Рішення № 18295590, 22.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.11 р. Справа № 23/116

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 с. Білки

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІнтерТранс ЛТД” м. Єнакієве

про стягнення 10618,82 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

В засіданні, яке відбулось 03.08.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувались перерви до 16.08.2011р. та до 22.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 с. Білки, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „ІнтерТранс ЛТД” м. Єнакієве, 10096 грн. боргу, 80,77 грн. інфляційних, 51,45 грн. річних та 390,60 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором № 67/11 від 21.02.2011р. щодо оплати вартості перевезення вантажу з м. Альтхофен (Австрія) в м. Маріуполь, здійсненого за заявкою відповідача від 21.02.2011р.;

-направлення відповідачу повного комплекту документів, необхідних для оплати послуг;

-підписання обома сторонами без заперечень акта виконаних робіт;

-направлення відповідачу претензії від 30.05.2011р.;

-ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція);

-ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526, 530, 629, 932 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що позовна заява надіслана з порушенням вимог ст.ст.56, 57 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК); позивачем не враховано перерахування йому відповідачем за декількома платіжними дорученнями 12000 грн.; позивач невірно вирахував суму боргу за даними відповідача борг складає суму 9700 грн.; позивач не направляв відповідачу вимоги щодо сплати штрафу згідно пунктів 4.9 та 4.10 договору № 67/11 МПІ від 21.02.2011р.; не надано розрахунків щодо вимог про сплату річних та інфляційних.

Заяву про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 15.08.2011р. суд до уваги не приймає, оскільки, цей документ є копією процесуальної заяви, що не передбачено нормами ГПК України. Ця заява не є доказом у розумінні ст. 32 ГПК. Тому, на неї не розповсюджується дія ст.36 ГПК України.

Представник позивача надав суду заперечення на відзив відповідача, у якому не погодився з запереченнями відповідача та згідно ст. 22 ГПК України збільшив вимоги позивача, на користь якого, просить стягнути з відповідача 10096грн. боргу, 121,48 грн. інфляційних, 81, 32 грн. річних та 390,55 грн. штрафу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір № 67/11(МПІ) на надання транспортних послуг в міжнародному сполученні Перевізник-Експедитор від 21.02. 2011р. (далі договір № 67/11), згідно якого, експедитор (відповідач) замовляє, а перевізник (позивач) надає послуги з організації здійснення перевезень вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (п. 1.1 договору).

Умовами цього договору було також встановлено, що:

- всі істотні умови цього договору обумовлюються сторонами в транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3.);

- перевізник зобовязаний доставити вантаж за адресою, зазначеною у транспортній заявці та товарно-транспортній накладній (далі - ТТН) і здати вантаж під розпис вантажоотримувача (п.2.1.1);

- в разі порушення зобов'язань винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу на користь іншої сторони в розмірі 1,8% від суми фрахту за цим договором та транспортній заявці (п.4.9);

- зазначений у п.4.9 штраф повинен бути сплачений винною стороною протягом 7 календарних днів з моменту виявлення факту порушення сторонами своїх зобов'язань і отримання відповідної письмової вимоги (п. 4.10);

- експедитор проводить оплату транспортних послуг перевізника з коштів, які поступають від замовника за виключенням своєї експедиторської винагороди протягом 14 календарних днів за умови, що гроші від замовника вже отримані, а також за умови отримання від перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунка, копії транспортної накладної, оригіналу акту виконаних робіт та оригіналів інших документів (п.5.1);

- договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2011р. (п.9.1).

Відповідач надав позивачу заявку на перевезення вантажу в міжнародному напрямку від 21.02.2011р. (далі заявка від 21.02.2011р.) згідно якої , позивач зобовязався здійснити перевезення вантажу з м. Альтхофен (Австрія) до м. Маріуполь. Пунктом 11 цієї заявки закріплено, що вартість перевезення становить суму 2000 євро за курсом НБУ на момент завантаження; оплата проводиться в національній валюті протягом семи банківських днів після отримання оригіналів документів: рахунків, акту виконаних робіт, податкової накладної (для платників ПДВ), СМR.

Позивач здійснив перевезення вантажу згідно заявки від 21.02.2011р., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № НОМЕР_1.

Пункт 5.1 договору № 67/11 не містить відправної точки, від якої слід відраховувати 14 днів. Тому суд дійшов висновку, що цей пункт договору фактично не визначив строк оплати вартості послуг з перевезення.

Згідно п. 1.3. договору № 67/11 заявка від 21.02.2011р. є невід'ємною частиною цього договору. Тому суд дійшов висновку, що строк оплати послуг з перевезення визначено п.11 заявки від 21.02.2011р.

Суд вважає, що відповідач отримав від позивача всі документи, перелічені у п.11 заявки від 21.02.2011р., що підтверджується підписаними відповідачем актами виконаних робіт, платежами відповідача в яких є посилання на відповідні рахунки та відправлення на адресу відповідача претензії разом з необхідними документами (вручено відповідачу 10.06.2011р.). Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити вартість послуг з перевезення по 21.06.2011р. включно (суд відліковував 7 банківських днів з дня отримання відповідачем претензії з доданими до неї документами).

Позивач у позові зазначив, що еквівалент 2000 євро за курсом НБУ на момент завантаження становить суму 21700грн. Відповідач підтвердив цю суму.

Відповідач сплатив позивачу 12000грн. боргу, що підтверджується позовом та платіжними дорученнями відповідача. Відповідач не надав суду доказів оплати решти суми вартості послуг. Тому суд стягує з нього на користь позивача борг в сумі 9 700 грн. В решті вимог позивача щодо стягнення суми боргу суд відмовляє тому, що у акті від 17.03.2011р. не підписаного відповідачем, позивач сам зазначає, що 396 грн. це саме штраф, а не борг; зважаючи, що вартість перевезень складає 21700грн. з яких сплачено 12000 грн. сума 396 не може бути боргом; суду не надано доказів сплати позивачем штрафу в сумі 396 грн. за понаднормативний простій; якби позивач сплатив комусь штраф в сумі 396 грн. це був би для нього не борг, а збитки.

Сторони домовились (п.4.10 договору), що штраф сплачується в семиденний строк в т.ч. з дня отримання письмової вимоги. Позивач не надав суду доказів відсилки (вручення) такої вимоги. Тому суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення штрафу.

Суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення інфляційних за травень 2011р., оскільки, прострочка оплати почалась з 22.06.2011р.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України суд стягує з відповідача на користь позивача річні за період з 22.06.2011р. по 30.06.2011р. в сумі 7,18 грн. (з боргу 9700 грн.). В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє тому, що: прострочка оплати почалась з 22.06.2011р.; борг відповідача становить суму 9700грн.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 224, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ІнтерТранс ЛТД” (86401, м. Єнакієве, пр. Металургів, буд. 26, кв. 53, р/р 26001304714 в ДОД АТ Райффайзен Банк Аваль, м.Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 37155502) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 у від. №449 „УкрСиббанк”, МФО 351005, ідентифікаційний № НОМЕР_2) 9700грн. боргу, 7 грн. 18 коп. річних, 97 грн. 07 коп. витрат на сплату держмита та 215 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

В судовому засіданні 22.06.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2011р.