Рішення № 18296515, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/8217.02.10

За позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»

про визнання пункту статуту недійсним

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2.(дов. від 28.01.2010)

Від відповідача ОСОБА_3(дов. від 11.02.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним з моменту затвердження підпункт 13 п.10.2 ст.10 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк», що був затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»від 09.01.2008(протокол №3) та зареєстрований Державним реєстратором Шпилькою Валентиною Федорівною 29.01.2008, номер запису 10731050003001536.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що п.п. 13 п.10.2 ст.10 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк» суперечить п.10.11 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк», а також ч.3 ст.145 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.62 Закону України «Про господарські товариства»та заважає ефективній діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк», що в свою чергу порушує право позивача на отримання прибутку у вигляді дивідендів за результатами господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк».

Свої доводи щодо суперечності положень підпункту 13 п.10.2 ст.10 Статуту пунктові 10.11 ст.10 позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п.10.11 ст. 10 Статуту директору товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»надані повноваження укладати договори від імені товариства без будь-яких обмежень щодо суми таких договорів, а 13 п.10.2 ст.10 Статуту передбачено надання загальними зборами учасників товариства повноважень директору на укладення від імені товариства договорів сума яких перевищує 100000,00 гривень.

Щодо невідповідності п.п. 13 п.10.2 ст.10 Статуту чинному законодавству України позивач зазначає, що відповідно до ч.3 ст.145 Цивільного кодексу України компетенція директора товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється Цивільним кодексом України, іншими законами України та статутом товариства, а також те, що в нормах чинного законодавства України не передбачена можливість надання загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю виконавчому органу товариства повноважень без внесення відповідних змін до статуту товариства.

Крім того, позивач стверджує, що в чинному законодавстві України не передбачено можливості надання загальними зборами учасників товариства повноважень виконавчому органу товариства на вчинення конкретної дії, зокрема, надання повноважень на укладання договору, а в п.п.13 п.10.2 ст. 10 Статуту закріплене повноваження загальних зборів учасників товариства приймати рішення про надання повноважень директору на вчинення конкретних дій, а саме на укладення від імені товариства договорів (угод), сума яких перевищує 100000,00 (сто тисяч) гривень, без закріплення таких повноважень в статуті товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк».

Посилаючись на ч.2 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»позивач вважає, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю мають право надати (делегувати) виконавчому органу товариства лише ті повноваження, які відповідно до чинного законодавства України належать до компетенції загальних зборів учасників товариства. Як стверджує позивач, чинним законодавством України до компетенції загальних зборів учасників товариства не віднесено повноваження щодо укладення договорів (угод). Таке повноваження віднесено до компетенції виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю.

В свою чергу, як зазначає позивач в п.п. 13 п.10.2 ст.10 Статуту міститься положення, яким загальним зборам учасників товариства надано право делегувати директору товариства повноваження щодо укладення договорів, сума яких перевищує 100000 (сто тисяч) гривень 00 коп., що суперечить ч. 2 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.01.2009 порушено провадження у справі № 50/82 та призначено справу до розгляду на 17.02.2010.

В судове засідання 17.02.2010 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі та подали докази.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав повністю та просить їх задовольнити. Свій відзив представник відповідача обґрунтовує тим, що обмеження компетенції директора як виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПАРК»на укладення договорів від імені товариства, яке міститься в підпункті 13 п.10.2 ст.10 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПАРК»суперечить п.10.11 ст.10 цього Статуту, а також суперечить чинному законодавству України, заважає ефективній господарській діяльності товариства, фактично паралізує його господарську діяльність.

Також відповідач зазначає, що в умовах існування суперечності, яка існує в правовому регулюванні компетенції виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПАРК», з 01.12.2009 директор товариства відмовився укладати на суму більше 100 000, 00 (сто тисяч) гривень від імені товариства, що призводить до значного зниження ефективності господарської діяльності товариства.

В той же час, директор товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПАРК»не може укладати на достатній правовій основі господарські договори, оскільки п.п. 13 п.10.2 ст. 10 Статуту на сьогоднішній день продовжує діяти і він не скасований чи не визнаний недійсним в судовому порядку, що означає збереження суперечливої ситуації у правовому становищі та діяльності товариства.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2002 Соломянською районною в місті Києві адміністрацією зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого міститься в матеріалах справи.

09.01.2008 рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Бізнес Парк», яке було оформлено протоколом № 3, затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «Бізнес Парк»(далі по тексту-Статут), копія якого міститься в матеріалах справи.

