Рішення № 18295948, 10.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.11 р. Справа № 13/108

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд „Інноваційні стратегії”, м. Київ

до відповідача 1:Державної холдингової компанії „Луганськвуглепереробка”, м. Луганськ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша фондова брокерська компанія”, м. Донецьк

про: стягнення 8554109грн. 77коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 86/2011 від 20.06.2011р.)

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2 ОСОБА_2 (за довіреністю від 28.07.2011р.)

В судовому засіданні 28.07.2011р.

оголошувалась перерва до 10.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд „Інноваційні стратегії”, м. Київ (далі позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути солідарно з Державної холдингової компанії „Луганськвуглепереробка”, м. Луганськ (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша фондова брокерська компанія”, м. Донецьк (далі відповідач 2) суму заборгованості у розмірі 8107003грн.00коп., інфляційні нарахування в розмірі 340494грн.13коп., 3% річних у розмірі 106612грн.64коп.

Ухвалою від 13.07.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 28.07.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати отриманих на підставі договору купівлі продажу № Б48/1410/022;08/1410/004 від 14.10.2008р. цінних паперів, у звяку з чим у відповідача 1 виникла заборгованість за отриманні цінні папери в розмірі 8107003грн.00коп., яка і заявлена позивачем до стягнення з відповідача 1 та відповідача 2, як зберігача зазначених цінних паперів, солідарно.

На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору купівлі продажу цінних паперів № Б48/1410/022;08/1410/004 від 14.10.2008р., акту приймання передачі від 04.11.2010р., лист відповідача 1 № 2910-1 від 29.10.2010р., яким відповідач 1 повідомляє про відкриття рахунку в цінних паперів у зберігача відповідача 2, у звязку з чим просить позивача виконати свої зобовязання за договором та здійснити поставку цінних паперів, виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., вимоги № 05/05-001 від 05.05.2011р.

Клопотанням б/н від 28.07.2011р. позивач надав письмові пояснення, якими зазначив, що зберігачем цінних паперів, по оплаті яких виникла заборгованість, є відповідач 2, отже оскільки саме останній отримав вищевказані цінні папери, то повинен нести солідарну відповідальність по оплаті суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; довідку за підписом голови наглядової ради, згідно з якою станом на 28.07.2011р. заборгованість відповідача 1 на користь позивача становить 8107003грн.00коп.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві від 28.07.2011р., вважає що вимоги заявлені до нього безпідставно; зазначив, що свої договірні зобовязання перед Відповідачем 1, що виникли на підставі укладеного між ними договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 003743 від 19.07.2010р. виконав в повному обсязі, а саме на рахунку відповідача 1 зберігаються визначені в позовній заяві цінні папери акції ЗАТ „Горлівське” в кількості 8107003 штуки за загальною ціною 8107003грн.00коп. На підтвердження вищевикладеної позиції, відповідачем 1 надані договір про відкриття рахунку у цінних паперах № 003743 від 19.07.2010р. та договори про відкриття рахунку у цінних паперах № 100004 від 18.10.2007р., генеральний договір № 100004/1 від 18.06.2010р. про обслуговування зберігачем активів інституту спільного інвестування, договір про відкриття рахунку у цінних паперах № 100004 від 18.06.2010р., укладені між відповідачем 1 та позивачем.

Відповідач 2 у наданому відзиві на позовну заяву підтвердив факт отримання від позивача цінних паперів та наявність заборгованості у заявленому розмірі, з посиланням на неможливість здійснення оплати через скрутне фінансове становище просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 10.08.2011р. відповідач 1 своїх предстаників не направив, хоча був належним чином повідомлений про час судового засідання.

В судовому засідання 10.08.2011р. представники позивача та відповідача 2 підтримали позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача 1 істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (продавцем) та відповідачем 1 (покупець) 14.10.2008р. був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів Б48/1410/022;08/1410/004, згідно з яким продавець зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити наступні цінні папери: акції прості іменні, емітентом яких є ЗАТ „Горлівське”, код ЄДРПОУ 32804702, номінальною вартістю 1грн.00коп., кількістю 8107003 шт., курсова вартість пакету цінних паперів становить 8107003грн.00коп.

