Рішення № 18296414, 14.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.2011 Справа № 5008/801/2011

за позовом Закарпатського транспортного прокурора в інтересах держави Міністерства транспорту та звязку України в особі державного територіально-галузевого обєднання „Львівська залізниця” відокремленого підрозділу „Ужгородська дирекція залізничних перевезень”, м. Ужгород

до відповідача приватного підприємства „Аутдор Шарк”, м. Ужгород

про стягнення суми 13672,89 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Прокурор Чмерека Ірина Михайлівна - помічник Закарпатського транспортного прокурора

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 29.07.10 №ню-479)

від відповідача ОСОБА_2. адвокат (дов. від 11.01.10)

СУТЬ СПОРУ: з урахуванням уточнення позовних вимог про стягнення суми 13672,89 грн., у т.ч. 13067,73 грн. основної заборгованості та 605,89 грн. пені, згідно договору №14 про проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях від 10.09.07.

Прокурор просить задоволити позов у повному обсязі. Державне територіально-галузеве обєднання „Львівська залізниця” створене на державній власності та належить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України - центрального органу виконавчої влади. Представницькі повноваження здійснюються прокурором з метою недопущення виникнення фактів дебіторської заборгованості перед державним територіально-галузевим обєднанням „Львівська залізниця”, що може спричинити дефіцит коштів на залізниці по сплаті коштів до бюджету та порушити інтереси держави в галузі залізничного транспорту. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач внаслідок невиконання своїх зобовязань, передбачених договором, заборгував позивачу 15909,42 грн. Позивач позовні вимоги підтримав та у поясненнях від 05.07.11 уточнив суму заборгованості, яка станом на час судового розгляду становить 13672,89 грн. у т.ч. 605,89 грн. пені.

Відповідач заперечує позовні вимоги, виходячи з наступного. Починаючи з 2007 року він користується місцями для розміщення спеціальних рекламних конструкцій в кількості 5 місць на землях Ужгородської міської ради, які перебувають у постійному користуванні Львівської залізниці. Розмір площі місця розташування рекламного засобу договором не визначено. Площа місця розташування рекламних засобів повинна вираховуватися відповідно до положень пункту 32 Тимчасових правил розміщення зовнішньої реклами і становить 42 кв.м. (площа розташування пяти рекламних засобів). З урахуванням ПДВ вартість за тимчасове розміщення рекламних конструкцій становить 1159,2 грн., що були сплачені позивачу. Натомість позивач виставляє рахунок для оплати №69, в якому площа місця розташування рекламних засобів становить 90 кв.м. замість 42 кв.м.

У судовому засіданні 08.09.11, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

10 вересня 2007 року між (позивачем) державним територіально-галузевим обєднанням „Львівська залізниця” і особі начальника відокремленого підрозділу „Станція Ужгород” Піщанського М.М. та приватним підприємством „Шарк” укладено договір №14 про проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях. Предметом даного договору (п.2.1), враховуючи доповнення до договору від 26.09.08, є надання позивачем в експлуатацію місць для розміщення спеціальних конструкції на пристанційній території у кількості пяти одиниць розміром 6х3 кв.м.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватне підприємство „Шарк” 25.02.10 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязані з реорганізацією.

30.09.10 між позивачем та приватним підприємством „Аутдор-Шарк” (зареєстрованого 20.05.05 номер запису 13241020000000810) укладено додаток №3 до договору №14 від 10 вересня 2007 року (стороною якого виступало приватне підприємство „Шарк”, що ліквідовано). Згідно цього додатку сторони домовилися, про зміну п.11 договору щодо юридичних адрес та банківських реквізитів сторін, а саме зі сторони ПП „Шарк” зазначені реквізити приватного підприємства „Аутдор-Шарк”. Вказаний додаток скріплений підписом директора ПП „Аутдор-Шарк” та печаткою цього товариства.

28.01.11 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №4 до договору №14 від 10.09.07, де сторони домовилися: пункт 6.3 договору змінити і викласти в наступній редакції: ”Вартість робіт за цим договором встановлюється в розмірі 23,00 грн. за один квадратний метр спеціальної конструкції в місяць, без врахування ПДВ та ПНР. Всі інші пункти договору залишаються без змін. Дана додаткова угода є невідємною частиною договору №14 від 10.09.07.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що підставою виникнення зобовязань між позивачем і відповідачем є договір. Посилання позивача та відповідача у додаткових угодах на договір №14 від 10 вересня 2007 року свідчить про те, що відповідач прийняв умови цього договору у повному обємі. Про це свідчить і той факт що відповідач заперечує позовні вимоги у частині нарахування плати за надані послуги. Однак заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом, виходячи з наступного.

Відповідач посилається на п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067, де встановлено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

У звязку із цим доводить, що площа місця розташування рекламного засобу ПП „Аутдор-Шарк” вираховується: (6+0,5+0,5) - ширина х (0.2+0,5+0,5) - товщина = 8,4 кв.м. Отже, площа місця розташування одного рекламного засобу становить 8,4 кв.м., а пяти рекламних засобів 42 кв.м.

Однак, як вбачається із додаткової угоди від 28.01.2011 №4, сторони погодили умови щодо встановлення плати за один квадратний метр спеціальної конструкції, а не плати за тимчасове користування місця розташування рекламних засобів.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статі 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відтак доводи позивача щодо визначення плати по договору: 6м. х 3 м. х 5 шт. = 90 кв.м.; 90 кв.м. х 23 грн. = 2070,00 грн., є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п. 6.5 договору у випадку прострочення замовником строків оплати (п.6.4) замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми належної до сплати.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 13672,89 грн., у т.ч. 13067,73 грн. основної заборгованості та 605,89 грн. пені (розрахунок додається), підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету підлягають стягненню судові витрати у сумі 136,72 грн. державного мита та в доход державного бюджету м. Ужгорода - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 29, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Аутдор Шарк” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Жупанатська, 15/1, код 33537162) на користь державного територіально-галузевого обєднання „Львівська залізниця” (м. Львів, вул. Гоголя, 1) відокремленого підрозділу „Ужгородська дирекція залізничних перевезень” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф. Тихого, 8, код 25449675) суму 13672,89 грн., у т.ч. 13067,73 грн. основної заборгованості та 605,89 грн. пені.

Стягнути з приватного підприємства „Аутдор Шарк” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Жупанатська, 15/1, код 33537162) в доход державного бюджету (р/р 31115095700002, банк одержувача - ГУДКУ у Закарпатській області, отримувач УДК у м. Ужгороді, МФО 812016, код 22108040, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) суму 136,72 грн. державного мита.

Стягнути з приватного підприємства „Аутдор Шарк” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Жупанатська, 15/1, код 33537162) в доход державного бюджету м. Ужгорода (р/р 31214264700002, банк одержувача - ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 259) суму 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.09.11.