Рішення № 18296452, 19.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2011 Справа № 5008/1219/2011

За позовом Приватного підприємства „Сінкро Медика”, м. Ужгород

ДО комунального підприємства „Центральна районна аптека №22 м. Іршава”, м. Іршава

ПРО стягнення суми 1463,35грн, в тому числі 1236грн. основного боргу за договором купівлі-продажу №30/11 від 23.02.2011р., 24,72грн. трьох відсотків річних, 65,10грн. інфляційних втрат та 137,53грн. пені за несвоєчасний розрахунок

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 19.08.2011р.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Закарпатської області звернулося з позовом Приватне підприємство „Сінкро Медика”, м. Ужгород до комунального підприємства „Центральна районна аптека №22 м. Іршава”, м. Іршава про стягнення суми 1463,35грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2011 р. було порушено провадження у справі №5008/1219/2011, розгляд останньої призначено на 05.09.2011 р. на 10:45 год.

До дати судового засідання від позивача надійшла заява у відповідності до вимог статті 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог з огляду на те, що відповідачем після порушення провадження у справі частково здійснено оплату суми позовних вимог у розмірі 1236грн, що відповідає розміру основного боргу.

Ухвалою суду від 05.09.2011р. розгляд справи відкладено на 19.09.2011р.

Представник позивача просить уточнені ним позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 227,35грн., в тому числі 24,72грн. трьох відсотків річних, 65,10грн. інфляційних втрат та 137,53грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також понесені позивачем судові витрати в сумі сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання по повному та своєчасному проведенню розрахунків по оплаті за придбану продукцію.

Вважає, що такими діями відповідача йому завдано шкоди, що унеможливлює здійснювати ефективну підприємницьку діяльність, спрямовану на отримання прибутку

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 05.09.2011р., повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року по справі № 5008/1219/2011

господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 22.07.2011 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №00524687, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 22.07.2011 року.

Ухвалою суду від 05.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 19.09.2011р., однак, відповідач повторно в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 22.07.2011р. та 05.09.2011р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в звязку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання договору купівлі-продажу №М30/11 від 23.02.11 р. Приватним підприємством „Сінкро Медика”, м. Ужгород (надалі позивачем) 23.02.11 р. згідно накладної № 70 було поставлено комунальному підприємству „Центральна районна аптека №22 м. Іршава”, м. Іршава (надалі відповідач) товар «Стериліум класик пур»1 л на загальну суму 292,00 грн., в т.ч. ПДВ 48,67 грн. (на дану поставку виставлено рахунок № 59 від 23.02.11 р.) та згідно накладної № 71 товар «Рулонна плівка Ретіна ХОМ»на загальну суму 3144,00 грн. без ПДВ (на дану поставку виставлено рахунок № 58 від 23.02.11 р.).

Відповідно до п. 5.2. вказаного договору, якщо термін оплати товару не зазначається в рахунку-фактурі або накладній, то розрахунок здійснюється покупцем не пізніше 21 календарного дня з моменту здійснення поставки. Так як у виставлених до оплати рахунках та накладних термін оплати товару не зазначався, а сам товар по обидвох накладних було поставлено відповідачу 23.02.11 р., - граничним терміном його оплати було 16 березня 2011 р.

04.05.11 р. згідно платіжного документа № 314 відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 1500,00 грн. без ПДВ. В призначенні платежу зазначено, що оплату здійснено згідно рахунку № 59 від 23.02.11 р. Таким чином, за відповідачем рахувалася переплата по рахунку № 59 від 23.02.11 р у розмірі 1208,00 грн. та недоплата по рахунку № 58 від 23.02.11 у повному обсязі (3144,00 грн.).

На адресу відповідача позивачем було надіслано претензію № 168 від 17.05.11 р. (отримано 18.05.11 р.), в якій на підставі ч. З ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України заявлено про зарахування з дати отримання даної претензії суми переплати в розмірі 1208,00 грн. (по рахунку № 59 від 23.02.11 р.) в суму заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 3144,00 грн. (по рах. № 58 від 23.02.11 р.). Цим же ж листом поставлено вимогу про сплату основного боргу в

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року по справі № 5008/1219/2011

розмірі 1936,00 грн., пені, трьох процентів річних від простроченої суми та втрат від інфляції, що разом складало 2080,05 грн.

Відповіді на претензію позивачем отримано не було, що підтверджує визнання відповідачем боргу та відсутність заперечень щодо його розміру.

09.06.11 р. відповідачем згідно платіжного документа № 390 здійснено перерахування коштів на поточний рахунок позивача в розмірі 700,00 грн. без ПДВ. В призначенні платежу зазначено, що оплату здійснено «за медикаменти зг накладної № 55 від 20.02.11 р.». Однак, згідно накладної за таким номером і від такої дати поставка товару позивачем відповідачу не здійснювалася, що вочевидь вказує на описку останнім при заповненні графи «Призначення платежу»платіжного документа. Тому, позивач листом № 277 від 01.08.11 р. (отримано 03.08.11 р.) повідомив відповідача про зарахування суми платежу в розмірі 700,00 грн. в суму його заборгованості перед підприємством в розмірі 1936,0 грн. (по рах. № 58 від 23.02.11 р. та накладній № 71 від 23.02.11 р.).

Таким чином станом на день подання позову сума основної заборгованості відповідача перед позивачем по договору купівлі-продажу № М 30/11 від 23.02.11 р. за поставлений товар (рахунок№ 58 від 23.02.11 р. танакладна№ 71 від 23.02.11 р.) становить 1236,00грн. без ПДВ.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору Відповідачу було надіслано вимогу № 277 від 01.08.11 р. яку Відповідач на момент подання позовної заяви не виконав.

Відтак, просить у відповідності до вимог пункту 8.3 Договору стягнути з відповідача штрафну неустойку (у формі пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, до моменту повного розрахунку, а також оплатити суму боргу із врахуванням індексу інфляції та нарахуванням відсотків річних в розмірі 3% (ст. 625 ЦК України), що нараховуються на прострочену суму за кожен день прострочки.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року по справі № 5008/1219/2011

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно умов договору, а саме п.5.2, відповідач зобовязувався здійснити оплату придбаного товару з відстрочкою платежу на 21 календарний день з моменту поставки товару, тобто не пізніше 16.03.2011р. Взяті на себе зобов'язання Відповідач прострочив і виконував неналежно. Сума не виконаного грошового зобовязання Відповідача станом на 18.08.2011р. року склала 1236грн.

Разом з тим, відповідачем подано суду докази про сплату даної суми боргу, у звязку з чим, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог п.1.1 статті 80 ГПК провадження у справі в цій частині припинити.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, згідно статті 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року по справі № 5008/1219/2011

Штрафні санкції визначаються частиною першої статті 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобовязання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 1236грн. суд погоджується з розрахунком 3 відсотків річних у розмірі 24,72грн. та витрат повязаних з інфляційними процесами в сумі 65,10грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафнимисанкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2011 року по справі № 5008/1219/2011

предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Згідно п. 8.3 Договору у випадку порушення Покупцем (Відповідачем) строків оплати Товару, встановлених договором, Продавець (Позивач) має право вимагати від Покупця (Відповідача) сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відтак, вимоги про стягнення пені у відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України за період з 16.03.2011р. по 18.08.2011р. в сумі 137,53грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 227,35грн., в тому числі 137,53грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 24,72грн. відсотків річних та 65,10грн. інфляційних втрат. В решта частині позовних вимог провадження у справі припинити у відповідності до вимог п.1.1 статті 80 ГПК України.

Судові витрати за розгляд справи судом за змістом ст.ст. 4449 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, п.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2. Стягнути з комунального підприємства „Центральна районна аптека №22 м. Іршава”, 90100, м. Іршава, вул.. Шевченка, 33а (код ЄДРПОУ 01977257) на користь Приватного підприємства „Сінкро Медика”, 88011, м. Ужгород, вул.. Гагаріна, 42/1 (код ЄДРПОУ 33985407) суму 227,35грн., в тому числі 137,53грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 24,72грн. відсотків річних та 65,10грн. інфляційних втрат, а також суму 102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.1. За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

3. В решта частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Ф. Ремецькі