Рішення № 18295853, 05.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.11 р. Справа № 13/87

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного підприємства „Агропром Центр”, Донецька обл., м. Красноармійськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сальвія - Агро”, Донецька обл., м. Маріуполь

про стягнення заборгованості у розмірі 57587грн.20коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю від 28.02.2009р.)

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Агропром Центр”, Донецька обл., м. Красноармійськ (далі позивач) звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сальвія - Агро”, Донецька обл., м. Маріуполь (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 57587грн.20коп.

Ухвалою від 10.06.2011р. судом порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 05.07.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки № С-38 від 06.05.2008р.

На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору поставки № С-38 від 06.05.2008р., специфікації № 1 до договору № С-38 від 06.05.2008р., накладної № 451-с від 06.05.2008р., довіреності серії ЯОН № 548911 від 06.05.2008р., податкової накладної до видаткової, банківської виписки, що свідчить про часткову оплату відповідачем вартості поставленого товару на суму 65000грн.00коп.

Справа слуханням відкладалась у звязку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє на 05.08.2011р., але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. Ухвалою про відкладення розгляду справи від 05.07.2011р., суд зобовязав головне управління статистики в Донецькій області надіслати на адресу суду відомості стосовно статусу та місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „“Сальвія - Агро”, ідентифікаційний код 35388299.

На вимоги ухвали суду від 05.07.2011р. від Головного управління статистики у Донецькій області через канцелярію суду 21.07.2011р. надійшов Витяг з ЄДРОУ станом на 15.07.2011р., згідно з яким вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 87524, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гастелло, будинок 87, квартира 19. Саме така адреса, зазначена позивачем в позовній заяві.

Ухвали суду надсилалися своєчасно за адресою, вказаній у позові та витягу з ЄДРПОУ, але поштові відправлення поверталися у звязку з відсутністю організації за данною адресою.

Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначкою "організація відсутня за зазначеною адресою", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

В судовому засіданні 05.08.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

06.05.2008р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № С-38, згідно з яким у відповідності з умовами даного договору постачальник зобовязується поставити покупцю насіний матеріал, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно п. 1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість зазначаються в специфікаціях, які підписуються повноваженими представниками сторін та є невідємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.4 договору моментом передачі партії товару від постачальника покупцю є момент підписання покупцем накладної, у відповідності з якою вказана партія товару передається покупцю. В момент передачі партії товару у покупця виникає право власності на цю партію.

Пунктом 3.6 договору сторони встановили, що по взаємній згоді сторін покупець може видати, а постачальник прийняти від нього вексель на всю суму боргу або частину боргу.

Згідно п. 5.1 договору даний договір діє з 06.05.2008р. по 30.12.2008р.

Відповідно п. 3.2 договору строки оплати товару зазначаються в специфікації.

Так, Специфікацією № 1 від 06.05.2008р. до договору № С-38 від 06.05.2008р. сторони конкретизували предмет договору, визначивши його найменування, ціну за одиницю та загальну вартість; визначили строк оплати простий вексель до 20.09.2008р.; встановили строк поставки товару до 25.05.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснив поставку товару за видатковою накладною № 451-с від 06.05.2008р., всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 122587грн.20коп.

Позивач у позові посилається на те, що станом на час розгляду справи відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, сума заборгованості з урахуванням суми частково оплаченого товару, в розмірі 57587грн.20коп. не погашена.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 57587грн.20коп. у звязку з неналежним виконанням умов договору поставки № С-38 від 06.05.2008р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, згідно укладеного між сторонами договору № С-38 від 06.05.2008р. у позивача виник обовязок поставити товар, а у покупця прийняти та оплатити його.

Як зазначалось, позивач за видатковою накладною № 451-с від 06.05.2008р. здійснив поставку товару загальною вартістю 122587грн.20коп.

Факт отримання відповідачем товару за вказаною накладною підтверджується підписом представника відповідача в графі „Отримав” , чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту, ціни товару.

У суду відсутні сумніви відносно отримання товару саме представником відповідача, оскільки в матеріалах справи міститься довіреність серії ЯОН № 548911 від 06.05.2008р., видана на ОСОБА_2 для отриманні від відповідача товару насіння по накладній № 451 від 06.05.2008р., за якою і була здійснена поставка товару на виконання умов договору № С-38 від 06.05.2008р.

На факт поставки товару за видатковою накладною № С-38 від 06.05.2008р. саме на виконання умов договору вказує посилання відповідність поставленого товару характеристикам товару, узгоджених сторонами специфікацією, що є невідмною частиною договору № С-38 від 06.05.2008р., про що значиться в самій специфікації.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Крім того, сторони п. 3.6 договору встановили, що по взаємній згоді сторін покупець може видати, а постачальник прийняти від нього вексель на всю суму боргу або на частину боргу.

Сторони у п. 3.2 договору передбачили, що строки оплати товару зазначаються в специфікації, відповідно до змісту якої строк оплати - до 20.09.2008р.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання по оплаті отриманого товару, сплативши 21.08.2008р. лише частково вартість товару в розмірі 65000грн.00коп., внаслідок чого на день звернення позивача з позовом до господарського суду почалося прострочення виконання зобовязання по оплаті товару в сумі 57587грн.20коп., отриманого за видатковою накладною № 451 с від 06.05.2008р.

Доказів погашення боргу в сумі 57587грн.20коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 57587грн.20коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 57587грн.20коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Агропром Центр”, Донецька обл., м. Красноармійськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сальвія - Агро”, Донецька обл., м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 57587грн.20коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сальвія - Агро” (юридична адреса: 87524, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гастелло, будинок 87, квартира 19, код ЄДРПОУ 35388299) на користь Приватного підприємства „Агропром Центр” (юридична адреса: 85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Таманова, будинок 22, квартира 22, код ЄДРПОУ 30211319 ) суму основного заборгованості у розмірі 57587грн.20коп., витрати на оплату державного мита в сумі 578грн. 88коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 05.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >