Постанова № 18292437, 20.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р.Справа № 5024/945/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 509 від 05.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, О.Л. Воронюка замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук)

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 524 від 09.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 18.04.2011 року)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 2 від 16.05.2011 року);

ОСОБА_3 (довіреність № 3 від 15.06.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Райз-Південь”

на рішення господарського суду Херсонської області від „15” липня 2011 року

по справі № 5024/945/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтерагро”, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Райз-Південь”, Херсонська область, Цюрупинський район, смт. Брилівка

про стягнення 233544,57 грн.

В С Т А Н О В И В :

25.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтерагро” (далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Райз-Південь” (далі по тексту відповідач) про стягнення 233567,99 грн., що складається з основної заборгованості за поставлений товар розмірі 201911,40 грн., пені в розмірі 13656,59 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 18000 грн. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідача витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви (2335,68 грн.) та витрати на ІТЗ судового процесу (236 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення укладеного сторонами договору поставки відповідач не оплатив 25350,76 доларів США (201911,40 грн.) з вартості товару, отриманого від позивача. Ця заборгованість неоплачена і на даний час, в зв'язку з чим на суму боргу нараховані 1714,64 долари США (13656,59 грн.) пені.

Заявою від 07.07.2011 року (вх. № 10678 від 12.07.2011 року) позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 201 911,40 грн. боргу, 13 633,17 грн. пені, 18000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, що загалом складає 233 544,57 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.07.2011 року по справі № 5024/945/2011 (суддя Чернявський В.В.) позовні вимоги ТОВ „Альтерагро” задоволені частково. Стягнуто з ТОВ „Райз-Південь” на користь ТОВ „Альтерагро” 201911 грн. 40 коп. боргу, 13633 грн. 17 коп. пені, 2155 грн. 45 коп. на відшкодування витрат зі сплати держмита, 217 грн. 81 коп. на відшкодування витрат з оплати вартості послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив умови договору та норми чинного законодавства, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, заборгованість за поставлений/отриманий товар залишена несплаченою і на даний час, а тому позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, як в частині суми основного боргу, так і в частині нарахованих штрафних санкцій. Між тим, позивачем не доведено обов'язковості витрат у 18000 грн. у зв'язку зі спором, спричиненості витрат у цьому розмірі невиконанням спірних зобов'язань відповідачем та не надано доказів виконання договору про правову допомогу саме ФОП ОСОБА_4

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Райз-Південь” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю і залишити позов ТОВ „Альтерагро” без розгляду у зв'язку з недоведеністю. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник, посилається на те, що п.2 ст.524 ЦК України встановлено, що в договорі може вказуватись саме грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а у даному випадку відсутнє встановлення еквіваленту, а встановлене саме грошове зобов'язання в іноземній валюті, що суперечить як ст.524 ЦК України, так і ст.189 ГК України. Таким чином підприємство не може остаточно розрахуватись з позивачем у зв'язку з відсутністю розміру суми договору у національній валюті, і як наслідок, відсутністю суми заборгованості, визначеній в національній валюті, як це передбачено ст.524 ЦК України, так і ст.189 ГК України.

Скаржник посилається на те, що вимога позивача щодо сплати пені також необґрунтована, оскільки він пропустив строк, встановлений ч.6 ст.232 ГК України, а клопотання про поновлення такого строку до суду не заявляв.

На думку скаржника, роздруківка з сайту Національного Банку України не є належним доказом і не може враховуватись при визначені розміру суми договору та основного боргу, а також пені.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу ТОВ „Райз-Південь” залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців серії АЕ № 986415 від 15.04.2011 року, 10.03.2011 року СТОВ „Робуста-Агро-Інвест” змінило свідоцтво про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною найменування на ТОВ „Райз-Південь” (а.с.14, 50-54).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2010 року між СТОВ „Робуста-Агро-Інвест” (Покупець), що в подальшому є ТОВ „Райз-Південь”, та ТОВ „Альтерагро” (Постачальник) було укладено договір поставки № 3/02 (а.с.12-13).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник передає у власність, а Покупець приймає і оплачує, на умовах даного Договору товари, згідно Додатку № 1 до Договору (Специфікація), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець оплачує товар, що передається йому Постачальником по цінам, узгодженим сторонами в специфікації до Договору. Ціни в специфікації до Договору включають в себе вартість доставки товару Покупцю та є незмінними на протязі строку дії Договору (пункти 2.1-2.3 Договору).

Згідно із пунктом 2.4 Договору, загальна вартість складає 34003,20 доларів США.

Постачальник зобов'язався поставити товар Покупцю в стоки, вказані в Специфікації за умови надходження попередньої оплати в сумі, вказаній в п.5.2.1 Договору (п.4.1 Договору).

Розділом 5 Договору встановлений порядок розрахунків. Так, згідно з п.5.1 Договору передбачено, що оплата виконується виключно у гривнях на розрахунковий рахунок Постачальника та зараховується за курсом долара США на міжбанківському валютному ринку з урахуванням середньо вагомих курсових значень за день, попередній даті надходження засобів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата здійснюється в два етапи:

- перший етап: Покупець оплачує Постачальнику в порядку передплати 25,53 % від суми поставки, що складає 8681,71 доларів США в строк до 10.03.2010 року (п.5.2.1 Договору);

- другий етап: 74,47 % від суми поставки, що складає 25321,49 доларів США в строк до 31.10.2010 року (п.5.2.2 Договору).

Відповідно до п.7.3 Договору, товар вважається прийнятим по кількості і асортименту в момент підписання повноважним представником Покупця накладної, по якій товар поставляється. В подальшому Покупець не має права предявляти претензії відносно кількості і асортименту.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і дії д 31.12.2010 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які залишилися невиконаними (пункти 9.1-9.2 Договору).

Згідно із пунктом 10.3 Договору, у випадку порушення Покупцем строку оплати товару, передбаченого п.5.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки.

Відповідно до специфікації від 02.03.2010 року (а.с.15), Постачальник зобов'язався поставити Покупцю товар „Новоферт NPKMgS 18:18:18:3:8+МЕ” в кількості 14,00 т. Строк поставки до 20.03.2010 року. Ціна за одиницю товару без ПДВ становить 2024,00 доларів США. Ціна партії товару без ПДВ становить 28336,00 доларів США. ПДВ становить 5667,20 доларів США. Загальна сума становить 34003,20 доларів США.

На виконання умов Договору № 3/02 від 01.03.2010 року СТОВ „Робуста-Агро-Інвест” перерахувало на користь ТОВ „Альтерагро” грошові кошти в розмірі 69240,60 грн. (передплата по Договору), про що свідчить виписка з банку від 11.03.2010 року (а.с.16).

18.03.2010 року на виконання умов Договору № 3/02 від 01.03.2010 року ТОВ „Альтерагро” поставило відповідачу товару на загальну суму 271152 грн., що в еквіваленті до долару США складає 34003,20 доларів США за курсом 7,974.

Даний факт поставки підтверджується відповідною видатковою накладною №РН-0000002 від 18.03.2010 року та довіреністю № 84 від 22.03.2010 року на отримання товару. Дані документи підписані обома сторонами без будь-яких зауважень та мають печатки підприємств (а.с.17-18).

В свою чергу, відповідач за отриманий від ТОВ „Альтерагро” товар в повному обсязі не розрахувався, сплативши лише передплату в розмірі 69240,60 грн.

22.12.2010 року ТОВ „Альтерагро” звернулося до відповідача з претензією №37, згідно з якою повідомило відповідача про непогашений борг за поставлений по Договору поставки № 3/02 від 01.03.2010 року товар (202012,32 грн.) і нараховані на цей борг штрафні санкції (4460,79 грн.), які позивач просив відповідача перерахувати на його користь в десятиденний строк з моменту отримання даної претензії (а.с.19-20).

Така претензія залишені відповідачем без задоволення та взагалі без відповіді.

Між тим, сторонами (ТОВ „Альтерагро” та ТОВ „Райз-Південь”) складено акт звірки взаємних розрахунків за період з 12.03.2010 року по 08.04.2011 року, згідно договору № 3/02 від 01.03.2010 року, за яким сальдо на 08.04.2011 року на користь ТОВ „Альтерагро” складає 201911,40 грн., що становить 25350,76 доларів США (по курсу 7,96470). Даний акт підписаний обома сторонами та має печатки підприємств (а.с.21, 61).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „Альтерагро” і вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ „Райз-Південь”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ „Альтерагро”, поставивши ТОВ „Райз-Південь” товар, виконало покладені на нього Договором поставки № 3/02 від 01.03.2010 року та нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідними видатковою накладною, довіреністю на отримання товару та складеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків, які містять підписи та печатки сторін.

Між тим, ТОВ „Райз-Південь”, за отриманий від ТОВ „Альтерагро” товар, в свою чергу, в порушення умов Договору поставки № 3/02 від 01.03.2010 року та вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме в повному обсязі не розрахувалось (сплатило лише передплату в розмірі 69240,60 грн.), залишивши і наданий час не погашеною заборгованість у розмірі 201911,40 грн. (25350,76 доларів США за курсом 7,96470), а тому така заборгованість і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Крім того, як було вище зазначено, згідно із пунктом 10.3 Договору поставки №3/02 від 01.03.2010 року, у випадку порушення Покупцем строку оплати товару, передбаченого п.5.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що на суму непогашеної заборгованості 201911,40 грн. (25350,76 доларів США за курсом 7,96470) позивачем правомірно та обґрунтовано нараховані 13633,17 грн. (1711,70 доларів США за курсом 7,96470) грн. пені за період з 01.11.2010 року по 08.04.2011 року (159 днів), що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „Райз-Південь”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено істотні умови господарського договору. Так, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частини 1 та 2 статті 180 ГК України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 188 ГК України встановлені порядок зміни та розірвання господарських договорів. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частини 1 та 2).

Як встановлено матеріалами справи, сторонами (ТОВ „Райз-Південь” та ТОВ „Альтерагро”) 01.03.2010 року укладено договір поставки № 3/02 без будь-яких заперечень, зауважень та розбіжностей. Під час його виконання сторонами складено відповідні видаткову накладну, довіреність, акт звірки. Такий договір та усі перелічені документи містять підписи та печатки сторін.

В передбаченому законом порядку договір № 3/02 від 01.03.2010 року не змінювався, не розривався та не визнавався недійсним, а тому, згідно його умов та норм чинного законодавства, він був та є дійсним і обовязковими для виконання сторонами.

ТОВ „Альтерагро” вірно зроблений розрахунок пені, що відповідає Договору № 3/02 від 01.03.2010 року, Цивільному кодексу України, Господарському кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Листу Національного банку України № 25-011/388-1707 від 12.03.1997 року.

ТОВ „Альтерагро” не пропустило строк в один рік, встановлений ст.258 ЦК України, для пред'явлення вимог про стягнення пені. Більш того, ТОВ „Райз-Південь” не заявляло в місцевому господарському суді про застосування позовної давності, як це передбачає ч.3 ст.267 ЦК України.

ТОВ „Райз-Південь” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Альтерагро”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 15.07.2011 року по справі № 5024/945/2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Райз-Південь” без задоволення.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Райз-Південь” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „15” липня 2011 року по справі № 5024/945/2011 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Повний текст постанови

складено „22” вересня 2011 року.