятості ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

3.Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва ОСОБА_4 (представник за довіреністю);

4.Управління Пенсійного фонду у Печерському районі м. Києва не зявився;

5.Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступником якого стало Державне агентство резерву України, звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Державної акціонерної компанії “Укрресурси” у звязку з неспроможністю останньої сплатити заборгованість у розмірі 33 436630,04 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/436-б від 09.09.2010 р.

08.10.2010 р. у справі № 46/436-б винесено ухвалу підготовчого засідання, в якій, зокрема, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора, призначено розпорядника майна, визначено дату проведення попереднього судового засіданні та ін.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство вказаного боржника було опубліковано в газеті “Голос України” № 212 від 12.11.2010 р.

Ухвалою від 24.12.2010 р. на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Гузь Ольгу Пантеліївну було покладено виконання повноважень керівника Державної акціонерної компанії “Укрресурси” на період до призначення нового.

Розгляд справи у попередньому засіданні неодноразово відкладався, зокрема, через неподання всіх необхідних для дослідження суду документів, а також з огляду на необхідність проведення експертизи фінансового становища боржника та аналізу її наслідків. Так, ухвалою від 21.01.2011 р. у справі № 46/436-б було призначено експертизу фінансового становища підприємства-боржника, проведення якої доручено Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства.

Ухвалою від 25.03.2011 р. провадження у справі було зупинено відповідно до ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до прийняття процесуальних рішень органами внутрішніх справ за фактами, викладеними у звіті щодо результатів проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Державної акціонерної компанії “Укрресурси” та надіслано до Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві повідомлення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України у звязку з тим, що аналіз фінансового стану Державної акціонерної компанії “Укрресурси” виявив ознаки доведення підприємства до банкрутства, тобто дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

У червні 2011 року від Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до суду надійшла відповідь за наслідками розгляду повідомлення в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, в якому йдеться про те, що в діях службових осіб Державної акціонерної компанії “Укрресурси” не встановлено ознак складу злочину, у звязку з чим було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Докази прийняття компетентним органом постанови про відмову у порушенні кримінальної справи надійшли до суду у серпні 2011 року від розпорядника майна боржника.

Ухвалою від 31.08.2011 р. провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 12.09.2011 р.

12.09.2011 р. у попереднє судове засідання зявилися розпорядник майна, представники ініціюючого кредитора, трьох осіб, які подали до суду заяви з грошовими вимогами до боржника, органу з питань банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вказувалося вище, відповідне оголошення було опубліковано 12.11.2010 р. у газеті “Голос України” № 212, у звязку з чим граничний строк, який виходячи з приписів Закону поновленню не підлягає, слід вважати таким, що сплинув 13.12.2010 р. (30-й день після 12.11.2010 р. випадає на неділю, тому останнім днем строку для подачі заяв з грошовими вимогами до боржника є наступний робочий день понеділок 13.12.2010 р.).

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону, до суду надійшло три заяви з грошовими вимогами до боржника від Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Київського міського центру зайнятості та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.

Після спливу строку, встановленого у ч. 1 ст. 14 Закону, судом було отримано дві заяви з вимогами до боржника від Управління Пенсійного фонду у Печерському районі м. Києва та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві.

Крім того, з грошовими вимогам до боржника, що стосуються заборгованості із заробітної плати та інших, повязаних з трудовими відносинами виплат, до суду звернувся ОСОБА_5.

Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з останньою редакцією реєстру вимог кредиторів (подано 25.02.2011 р., том 4 стор. 43-46) розпорядником майна до нього включено визнані боржником вимоги наступних осіб:

1)Державного агентства резерву України на суму 33436630,04 грн.;

2)Київського міського центру зайнятості на суму 6853,63 грн.;

3)Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на суму 43957768,58 грн. (170,00 грн. податкової заборгованості та 43957598,58 грн. заборгованості щодо повернення державних кредитів);

4)Управління Пенсійного фонду в Печерському районі м. Києва на суму 54867,36 грн.;

5)Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на суму 359166,47 грн.;

6)Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на суму 1492,03 грн.;

7)Міністерства оборони України на суму 5254451,03 грн.;

8)ОСОБА_5 на суму 521541,69 грн.;

9)ОСОБА_6 на суму 9443,09 грн.;

10)ОСОБА_7 на суму 9304,22 грн.;

11)ОСОБА_8 на суму 11609,00 грн.;

12)ОСОБА_9 на суму 12639,27 грн.;

13)ОСОБА_10 на суму 25690,35 грн.;

14)ОСОБА_11 на суму 8640,54 грн.;

15)ОСОБА_12 на суму 14183,79 грн.;

16)ОСОБА_13 на суму 12309,50 грн.

За даними реєстру вимог кредиторів сума заборгованості підприємства з заробітної плати становить 335940,11 грн., з них 66694,59 грн. вимоги першої черги та 269245,52 грн. вимоги другої черги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України з грошовими вимогами до боржника № 1079 від 18.11.2010 р. на суму 359166,47 грн. надійшла до суду 19.11.2010 р.

Заявлені вимоги становлять собою заборгованість підприємства перед кредитором з оплати наданих йому господарських та комунальних послуг за укладеними сторонами договорами, а саме:

-за договором № 03-08/М від 27.08.2008 р., за яким між сторонами мав місце судовий спір про стягнення боргу. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2009 р. у справі № 16/178 з боржника на користь Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України було стягнуто 192549,20 грн. заборгованості з оплати наданих послуг за чотири місяці, 8166,20 грн. пені, 2007,15 державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього: 202840,55 грн.;

-за договором № 02-08/М від 27.08.2008 р. 23081,76 грн. заборгованості за два місяці наданих послуг вартістю 11540,88 грн.;

-за договором № 02-09/М від 01.01.2009 р. на суму 63865,68 грн. заборгованості за вісім місяців наданих послуг вартістю 8108,21 грн.;

-за додатковою угодою № 1 від 01.09.2009 р. до договору № 02-09/М від 01.01.2009 р. на суму 30834,88 грн. за чотири місяці наданих послуг вартістю 7708,72 грн.;

-за договором № 02-10/М від 01.01.2010 р. на суму 38543,60 грн. заборгованості за надані послуги за пять місяців наданих послуг вартістю 7708,72 грн.

Представник Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України в ході розгляду вказаних грошових вимог підтримав подану заяву.

Наведені суми заборгованості визнані розпорядником майна, що одночасно виконує функції керівника боржника та включені до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження у справі, суд вважає заявлені вимоги підтвердженими, обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 348875,12 грн. основного боргу (четверта черга), 8166,20 грн. пені (шоста черга) та в сумі 2 125,15 грн. судових витрат у справі № 16/178 (шоста черга). Крім того, до розміру грошових вимог даного кредитора судом відносяться понесені ним обовязкові витрати по сплаті державного мита за подання заяви про визнання кредитором в сумі 85,00 грн.

Заява Київського міського центру зайнятості з грошовими вимогами до боржника в розмірі 6853,63 грн. № 11-11985 від 01.12.2010 р. надійшла до суду 07.12.2010 р.

Вимоги вказаної заяви являють собою заборгованість Державної акціонерної компанії “Укрресурси” зі сплати внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та підтверджуються розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до даного Фонду за перший квартал 2010 року.

Представник Київського міського центру зайнятості в ході розгляду вказаних грошових вимог підтримав подану заяву.

Розпорядник майна, на якого покладено виконання повноважень керівника боржника, визнав заявлені вимоги та включив їх до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення розпорядника майна боржника, суд вважає заявлені вимоги в сумі 6853,63 грн. такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів і віднесенню до вимог другої черги.

Заява Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві з грошовим вимогами до боржника № 20471/9/24-209 від 03.12.2010 р. надійшла до суду 10.12.2010 р.

Згідно з поданою заявою податковим органом заявлені до боржника наступні вимоги:

-8529,33 грн. податкової заборгованості з податку на додану вартість, що складається з 5102,24 грн. основного боргу та 3427,09 грн. штрафних (фінансових санкцій).

На підтвердження даних сум суду подано довідку про суми податкового боргу платником податків станом на 03.12.2010 р., акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Державної акціонерної компанії “Укрресурси” з питань дотримання достовірності нарахувань суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість № 43/07-02/00036044 від 23.04.2010 р., податкове повідомлення-рішення № 0000320702/0 від 29.04.2010 р., винесене на підставі вказаного акту перевірки на суму 7653,36 грн. (5102,24 грн. основного боргу та 2551,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій), акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2010 року № 920/15-1 від 28.05.2010 р., корінець податкового повідомлення-рішення № 0009201501/0 від 28.05.2010 р. на суму 170,00 грн. штрафу, винесеного на підставі вказаного акту перевірки, акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року № 1663/15-1 від 19.10.2010 р., корінець податкового повідомлення-рішення № 001631501/0 від 19.10.2010 р. на суму 170,00 грн. штрафу, винесеного на підставі вказаного акту перевірки, першу податкову вимогу № 1/5156 від 17.05.2010 р. на суму 7653,36 грн. податкової заборгованості (5102,24 грн. основного боргу та 2551,12 штрафних (фінансових) санкцій), другу податкову вимогу № 2/8540 від 16.08.2010 р. на суму 7823,36 грн. податкової заборгованості (5102,24 грн. основного боргу та 2721,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій), а також докази повернення поштової кореспонденції щодо надіслання податкових вимог й акти про неможливість їх вручення та про розміщення на дошці оголошень.

-149275050,18 грн. заборгованості перед Державним бюджетом України щодо повернення державних кредитів, наданих боржникові за договором № 65 від 24.04.1996 р. та відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р., а також сплати відсотків та пені.

На підтвердження даних сум суду було подано копію договору № 65 від 24.04.1996 р. про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички на підтримку державних підприємств Державної акціонерної компанії “Укрресурси”, розпорядження Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р. про надання фінансової допомоги на зворотній основі, письмові подання Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про стягнення сум заборгованості за вказаними договором і розпорядженням від 13.10.2010 р. №№ 375, 376, 377, 378, 379, 380, 381, 382 та від 11.11.2010 р. №№ 419, 420, 421, 422, 423, 424, 425, 426.

Підстави для заявлення податковим органом до суду грошових вимог до боржника з його заборгованості за державними запозиченнями обумовлені законодавчими приписами, зокрема, Бюджетним кодексом України, де у ст. 17 встановлено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

У ст. 21 Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік” встановлено, що у 2010 році органи державної податкової служби України є органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії. При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За підрахунком суду загальна сума заборгованості боржника виходячи з наданих подань, складених Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві становить не 149275050,18 грн., а 149275050,60 грн., з них:

·за договором № 65 від 24.04.1996 р.:

борг з повернення кредитних коштів 9000000,00 грн.;

пеня 70 106099,50 грн.;

відсотки за користування кредитом 38 770994,85 грн.

·за розпорядженням № 123-р від 01.03.1995 р.:

борг з повернення кредитних коштів 6000000,00 грн.;

пеня 24022956,25 грн.;

відсотки за користування кредитом 1375000,00 грн.

03.02.2011 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було подано до суду заяву № 784/9/10-209 від 01.02.2011 р. про зменшення кредиторських вимог до боржника в частині сум, що стосуються заборгованості за запозиченнями за бюджетні кошти. Згідно з поданою заявою такі кредиторські вимоги становлять 74091825,50 грн., з них: 7500000,00 грн. основний борг, 46687115,74 грн. пеня та 19904709,76 грн. відсотки за користування кредитом.

На підтвердження заявлених вимог до заяви № 784/9/10-209 від 01.02.2011 р. приєднано копії подань, складених Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві від 14.12.2010 р. №№ 463, 464, 465, 466, 467, 468, 469, 470.

За підрахунком суду загальна сума заборгованості боржника виходячи з наданих подань, складених Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві становить не 74091825,50 грн., як вказав податковий орган, а 75183224,68 грн., з них:

·за договором № 65 від 24.04.1996 р.:

борг з повернення кредитних коштів 4 500000,00 грн.;

пеня 35380127,09 грн.;

відсотки за користування кредитом 19553785,09 грн.

·за розпорядженням № 123-р від 01.03.1995 р.:

борг з повернення кредитних коштів 3000000,00 грн.;

пеня 12061812,50 грн.;

відсотки за користування кредитом 687500,00 грн.

З метою забезпечення обєктивного, всебічного та правильного розгляду заявлених податковим органом грошових вимог до боржника за державними позиками судом неодноразово витребовувалися додаткові докази як від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, так і від Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

На виконання відповідних ухвал суду Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві повідомлено, що станом 01.11.2010 р. заборгованість боржника за договором № 65 від 24.04.1996 р. складає 37408176,19 грн. (4500 000,00 грн. боргу, 13465350,00 грн. пені, 19442826,19 грн. відсотків), а за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р. 13473500,00 грн. (3000 000,00 грн. боргу, 9786000,00 грн. пені та 687500,00 грн. відсотків) лист № 06/04/384-17284 від 25.01.2011 р. в матеріалах справи).

Також суду було повідомлено, що станом на 01.02.2011 р. загальна сума пені, нарахованої на прострочену заборгованість боржника за договором № 65 від 24.04.1996 р., складає 13589550,00 грн. та надано детальний розрахунок пені, нарахованої за період з 25.10.1997 р. по 31.01.2011 р. (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві № 06-04/1200-19119 від 03.03.2011 р. з додатком в матеріалах справи).

Розпорядник майна, який виконує функції керівника боржника, заявлені вимоги податкового органу в частині податкової заборгованості визнав частково на суму 170,00 грн. з мотивів того, що в акті перевірки № 43/07-02-000360444 від 23.04.2010 р., згідно з яким були здійсненні нарахування 8359,33 грн., відсутній підпис виконуючого обовязки генерального директора Державної акціонерної компанії “Укрресурси” ОСОБА_13 чи його заперечення.

Суд критично ставиться до наведених заперечень, оскільки вони жодним чином не спростовують фактичних обставин наявності у боржника податкової заборгованості, що підтверджена належними доказами, описаними вище (акти перевірок, податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги), а сам факт відсутності на акті податкової перевірки підпису керівника платника податків не може свідчити про відсутність податкового боргу або ж про фактичне непроведення податкової перевірки чи її неправильного проведення тощо. При цьому, суд враховує, що податкова перевірка за актом від 23.04.2010 р. проводилася як невиїзна, а до зави з грошовим вимогами до боржника № 20471/9/24-209 від 03.12.2010 р. податковим органом було приєднано акт № 71/07-02/00036044 від 29.04.2010 р., яким установлено, що на момент підписання акту перевірки № 43/07-02/00036044 від 23.04.2010 р. директор підприємства ОСОБА_13 не знаходився за місцем роботи за фактичною адресою: м. Київ, пров. Музейний, 12 та зафіксовано, що вручення і підписання акту перевірки є неможливим.

Отже, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку, що заявлені до боржника грошові вимоги з податкової заборгованості з податку на додану вартість та штрафних санкцій є доведеними в розмірі 8359,33 грн., а саме: 5102,24 грн. борг (третя черга) та 3257,09 грн. штрафи і пеня (шоста черга).

Таким чином, судом не враховано в указаній сумі 170,00 грн. штрафу, нарахованого за актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2010 р., які винесені після порушення провадження у справі та введення мораторію на задоволення кредиторів, оскільки в період дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів) ч. 4 ст. 12 Закону). При цьому, слід зазначити, що у попередньому засіданні судом розглядаються, серед іншого, вимоги конкурсних кредиторів, тобто кредиторів, вимоги яких виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, адже час для розгляду поточних грошових вимог пов'язаний з визнанням боржника банкрутом та відкриттям відносно нього ліквідаційної процедури, чого у справі № 46/436-б не має місце на даний час. Відхиляючи 170,00 грн. штрафу, суд враховує, що хоча він був застосований до боржника через неподання звітності (декларації) з податку на додатну вартість за серпень 2010 року, але зважає на те, що відповідно до податкового законодавства календарний період прострочення боржника за вказане порушення рахується через 20 днів, наступних за останнім звітним місяцем (застосування штрафу за вказане правопорушення правомірне після 20.09.2011 р., тобто після введення мораторію).

Розпорядник майна, який виконує функції керівника боржника, заявлені вимоги податкового органу в частині заборгованості за державними позиками визнав частково на суму 43957598,58 грн. у звязку з тим, що у боржника відсутнє рішення про стягнення з нього заборгованості, нарахованої за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р., тоді як визнані вимоги відповідають судовому рішенню від 11.12.2008 р. у справі № 22-а-8614/08.

Стосовно грошових вимог податкового органу в цій частині заборгованості Державної акціонерної компанії “Укрресурси” перед бюджетом суд дійшов висновку про визнання Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва кредитором боржника на суму 40140598,80 грн, а саме:

·за договором № 65 від 24.04.1996 р.:

борг з повернення кредитних коштів 4 500000,00 грн.;

пеня 13393800,00 грн.;

відсотки за користування кредитом 19246798,80 грн.

·за розпорядженням № 123-р від 01.03.1995 р.:

борг з повернення кредитних коштів 3000000,00 грн.

Частково визнаючи грошові вимоги податкового органу за договором № 65 від 24.04.1996 р., суд зважає на наведені в заяві про зменшення кредиторських вимог № 784/9/10-209 від 01.02.2011 р. суми прострочення боржника, але в якості доказів по справі приймає дані, отримані від Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, яке в межах компетенції проводить нарахування пені на суми заборгованості за бюджетними позиками щодо боржників відповідно до відомостей про розмір їх боргу, отриманих від Державного казначейства України, котре обліковує сам борг.

Як вказувалося вище, за даними Головного управління Державного казначейства України у м. Києві розмір заборгованості боржника за договором № 65 від 24.04.1996 р. станом на 01.11.2010 р. складає 37408176,19 грн. (4500 000,00 грн. боргу, 13465350,00 грн. пені, 19442826,19 грн. відсотків), за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р. 13473500,00 грн. (3000 000,00 грн. боргу, 9786000,00 грн. пені та 687500,00 грн. відсотків) лист № 06/04/384-17284 від 25.01.2011 р. в матеріалах справи). Станом на 01.02.2011 р. борг за договором № 65 від 24.04.1996 р. дорівнює 4500000,00 грн., пеня складає 13589550,00 грн., відсотки за користування кредитом 19 783100,15 грн.

З матеріалів справи слідує, що розмір такої заборгованості був розрахований у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (див. том 4 стор. 102-261), за час якого пеня і відсотки нарахуванню не підлягають, а тому на суму заборгованості в розмірі 4500000,00 грн. за договором № 65 від 24.04.1996 р. судом було проведено уточнений розрахунок станом до введення мораторію до 09.09.2010 р.

Правові підстави для нарахування пені і відсотків за користування кредитними коштами, отриманими за договором № 65 від 24.04.1996 р. підтверджені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2008 р. № 22-а-8614-08 у справі Господарського суду міста Києва № 32/319-А за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Державної акціонерної компанії “Укрресурси” про стягнення заборгованості, відповідно до якої з боржника було присуджено до стягнення 4500000,00 грн. основного боргу перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками, наданими у 1993-1998 роках у звязку з тимчасовими фінансовими труднощами за договором № 65 від 24.04.1996 р., 25189156,86 грн. пені та 14268442,62 грн. відсотків.

Визначаючи розмір заборгованості боржника за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р., суд відхиляє вимоги про нарахування відсотків та пені, оскільки правові підстави для їх нарахування Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва не визначені, а також не обґрунтовані Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві. Так, у листі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві № 06-04/384-17284 від 25.01.2011 р. вказується, що нарахування пені на суму боргу відбувалося згідно з Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001р. № 77. Разом з тим, вказаним документом встановлено порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платника податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого податкового зобов'язання, під яким розуміється зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом або іншими законами України.