Як свідчать матеріали справи, 26.11.2009 директор товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»ОСОБА_4 звернувся до учасників цього товариства ОСОБА_1 та КТ «Корпорація «Веда» з письмовим повідомленням №103/1, в якому зазначив, що з 01.12.2009 до вирішення суперечностей, які існують в правовому регулюванні компетенції органів управління товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк», він вимушений припинити укладати від імені товариства договори, сума яких буде перевищувати 100000,00 (сто тисяч) гривень, без прийняття рішень про укладення таких договорів загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк».

З матеріалів справи вбачається, що отримавши вищевказаний лист учасник товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»ОСОБА_1 04.12.2009 надав письмову відповідь на повідомлення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»103/1 від 26.11.2009, в якій повідомив, що ОСОБА_4, як директор повинен і надалі належним чином виконувати свої посадові обовязки, в тому числі укладати договори, сума яких перевищує 100000,00 (сто тисяч) гривень, без згоди чи іншого рішення загальних зборів, оскільки п.п. 13 п.10.2 ст. 10 Статуту суперечить п. 10.11 ст. 10 Статуту, а також ч.3 ст.145 Цивільного Кодексу України та ч.2 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства». Також в своїй відповіді директору товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»ОСОБА_1 звернув його увагу на те, що практично усі договори, повязані із виконанням товариством своїх статутних завдань укладаються на суму більше 100000,00 (сто тисяч) гривень, у звязку з чим в разі самостійного припинення зі сторони директора укладання таких договорів буде ускладнено чи зовсім паралізовано виробничу активність товариства з обмеженою діяльністю «Бізнес Парк», так як скликання засідання загальних зборів учасників товариства потребує затрати великого проміжку часу.

Розглянувши лист ОСОБА_1 від 04.12.2009 директор товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»ОСОБА_4 направив на адресу ОСОБА_1 лист №105 від 08.12.2009, в якому зазначив, що не зважаючи на обґрунтованість тверджень викладених ОСОБА_1 в листі від 04.12.2009 щодо продовження самостійного укладення директором товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»договорів на суму більше 100000, 00 гривень, він все одно вимушений з 01.12.2009 припинити укладати такі договори без попередніх рішень загальних зборів учасників про їх укладення, оскільки п.п. 13 п.10.2 ст. 10 Статуту на сьогоднішній день продовжує діяти і він не скасований чи не визнаний недійсним в судовому порядку.

Вищевикладені факти підтверджуються листами: №103/1 від 26.11.2009, від 04.12.2008, №105 від 08.12.2009 року, копії яких містяться в матеріалах справи та які приймаються судом у якості належних доказів викладених позивачем обставин.

Матеріали справи підтверджують той факт, що директор товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»ОСОБА_4 з 01.12.2009 припинив укладання від імені товариства договорів, сума яких перевищує 100000,00 (сто тисяч) гривень, без прийняття рішень про укладення таких договорів загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк».

Отже, судом встановлено, що починаючи з 01.12.2009 товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»припинило укладати договори, сума яких перевищує 100000,00 (сто тисяч) гривень, в результаті чого ефективність та прибутковість діяльності товариства знизилась, що підтверджується, крім іншого, письмовими поясненнями відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву. Ці факти підтверджено також представником товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»в усній формі в судовому засіданні 17.02.2010.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

Відповідно до п.п. 13 п.10.2 ст. 10 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належить питання щодо надання повноважень директору на укладення від імені товариства договорів (угод) сума яких перевищує 100000,00 (сто тисяч) гривень.

Згідно з ч. 3 п. 10.2 ст. 10 Статуту директор без довіреності, на підставі цього Статуту представляє інтереси товариства, виступає від його імені в органах державної влади та місцевого самоврядування, усіх судах, у межах компетенції, визначеної цим Статутом вирішує всі питання фінансово-господарської діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, має право першого підпису фінансових та платіжних документів, укладає договори, угоди, контракти, в тому числі зовнішньоекономічні, видає довіреності, формує апарат управління товариством та очолює його, приймає на роботу і звільняє з роботи найманих працівників товариства, видає накази, розпорядження і дає вказівки для виконання усіма працівниками товариства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що частиною 3 п. 10.11 ст. 10 Статуту визначена компетенція директора товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»без будь-яких обмежень щодо укладення директором від імені товариства договорів, угод, контрактів, в тому числі зовнішньоекономічних, а тому п.п. 13 п.10.2 ст.10 Статуту не відповідає та суперечить п.10.11 Статуту.