Відповідно п. 1.2 договору загальна сума угоди становить 8107003грн.00коп.

Згідно п. 2.1 договору покупець зобовязаний сплатити на банківський рахунок продавця загальну суму договору, вказану в п. 1.2 даного договору до 26.11.2010р.

Відповідно п. 8.2 договору цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно договору зобовязань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що актом приймання передачі цінних паперів позивач передав, а відповідач 1 прийняв цінні папери, узгоджені сторонами в п. 1.1 договору купівлі продажу.

Факт отримання відповідачем 1 цінних паперів за актом приймання - передачі підтверджується особистим підписом відповідача 1 та відбитком печатки, чим надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості акцій за передбаченою ціною.

Позивач у позові посилається на те, що станом на час розгляду справи відповідач 1 належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, сума заборгованості в розмірі 8107003грн.00коп. за отримані цінні папери не сплачена.

Позивач вимогою № 05/05-001 від 05.05.2011р., керуючись п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, просив відповідача 1 у семиденний строк від дня предявлення даної вимоги виконати свої договірні зобовязання та сплатити вартість акцій, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, всього 8554109грн.77коп.

Однак, відповідач 1 не вчинив жодних дій, спрямованих на погашення виниклої суми заборгованості, не надав жодної відповіді на направлену позивачем вимогу.

З посиланням на те, що відповідач 2 є зберігачем цінних паперів, позивач вважаючи, що відповідач 1 та 2 не виконали свої договірні зобовязання, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягненні солідарно з відповідачів 1 та 2 суми заборгованості у розмірі 8107003грн.00коп., інфляційні нарахування в сумі 340494грн.13коп., 3% річних у сумі 106612грн.64коп., у звязку з неналежним виконанням відповідачем 1 умов договору купівлі продажу цінних паперів № Б48/1410/022;08/1410/004 від 14.10.2008р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору купівліпродажу.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів позивач за актом приймання передачі передав відповідачу 1 цінні папери загальною вартістю 8107003грн.00коп., а останній прийняв їх, у звязку з чим набув обовязок оплатити отримане.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки сторони п. 2.1 договору визначили обовязок покупця сплатити на банківський рахунок продавця загальну суму договору - 8107003грн. 00коп. до 26.11.2010р., то з 27.11.2010р. почалося прострочення виконання зобовязання.

Позивачем 10.05.2011р. була направлена відповідачу 1 вимога № 05/05-001 від 05.05.2011р. про сплату заборгованості з посиланням на спірний договір купівлі продажу, акт приймання передачі цінних паперів від 04.11.2010р.

Однак, відповідач 1 не надав жодної відповіді на направлену претензію, не вчинив жодних дій, спрямованих на погашення виниклої заборгованості.

Суд зазначає, що договір купівлі-продажу цінних паперів № Б48/1410/022;08/1410/004 від 14.10.2008р. був укладений позивачем саме з Державною холдинговою компанією „Луганськвуглепереробка”, м. Луганськ та не містить ніяких грошових зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша фондова брокерська компанія”, м. Донецьк перед позивачем.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, договірні відносини, що існують між відповідачем 1 та відповідачем 2 на підставі укладеного між ними договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 003743 від 19.07.2010р. та відносини між позивачем та відповідачем 2 на підставі договорів про відкриття рахунку у цінних паперах № 100004 від 18.10.2007р., генерального договору № 100004/1 від 18.06.2010р. про обслуговування зберігачем активів інституту спільного інвестування, договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 100004 від 18.06.2010р., не передбачають обовязок відповідача 2 нести солідарну відповідальність разом з відповідачем 1 у разі неналежного виконання останнім своїх договірних зобовязань за договором купівлі-продажу цінних паперів Б48/1410/022;08/1410/004 від 14.10.2008р.