Суд не вбачає підстав для регулювання правовідносин боржника з державою, що виникли в ході виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р. Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені, оскільки указане розпорядження було видано з метою надання боржникові фінансової допомоги на зворотній основі для забезпечення своєчасних розрахунків з Туркменістаном за поставки природного газу в Україну відповідно до міжурядових угод на виконання розпорядження Президента України від 20.01.1995 р. № 16, для чого на Міністерство фінансів України було покладено обовязок передбачити зазначені кошти в проекті Державного бюджету України на 1995 рік.

Відповідно до розпорядження Президента України “Про заходи щодо постачання в Україну природного газу, нафти і нафтопродуктів у 1995 році за міжурядовими угодами” від 20.01.1995 р. № 16 Кабінет Міністрів України було зобовязано прийняти до 01.02.1995 р. рішення щодо надання Державній акціонерній компанії “Укрресурси” фінансової та іншої підтримки для забезпечення у необхідних обсягах своєчасних розрахунків за поставки природного газу, нафти і нафтопродуктів за міжурядовими угодами.

Таким чином, кошти, що були передані боржникові за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р., які на даний час становлять суму 3000000,00 грн., надавалися у вигляді фінансової допомоги (підтримки), а тому правові підстави вважати їх позикою або кредитом, наданим під державні гарантії, відсутні. Доказів зворотнього суду не подано.

У ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобовязується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

З суті відносин з надання фінансової підтримки не може випливати обовязок внесення оплати за отримання коштів. наданих в якості підтримки.

Доказів встановлення в межах правовідносин держави в особі компетентного органу з боржником обовязку останнього сплачувати відсотки на суму отриманої фінансової допомоги, а також пені, яка є договірною неустойкою, суду не подано, у звязку з чим, грошові вимоги до Державної акціонерної компанії “Укрресурси” в частині нарахування відсотків та пені за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р. судом відхиляються.

Розглядаючи реєстр вимог кредиторів. суд вважає за доцільне зазначити про відхилення позиції розпорядника майна щодо необхідності визнання заборгованості боржника за договором № 65 від 24.04.1996 р. в розмірі 43957598,58 грн. згідно з судовим рішенням про її стягнення, оскільки розрахунок суду проведений на підставі оновлених даних про стан заборгованості, які слід вважати належними доказами у справі (за вирахування періоду дії мораторію), а не на підставі судового рішення 2008 року (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2008 р. № 22-а-8614-08 у справі Господарського суду міста Києва № 32/319-А), адже така позицію не відповідає мотивуванню розрахунку суду.

Також судом відхиляються твердження розпорядника майна про необхідність повного відхилення грошових вимог із заборгованості боржника перед бюджетом за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р. через відсутність судового рішення про їх стягнення, оскільки наявність обовязкового судового рішення і виконавчого документу про стягнення суми боргу або ж іншого розрахункового документу, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, законодавцем вимагається для встановлення судом безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство з метою встановлення обставин, достатніх для порушення провадження у справі, тоді як до заяв конкурсних і поточних кредиторів встановлено інші вимоги щодо подання доказів на підтвердження їх грошових вимог, як-то наявність цивільно-правової угоди, за якою відбулося прострочення боржника, первинні бухгалтерські документи, які підтверджують його прострочення, рішення про нарахування обовязкових до сплати сум, оформлена боржником податкова звітність чи розрахунки внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування тощо, докази неподання звітності та ін.

Крім того, слід зауважити, що у відомостях Головного управління Державного казначейства України у м. Києві були наведені дані про розмір пені, нарахованої боржникові на суму заборгованості зі сплати відсотків за договором № 65 від 24.04.1996 р. та за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р. Але, при розгляді реєстру вимог кредиторів, судом не враховано пеню, нараховану на відсотки, оскільки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва такі грошові вимоги до боржника не заявлялися, а суд не наділений повноваженнями самостійно виходити за межі заявлених вимог.

Заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 4578-11 від 14.12.2010 р. з грошовими вимогами до боржника на суму 1492,03 грн. була направлена до суду 14.12.2010 р. та зареєстрована відділом діловодства суду 16.12.2010 р.

Як слідує з вказаної заяви, грошові вимоги до боржника виникли зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до поданої боржником розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за перший квартал 2010 року.

Розпорядником майна, на якого покладено виконання функцій керівника боржника, вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визнані та включені до реєстру вимог кредиторів.

Представник кредитора в судове засідання не зявився.

Як вже було встановлено судом, публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відбулася 12.11.2010 р. і закінчення тридцятиденного строку для звернення до боржника з грошовими вимогами припало на 12.12.2010 р. , що є вихідним днем, а тому останнім днем строку, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону, слід вважати 13.12.2010 р. (наступний робочий день).

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України склало свою заяву № 4578-11 про визнання кредитором у справі № 46/436-б та направило її до суду лише 14.12.2010 р. (фіскальний чек в матеріалах справи), тобто з пропуском вказаного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

На підставі викладеного, вимоги вказаного кредитора не підлягають розгляду судом та вважаються погашеними.

З аналогічних законодавчо встановлених правових підстав не підлягають розгляду та вважаються погашеними грошові вимоги до боржника, заявлені Управлінням Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва в розмірі 54867,36 грн. згідно з заявою № 19661/07 від 30.11.2010 р., оскільки така заява була надіслана до суду лише 24.12.2010 р., що підтверджується відбитком календарного штемпелю на поштовому конверті (зареєстрована відділом діловодства суму 28.12.2010 р.). При цьому, приєднані до такої заяви копії фіскального чеку № 2094 від 14.12.2010 р. на імя ТОВ ФК Груп та списку згуртованих внутрішніх поштових відправлень на імя арбітражного керуючого Куліченка М.В. судом в якості доказів у справі № 46/436-б не розглядаються.

Також в підготовчому засіданні з поданих документів судом встановлено, що до реєстру вимог кредиторів Державної акціонерної компанії “Укрресурси” розпорядником майна, який виконує функції керівника боржника, включено грошові вимоги ініціюючого кредитора Державного комітету України з державного матеріального резерву, правонаступником якого стало Державне агентство резерву України (докази в матеріалах справи) в сумі 33436630,04 грн. (29517565,26 грн. четверта черга, 3919064,78 грн. шоста черга). Вказана сума в цілому відповідає ухвалі підготовчого засідання у справі № 46/436-б, але розпорядником майна невірно визначено черговість задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до наявних у справі доказів та фактичних обставин, встановлених у підготовчому засіданні, Державне агентство резерву України підлягає визнанню кредитором боржника на суму 33436630,04 грн., з яких

-26956432,13 грн. вимоги четвертої черги (13261431,97 грн. борг, встановлений судовим рішенням у справі 10/319-42/397 та 13695000,16 грн. борг, встановлений судовим рішенням у справі № 34/239-22/677);

-6480197,91 грн. вимоги шостої черги (774467,63 грн. пені за судовим рішенням у справі № 10/319-42/397, 3144597,15 грн. пені та 684750,01 грн. 3 % річних, а також 1876383,12 грн. інфляційних нарахувань за судовим рішенням у справі № 34/239-22/677).

Зазначені суми документально підтверджені, а мотиви їх визнання судом наведені в ухвалі підготовчого засідання від 08.10.2010 р. № 46/436-б.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Як слідує з реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна до вимог першої черги було включено 66694,59 грн. заборгованості боржника по виплаті заробітної плати за період трьох місяців до порушення провадження у справі про банкрутство та до вимог другої черги 335940,11 грн. за період більше, ніж три місяці, всього: 335940,11 грн.

Разом з тим, окремо до реєстру вимог кредиторів внесено грошові вимоги з виплати заробітної плати та інших виплат, повязаних з врегулюванням трудових відносин ОСОБА_5 на суму 521541,69 грн., ОСОБА_6 на суму 9443,09 грн., ОСОБА_7 на суму 9304,22 грн., ОСОБА_8 на суму 11609,00 грн., ОСОБА_9 на суму 12639,27 грн., ОСОБА_10 на суму 25690,35 грн., ОСОБА_11 на суму 8640,54 грн., ОСОБА_12 на суму 14183,79 грн., ОСОБА_13 на суму 12309,50 грн., всього 625361,45 грн. Мотиви описаного вище способу складання реєстру вимог кредиторів обґрунтовані не були.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з розпорядником майна щодо правомірності визнання заборгованості підприємства з заробітної плати як вимог другої черги перед ОСОБА_6 на суму 9443,09 грн., ОСОБА_7 на суму 9304,22 грн., ОСОБА_8 на суму 11609,00 грн., ОСОБА_9 на суму 12639,27 грн., ОСОБА_10 на суму 25690,35 грн., ОСОБА_11 на суму 8640,54 грн., ОСОБА_12 на суму 14183,79 грн., оскільки їх грошові вимоги підтверджуються відповідними судовими рішеннями (копії в матеріалах справи). Грошові вимоги ОСОБА_13 на суму 12309,50 грн. підтверджуються відповідною довідкою, яка приймається судом в якості доказу у справі. Матеріалами справи підтверджується, що вказані особи подали заяви з грошовими вимогами до боржника арбітражному керуючому Гузь О.П.

Щодо вимог ОСОБА_5, суд критично ставиться до заперечень розпорядника майна, який їх частково відхилив, через недоречність мотивів такого відхилення. Так, розпорядником майна визнано лише ті грошові вимоги ОСОБА_5, щодо яких органами виконання судових рішень були відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості на виконання рішень Замостянського та Ленінського районного суду міста Вінниці. Разом з тим, законодавець жодним чином не повязує підстави визнання грошових вимог до боржника щодо виплати заробітної плати, вихідної допомоги тощо з наявністю щодо їх стягнення судових рішень, виконавчих документів за якими вони передані на примусове виконання. При цьому, ч. 1 ст. 14 Закону встановлено право, а не обовязок кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника і документи, що їх підтверджують.

Заява ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника вперше надійшла до суду 17.12.2010 р., надіслана 14.12.2010 р.

