Постанова № 18291767, 07.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011 року Справа № 5005/2847/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),

суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.

секретар судового засідання: Соловйова О.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №255/02 від 18.04.11р.

від відповідача-1: представник в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином

від відповідача-2: представник в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином

від 3-ої особи: представник в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського", м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011р. по справі № 5005/2847/2011

за позовом Комунального підприємства "Трамвай", м. Дніпродзержинськ

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

до відповідача -2 Публічного акціонерного товариства страхової компанії "Вусо", м. Донецьк

третьої особи на стороні відповідача фізичної особи ОСОБА_2 м. Дніпродзержинськ

про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у сумі 21 027,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Комунальне підприємство «Трамвай»(позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»(відповідач-1) про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у сумі 21027,27 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2011р. до участі у справі у якості відповідача-2 було залучено Публічне акціонерне товариство страхову компанію «Вусо», до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача було залучено фізичну особу ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Камша Н.М.) від 09.06.2011р. (у подальшому Рішення) позов було задоволено частково, з відповідача-1 на користь позивача було стягнуто 8 751,96 грн. шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; 87,51 грн. витрат по сплаті державного мита та 98,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також Рішенням було здійснено процесуальне правонаступництво, а саме ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»було замінено на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського».

Рішення було мотивоване тим, що сторонами по даній справі є субєкти, що можуть бути стороною у господарському процесі, а позов про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, можна віднести до спорів, що виникають з інших підстав, тому господарський суд не прийняв до уваги твердження відповідача-1 про необхідність припинення провадження у даній справі з тих підстав, що спір не підвідомчий господарському суду. Крім того, при винесенні спірного рішення господарським судом було враховано, що вина водія ОСОБА_2, що керував автомобілем, який спричинив шкоду, встановлена Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська у постанові від 22.11.2010 р. Доказів того, що дорожньо-транспортна пригода 05.11.2010 р. сталась внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого відповідачем-1 не подано. На думку суду першої інстанції, позивач довів шляхом надання первинних документів свої витрати, повязані з ремонтом контактної мережі по 4ому трамвайному маршруту, на суму 8013,53 грн. згідно з кошторисом від 05.11.2010 р.

Не погодившись з рішенням, відповідач-1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд припинити провадження у справі №5005/2847/2011.

При цьому скаржник обґрунтовує необхідність скасування рішення першої інстанції наступним:

- судом першої інстанції було допущено порушення процесуального права, а саме ст. ст. 12, 80 ГПК України, в частині визначення підсудності, оскільки, на думку скаржника, спір про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

- господарський суд при винесенні рішення не врахував докази, надані відповідачем-1, з яких вбачається відсутність вини водія ОСОБА_2, що є підставою для відмови у позові;

- документи, на підставі яких суд першої інстанції визначив розмір завданої шкоди, є сумнівними доказами по справі, оскільки суперечать іншим матеріалам справи.

Відповідач-2 та третя особа на стороні відповідача не скористалися своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу, у судове засідання не зявились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, резолютивна частина рішення має бути змінена, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 05.11.2010 р. ОСОБА_2 - водій автомобіля КРАЗ-256, державний номер НОМЕР_1, що належить відповідачеві-1 (а.с. 49), рухаючись по вул. Колєусівська у м. Дніпродзержинську, скоїв дорожньо-транспортну пригоду.

Як зазначено у постанові Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.11.2010 р. по справі № 3-1658/2010, ОСОБА_2 під час руху не стежив за технічним станом автомобіля, внаслідок чого піднявся кузов автомобіля, в результаті були пошкоджені трамвайні дроти (а.с. 6).

Вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 49, 50). Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська встановлено, що ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. З огляду на вказане Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська постановив визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення та призначив йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340 грн. Постанова суду набрала законної сили 02.12.2010 р.

Згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.09.2000 р. № 255-12/23 контактна мережа довжиною 86,3 км перебуває на балансі позивача (а.с. 64-66).

Відповідно до кошторису на аварійно-відновлювальний ремонт контактної мережі (маршрут № 4), що затверджений керівником позивача 05.11.2011 р., вартість робіт по ремонту становила 8 013,53 грн.(а.с. 68,69).

Згідно з Актом, що складений представниками позивача, 23.11.2010 р. на трамвайному маршруті № 4 по вул. Колеусівській м. Дніпродзержинська були виконані роботи в повному обсязі згідно з кошторисом (а.с. 70,71).

Вартість матеріалів, витрачених на ремонт, підтверджується первинними документами складського обліку, що подані позивачем (а.с. 78-86).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 738,43 грн. неотриманих 05.11.2010 р. доходів в результаті простою вагонів 4 маршруту у звязку з обривом тролеї (а.с. 10).

Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, наведений у статті 12 Господарського процесуального кодексу України, частиною першою якої визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав.

Враховуючи те, що сторонами по даній справі є субєкти, що можуть бути стороною у господарському процесі, а позов про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, можна віднести до спорів, що виникають з інших підстав, господарським судом першої інстанції було обґрунтовано не прийнято до уваги твердження відповідача-1 про необхідність припинення провадження у даній справі з тих підстав, що спір не підвідомчий господарському суду.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, у тому числі, є:

- втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реального одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України).

Юридична особа відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Належність автомобіля КРАЗ -256, державний номер НОМЕР_1 відповідачу-1 підтверджується довідкою Відділу Державтоінспекції для обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська від 15.11.2010 р. № 14/2-17795 та не оспорюється відповідачем-1.

Всупереч твердження відповідача-1, доказів того, що дорожньо-транспортна пригода 05.11.2010 р. сталась внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, відповідачем-1 не подано.

Суд апеляційної інстанції вважає доведеними первинними доказами витрати позивача, повязані з ремонтом контактної мережі по 4ому трамвайному маршруту, на суму 8 013 грн. 53 коп. згідно з кошторисом від 05.11.2010 р. Крім того, відшкодуванню за рахунок відповідача-1 підлягають неотримані доходи позивача у сумі 738,43 грн. відповідно до Розрахунку, наданому позивачем у матеріали справи (а.с. 10).

З огляду на вказане судова колегія у повному обсязі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, а саме у частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача 8 751,96 грн. (вісім тисяч сімсот пятдесят одна гривна 96 коп.) шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Твердження скаржника щодо непідвідомчості справи №5005/2847/2011 господарським судам спростовуються положеннями ст. 12 ГПК України, підстави для припинення провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України судом апеляційної інстанції не вбачається.

Щодо посилань скаржника на недоведеність вини ОСОБА_2 у спричиненні шкоди, то, на думку судової колегії, вони повністю спростовуються постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.11.2010р. по справі №3-1658/2010.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведеного вбачається, що факт вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, а також безпосередній причинно-наслідковий звязок з шкідливими наслідками, які настали для позивача, доведені позивачем належним чином і не спростований відповідачем.

З огляду на вказане, суд першої інстанції обґрунтовано врахував письмові докази, надані позивачем, та критично поставився до письмових доказів, наданих відповідачем-1.

Також судова колегія враховує, що під час дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність відповідача-1 була застрахована ЗАТ «СК «ВУСО»(правонаступник ПАТ «СК «ВУСО») у порядку Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується Полісом №ВС/8857336 (а.с. 26).

З пояснень відповідача-2 вбачається, що ні позивач, ні відповідач-1 не повідомили відповідача-2 про настання страхового випадку, із заявами про страхове відшкодування не звертались (а.с. 33, 34).

Позивачем і відповідачем-1 вказані обставини не були спростовані. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

Так, відповідно до п. 9 Розяснення ВАСУ «Про судове рішення»від 10.12.1996р. №02-5/422 у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні, зокрема, зазначати у рішеннях щодо кількох відповідачів - ступінь відповідальності кожного з них.

При винесенні рішення у його мотивувальній частині господарський суд першої інстанції навів загальне твердження про те, що інші позовні вимоги підлягають відхиленню через їх недоведеність. Водночас, у порушення наведеної норми суд першої інстанції помилково не відобразив цю обставину у резолютивній частині рішення.

З огляду на вказане резолютивна частина рішення має бути змінена та викладена в новій редакції.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» та зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103,104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського", м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011р. по справі № 5005/2847/2011 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011р. по справі № 5005/2847/2011 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Здійснити процесуальне правонаступництво на стороні відповідача -1, замінивши відповідача-1 з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», м. Дніпродзержинськ на Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», м. Дніпродзержинськ.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»(51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043, р/р 26000081448600 в Дніпропетровській обласній дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 305653) на користь Комунального підприємства «Трамвай»(51931, м. Дніпродзержинськ, вул. Москворецька,19, код ЄДРПОУ 31197458, р/р 26005457400200 в Дніпропетровській обласній дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 305653) 8 751,96 грн. (вісім тисяч сімсот пятдесят одна гривна 96 коп.) шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; 87,51 грн.(вісімдесят сім гривень 51 коп.) витрат по сплаті державного мита та 98,22 грн. (девяносто вісім гривень 22 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»відмовити.

У позовних вимогах до Публічного акціонерного товариства «СК «ВУСО»відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.Г. Стрелець

СуддяВ.Г.Головко

Суддя А.О. Логвиненко

Постанову виготовлено в повному обсязі 12.09.11р.