Постанова № 18292214, 13.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011                                                                                           № 37/103

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко А.І.

суддів:           Отрюха Б.В.

          Михальської Ю.Б.

за участю представників:

від позивача : Кириченко А.В. - юрист

від відповідача : Шевчук А.В. - юрист

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 30.05.2011р.

у справі № 37/103

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»

до Державного підприємства «Енергоринок»

про стягнення 32408191, 63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Еенергоринок» про стягнення 32 408 191, 63 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 69/01-ЕР від 30.08.1999 р., укладеним між Державним підприємством «Еенергоринок» та Державним підприємством Національною енергетичною компанією «Укренерго» (правонаступником якого є Державне підприємство «Енергоринок»), щодо оплати поставленої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.05.2010р. у справі № 37/103 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджено в повному обсязі обставини справи.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що місцевим судом неправильно застосовані положення Закону України «Про електроенергетику» (надалі-Закон), а саме у висновку суду неправильно застосовано і тлумачено норми ст.ст.15, 15-1 Закону та не застосовано положення ст.1 зазначеного Закону.

Положеннями ч. 1 ст. 15-1 Закону встановлено спеціальну норму щодо проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електроенергію. Відповідно до п.1 ст. 15-1 Закону ця норма регулює відносини між енергопостачальниками (обленерго) та оптовим постачальником електричної енергії (відповідачем) і не регулює правовідносини між відповідачем та позивачем, який є енергогенеруючою компанією, а не енергопостачальною компанією.

Апелянт вважає, що Господарський суд м. Києва дійшов неправильного висновку про те, що норми ст. 15-1 Закону передбачають дотримання алгоритму оптового ринку електричної енергії при проведенні розрахунків між оптовим постачальником електроенергії та енергогенеруючими компаніями.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи колегія встановила наступне:

30.08.1999 р. між Державним підприємством Національна енергетична компанія «Укренерго» ( правонаступником якого є ДП «Енергоринок») та Відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго» було укладено договір № 69/01-ЕР.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» продає, а НЕК «Укренерго» купує електроенергію та здійснює її оплату відповідно до умов Договору.

Відповідно до Статуту позивача, Постанови КМУ від 05.05.2000 р. № 755 та листа ДП «Енергоринок» від 05.07.2000 р. № 04/23-66ЕР від 05.05.2000 р., ДП «Енергоринок» є правонаступником Державного підприємства НЕК «Укренерго» щодо його активів та боргових зобов'язань відповідно та повинно здійснювати розрахунки за електроенергію, куплену у ВАТ «Дніпроенерго» до 01.07.2000 р.

Пунктом 2.1 договору № 69/01-ЕР сторони встановили, що визнають свої зобов'язання згідно з Договором між членами оптового ринку електричної енергії (далі -ДЧОРЕ) України, чинними додатками до нього та керуються його положеннями при виконанні цього Договору. У разі виявлення неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ України та цього Договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ України.

Розрахунок за придбану НЕК електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ДАЕК та за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством (п.4.1.договору).

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що платежі за фактично продану ДАЕК електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання НЕК відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджений Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ), у строки і в порядку, визначеному в чинній Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ України (ІВКОР), яка є додатком до ДЧОРЕ.

За січень 2010 р. ВАТ «Дніпроенерго» здійснило продаж ДП «Енергоринок» електроенергії в обсязі 1 332 793 527 кВтг на суму 502 929637, 41 грн. (без ПДВ), що засвідчено Актом про продаж ДП «Енергоринок» електроенергії, виробленої ВАТ «Дніпроенерго», підписаного сторонами. Сума разом з ПДВ складає 603 515 564,89 грн., у тому числі ПДВ 100 585 927,48 грн.

ДП «Енергоринок» у січні 2010 р. перерахувало за електричну енергію поставлену у січні 2010 р. на рахунок ВАТ «Дніпроенерго» грошові кошти в сумі 234 100 514,92 грн., про що свідчать реєстри надходжень платежів на рахунки ВАТ «Дніпроенерго» від ДП «Енергоринок» з 20.01.2010 р. до 29.01.2010 р. та з 01.02.2010 р до 15.02.2010р., затверджені філією - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України». Відповідач сплатив за поставлену позивачем у січні 2010 р. електроенергію кошти у розмірі 571 107 373, 26 грн.

Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Енергоринок» про стягнення 32 408 191,63 грн.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законом, яким є Закон України «Про електроенергетику».

На підставі укладеного договору між позивачем та відповідачем виникли відносини за договором купівлі-продажу електричної енергії, врегульовані ст. 92 Конституції України, главою 20 Цивільного кодексу УРСР, Законом України «Про електроенергетику» та іншими нормативно-правовими актами: положенням «Про Національну комісію регулювання електроенергетики України», затвердженим Указом Президента України від 21.04.1998р. № 335/98 тощо. Основні питання спільного користування електроенергією на підставах, умовах та в межах, визначених Законом України «Про електроенергетику», врегулюють, зокрема, ДЧОРЕ, Правила енергоринку та ряд інших додатків до Договору, що є невід»ємною його частиною.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про електроенергетику» учасниками оптового ринку електричної енергії України є суб»єкти підприємницької діяльності, які продають та купують електроенергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору.

Оскільки сторони за Договором є членами ринку електричної енергії України, при купівлі електричної енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» застосовується механізм оплати через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику» купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на електростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу електропостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої .діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику» встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію України та спожиту електричну енергію енергопостачальними організаціями, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії, яким є відповідач, відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання (до 2002 року - розподільчі рахунки). Такі розрахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюються уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використанням оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України». На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок щоденного інформування учасників оптового ринку електричної енергії і органів виконавчої влади про стан проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.

Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, яке наведено у статті 1 Закону України «Про електроенергетику», алгоритм оптового ринку електричної енергії - це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, а поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії - це рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Таким чином, умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника ДП «Енергоринок» є не договірною умовою, встановленою Договором між членами оптового ринку електроенергії та додатками до нього, а нормою закону.

Поточні рахунки відповідача із спеціальним режимом використання ( який є в одній особі покупцем і продавцем електричної енергії) використовуються для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та для розрахунків з учасниками оптового ринку .електричної енергії, порядок яких визначений, зокрема, шляхом застосування алгоритму.

Пунктом 8 ДЧОРЕ до обов'язків розпорядника коштів оптового ринку електричної, енергії віднесено дотримання ІВКОР згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, а також установлено, що розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено ІВКОР. Згідно з положеннями пункту 19.3 "в" ДЧОРЕ зобов'язання державного підприємства "Еенергоринок" стосовно платежу за електричну енергію, що була закуплена відповідно до цього договору, чітко обмежуються коштами, наявними в нього згідно з ІВКОР.

Сторони договору дійшли згоди, що платежі за отриману відповідачем у позивача електроенергію здійснюються кожного робочого дня з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідачем відповідно до алгоритму ОРЕ (далі ІВКОР), який затверджений НКРЕ (п. 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.5 ІВКОР, банкір ринку здійснює перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання Оптового постачальника, які надійшли від Постачальників за попередній день, відповідно до алгоритму.

З умов укладеного Договору вбачається, що сторони домовились про те, що вони разом із зобов'язаннями, визначеними укладеним між ними Договором, визнають свої зобов'язання за Договором між членами оптового ринку електроенергії України, якими встановлений порядок розрахунків за куповану ДП «Еенергоринок» енергію.

За змістом пунктів 7.3, 6.11.7 Інструкції про порядок використання коштів ОРЄ, яка відповідно до умов Договору, є додатком ДЧОРЕ, розмір платежу за електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання залежить від встановленого НКРЕ України на відповідний день алгоритму та наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання коштів, які надійшли в якості оплати від постачальників електричної енергії. Пунктом 6.8 вищезазначеної Інструкції передбачено, що у разі виявлення коштів понад очікувану вартість електричної енергії, придбаної в розрахунковому періоді, від Оптового постачальника сума таких надходжень зараховується виробником відповідно, як оплата з погашення боргів за придбану електричну енергію з найбільшим терміном їх виникнення.

Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач не може впливати на перерахування коштів та їх обсяг та на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, яка є власністю не відповідача, а енергогенеруючої компанії.

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Законом «Про електроенергетику» встановлений спеціальний порядок проведення розрахунків за електричну енергію на ОРЕ. Зазначеним Законом на оптового постачальника електричної енергії, тобто на ДП "Енергоринок", покладено обов'язок забезпечити в установленому порядку щоденне інформування учасників ОРЕ, в тому числі ПАТ "Дніпроенерго" (оскільки воно також є членом ОРЕ), та органи виконавчої влади про стан проведення розрахунків на ОРЕ. Зазначене положення Закону знайшло своє відображення і в підпункті 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕ від 16.12.1996 №256.

