Рішення № 18296013, 30.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.11 р. Справа № 24/70

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка», м.Донецьк

про стягнення 6714124,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. № 2912/51-Д від 09.12.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. № 702 від 28.03.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Вугілля України” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» про стягнення боргу за договором поставки № ДИС/5-95псту від 08.08.2005р. в розмірі 6714124,3 грн., з яких 5876105,11 грн. сума основного боргу, 205744,17 грн. 3% річних, 632275,02 грн. інфляційні.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав договір поставки № ДИС/5-95псту від 08.08.2005 р. з додатковими угодами та специфікаціями до нього, акти приймання-передачі за період липень-вересень 2009 року та січень-березень 2010 р., акти звірки розрахунків, претензію № 683/06 від 23.03.2009 р., відповідь на претензію № 563 від 15.04.2009 р.

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

В обґрунтування заперечень ТОВ „Донецька Індустріальна Спілка” посилається на те, що наявність зобовязань не може підтверджуватися актом звірки, оскільки акт звірки є лише документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами договором, накладними, рахунками, тощо. Відповідач стверджує, що позивачем не надано доказів на якій підставі відвантажувався товар ТОВ „ДІС” за спірний період і чи можливе здійснення відвантаження без попередньої оплати. Крім того, на думку відповідача, позивач не надав доказів права вимагати сплати заборгованості.

15.08.2011р. відповідач надав клопотання про призначення судово-економічної експертизи по справі, проведення якої запропоновано доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Судом клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи по справі відхилено у звязку з тим, що експертиза призначається, коли для вирішення справи необхідні специфічні знання в певній галузі, а призначення судової експертизи є правом господарського суду, яке він використовує для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань. Як зазначається у пункті 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Господарський суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті і потреба у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування відсутня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

08.08.2005 р. між Державним підприємством „Вугілля України” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» (покупець) укладено договір № ДИС/5-95псту (а.с.7), за умовами якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, товар, асортимент, кількість та вартість якого зазначені в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору і які є його невідємною частиною.

Згідно п.3.1. договору, поставка продукції здійснюється на умовах FCA станція відправлення ЦОФ.

Згідно п.3.1.3. договору, датою поставки (відвантаження) вважається дата штампу залізничної станції відправлення на залізничній накладній.

Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що по кожній партії продукції протягом 5 календарних днів з дати відвантаження, продавець буде направляти покупцю наступні документи: оригінал товаротранспортної накладної; оригінал сертифікату якості; оригінал рахунку-фактури; податкова накладна; оригінал листа, що підтверджує право власності; акт приймання-передачі. Оригінали цих документів передаються покупцю „із рук в руки”.

Розділом 4 договору сторони домовились, що ціна на продукцію встановлюється у гривнях згідно з Специфікаціями.

Сторони неодноразово вносили зміни до договору шляхом укладення відповідних додаткових угод (т.1 а.с.11-19).

Так, згідно додаткової угоди від 31.10.2005 р. (т.1 а.с.12) сторони внесли зміни до п.5.1 договору № ДИС/5-95псту від 08.08.2005 р. та визначили, що покупець здійснює 100% передплату вартості запланованого до відвантаження декадного обсягу продукції за 5 календарних днів до початку відвантаження. Заплановані до поставки на декаду обсяги продукції, у випадку їх невчасної оплати, виключаються з плану поставки та не поновлюються. Зазначена додаткова угода набрала сили з моменту її підписання сторонами і діє до закінчення строку договору.

Додатковою угодою №01-12/09 від 29.12.2009р. до договору сторони встановили, що договір діє до 31.12.2010р. (т.1 а.с.11).

Специфікаціями до договору сторони визначили марку вугілля, вагу, ціну, а також якісні характеристики товару та умови поставки товару. (т.1 а.с.20-71).

Договір № ДИС/5-95псту від 08.08.2005 р. разом з додатками та додатковими угодами до нього підписані обома сторонами без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу вугільний концентрат на загальну суму 925954,33 грн., про що свідчать акти приймання-передачі вугільної продукції за серпень 2009р., липень 2009 р., з вересня по грудень 2009р., з січня 2010р. по березень 2010р. (т.1. а.с.72-150, т.2 а.с.1-165).

Протягом дії договору між сторонами проводилась звірка розрахунків, про що свідчать відповідні акти (т.2 а.с.99-145).

Як вбачається, позивач звертався до відповідача з претензією №683/06 від 23.03.2009р. на суму 9505381,21 грн. (т.3 а.с.36), на яку 15.04.2009р. за вих.№563 зі сторони ТОВ „ДІС” було надано відповідь щодо погашення боргу до 01.05.2009р. (т.3 а.с.37).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2010 р. заборгованість ТОВ „Донецька Індустріальна Спілка” перед Державним підприємством „Вугілля України” склала 5876105,11 грн. (т.2 а.с.99).

Матеріали справи не містять доказів погашення боргу у повному обсязі.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за договором поставки № ДИС/5-95псту від 08.08.2005р. в розмірі 6714124,3 грн., з яких 5876105,11 грн. сума основного боргу, 205744,17 грн. 3% річних, 632275,02 грн. інфляційні.

Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписи ч. 1 ст. 693 ЦК України зазначають, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З матеріалів справи вбачається, що поставка вугільного концентрату здійснена позивачем без отримання передоплати за договором.

Згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів подання відповідачем заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, у тому числі й щодо документів, що стосуються товару.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав у власність відповідача вугільний концентрат для коксування на суму 925954,33 грн. Акти приймання-передачі вугільної продукції підписані обома сторонами та скріплені печатками обох підприємств.

За поясненнями позивача, на момент звернення до суду борг відповідача перед позивачем складає 5876105,11 грн.

Відповідач не надав суду доказів оплати цього боргу в повному обсязі.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № ДИС/5-95псту від 08.08.2005 р. в розмірі 5876105,11 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми права позивач просить стягнути з відповідача, 3 % річних у сумі 205744,17 грн. та інфляційні у сумі 632275,02 грн.

Судом перевірено розрахунок позивача за допомогою програмного комплексу „Діловодство суду”, у звязку з чим суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних є арифметично вірним, а тому суд стягує на користь позивача 3% річних у сумі 205744,17 грн. та інфляційні у сумі 632275,02 грн.

Відповідач доводів позивача належними доказами не спростував, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Вугілля України”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка», м.Донецьк, про стягнення боргу за договором поставки № ДИС/5-95псту від 08.08.2005р. в розмірі 6714124,3 грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 97, код ЄДРПОУ 24812777, п/р № 26009174800 в ЗАТ «Донгорбанк» в м.Донецьк, МФО 334970) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, п/р 26002830186 у ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465) 5876105,11 грн. основного боргу, 205744,17 грн. 3% річних, 632275,02 грн. інфляційних нарахувань, державне мито в сумі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складений та підписаний 01.09.2011 р.

(062)381-91-20

Надруковано 3 прим.:

1 у справу

1 позивачу

1 відповідачу