Відповідно до ч.3 ст.145 Цивільного кодексу України компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Таким чином, повноваження (компетенція) виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю закріплюються виключно в статуті такого товариства та в законах України. Частиною 3 статті 145 Цивільного кодексу України та в іншими нормами чинного законодавства України не передбачена можливість надання виконавчому органу товариства повноважень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю без внесення відповідних змін до статуту товариства. Крім того, в чинному законодавстві України не передбачено можливості надання загальними зборами учасників товариства повноважень виконавчому органу товариства на вчинення конкретної дії, зокрема, надання повноважень на укладання договору.

В свою чергу, як вже було встановлено судом вище в п.п. 13 п.10.2 ст.10 Статуту закріплене повноваження загальних зборів учасників товариства приймати рішення про надання повноважень директору на вчинення конкретних дій, а саме на укладення від імені товариства договорів (угод), сума яких перевищує 100000 (сто тисяч) гривень без закріплення таких повноважень в Статуті.

За таких обставин, господарський суд доходить висновку про те, що п.п. 13 п.10.2 ст.10 Статуту суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме ч.3 ст.145 Цивільного кодексу України.

Також суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Таким чином, загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю мають право надати (делегувати) виконавчому органу товариства лише ті повноваження, які відповідно до чинного законодавства України належать до компетенції загальних зборів учасників товариства. В свою чергу, чинним законодавством України до компетенції загальних зборів учасників товариства не віднесено повноваження щодо укладення договорів (угод). Таке повноваження віднесено до компетенції виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю.

В свою чергу, як вже було встановлено вище у п.п. 13 п.10.2 ст.10 Статуту міститься положення, яким загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»надано право делегувати директору товариства повноваження щодо укладення договорів, сума яких перевищує 100000,00 (сто тисяч) гривень. Однак у звязку з тим, що відповідно до вимог чинного законодавства України до повноважень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»не належить повноваження щодо укладення договорів, в тому числі договорів, ціна яких перевищує певну суму, адже таке повноваження в силу закону належить директору товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк», тому таке повноваження не може надаватись (делегуватись) загальними зборами товариства директору товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк».

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що положення п.п. 13 п. 10.2 ст.10 Статуту суперечать ч.2 ст.62 Закону України «Про господарські товариства»в тій частині, що загальні збори учасників товариства не можуть вирішувати питання про надання будь-яких повноважень директору товариства, в тому числі на укладення директором від імені товариства договорів сума яких перевищує 100000,00 (сто тисяч) грн., адже його компетенція встановлюється законами України і статутом товариства.

Відповідно до п. б) ч.1 ст.10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Як уже було встановлено вище, у звязку з тим, що з 01.12.2009 директор товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»до вирішення суперечностей, які існують в правовому регулюванні компетенції органів управління товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»припинив укладати від імені даного товариства договори сума яких перевищує 100000,00 (сто тисяч) гривень, знизилася ефективність діяльності товариства та зменшилась його прибутковість.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що наявність п.п. 13 п. 10.2 ст.10 Статуту, який, як вже було встановлено вище, суперечить вимогам чинного законодавства України, ускладнює та обмежує виробничу активність товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк», знижує ефективність його діяльності, а отже призводить до зменшення прибутку за наслідками його діяльності, що в свою чергу порушує право позивача на одержання частки прибутку (дивідендів), що виплачується пропорційно частці кожного з учасників.

Згідно з ч. 2 ст.20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються в тому числі шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, обмежують права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів.

За таких обставин, господарський суд м. Києва приходить до висновку, що через невідповідність п.п. 13 п. 10.2 ст.10 Статуту положенням п. 10.11 ст. 10 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк», ст.145 Цивільного кодексу України, ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», для захисту порушеного права позивача на одержання частки прибутку (дивідендів) від діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»п.п. 13 п. 10.2 ст.10 Статуту цього товариства слід визнати недійсним з моменту його затвердження.

Крім того суд зазначає, що визнання недійсними окремих положень статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»не тягне за собою автоматичну недійсність статуту цього товариства в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 33, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту затвердження підпункт 13 пункту 10.2 статті 10 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»(03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код 32301922), що був затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»від 09.01.2008 (протокол №3) та зареєстрований Державним реєстратором Шпилькою Валентиною Федорівною 29.01.2008, номер запису 10731050003001536.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк»(03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код 32301922) на користь ОСОБА_1 85(вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 26.02.2010