Контроль за додержанням ліцензіатом, тобто ДП "Енергоринок", відповідно до ст. 4 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії ( затвердженої постановою НКРЕ від 16.12.1996 № 256) здійснює НКРЕ, яка у разі виявлення порушення ліцензіатом цих умов приймає рішення у вигляді постанови про усунення виявлених порушень у встановлений строк відповідно до пунктів 11,13 Положення про НКРЕ, затвердженого указом Президента України 21.04.1998 № 335/98.

Відповідно до п.13 Положення про НКРЕ, всі рішення НКРЕ є обов'язковими до виконання усіма підприємствами, що здійснюють діяльність на ОРЕ і після набрання чинності згідно з пунктом 106 Регламенту НКРЕ, затвердженого постановою НКРЕ від 29.11.2007 №1662, та публікуються в друкованому виданні НКРЕ - "Інформаційному бюлетені НКРЕ". Тобто, у випадках порушення ліцензіатами умов та правил підприємницької діяльності факт такого порушення встановлюється у постанові НКРЕ і відомий усім учасникам ОРЕ.

Відповідно до статті 6 ДЧОРЕ загальний нагляд за роботою ДП "Енергоринок", виконанням умов ДЧОРЕ, Системою забезпечення функціонування ринку та пов'язаних з цим зобов'язань, здійснює Рада ОРЕ, яка формується із сторін ДЧОРЕ. Збори Ради ОРЕ скликаються не менше ніж один раз на місяць, на яких розглядаються питання виконання умов ДЧОРЕ, зокрема і виконання ДП "Енергоринок" порядку розподілу коштів за електричну енергію відповідно до алгоритму ОРЕ.

Згідно підпункту 3.4.2. пункту 3.4 статті 3 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії якщо між ліцензіатом та учасником ОРЕ виникне спірне питання стосовно договору купівлі-продажу, то кожна сторона має право звернутися до НКРЕ. Тобто, ПАТ "Дніпроенерго" має право звернутися до НКРЕ (згідно підпункту 11 п.4 Положення про НКРЕ) із запитом про отримання необхідної інформації щодо виконання оптовим постачальником електричної енергії умов алгоритму ОРЕ.

Відповідно до статті 4 ІВКОР ДП "Енергоринок", яке виконує функції розпорядника системи розрахунків та коштів ОРЕ відповідно до Статуту, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 №922, передає щоденні, у тому числі наростаючим підсумком повідомлення про належні платежі всім учасникам ОРЕ, надає всім учасникам ОРЕ інформацію про щоденне надходження та використання коштів на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, в тому числі наростаючим підсумком. Також відповідно до Інструкції про порядок здійснення фінансових розрахунків, що є невід'ємним додатком № 3 до ДЧОРЕ, кожний виробник електричної енергії отримує звіти, які містять дані і інформацію, що стосуються кожного розрахункового періоду, про фактичний виробіток електричної енергії, фактичний відпуск електричної енергії, сплату за виробіток, повну сплату виробнику електричної енергії тощо. Таким чином, всі члени ОРЕ, в тому числі ПАТ "Дніпроенерго", проінформовані та мають усі дані про здійснення розрахунків на ОРЕ.

Таким чином, ДП "Енергоринок" жодним чином не може впливати ні на перерахування коштів та їх обсяг, ні на встановлення алгоритму, оскільки перерахування грошових коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму, тільки алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, яка, слід зазначити, є власністю не ДП "Енергоринок", а енергогенеруючої компанії.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, всупереч вимогам статті 33 ГПК України, під час судового розгляду справи не надано доказів недотримання ДП "Енергоринок" алгоритму та порушення останнім прав Позивача на одержання коштів за продану електричну енергію. Позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано суду докази допущення порушення з боку ДП "Енергоринок" порядку здійснення розрахунків з урахуванням розподілу коштів в обсягах, які визначаються відповідно до алгоритму.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 30.05.2011 року по справі № 37/103 залишити без змін.

Матеріали справи № 37/103 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      Тищенко А.І.

Судді                                                                                          Отрюх Б.В.

                                                                                          Михальська Ю.Б.