Згідно з останньою заявою, що надійшла до суду 09.09.2011 р., загальний розмір заборгованості боржника перед ОСОБА_5 за підрахунками останнього становить 1069437,05 грн., з них вимоги першої черги складають 12870,00 грн., другої черги 1056 567,50 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження, суд вважає за доцільне визнати грошові вимоги ОСОБА_5 до боржника в розмірі 846211,92 грн. (52500,00 грн. перша черга та 793661,92 грн. друга черга) зважаючи на подані письмові докази, а саме:

-заочне рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 09.07.2008 р. № 2-1706/08 про стягнення 4700,00 грн. відшкодувань за затримку виплати боргу з заробітної плати та 200,00 грн. моральної шкоди. За даними органів Державної виконавчої служби задоволеними за цим рішенням є вимоги на суму 4700,00 грн.;

-додаткове рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 22.07.2008 р. № 2-78-2006р. про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період 01.12.2002 р. по 16.10.2006 р. в сумі 49289,50 грн. За даними органів Державної виконавчої служби задоволеними за цим рішенням є вимоги на суму 28947,81 грн.;

-рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 12.11.2008 р. № 2-6497/08 про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 01.03.2002 р. по 17.04.2007 р. в сумі 215600,00 грн., компенсації за невикористані дні відпусток з 01.03.2002 р. по 17.04.2007 р. в сумі 19600,00 грн., вихідної допомоги про звільнення за три місяці в сумі 10500,00 грн., 63000,00 грн. за затримку видачі трудової книжки за період з 18.04.2007 р. по 17.10.2008 р.;

-заочне рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 23.04.2009 р. № 2-203-09 про стягнення середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період 18.04.2007 р. по 15.01.2009 р. в сумі 115000,00 грн.;

-рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 02.09.2008 р. № 2-3368/08 про стягнення 13981,00 грн. втраченої частини заробітної плати за період березня 2002 року по лютий 2006 року. За даними органів Державної виконавчої служби задоволеними за цим рішенням є вимоги на суму 13981,00 грн.;

-заочне рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 22.10.2009 р. № 2-3878/09 про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки з 18.10.2008 р. по 18.03.2009 р. в сумі 17500,00 грн.;

-заочне рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 14.01.2010 р. № 2-143 про стягнення середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 16.01.2009 р. по 16.11.2009 р. в сумі 60000,00 грн. з врахуванням інфляції;

-заочне рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 16.11.2010 р. № 2-6487/10 про стягнення середньомісячного заробітку за період з 17.04.2007 р. по 16.11.2009 р. в сумі 186000,00 грн., середньомісячного заробітку за затримку повного розрахунку за період з 17.11.2009 р. по 16.11.2010 р. в сумі 72000,00 грн., компенсації за невикористані дні відпусток з 18.04.2007 р. по 17.11.2009 р. на суму 15500,00 грн.;

-додаткове рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 25.11.2010 р. № 6-414/2010 про стягнення боргу, компенсації за затримку виплат зарплат та грошових вимог в сумі 19720,23 грн.;

-рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 09.06.2011 р. № 2-1073/11 про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у звязку з затримкою видачі трудової книжки за період з 17.11.2009 р. до 17.05.2011 р. в розмірі 108000,00 грн.

При проведенні розрахунку грошових вимог ОСОБА_5 суд керувався тими сумами та судовими рішеннями, на які посилався ОСОБА_5. в останній поданій до суду заяві зважаючи на відсутність у суду законодавчого обмеження виходу за межі заявлених вимог, але без врахування індексації заробітної плати, розрахованої самим ОСОБА_5, оскільки доказів вирішення між сторонами питання щодо проведення індексації заробітної плати до матеріалів справи не подано.

Згідно з установленим у ст. 31 Закону порядком визначення черговості задоволення вимог кредиторів та виходячи з фактичних обставин справи, визначення першої черги вимог відбувалося за заочним рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 16.11.2010 р. № 2-6487/10 (перша черга 37550,00 грн., друга черга 210400,00 грн.) та рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 09.06.2011 р. № 2-1073/11 (перша черга 15000,00 грн., друга черга 42000,00 грн.) в тих їх частинах, що стосувалися грошових сум, присуджених на користь ОСОБА_5 до порушення провадження у справі № 46/436-б. У звязку з чим, грошові суми за заочним рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 16.11.2010 р. № 2-6487/10 в розмірі 25550,00 грн. за 3 місяці до порушення провадження у справі по кожній сумі, присудженій судом та за рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 09.06.2011 р. № 2-1073/11 в розмірі 51000,00 грн. за 8,5 місяців після порушення провадження у справі слід вважати поточними вимогами Державної акціонерної компанії “Укрресурси” перед ним.

Відомостей та доказів щодо наявності у боржника заборгованості з інших виплат, вказаних у абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону, суду не подано.

Для затвердження реєстру вимог кредиторів згідно з вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону судом враховано наявні в матеріалах справи договори застав та іпотеки, а також досліджено відомості щодо наявності у боржника майна, яке обтяжене та встановлено, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 14.01.2011 р. наявні два записи щодо обтяжень майна боржника, а саме: 1) вид обтяження публічне, тип обтяження арешт нерухомого майна, підстава постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 861596 від 19.05.2009 р. підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, обєкт обтяження все майно боржника, обтяжувач підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, розмір основного зобовязання - 5254 451,03 грн.; 2) вид обтяження публічне, тип обтяження податкова застава, підстава абз. 3 п.п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., обєкт обтяження активи платника податків згідно з актом опису від 02.11.2010 р. № 182/24-425, обтяжувач Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва.

В Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна станом на 14.01.2011 р. міститься два записи щодо обтяження майна боржника, а саме: 1) тип обтяження арешт нерухомого майна, підстава постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 861596 від 19.05.2009 р. підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, обєкт обтяження все майно боржника, заявник підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві; 2) тип обтяження арешт нерухомого майна, підстава постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 835269 від 13.04.2009 р. відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції, обєкт обтяження все майно, обтяжувач і заявник відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції.

Розглядаючи реєстр вимог кредиторів, суд не вбачає підстав визнавати кредитором Державної акціонерної компанії “Укрресурси” Міністерство оборони України на суму 5254451,03 грн., яке має судове рішення про стягнення даної суми, оскільки заява з грошовим вимогами від вказаної особи в установлений законодавством строк до суду не надійшла. При цьому, Законом Міністерство оборони України не звільнене від обовязку подання до суду заяв з грошовим вимогами до боржника та не було позбавлене можливості подати відповідну заяву до суду, адже в порядку забезпечення вимог кредиторів ініціюючим кредитором було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі, копія

Підстав для самовільного включення Міністерства оборони України до реєстру вимог кредиторів арбітражним керуючим Гузь О.П. не обґрунтовано. Посилання представника Міністерства оборони України на судову практику, а саме: постанову Верховного суду України від 31.10.2006 р. № 12/333 пн не є підставою для визнання Міністерства оборони України кредитором боржника (постанова Верховного суду України не встановлює судову практику про необхідність включення до реєстру вимог кредиторів вимог осіб, які не подали до суду відповідні заяви про визнання їх кредиторами боржника, а веде мову про відсутність підстав для припинення правовідносин з примусового стягнення заборгованості на підставі судового наказу).

У звязку з вищенаведеним, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо черговості вимог заявлених та визнаних судом кредиторів та розміру їх вимог, розміру заборгованості із заробітної плати, а також зважаючи на необхідність включення до реєстру відомостей про майно боржника, яке є предметом застав згідно з державними реєстрами обтяжень.

Станом на 12.09.2011 р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредитором грошових вимог до боржника, господарський суд, частково погодившись з розпорядником майна, щодо визнання кредиторських вимог, вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати кредиторами Державної акціонерної компанії “Укрресурси” (ідентифікаційний код 000360044):

1.1.Державне агентство резерву України на суму 33436630,04 грн. (26956432,13 грн. четверта черга, 6480197,91 грн. шоста черга);

1.2.Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на суму 359251,47 грн. (85,00 грн. перша черга, 349875,12 грн. четверта черга, 10291,35 грн. шоста черга);

1.3.Київський міський центр зайнятості на суму 6853,63 грн. (друга черга);

1.4.Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва на суму податкової заборгованості в розмірі 8359,33 грн. (5102,24 грн. третя черга, 3257,09 грн. шоста черга), із заборгованості перед бюджетом за договором № 65 від 24.04.1996 р. та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 123-р від 01.03.1995 р. в розмірі 40140598,8 грн. (7500000,00 грн. четверта черга, 32640598,80 грн. шоста черга);

1.5.ОСОБА_5 на суму 846 211,92 грн. (52500,00 грн. перга черга, 793661,92 грн. друга черга);

1.6.ОСОБА_6 на суму 9443,09 грн.(друга черга);

1.7.ОСОБА_7 на суму 9304,22 грн. (друга черга);

1.8.ОСОБА_8 на суму 11609,00 грн (друга черга):

1.9.ОСОБА_9 на суму 12639,27 грн. (друга черга);

1.10.ОСОБА_10 25690,35 грн. (друга черга);

1.11.ОСОБА_11 на суму 8640,54 грн. (друга черга);

1.12.ОСОБА_12 на суму 14183,79 грн. (друга черга);

1.13.ОСОБА_13 на суму 12309,50 грн. (друга черга).

2.Зобовязати розпорядника майна Державної акціонерної компанії “Укрресурси” арбітражного керуючого Гузь О.П. у пятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів” від 02.07.2010 р. № 788.

3.Зобовязати розпорядника майна Державної акціонерної компанії “Укрресурси” арбітражного керуючого Гузь О.П. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори в строк до 22.09.2011 р.

4.Зобовязати розпорядника майна Державної акціонерної компанії “Укрресурси” арбітражного керуючого Гузь О.П. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника.

5.Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.

6.Копію ухвали направити боржнику, керуючому санацією, кредиторам, розпоряднику майна, державному органу з питань банкрутства, прокуратурі м. Києва та податковому органу за місцезнаходженням боржника.

Суддя Л.В. Омельченко