На підставі зазначених договорів у відповідача 2 виник лише обовязок надати відповідачу 1 та позивачу послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних їм цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами.

Той факт, що зберігачем цінних паперів є Товариство з обмеженою відповідальністю „Перша фондова брокерська компанія”, м. Донецьк не може бути підставою для стягнення з нього заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів Б48/1410/022;08/1410/004 від 14.10.2008р.

Крім того, пунктом 5.3 договору купівлі-продажу цінних паперів № Б48/1410/014;08/1410/002 від 14.10.2008р. сторони передбачили, що повірений (відповідач 2) не несе відповідальність за неналежне виконання продавцем (позивач) та покупцем (відповідач 1) своїх зобовязань за цим договором.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів наявності у відповідача 2 зобовязань щодо сплати заявленої до стягнення суми заборгованості.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що саме відповідач 1 не виконав свої зобовязання щодо оплати у встановлений строк вартості цінних паперів в розмірі 8107003грн.00коп., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в повному обсязі підлягають задоволенню відносно відповідача1.

Заявлені вимоги підтверджуються: актом приймання передачі цінних паперів від 04.11.2010р. до договору купівлі продажу, випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 100004 за період з 01.11.2010р. по 31.10.2008р., вимогою № 05/05-001 від 05.05.2011р., довідкою за підписом голови наглядової ради, згідно з якою станом на 28.07.2011р. заборгованість відповідача 1 на користь позивача становить 8107003грн.00коп.

Доказів погашення боргу в сумі 8107003грн.00коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача 1 всупереч нормам законодавства та умов договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 8107003грн.00коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з відповідача 1.

Посилання відповідача 1 на скрутне фінансове становище суд не приймає до уваги з огляду на те, що ст. 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

До того ж, положеннями ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачами щодо оплати вартості отриманих цінних паперів, позивачем нараховані 3% річних в сумі 106612грн.64коп. та індекс інфляції у розмірі 340494грн.13коп. за період з 27.11.2010р. по 05.05.2011р. на суму боргу 8107003грн.00коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині інфляційних витрат та 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство”, з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, встановив, що заявлена позивачем сума інфляційних нарахувань у розмірі 340494грн.13коп. та 3% річних у сумі 106612грн.64коп. не перевищують розмір, який може бути нарахований за заявлений період, а отже, підлягають стягненню з відповідача 1 у заявленому розмірі (враховуючи межі позовних вимог). Позовні вимоги в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 8107003грн.00коп., інфляційних нарахувань в сумі 340494грн.13коп., 3% річних у сумі 106612грн.64коп. тільки відносно відповідача 1.

На підставі вищевикладених висновків, суд відмовляє позивачу в задоволені вимог до відповідача 2 у звязку з їх безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд „Інноваційні стратегії”, м. Київ про стягнення солідарно з Державної холдингової компанії „Луганськвуглепереробка”, м. Луганськ та Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша фондова брокерська компанія”, м. Донецьк суми заборгованості у розмірі 8107003грн.00коп., інфляційних нарахувань в розмірі 340494грн.13коп., 3% річних у розмірі 106612грн.64коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Державної холдингової компанії „Луганськвуглепереробка” (юридична адреса: 91019, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Кірова, будинок 49, код ЄДРПОУ 30463890, р/р 26006122444 в ДФ АБ „Експрес Банк”, МФО 335838) на користь Публічного акціонерного товариства „Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд „Інноваційні стратегії” (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 73, офіс 5, код ЄДРПОУ 33743651, р/р 26502006572001 в АТ КБ „ТК Кредит” в м. Києві, МФО 322830) суму основного боргу в розмірі 8107003грн.00коп., інфляційні нарахування в сумі 340494грн.13коп., 3% річних у сумі 106612грн.64коп., витрати на оплату державного мита в сумі 25500грн. 00коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 10.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >